У День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась виставка однієї картини. Глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова, на якій зображена історична подія — підняття першого українського прапора на Донеччині. Оригінал картини було втрачено в окупованому Бахмуті, але активісти домоглися відновлення полотна.

Як відбулось відновлення картини і чим вона важлива для історії Бахмута, розповіла Світлана Кравченко — співзасновниця громадської організації “Бахмут Український”, засновниця і керівниця творчої майстерні “Бахмутський оберіг”.

Картина підняття першого українського прапора на Донеччині, історія

20 листопада 1917 року є важливою датою для Бахмута. Цього дня, після проголошення Третього Універсалу Української Центральної Ради, над будівлею повітової земської управи вперше на Донеччині підняли український синьо-жовтий прапор. Цією маніфестацією була проголошена влада Української Народної Республіки (УНР).

Ця історична подія була закарбована в картині бахмутського художника Сергія Садчикова. Полотно було презентовано у 2021 році й передано Бахмутському краєзнавчому музею.

“Вона була написана за ініціативи моїх друзів Володимира Березіна (ред. громадський діяч Бахмута) та Наталі Жукової (ред. бахмутська краєзнавиця). Вони надихнули на написання цієї картини художника Сергія Садчикова. Полотно було дуже цінним, адже підтверджувало факт підняття українського прапора над державною будівлею в Бахмуті у 1917 році. Я вважаю, що ця подія мала велике значення для нашого міста, бо підняття блакитно-жовтого прапора над державною будівлею визнавало те, що Бахмут підтримав створення УНР”, — розповідає Світлана Кравченко.

Бахмутянка розповідає, що оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено.

Не пережила бойові дії і будівля земської управи, над якою підняли перший прапор. У жовтні 2022 року вона була знищена російськими обстрілами.

Як відновлювали картину

Активісти ГО “Бахмут Український” на чолі зі Світланою Кравченко і Наталею Жуковою ініціювали відновлення картини. Вони зв’язались з Сергієм Садчиковим, який евакуювався в Німеччину, та запропонували йому написати копію полотна. Однак переговори з митцем йшли складно. На новому місці він не мав ні майстерні, ні інструментів, щоб творити.

“Переговори з художником йшли дуже важко, це було складно, в першу чергу, для нього. Для того щоб працювати будь-якому митцю потрібні дві обов’язкові речі — умови і натхнення. Майстерні у нього немає, він живе за кордоном у крихітній кімнаті на 12 квадратних метрів. Та і натхнення у нього також ніякого не було, тому що він виїхав з Бахмута з маленькою сумочкою в невідомість. На днях Сергію Садчикову виповнилось 75 років, він самотній, його дружина померла перед повномасштабною війною. Тому це було просто неможливо. Але все ж таки художник знайшов у собі сили відновити картину. Під час нашої розмови він зізнався, що переважаючим фактором стало те, що моя мама була його викладачкою в педагогічному училищі, він її дуже поважав”, — розповіла Світлана Кравченко.

Художнику вдалось написати одразу дві копії картини. Один із них — у форматі 1:1 — передали музейникам. Інша копія, яка є меншою за розміром, на сьогодні є власністю ГО “Бахмут Український”.

“Коли два екземпляри були готові, ми організували доставку першого, друга картина вже відправлялася за зрозумілою схемою.. Це теж було проблематично, адже це авторська робота, художня цінність. Але ми все реалізували, картини переправили у Дніпро. Я давно співпрацюю з музеєм Яворницького, і вони з радістю прийняли картину й організували її показ до Дня прапора”, — розповідає Світлана Кравченко.

Мисткиня каже, що відновлення картини є дуже важливим для встановлення історичної значимості Бахмута. Завдяки їй більше людей зможуть дізнатися про історію Донеччини.

“На мою думку, це дуже важлива картина для історії нашого міста, бо вона повністю розриває шаблони про сепаратистське спрямування і що Бахмут, нібито, був російським містом. Навіть на відкритті виставки у Дніпрі я чула від людей, що про цей факт вони не те, що ніколи не знали, а й не могли уявити, що таке можливо. Завдяки цій картині більше людей у світі знатимуть, що Донеччина на рівні державності підтримала Українську Народну Республіку, і населення регіону завжди було українським”, — зауважила співзасновниця “Бахмута Українського”.

За словами Світлани Кравченко, художник Сергій Садчиков продовжує творити в Німеччині. Зараз він займається написанням пантеону загиблих воїнів, серед яких бахмутяни, які загинули в боях за Батьківщину та воїнів, які захищали Бахмут.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• День міста Бахмут 2025: що готують для бахмутян у вересні
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України встановило особи ще чотирьох людей, причетних до мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованій території Донеччини. До переліку потрапили представники окупаційної влади та керівники псевдоспортивних клубів.

Про це повідомила пресслужба ГУР.

Мілітаризація дітей на ТОТ

Головне управління розвідки (ГУР) ідентифікувало чотирьох осіб, які займалися мілітаризацією дітей на ТОТ. Серед них:

• Максим Швець з Тельманового — так званий депутат “днр” та засновник спортивного клубу “Сила Донбасу“;
• Дмитро Панченко — віцепрезидент так званої “Регіональної Федерації дзюдо днр”;
• Іван Луговський — віцепрезидент так званої “Федерації бойового самбо днр”;
• Лідія Ємельянова — керівниця окупаційного “управління опіки та піклування” у Торезі.

У розвідці наголошують: ідентифікація виконавців і організаторів воєнних злочинів є першим кроком до відновлення справедливості та притягнення їх до відповідальності.

Загалом у спеціальному реєстрі вже зібрано понад 300 досьє на осіб, причетних до мілітаризації, викрадення та депортації українських дітей. Серед них зафіксовані дані 53 представників окупаційної влади Донецької області та 18 — Луганської.

Читайте також:

Росіяни намагались прорвати оборону на Покровському напрямку

Окупанти призначили депутата по Бахмуту: що про нього відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український Оскарівський комітет представив вісім фільмів, які подали заявки для участі у відборі на 98-му “Оскарі” в категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”. Серед них — стрічка “2000 метрів до Андріївки”, яка розповідає про звільнення села поблизу Бахмута.

Про це повідомили в комітеті.

Українське кіно на “Оскарі” 2025

Оскарівський комітет в Україні представив вісім фільмів, які подали заявки для участі у відборі на цьогорічний “Оскар”. Серед претендентів — стрічка “2000 метрів до Андріївки”, яка розповідає про звільнення бійцями 3 ОШБр ЗСУ села Андріївка, що на підступах до Бахмута.

Автори фільму намагалися створити документальну історію боїв очима бійців.

“Це історія маленького лісу й села Андріївка, що знаходяться всього за дві години від мого рідного міста. Це історія сучасної війни, про те, як вона ведеться, як її переживають і як вона змінює нас“, — розповідає режисер Мстислав Чернов.

Окрім “2 000 метрів до Андріївки” подалися також:

• “Буча” ;
• “Дівія”;
• “Обережно! Життя триває”;
• “Одного літа в Україні”;
• “Підйомна сила”;
• “Степне”;
• “Стрічка часу”.

Коли відбудеться відбір

Комітет перевірить подані стрічки на відповідність вимогам та 28 серпня оголосить фільм, який представлятиме Україну на «Оскарі». Після цього Американська кіноакадемія складе міжнародний шортлист із 15 картин, який оприлюднять 16 грудня.

Назви п’яти фінальних номінантів оголосять 22 січня 2026 року, а церемонія вручення премії відбудеться 15 березня 2026-го в Лос-Анджелесі.

Читайте також:

• Галерея Гапчинської, велична Лавра та ботсад: що подивитись в Києві
• Граємо по-українськи: добірка з п’яти ігор від вітчизняних розробників

Куди піти на вихідних у Харкові: п’ять локацій для комфортного відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!