Члени сімей загиблих українських захисників, зареєстровані в Бахмутській міській територіальній громаді, можуть отримати матеріальну допомогу в розмірі 5 тисяч гривень. Прийом заяв триватиме до 1 грудня 2023 року.

Про це повідомляє Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради.

Грошова допомога сім’ям загиблих захисників

Одноразова виплата матеріальної допомоги надається членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО / ООС та членам сімей загиблих (померлих) Захисників / Захисниць України за рахунок коштів субвенції обласного бюджету.

Отримати виплату мають право особи, які:

• мають статус відповідно до статті 101 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• мають статус та “Посвідчення члена сім’ї загиблого” (діти до 14 років — довідку); 
• зареєстровані в межах Бахмутської міської територіальної громади.

Матеріальна допомога надається одноразово на кожного члена сім’ї загиблого в розмірі 5 тисяч гривень.

Як подати заяву?

Для отримання зазначеної матеріальної допомоги необхідно до 1 грудня 2023 року подати до Управління поштовим відправленням заяву про надання матеріальної допомоги та копії наступних документів:

• паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу;
• реєстраційного номера облікової картки платника податків (для громадян, які через свої релігійні переконання не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків — копія сторінки паспорта з відповідною відміткою);
• довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для ВПО);
• посвідчення встановленого зразка згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого / для неповнолітніх дітей — відповідної довідки про право на пільги;
• документів, що підтверджують родинні відносини із загиблим Захисником чи Захисницею України (свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження, рішення суду про встановлення факту родинних відносин та інші документи, що визначені законом і підтверджують родинні відносини);
• свідоцтва про смерть загиблого ветерана війни;
• довідки про реквізити розрахункового рахунку, відкритого в банку (за стандартом ІВАІN).

Посилання на шаблон заяви: https://docs.google.com/document/d/1Tohjb4JjvU1IlJRgnxN8DNDLpP0LXbi_/edit?fbclid=IwAR2FzOBytX-1cUKiWMlD_YyQDQzyHuF1mXU7f90o18NjHMGCFXu8RbMMeUs.

Заяву та копії документів до неї необхідно надіслати Новою Поштою на адресу: Дніпро, відділення №57, отримувач — Лисяченко Оксана Миколаївна, телефон: +38 (095) 3504 113.

Заяву та копії документів потрібно завірити власним підписом (копія вірна, дата, підпис, ПІБ).

За додатковою інформацією можна звернутись за номерами:

• +38 (095) 3504 113; 
• +38 (050) 5402 759.

Читайте також:

• 500 грн на ліки для ВПО: як переселенцям отримати кошти
• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• ВПО можуть отримати кошти на оренду житла
• Чи повинні ВПО декларувати грошову допомогу. Роз’яснення НАЗК

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!