Діти-переселенці, які навчаються онлайн, скоро не матимуть такої можливості. Їх зобов’яжуть ходити у школи, що працюють у теперішньому місці їхнього проживання.

Про це повідомляє видання hromadske з посиланням на заяву міністра Оксена Лісового під час спілкування з журналістами на конференції “Серпнева 2024”.

Навчання школярів буде очним

Навчатися онлайн у школах, в які вони ходили до переїзду, діти зможуть ще рік. Обов’язкове очне навчання для школярів-переселенців планують запровадити з наступного навчального року, тобто з 1 вересня 2025 року.

Міністер освіти і науки Оксен Лісовий закликав українців свідомо поставитися до цього питання. Переселенцям слід розглянути всі можливості, щоб їхні діти могли безпечно навчатися очно. Посадовець наголосив, що з 1 вересня 2025 року МОН буде “достатньо жорстко вимагати повного виходу всіх дітей за місцем перебування”.

Наказ МОН №850

Нагадаємо, що нещодавно МОН ініціював проєкт наказу №850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”. Цей проєкт викликав чимало дискусій, адже через деякі його пункти є загроза закриття шкіл, що працюють дистанційно.

Проти закриття свого навчального закладу вже виступили учні Часовоярської школи І-ІІІ ступенів № 17, в якій дистанційно навчаються близько 300 учнів та учениць. Проєкт наказу МОН №850 поставив під загрозу роботу школи, адже батькам школярів рекомендували перевести дітей на очне навчання за новим місцем проживання.

Читайте також:

• Безплатні шкільні набори для школярів у Полтаві: як їх отримати
• В Україні скасували виплати людям, які безоплатно прихистили переселенців — з якої причини
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 15 штурмів. Високою є активність і на Костянтинівському напрямку, де зупинили 9 штурмів. На всіх інших напрямках фіксували менше п’яти атак. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 29 наступальних дій армії рф.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільше атак протягом минулої доби зафіксовано на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 15 штурмів противника. Росіяни атакували у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Вільного, Добропілля та Новофедорівки.

На Костянтинівському напрямку росіяни атакували 9 разів. Вони вели штурмові дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Новоселівка та Миколайпілля.

На Лиманському напрямку українські військові відбили 4 атаки. Росіяни намагалися вклинитися в українську оборону в районах Шийківки та Лимана.

На Краматорському напрямку військові ЗСУ відбили одну атаку ворога в районі Попасного. Водночас на Слов’янському напрямку минулої доби російська армія активних наступальних дій не проводила.

Втрати рф за минулу добу

За даними Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби російська армія втратила близько 2 980 військових (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 4 танки;
• 15 бойових броньованих машин;
• 68 артилерійських систем;
• 6 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ);
• 2 засоби ППО;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 843 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 638 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!