Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей. Коли вони не виконують свої обов’язки щодо дитини або навіть шкодять їй, тоді може постати питання про позбавлення батьківських прав. Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, як відбувається цей процес та як підлітку отримати допомогу фахівця.

Судовий розгляд

Позбавлення батьківських прав — це складна процедура. Це питання можна розвʼязати лише в судовому порядку. Ініціювати розгляд в суді можуть як усиновлювачі, так і самі діти, якщо вони досягли 14 років. Однак, без допомоги юриста розібратися в усіх законодавчих нюансах буде складно.

До слова, в Україні кожна дитина може отримати допомогу юриста безоплатно. Для цього їй необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Раніше, якщо дитина потребувала безоплатних послуг юриста чи адвоката для представництва її інтересів у суді, до системи БПД мав звернутися її законний представник. Та у справах про позбавлення батьківських прав батьки і є законними представниками дитини. Із серпня 2023 року діти з 14 років отримали право самостійно звертатися по допомогу юриста чи адвоката з окремих питань, зокрема й щодо позбавлення батьківських прав. 

Юристи вже отримали перші звернення від підлітків, які бажають позбавити батьківських прав своїх матір чи батька.

Процедура позбавлення батьківських прав на прикладі реальної справи

Шістнадцятирічний Ігор з Кропивницького проживає з бабусею, яка матеріально забезпечує та піклується про нього. Батько хлопця помер, а мати зловживає алкоголем і жодним чином не бере участі в житті хлопця. Щоб позбавити її батьківських прав, Ігор звернувся до системи БПД.

Загалом перелік випадків, коли батьків може бути позбавлено батьківських прав, визначено в Сімейному кодексі України (ст. 164). Це можливо, якщо батьки:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Кожна із зазначених причин потребує підтвердження. Тож у випадку Ігоря юристи допомогли зібрати доказову базу щодо невиконання матір’ю хлопця батьківських обов’язків і підготували позовну заяву до суду. 

Оскільки в таких справах обов’язковою є участь представників органів опіки та піклування, фахівці додали до заяви висновок від установи про доцільність позбавлення матері Ігоря батьківських прав.

Зауважимо, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тож в позовній заяві юристи зазначили й вимогу щодо стягнення з матері хлопця аліментів.

Як дитині звернутися до системи БПД?

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги. Адреси всіх бюро доступні за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro.

Також дитина може скористатися одним із дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні);
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103;
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot.

• Безоплатні послуги юриста чи адвоката для ВПО: як скористатися
• Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які проживають на тимчасово окупованих територіях, попри війну та тиск окупантів, передають новорічні вітання.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку з новорічних привітань українців з ТОТ, які з’являлися в “Жовтій стрічці”

Привітання з Новим роком від українців на ТОТ

Новорічні світлини, які публікували в “Жовтій стрічці” — це привітання від українців, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Через фотографії вони передають слова підтримки, зберігають українську ідентичність та нагадують, що навіть в умовах окупації залишаються з Україною.

Читайте також:

Окупанти замість компенсацій пропонують бахмутянам соцпідтримку — фінансування, ймовірно, не передбачено до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова провели опитування українців. У 2000 респондентів з різних регіонів України питали чи вірять вони в перемогу у війні, чи готові піти на поступки та передати окуповані території росії. Згідно з даними опитування, понад 70% опитуваних не хочуть віддавати українські території.

Результати опитування публікує Бахмут IN.UA з посиланням на фонд “Демократичні ініціативи”.

Чи вірять українці в перемогу України у війні

Більшість опитуваних вірить у перемогу України у війні з росією — 63%. Не вірять — 22%.

Помітна тенденція, що з тривалістю війни поступово знижується віра в перемогу. Порівняно з серпнем 2025 року віра в перемогу знизилася з 73% до 63%, а порівняно з даними за грудень 2024 року падіння відбулося з 77%.

Найвища віра в перемогу спостерігається в західних (88%) та південних областях (84,5%), дещо нижча у центральних (73%). Найбільший скептицизм поширений серед населення східних областей: 55% вірять у перемогу порівняно з 45%, які не вірять.

Чи погоджуються українці на мирний план Трампа

Для більшості українців, які взяли участь в опитуванні, є неприйнятними окремі вимоги з мирного плану Трампа. Найменш лояльними вони є до територіальних поступок. 76% опитаних вважають неприйнятним визнання окупованих територій частиною рф. Прийнятною ця вимога є для 13% людей.

Найбільша частка респондентів, які вважають визнання окупованих територій частиною рф прийнятним, припадає на центральні (22%) та східні області (21%). У південних областях таких респондентів 12%, а в західних менше 2%.

На скорочення чисельності української армії не готові погодитися 70% опитаних українців, тоді як 20% вважають цю вимогу прийнятною.

Скорочення чисельності української армії є прийнятним для 6% населення західних областей. У центральних та східних областях погодитися на цю умову готові майже чверть опитаних. Населення південних областей у більшості (53%) вважає прийнятним скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців в обмін на припинення війни.

Для 61% українців є неприйнятним, якщо менша частина заморожених російських активів буде спрямована на відновлення України, а більша — на проєкти, які поглиблюють російсько-американську співпрацю. Прийнятною така поступка є для 22%. Найменша частка респондентів, які готові погодитися на цю умову, проживає у західних (14%) та східних областях (19,5%). У центральних областях оцінили умову як прийнятну 30,5% населення. Більше половини респондентів з південних областей (55%) готові погодитися на цю умову в обмін на припинення війни.

Найбільш прийнятною серед запропонованих умов для українців є відмова від вступу України до НАТО. Погодитися на це готові 35% українців, втім абсолютна більшість — 51% — проти такої поступки.

Найменша частка прихильників відмови від вступу до НАТО у західних областях (15%). У центральному та південному макрорегіонах трохи більше половини населення (52%) готові погодитися на відмову від вступу до НАТО в обмін на мир. У східних областях 53% людей вважають неприйнятним відмову від вступу до НАТО.

Читайте також:

• Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік
• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• Зеленський і Трамп обговорили Донбас та можливу вільну економічну зону: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!