Довідка ВПО в Україні — це один з найважливіших документів для переселенців та переселенок, який є умовою для можливості отримання регулярних виплат від держави. Водночас такий документ можна отримати навіть у тому випадку, якщо людина проживала у небезпечних регіонах без прописки. Для цього потрібно підтвердити факт проживання на цих територіях.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає в деталях про процедуру доведення факту проживання на небезпечних територіях без прописки для отримання довідки ВПО.

Як підтвердити своє місце проживання для статусу ВПО

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України “Про порядок обчислення часу на території України”, реєстрація місця проживання на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) — не єдина підстава для взяття на облік ВПО. Її можна отримати навіть якщо громадянин не має прописки у небезпечних регіонах України, але може підтвердити факт проживання там.

Для цього при оформленні довідки ВПО потрібно мати документальне підтвердження Це можуть бути:

• військовий квиток;
• трудова книжка;
• документ, який підтверджує право власності на майно;
• документи про освіту;
• довідка з місця навчання;
• рішення органів влади про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну родину, будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування;
• медичні документи.

Як отримати довідку ВПО у 2025 році

Оформити довідку внутрішньо переміщеної особи можна двома способами:

• онлайн — за допомогою мобільного застосунку “Дія”;
• офлайн — за допомогою особистого звернення до представників Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу), виконавчого органу місцевої ради або департаменту соцзахисту населення місцевої держадміністрації.

Як отримати довідку ВПО у “Дії”

Для того, щоб подати заяву на отримання довідки ВПО через застосунок “Дія” потрібно:

• зайти у застосунок та оновити його до останньої версії;
• обрати “Сервіс”, “Отримати статус ВПО”;
• вказати дані про своє фактичне місце проживання та підтвердити геолокацію;
• внести відомості про членів сім’ї;
• обрати картку єПідтримка, щоб отримувати фінансову допомогу;
• вказати, яка допомога ще необхідна. Наприклад, чи є потреби в медичному обслуговуванні, освіті або ж гуманітарій допомозі.
• Довідка ВПО з’явиться в мобільному застосунку “Дія” одразу після обробки заявки.

Як отримати статус переселенця офлайн

Довідку внутрішньо переміщених осіб також можна оформити офлайн. Для цього потрібно звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу), виконавчого органу місцевої ради або департаменту соціального захисту населення місцевої держадміністрації.

Вже на місці необхідно подати заявку про взяття на облік ВПО, до якої треба додати паспорт. Якщо прописка не вказана в паспорті, варто ще й підтверджувальний документ. Це може бути військовий квиток, трудова книжка та інші документи, які можуть підтвердити фактичне проживання громадянина на певній території.

Довідку переселенця з підписом і печаткою видають у день звернення.

Виплати ВПО у 2025: розмір

Для внутрішньо переміщених осіб в Україні діє програма регулярної грошової допомоги від держави. Розмір виплати наразі становить 2 000 гривень на одну особу та 3 000 гривень для осіб з інвалідністю та дітей.

Виплати допомоги переселенцям здійснюються 15 та 28 числа кожного місяця.

Читайте також:

• Які пільги можуть отримати пенсіонери у 2025 році: список
• Що робити, якщо не прийшла тисяча від Зеленського: пояснення
• Лікарняні виплати в Україні: як змінилася процедура у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Уряд оновив програму “Власна справа”

У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.

З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:

• на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
• на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.

Критерії та цільове призначення коштів

Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.

Отримані кошти підприємці мають право витратити на:

• закупівлю обладнання;
• оренду та ремонт приміщень;
• процеси цифровізації;
• маркетинг;
• розвиток виробництва.

“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!