Чи повинна громадськість стежити за бюджетом свого міста? Чому це важливо, та що з опублікованими цифрами може зробити пересічний громадянин?
Редакція дізнавалася у експертки з відкритих даних Надії Бабинської.
Чому треба знати зарплати посадовців?
Надія Бабинська — експертка з відкритих даних, вона пояснює, що громада має повне право знати про зарплати посадовців.
Насправді ми, як громадяни наймаємо нашу владу, щоб вона виконувала певні функції з врядування там. Тобто, щоб прибирали сміття правильно, робили ремонти в комунальній сфері. Коли ми наймаємо працівника якогось, навіть у наш будинок, хіба нам не цікаво, скільки ми платимо? Влада — це ж майже те саме, тільки цей будинок, — це наше місто, громада, країна,
Надія Бабинська // екпертка з відкритих даних
Чи впливає воєнний стан на зарплати посадовців?
Пані Надія зауважує, що у громади не повинно виникати питання про зарплати місцевих посадовців, про формування бюджету тощо. Адже ці дані громадяни повинні знати, й воєнний стан в Україні цьому не перешкоджає. Крім того, законом не передбачена подібна заборона.
Ми знаємо, скільки ми платимо військовим за роботу, скільки вони отримують бойових, скільки вони отримують коштів, якщо вони працюють в зоні бойових дій. То чому ми не маємо знати, скільки отримує мер та його заступник, які в них премії? А якщо вони отримують премії, то ми маємо право знати за що саме?
пояснює екпертка // Надія Бабинська
Крім того, громада має право знати про зарплату не тільки мера, чи керівництва, а про виплати кожного працівника. Адже така інформація не є державною таємницею та ніяк не порушує соціальну цілісність.
Фахівчиня наводить простий приклад, коли господар наймає ремонтну бригаду, щоб полагодити помешкання. Попередньо, для цього він повинен сформувати кошторис та знати, хто скільки зароблятиме, які функції виконуватиме тощо. Так само й громада має знати, хто за що відповідає у міській владі, хто скільки за це отримує.
“Ще раз, бюджетних коштів немає, це є наші з вами гроші. Монополії на інформацію теж немає, це є наша з вами інформація, правда є звичайно деякі обмеження, але вони мають бути обґрунтовані”, — каже Надія Бабинська.
Що робити громаді, якщо зарплати влади здаються їй недоцільними?
У випадку, якщо громадянин не погоджується з виплатами, які отримує мер, керівництво, працівники — він може ініціювати петицію, звернення чи громадські слухання. Людина повинна аргументувати свою позицію, наприклад, що в умовах воєнного часу такі премії, надбавки, зарплати, вона вважає недоцільними.
Громадяни можуть робити дискусії, просити пояснення щодо цих зарплат тощо. Це все наші права, можна працювати з депутатами, пропонувати розв’язання проблеми: скорочення штату, доцільність премій,
каже екпертка // у коментарі виданню
Пані Надія додає, що велику роль у цьому процесі має громадський сектор, який може стати рушійною силою та робити зміни в спільноті.
У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.
Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей
В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:
для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).
Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:
до 6 років — 25 630 гривень;
від 6 до 18 років — 31 960 гривень.
Що таке рекомендований розмір аліментів
Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.
Як визначається розмір аліментів
Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.
Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.
Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:
на одну дитину — ¼ частини доходу;
на двох дітей — ⅓ частини доходу;
на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.
Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові
З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні
Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:
основна заробітна плата;
доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
авторський гонорар працівникам;
допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.
Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.
Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:
вихідна допомога при звільненні;
неоподатковувана матеріальна допомога;
компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
допомога на лікування;
виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.
Строки та порядок сплати утриманих аліментів
Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:
рахунок органу державної виконавчої служби, або
рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.
Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.
Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.
Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Вона створена для українців, які втратили свій дім через повномасштабне вторгнення. Подати її вже можна через портал “Дія”, заповнивши спеціалізовану форму.
Детальніше про те, як працює компенсаційний механізм та про подання заявки — на Бахмут IN.UA.
Як подати заяву про втрату житла до Реєстру збитків
У Реєстрі збитків, завданих агресією росії проти України, відкрилася нова категорія заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Скористатися нею можуть українці та українки, які втратили своє житло або місце проживання 24 лютого 2022 року або після цієї дати.
Заявки можуть подавати українці, чиє житло зруйноване, окуповане або стало непридатним для проживання внаслідок протиправних дій окупантів.
У спеціальному поясненні вказується, що заяви можуть стосуватися не лише втрати житла, а й втрати особистих речей, витрат на нове помешкання чи переїзд. Якщо ж ідеться про пошкодження або знищення нерухомості, така заява подається за категорією А3.1, а щодо рідкісних або особливо цінних речей — за категорією А3.7.
Подати заяву можуть лише громадяни України. Заяви від громадян рф не приймаються, окрім випадків, коли заявник доведе наявність іншого громадянства.
Як подати заявку
Подати заяву можна через портал “Дія” — за покликанням. Реєстр приймає електронні заяви та супровідні докази — документи, фото, відео чи інші підтвердження втрати житла.
Сама форма включає:
ідентифікаційні дані заявника (ПІБ, дата народження, громадянство, документи);
інформацію про житло — тип, адреса, площа, кількість кімнат, власність;
опис події, що призвела до втрати житла;
докази — фото, документи, офіційні довідки або інші підтвердження;
нова адреса проживання, якщо він відрізняється від поточної адреси;
орієнтовна сума вимоги заяви у межах репарацій.
Рішення про внесення заяви до Реєстру приймає Рада Реєстру збитків. Це рішення не означає автоматичного призначення компенсації — виплати здійснюватимуться майбутнім компенсаційним механізмом, який буде створено окремо. Після подачі рішення Реєстру буде повідомлено через “Дію”.
У місті Добропілля, Покровського району з жовтня цього року розпочали капремонт укриття, що знаходиться у підвальному приміщенні дитячого садку. На його ремонт виділили 11 мільйонів гривень. […]
Бахмутське бюро технічної інвентаризації працює в евакуації у місті Київ. Серед основних послуг, які надають фахівці: це довідки про правову належність нерухомого майна, яка виникла […]
У 2023 році Бахмутська громада вклала в оборону та допомогу ЗСУ понад 120 мільйонів гривень. Кошти спрямували на нарощування боєздатності військових частин та діяльність правоохоронних […]