У Донецькій області продовжують працювати фахівці Пенсійного фонду України. Вони проводять очні консультації в сервісних центрах і виїзні прийоми в населених пунктах, де немає відділів обслуговування.

Де працюють фахівці пенсійного фонду і які послуги надають на виїзних прийомах, під час брифінгу розповіла Наталія Рад — начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Сервісні центри пенсійного фонду в Донецькій області: адреси

На сьогодні відділи обслуговування пенсійного фонду працюють у шести населених пунктах Донецької області: Краматорьку, Слов’янську, Лимані, Добропіллі, Дружківці й Олександрівці. Вони працюють за адресами:

• місто Краматорськ, вулиця Південна, 21;
• місто Слов’янськ, вулиця Батюка, 8; 
• місто Лиман, вулиця Незалежності, 46 (приміщення ЦНАПу);
• місто Дружківка, вулиця Ярослава Мудрого, 40;
• місто Добропілля, проспект Шевченка, 2;
• місто Добропілля,  мікрорайон Молодіжний, 3 (приміщення Приватбанку);
• селище Олександрівка, вулиця Самарська, 5.

Відвідувачів тут приймають з понеділка по четвер о 08:00-17:00 і в пʼятницю о 08:00-16:00.

Пенсійний фонд Донецької області, виїзні прийоми

Пенсійний фонд проводить і виїзні прийоми. Їх організовують як у Донецькій області для місцевих мешканців, і в інших регіонах України для переселенців.

“Ми працюємо і в інших регіонах України — у 73 хабах, які організовані органами місцевої влади Донецької області поза її межами. У тому числі в 43 хабах ми безпосередньо виїжджаємо і приймаємо людей, і по 30 хабах робимо це в режимі відеоконференції. В цьому питанні ми співпрацюємо з органами місцевої влади. Адже ступінь облаштованості і готовність надати нам робоче місце для прийому громадян є основними для того, щоб ми робили виїзд”, — зазначила Наталія Рад.

Загалом у Донецькій області протягом 2024 року провели 115 виїзних прийомів. Під час них надано 2,6 тисяч послуг. Зокрема:

• в Лиманській громаді — 1,7 тисяч послуг;
• в місті Лиман — 0,3 тисячі послуг;
• в місті Святогірськ — 0,6 тисячі послуг;
• у Великоновосілківській громаді — 0,03 тисячі послуг.

Під час виїзних прийомів можна вирішити такі питання:

• призначення і перерахунок пенсії;
• призначення пільг і субсидій;
• зміна способу виплати;
• оформлення пенсійного посвідчення.

Графік проведення виїзних прийомів пенсійного фонду публікують щомісяця на електронному порталі ПФУ в розділі “Новини”.

Читайте також:

• Хто безплатно надає юридичну консультацію для ВПО
• Який середній розмір пенсій і субсидій у Донецькій області: дані від пенсійного фонду
• Бахмутянам розкажуть, як подати заяву до міжнародного реєстру збитків: дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!