Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей. Коли вони не виконують свої обов’язки щодо дитини або навіть шкодять їй, тоді може постати питання про позбавлення батьківських прав. Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, як відбувається цей процес та як підлітку отримати допомогу фахівця.

Судовий розгляд

Позбавлення батьківських прав — це складна процедура. Це питання можна розвʼязати лише в судовому порядку. Ініціювати розгляд в суді можуть як усиновлювачі, так і самі діти, якщо вони досягли 14 років. Однак, без допомоги юриста розібратися в усіх законодавчих нюансах буде складно.

До слова, в Україні кожна дитина може отримати допомогу юриста безоплатно. Для цього їй необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Раніше, якщо дитина потребувала безоплатних послуг юриста чи адвоката для представництва її інтересів у суді, до системи БПД мав звернутися її законний представник. Та у справах про позбавлення батьківських прав батьки і є законними представниками дитини. Із серпня 2023 року діти з 14 років отримали право самостійно звертатися по допомогу юриста чи адвоката з окремих питань, зокрема й щодо позбавлення батьківських прав. 

Юристи вже отримали перші звернення від підлітків, які бажають позбавити батьківських прав своїх матір чи батька.

Процедура позбавлення батьківських прав на прикладі реальної справи

Шістнадцятирічний Ігор з Кропивницького проживає з бабусею, яка матеріально забезпечує та піклується про нього. Батько хлопця помер, а мати зловживає алкоголем і жодним чином не бере участі в житті хлопця. Щоб позбавити її батьківських прав, Ігор звернувся до системи БПД.

Загалом перелік випадків, коли батьків може бути позбавлено батьківських прав, визначено в Сімейному кодексі України (ст. 164). Це можливо, якщо батьки:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Кожна із зазначених причин потребує підтвердження. Тож у випадку Ігоря юристи допомогли зібрати доказову базу щодо невиконання матір’ю хлопця батьківських обов’язків і підготували позовну заяву до суду. 

Оскільки в таких справах обов’язковою є участь представників органів опіки та піклування, фахівці додали до заяви висновок від установи про доцільність позбавлення матері Ігоря батьківських прав.

Зауважимо, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тож в позовній заяві юристи зазначили й вимогу щодо стягнення з матері хлопця аліментів.

Як дитині звернутися до системи БПД?

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги. Адреси всіх бюро доступні за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro.

Також дитина може скористатися одним із дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні);
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103;
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot.

• Безоплатні послуги юриста чи адвоката для ВПО: як скористатися
• Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!