Команда мультимедіа Ukraïner продовжує документувати історії звільнення українських міст та сіл Силами оборони у проєкті “Деокупація”. У черговій серії проєкту з Донеччини журналісти поспілкувались з військовими з 3-ї і 5-ї окремих штурмових бригад, 80-ї ОДШБр та 93 ОМБр. Документалісти розповіли історію деокупації Андріївки та як ЗСУ обороняли Часів Яр.

Цю серію Ukraïner опублікували на своєму YouTube-каналі.

Фільм про Андріївку та Часів Яр

Андріївка розташована за 10 кілометрів від Бахмута. До повномасштабної війни в селі жило майже півсотні людей. Через активні бойові дії там не залишилося жодного цивільного і вцілілого будинку. Бої за Андріївку тривали кілька місяців. Сили оборони деокупували село 14 вересня 2023 року.

Команда Ukraïner побувала на Бахмутському напрямку наприкінці жовтня 2023 року. Поспілкувалася з військовослужбовцями бригад, які виконують там бойові завдання. Бійці 3-ї ОШБр розповіли, як заходили в село, зачищали його від окупантів, що  довелося подолати, і чому визволення Андріївки є важливим для подальшого контрнаступу. В цій серії можна побачити, як відбувався бій за село. Військовий з позивним Форд зафільмував його екшн-камерою GoPro, коли йшов на штурм.

Документалісти також зустрілися з бійцями 5-ї окремої Київської штурмової бригади. Вони супроводили знімальну команду в Часів Яр і показали, як живе прифронтове місто. Його росіяни намагалися захопити навесні 2023 року. Відстань до фронту — приблизно 10 кілометрів.

Також команді вдалося ще й побувати на стабілізаційному пункті 93-ї бригади “Холодний Яр” і поспілкуватися з головним хірургом Віктором Родіним, який до війни займався пластичною хірургією. Потім лікар пішов до війська, щоб рятувати життя нашим військовим.

Нагадаємо, Служба безпеки України розповість раніше невідомі деталі своїх резонансних спецоперацій, які змінюють хід війни, у циклі документальних фільмів “СБУ. Спецоперації перемоги”. Стрічки покажуть на телеканалі “1+1 Україна” та в етері національного телемарафону. Один із фільмів присвячений битві за Бахмут.

Читайте також:

• Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни
• “Під Бахмутом росіяни скаженіють і біжать замінованими полями”, — майор НГУ
• Поблизу Бахмута залишилися мирні мешканці: як вони живуть
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В 11 містах України працюють осередки підтримки “З Бахмутом у серці”. Тут переселенцям і переселенкам з Бахмута надають різні види допомоги, в тому числі й гуманітарну. На 2026 рік у деяких осередках заплановані регулярні прийоми мешканців.

Де і за яким графіком прийматимуть бахмутян, стало відомо з плану роботи виконавчих органів Бахмутської міської ради на 2026 рік.

Осередки підтримки “З Бахмутом у серці”: прийоми у 2026 році

У 2026 році Бахмутська МВА запланувала прийоми мешканців Бахмутської громади в осередках
підтримки “З Бахмутом у серці”. Вони проходитимуть в осередках, які працюють у п’яти містах:

• Київ;
• Дніпро;
• Харків;
• Жовті Води;
• Львів.

У Харкові прийоми триватимуть з понеділка по п’ятницю. В інших містах — двічі на місяць. Точні дати потрібно уточнювати на місцях.

Адреси та графіки роботи кожного осередку підтримки можна дізнатися в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Як пенсіонерам-ВПО отримати безкоштовне житло у Ворзелі
• Представники Бахмутської МВА візьмуть участь у конференції Rebuild Ukraine у Варшаві
• БФ “Право на життя” припиняє приймати заявки на допомогу від УВКБ ООН: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Богдан Зуяков — волонтер, який займається евакуацією цивільного населення на Донеччині. За його словами, він та його евакуаційна команда зараз найчастіше евакуюють жителів Костянтинівки, звідки надходить основна кількість заявок.

Детальніше про ситуацію з евакуацією в регіоні розповів волонтер Богдан Зуяков в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Як змінилася евакуація з Донеччини

За словами волонтера, наразі найбільше людей евакуюють із Костянтинівки. Також активною точкою залишається Лиман, однак через меншу кількість населення там фіксується менше виїздів.

У Костянтинівці, звідки найчастіше евакуює Богдан Зуяков, через постійні обстріли та активність російських дронів зв’язок стає дедалі гіршим, а пересування дорогами, зокрема до тієї ж Костянтинівки, стало майже неможливим.

“Заїжджаєш і ти розумієш, що тебе бачать і це вже виключно питання випадку: чи хоче оператор дрону тебе вбити, чи ні“, — резюмує волонтер.

Богдан Зуяков прокоментував й ситуацію навколо Сіверська. За його словами, вона поки слабо впливає на сприйняття загрози серед жителів регіону через обмежену кількість інформації про бойові дії в місті.

Куди розселяють людей

Евакуйованих людей найчастіше розселяють у західних областях України, а також у різних регіонах залежно від наявності житла та кількості місць. За словами волонтера, умови розселення порівняно з попереднім періодом покращилися, а можливостей для прийому людей стало більше.

“Розселення йде в залежності від місць, кількості місць. Їх вистачає. І загалом ситуація зараз та ситуація раніше — це небо і земля. Покращуєтеся спроможність розселяти людей“, — каже Зуяков.

Як впливає зима на заявки

Волонтер зазначає, що зима серйозно впливає на кількість заявок на евакуацію. Люди погоджуються виїжджати, розраховуючи перезимувати в безпечніших умовах і повернутися пізніше. Водночас подекуди вони стикаються з “відказниками”.

“Є “відказники”, але я пов’язую це не з зимою, а з відсутністю зв’язку та погіршенням безпекової ситуації“, — каже співрозмовник.

Читайте також:

“У Дружківку заїжджаємо, але щодня уражені нові автівки”: як відбувається евакуація на Донеччині. Розповідає волонтер Євген Ткачов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!