Закарпатська область стала новою тимчасовою домівкою для багатьох переселенців, серед них й бахмутяни. Їх тут налічують понад 700 осіб, більшість проживає в області, але 181 особа живе безпосередньо в Ужгороді. Бахмутяни в евакуації можуть отримати гуманітарну допомогу у кількох пунктах видачі. Крім того, відомо, що на Закарпатті планується відкриття осередку підтримки бахмутян.

Про це редакції повідомили у відділі територіального розвитку Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради.

Допомога ВПО Закарпатська область

Редакції повідомили, що міськрада не веде облік бахмутян у Закарпатській області, але за інформацією Мінсоцполітики станом на 15 вересня 2022 року кількість переселенців зареєстрованих на території області становить 731 особа, в тому числі у місті Ужгород – 181 особа. Це ВПО з Бахмута та громади.

Щоб допомогти людям з 2023 року організували відправки гуманітарної допомоги поштовими
відправленнями. За наявності гуманітарної допомоги, попередньо бахмутяни звертались із цим запитом, представниками осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро” 7 разів відправляли гумдопомогу. У новому 2024 році відправили ще одну посилку.

Грошова допомога бахмутянам

Також нам повідомили, що за рахунок коштів бюджету Бахмутської громади виділили матеріальну допомогу мешканцям, які на даний час мешкають в Закарпатській області. Так, у 2023
році таку матеріальну допомогу отримали 658 людей на загальну суму 1 984,4 тисячі гривень.

З початку 2024 року кошти отримали 329 осіб на загальну суму 1 387,6 тисячі гривень.

Крім грошової допомоги бахмутяни можуть отримати гуманітарну у місті Хуст, її видають за наявності за адресою вулиця Карпатської Січі, 21.

Крім того, у запиті анонсували, що на території Закарпатської області планується відкриття
осередку підтримки мешканців Бахмутської міської територіальної громади.

Читайте також:

• Бахмутська амбулаторія в Києві набирає пацієнтів до сімейних лікарів
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки в Україні
• Грошова допомога жителям прифронтових територій Донеччини: як її можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!