У Донецькій області продовжують працювати фахівці Пенсійного фонду України. Вони проводять очні консультації в сервісних центрах і виїзні прийоми в населених пунктах, де немає відділів обслуговування.

Де працюють фахівці пенсійного фонду і які послуги надають на виїзних прийомах, під час брифінгу розповіла Наталія Рад — начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Сервісні центри пенсійного фонду в Донецькій області: адреси

На сьогодні відділи обслуговування пенсійного фонду працюють у шести населених пунктах Донецької області: Краматорьку, Слов’янську, Лимані, Добропіллі, Дружківці й Олександрівці. Вони працюють за адресами:

• місто Краматорськ, вулиця Південна, 21;
• місто Слов’янськ, вулиця Батюка, 8; 
• місто Лиман, вулиця Незалежності, 46 (приміщення ЦНАПу);
• місто Дружківка, вулиця Ярослава Мудрого, 40;
• місто Добропілля, проспект Шевченка, 2;
• місто Добропілля,  мікрорайон Молодіжний, 3 (приміщення Приватбанку);
• селище Олександрівка, вулиця Самарська, 5.

Відвідувачів тут приймають з понеділка по четвер о 08:00-17:00 і в пʼятницю о 08:00-16:00.

Пенсійний фонд Донецької області, виїзні прийоми

Пенсійний фонд проводить і виїзні прийоми. Їх організовують як у Донецькій області для місцевих мешканців, і в інших регіонах України для переселенців.

“Ми працюємо і в інших регіонах України — у 73 хабах, які організовані органами місцевої влади Донецької області поза її межами. У тому числі в 43 хабах ми безпосередньо виїжджаємо і приймаємо людей, і по 30 хабах робимо це в режимі відеоконференції. В цьому питанні ми співпрацюємо з органами місцевої влади. Адже ступінь облаштованості і готовність надати нам робоче місце для прийому громадян є основними для того, щоб ми робили виїзд”, — зазначила Наталія Рад.

Загалом у Донецькій області протягом 2024 року провели 115 виїзних прийомів. Під час них надано 2,6 тисяч послуг. Зокрема:

• в Лиманській громаді — 1,7 тисяч послуг;
• в місті Лиман — 0,3 тисячі послуг;
• в місті Святогірськ — 0,6 тисячі послуг;
• у Великоновосілківській громаді — 0,03 тисячі послуг.

Під час виїзних прийомів можна вирішити такі питання:

• призначення і перерахунок пенсії;
• призначення пільг і субсидій;
• зміна способу виплати;
• оформлення пенсійного посвідчення.

Графік проведення виїзних прийомів пенсійного фонду публікують щомісяця на електронному порталі ПФУ в розділі “Новини”.

Читайте також:

• Хто безплатно надає юридичну консультацію для ВПО
• Який середній розмір пенсій і субсидій у Донецькій області: дані від пенсійного фонду
• Бахмутянам розкажуть, як подати заяву до міжнародного реєстру збитків: дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!