Бахмутські освітяни долучилися до акції “Подаруй книгу захиснику”, що ініційована Донецькою ОВА. Акція має на меті допомогти пораненим військовим, які перебувають у шпиталях. Педагоги, учні та їхні батьки можуть передати захисниками книги.
Про проведення акції “Подаруй книгу захиснику” редакції “Бахмут IN.UA” розповіла заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради Анна Артюхіна.
Як подарувати книги пораненим військовим
Бахмутські заклади освіти долучились до акції “Подаруй книгу захиснику”, яку ініціювала Донецька ОВА. Її мета — допомогти урізноманітнити дозвілля поранених захисників, які перебувають у шпиталях.
До акції за власним бажанням можуть долучитися учні бахмутських закладів освіти та їхні батьки. Вони можуть подарувати захиснику нову книгу чи літературу з власної бібліотеки. Подаровану книгу також можна підписати і додати свої побажання військовому.
“Мета акції — допомогти військовим, які потрапляють з фронту до лікарень і шпиталів. Діти разом з педагогами збирають книги, які потім передають захисникам, щоб вони могли цікаво проводити свій вільний час. Бажано, щоб це не були якісь “важкі” книги чи книги про війну. Краще якісь радісні чи розважальні твори, щоб розрадити захисників і налаштувати їх на позитивний лад”, — розповідає Анна Артюхіна.
Збір книг для захисників проходить на освітніх локаціях, що працюють в осередках підтримки “З Бахмутом у серці” (адреси можна переглянути в нашому матеріалі). Якщо ж у вашому місті немає освітньої локації, звертайтесь до викладачів школи, які допоможуть передати книги.
Учень передає книгу / фото Донецька ОВА
“Можна або зустрітися з педагогом, який є в цьому місті, і передати книгу особисто. Або ж запитати в нього інформацію, яким чином можна передати книгу. Далі вже педагог знайде шляхи, як передати її далі. Якщо ж дитина проживає в місті, де є освітня локація або осередок підтримки бахмутян, то можна приносити туди. Там проходить централізований збір книг, звідки потім їх передають шпиталям, лікарням і реабілітаційним центрам”, — повідомляє Анна Артюхіна.
Діти можуть і особисто передати книги захисникам. Якщо це дозволяють батьки, учні разом з педагогом можуть прийти на особисту зустріч з військовими і передати їм подарунки.
Збір літератури для захисників триває. Акція проходитиме до кінця року.
Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.
Більше про зустріч читайте в матеріалі.
Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.
Для чого потрібні діалогові формати?
Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.
Наталія Кертичак / скриншот із зустрічі
“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.
За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч, майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.
“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.
Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.
Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.
Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська
Володимир Рибалкін / скриншот із зустрічі
Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.
Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.
“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.
Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.
“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.
Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.
“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.
Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі. Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді.
Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?
Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.
“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.
Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.
Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.
Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
On the streets of temporarily occupied Bakhmut, the Russian army has begun displaying propaganda posters on billboards. Several large posters are noticeable throughout the city […]
Спеціалісти з Головного управління Пенсійного фонду України (ПФУ) в Донецькій області будуть приймати громадян та громадянок на деокупованих територіях Донецької області. Так, наприклад, 9 та […]
Зв’язок з оператором ПриватБанку може стати необхідним у різних ситуаціях — від блокування картки до уточнення банківських послуг. Українці та українки щодня стикаються з потребою […]
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні, що розташований у Києві, відбудеться майстер-клас із писанкарства. Відвідати його можуть і ВПО з Бахмута. Заняття […]
