Український уряд збільшить з 1 квітня розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих українських військових, які добровільно брали участь в обороні країни та не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад. Діти таких осіб отримуватимуть до 7800 гривень.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Виплати дітям загиблих військових

Зростання виплат відбудеться вже 1 квітня в автоматичному порядку. Розмір грошової допомоги від держави на одну дитину загиблого добровольця зросте з 2361 гривні до 7800 гривень. Своєю чергою, сума зросте до 6100 гривень на кожного неповнолітнього, якщо в сім’ї є двоє та більше дітей.

Уряд, збільшивши виплати для дітей, врегулював питання соцдопомоги, яким встановлено статус членів сім’ї загиблих захисників і захисниць України згідно із Законом “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”.

Як отримати посвідчення статус сім’ї загиблого добровольця

Щоб отримати статус сім’ї загиблого військового-добровольця необхідно звернутися до органу соціального захисту населення та надати їм наступні документи:

• свідоцтво про смерть (копія);
• довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України або захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією проти України (додаток до постанови КМУ № 740 від 23.09.2015 року).

Останній документ видається лише після подачі відповідного запиту до Мінветеранів. При цьому, потрібно надати наступні документи:

• копію свідоцтва про смерть;
• висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання;
• або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ (лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причини смерті);
• довідку про безпосередню участь загиблого в заходах у період воєнного стану;
• та інші документи, перелік яких вказаний у постанові КМУ № 685 від 07.07.2023 року.

Якщо довідки про безпосередню участь немає, подають:

• свідчення у вигляді заяви командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебував загиблий доброволець;
• або свідчення у вигляді заяви не менше двох свідків, які воювали разом з особою, про її безпосередню участь добровольця у заходах в період воєнного стану.

Зазначимо, що ці заяви повинні бути посвідчені нотаріусом або командиром військової частини, в якій свідки проходять військову службу.

Читайте також:

• Замінять крам та почистять бойлер: де родинам військових безплатно роблять ремонт
• Українці можуть оплатити ВПО та родинам військових квиток до музею в Києві: як отримати
• Грошова допомога для військових та рідних загиблих: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!