Український уряд збільшить з 1 квітня розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих українських військових, які добровільно брали участь в обороні країни та не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад. Діти таких осіб отримуватимуть до 7800 гривень.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Виплати дітям загиблих військових

Зростання виплат відбудеться вже 1 квітня в автоматичному порядку. Розмір грошової допомоги від держави на одну дитину загиблого добровольця зросте з 2361 гривні до 7800 гривень. Своєю чергою, сума зросте до 6100 гривень на кожного неповнолітнього, якщо в сім’ї є двоє та більше дітей.

Уряд, збільшивши виплати для дітей, врегулював питання соцдопомоги, яким встановлено статус членів сім’ї загиблих захисників і захисниць України згідно із Законом “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”.

Як отримати посвідчення статус сім’ї загиблого добровольця

Щоб отримати статус сім’ї загиблого військового-добровольця необхідно звернутися до органу соціального захисту населення та надати їм наступні документи:

• свідоцтво про смерть (копія);
• довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України або захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією проти України (додаток до постанови КМУ № 740 від 23.09.2015 року).

Останній документ видається лише після подачі відповідного запиту до Мінветеранів. При цьому, потрібно надати наступні документи:

• копію свідоцтва про смерть;
• висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання;
• або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ (лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причини смерті);
• довідку про безпосередню участь загиблого в заходах у період воєнного стану;
• та інші документи, перелік яких вказаний у постанові КМУ № 685 від 07.07.2023 року.

Якщо довідки про безпосередню участь немає, подають:

• свідчення у вигляді заяви командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебував загиблий доброволець;
• або свідчення у вигляді заяви не менше двох свідків, які воювали разом з особою, про її безпосередню участь добровольця у заходах в період воєнного стану.

Зазначимо, що ці заяви повинні бути посвідчені нотаріусом або командиром військової частини, в якій свідки проходять військову службу.

Читайте також:

• Замінять крам та почистять бойлер: де родинам військових безплатно роблять ремонт
• Українці можуть оплатити ВПО та родинам військових квиток до музею в Києві: як отримати
• Грошова допомога для військових та рідних загиблих: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!