У День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась виставка однієї картини. Глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова, на якій зображена історична подія — підняття першого українського прапора на Донеччині. Оригінал картини було втрачено в окупованому Бахмуті, але активісти домоглися відновлення полотна.

Як відбулось відновлення картини і чим вона важлива для історії Бахмута, розповіла Світлана Кравченко — співзасновниця громадської організації “Бахмут Український”, засновниця і керівниця творчої майстерні “Бахмутський оберіг”.

Картина підняття першого українського прапора на Донеччині, історія

20 листопада 1917 року є важливою датою для Бахмута. Цього дня, після проголошення Третього Універсалу Української Центральної Ради, над будівлею повітової земської управи вперше на Донеччині підняли український синьо-жовтий прапор. Цією маніфестацією була проголошена влада Української Народної Республіки (УНР).

Ця історична подія була закарбована в картині бахмутського художника Сергія Садчикова. Полотно було презентовано у 2021 році й передано Бахмутському краєзнавчому музею.

“Вона була написана за ініціативи моїх друзів Володимира Березіна (ред. громадський діяч Бахмута) та Наталі Жукової (ред. бахмутська краєзнавиця). Вони надихнули на написання цієї картини художника Сергія Садчикова. Полотно було дуже цінним, адже підтверджувало факт підняття українського прапора над державною будівлею в Бахмуті у 1917 році. Я вважаю, що ця подія мала велике значення для нашого міста, бо підняття блакитно-жовтого прапора над державною будівлею визнавало те, що Бахмут підтримав створення УНР”, — розповідає Світлана Кравченко.

Бахмутянка розповідає, що оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено.

Не пережила бойові дії і будівля земської управи, над якою підняли перший прапор. У жовтні 2022 року вона була знищена російськими обстрілами.

Як відновлювали картину

Активісти ГО “Бахмут Український” на чолі зі Світланою Кравченко і Наталею Жуковою ініціювали відновлення картини. Вони зв’язались з Сергієм Садчиковим, який евакуювався в Німеччину, та запропонували йому написати копію полотна. Однак переговори з митцем йшли складно. На новому місці він не мав ні майстерні, ні інструментів, щоб творити.

“Переговори з художником йшли дуже важко, це було складно, в першу чергу, для нього. Для того щоб працювати будь-якому митцю потрібні дві обов’язкові речі — умови і натхнення. Майстерні у нього немає, він живе за кордоном у крихітній кімнаті на 12 квадратних метрів. Та і натхнення у нього також ніякого не було, тому що він виїхав з Бахмута з маленькою сумочкою в невідомість. На днях Сергію Садчикову виповнилось 75 років, він самотній, його дружина померла перед повномасштабною війною. Тому це було просто неможливо. Але все ж таки художник знайшов у собі сили відновити картину. Під час нашої розмови він зізнався, що переважаючим фактором стало те, що моя мама була його викладачкою в педагогічному училищі, він її дуже поважав”, — розповіла Світлана Кравченко.

Художнику вдалось написати одразу дві копії картини. Один із них — у форматі 1:1 — передали музейникам. Інша копія, яка є меншою за розміром, на сьогодні є власністю ГО “Бахмут Український”.

“Коли два екземпляри були готові, ми організували доставку першого, друга картина вже відправлялася за зрозумілою схемою.. Це теж було проблематично, адже це авторська робота, художня цінність. Але ми все реалізували, картини переправили у Дніпро. Я давно співпрацюю з музеєм Яворницького, і вони з радістю прийняли картину й організували її показ до Дня прапора”, — розповідає Світлана Кравченко.

Мисткиня каже, що відновлення картини є дуже важливим для встановлення історичної значимості Бахмута. Завдяки їй більше людей зможуть дізнатися про історію Донеччини.

“На мою думку, це дуже важлива картина для історії нашого міста, бо вона повністю розриває шаблони про сепаратистське спрямування і що Бахмут, нібито, був російським містом. Навіть на відкритті виставки у Дніпрі я чула від людей, що про цей факт вони не те, що ніколи не знали, а й не могли уявити, що таке можливо. Завдяки цій картині більше людей у світі знатимуть, що Донеччина на рівні державності підтримала Українську Народну Республіку, і населення регіону завжди було українським”, — зауважила співзасновниця “Бахмута Українського”.

За словами Світлани Кравченко, художник Сергій Садчиков продовжує творити в Німеччині. Зараз він займається написанням пантеону загиблих воїнів, серед яких бахмутяни, які загинули в боях за Батьківщину та воїнів, які захищали Бахмут.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• День міста Бахмут 2025: що готують для бахмутян у вересні
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність армії рф різко зросла. Українські військові зупинили тут 30 атак, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Молодецьке та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки і Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася. Тут зафіксовано 22 атаки, що на 3 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Російська армія вела штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Вільного та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Золотий Колодязь.

Зростання активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські захисники відбили тут 11 спроб противника вклинитися в оборону, що на 4 атаки більше, ніж минулої доби. Ворог атакував в районах населених пунктів Рідкодуб, Новоселівка, Дробишеве, Лиман та Діброва.

На Слов’янському напрямку фіксується спад кількості штурмів. Противник здійснив 2 штурмові дії поблизу Ямполя та Кривої Луки, що на 1 атаку менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність атак залишилася на рівні попередньої доби — противник один раз атакував позиції українських військових в районі населеного пункту Юрківка.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 440 осіб (загиблі та поранені). Росіяни також втратили 1 474 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 296 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 13 бойових броньованих машин;
• 6 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 3 танки;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки.

Нагадаємо, що під час третього етапу наступальної операції “Вівальді” Сили оборони звільнили Нове, Рідкодуб, Катеринівку, Карпівку та Новомихайлівку на Донеччині. За даними Третього армійського корпусу, загалом під контроль України повернули 51 квадратний кілометр території, а від початку наступу — 176 квадратних кілометрів. Російська армія втратила близько 2000 військових, ще понад 250 окупантів потрапили у полон. Одним із ключових здобутків стало село Нове, захоплення якого дозволило українським військовим взяти під контроль стратегічні висоти, оскільки російське командування помилково очікувало головного удару на іншому напрямку.

Читайте також:

Російська армія просунулась поблизу Білицького — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Патріса Лумумби. У кадр потрапили житлові багатоповерхівки та завод Artwinery.

Редакція публікує вибрані кадри.

Бахмут, вулиця Патріса Лумумби, фото 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті на вулиці Патріса Лумумби. Кадри зроблені в русі, окупанти їдуть під антидроновими сітками.

У кадр потрапив завод Artwinery. Головна прохідна заводу знищена.

Також окупанти показали стан житлових будинків. Всі вони зазнали значних руйнувань. Деякі під’їзди знищені вщент, від них лишилися тільки руїни.

Зазначимо, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на території Бахмутської громади руйнацій зазнали 769 багатоквартирних будинків (100 %) і 13 000 (близько 84%) приватних будинків. Кількість зруйнованих житлових будинків є орієнтовною і підлягає уточненню.

Читайте також:

• Чому в Бахмуті неможливе дистанційне обстеження житла для виплати компенсацій мешканцям
• Єдиний інститут просторового планування рф: як російська установа проєктує забудову окупованого Бахмута
• Росіяни зруйнували храм у Краматорську: що відомо про атаку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!