Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей. Коли вони не виконують свої обов’язки щодо дитини або навіть шкодять їй, тоді може постати питання про позбавлення батьківських прав. Фахівці Координаційного центру з надання правової допомоги пояснили, як відбувається цей процес та як підлітку отримати допомогу фахівця.

Судовий розгляд

Позбавлення батьківських прав — це складна процедура. Це питання можна розвʼязати лише в судовому порядку. Ініціювати розгляд в суді можуть як усиновлювачі, так і самі діти, якщо вони досягли 14 років. Однак, без допомоги юриста розібратися в усіх законодавчих нюансах буде складно.

До слова, в Україні кожна дитина може отримати допомогу юриста безоплатно. Для цього їй необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Раніше, якщо дитина потребувала безоплатних послуг юриста чи адвоката для представництва її інтересів у суді, до системи БПД мав звернутися її законний представник. Та у справах про позбавлення батьківських прав батьки і є законними представниками дитини. Із серпня 2023 року діти з 14 років отримали право самостійно звертатися по допомогу юриста чи адвоката з окремих питань, зокрема й щодо позбавлення батьківських прав. 

Юристи вже отримали перші звернення від підлітків, які бажають позбавити батьківських прав своїх матір чи батька.

Процедура позбавлення батьківських прав на прикладі реальної справи

Шістнадцятирічний Ігор з Кропивницького проживає з бабусею, яка матеріально забезпечує та піклується про нього. Батько хлопця помер, а мати зловживає алкоголем і жодним чином не бере участі в житті хлопця. Щоб позбавити її батьківських прав, Ігор звернувся до системи БПД.

Загалом перелік випадків, коли батьків може бути позбавлено батьківських прав, визначено в Сімейному кодексі України (ст. 164). Це можливо, якщо батьки:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Кожна із зазначених причин потребує підтвердження. Тож у випадку Ігоря юристи допомогли зібрати доказову базу щодо невиконання матір’ю хлопця батьківських обов’язків і підготували позовну заяву до суду. 

Оскільки в таких справах обов’язковою є участь представників органів опіки та піклування, фахівці додали до заяви висновок від установи про доцільність позбавлення матері Ігоря батьківських прав.

Зауважимо, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тож в позовній заяві юристи зазначили й вимогу щодо стягнення з матері хлопця аліментів.

Як дитині звернутися до системи БПД?

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги. Адреси всіх бюро доступні за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro.

Також дитина може скористатися одним із дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні);
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103;
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot.

• Безоплатні послуги юриста чи адвоката для ВПО: як скористатися
• Бахмутяни можуть отримати безплатну правову допомогу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже 10 років окупованим Донецьком керує Олексій Кулемзін. Фактично він є мером міста, його офіційна посада звучить як “голова муніципального утворення міський округ Донецьк”. До посади в окупаційній адміністрації Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З приходом окупантів перейшов на їхній бік, і очолив спочатку місцеве комунальне підприємство, а згодом став керувати всім містом.

Що відомо про Олексія Кулемзіна і його роль у керуванні окупованим Донецьком? Редакція зібрала досьє.

Олексій Кулемзін, біографія до 2014 року

З біографії, опублікованої в росджерелах, йдеться, що Олексій Кулемзін народився 13 червня 1974 року в Донецьку.

Має дві вищі освіти, навчався в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. У 1997 році отримав диплом за спеціальністю “Економіка та управління виробництвом”, а у 2000 році — за спеціальністю “Державна служба”.

Трудовий шлях розпочав у 1989 році, але посади та місця роботи в біографії не вказані.

З травня 1998 року по 2014 рік Олексій Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З 2007 до 2010 року був начальником Управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції, а з 2011 до 2013 року — заступником начальника Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій та зовнішньоекономічних зв’язків.

Кар’єра Олексія Кулемзіна після приходу окупантів

Після окупації Донецька Олексій Кулемзін вирішив залишатися в місті. Він підтримав окупаційну владу. В інтерв’ю, датованому 2025 роком, заявив, що цей вибір був свідомим. А окупацію Донецька вважає своїм головним досягненням.

З листопада 2014 року окупанти призначили Олексія Кулемзіна директором комунального підприємства “Донелектроавтотранс”. На цій посаді він вперше фігурує на відео окупаційної адміністрації. У жовтні 2014 року так звана “адміністрація міста Донецька” створила канал в Youtube. У відео за листопад Кулемзіна вже можна було побачити на відео. Він закликав мешканців Донецька сплачувати проїзд у громадському транспорті і попереджав про штрафи.

Також на цьому каналі є відео, де Кулемзін звітує про роботу так званому “меру” Донецька, призначеного окупантами, Ігорю Мартинову. Вони говорять про збитки КП, звинуваючи в цьому колишнє керівництво, а Кулемзін презентував нові посвідчення контролерів з символікою “днр”.

У 2015 році Олексій Кулемзін розпочав політичну діяльність. У вересні того року він став депутатом так званої “народної ради днр”. Кулемзін йшов по списку від громадського руху “Донецька республіка”, членом якого він був.

Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.

17 жовтня 2016 року тодішній ватажок “днр” олександр захарченко призначив Кулемзіна виконувачем обов’язків голови адміністрації Донецька. У травні 2019 року нинішній ватажок пушилін призначив його повноцінним головою адміністрації Донецька.

Олексій Кулемзін як мер окупованого Донецька

З 2016 року Олексій Кулемзін висвітлював роботу з відновлення житла і інфраструктури в Донецьку. Зокрема, на початку 2017 року розповідав про вирішення проблеми з водопостачанням у місті. Він запевняв, що комунальники працюють над запуском станції і скоро вода має з’явитися в домівках донеччан. Відтоді в місті почали працювати точки розвозу води. До слова, ця проблема не вирішена в Донецьку і до сьогодні.

У серпні 2020 року Кулемзін взяв участь у відкритті пам’ятника терористу Михайлу Толстих, відомого на позивний “Гіві”. Бойовик брав участь у російській окупації Донеччини та боях за Донецький аеропорт. Окрім цього, “Гіві” знущався з українських військових, які потрапляли до полону бойовиків. Був ліквідований у лютому 2017 року внаслідок підриву вибухівки в Макіївці. Окупаційна влада визнала “Гіві” героєм “днр” та встановила погруддя на його честь.

Загалом Кулемзін часто шанує пам’ять ліквідованих бойових. Щороку він покладає квіти до пам’ятника олександру захарченку, який був першим ватажком “днр”, і відвідує меморіал на місці його загибелі.

Підтримував Кулемзін і живих окупантів, які брали участь у війні з Україною. У лютому 2021 року він звітував про нагородження і допомогу бойовикам, які воювали на боці рф.

Звітує “мер” Донецька і про покращення в місті. Частина з яких відбуваються завдяки так званим регіонам-шефам з рф. Так, Кулемзін писав, що завдяки допомозі “російських друзів” із Ямало-Ненецького автономного округу, у лікарнях Донецька з’явилося нове медичне обладнання: апарати для фізіотерапії, УЗД, електрохірургії та інших призначень. Фактично він підтверджує бездіяльність окупаційних органів, які не в змозі самостійно забезпечити медзаклади.

Окремо Кулемзін намагається розвивати міжнародні відносини. Але спіпрацю налагоджують з такими ж окупованими територіями. Наприклад, у липні 2021 року Кулемзін заявив про розвиток відносин між Донецьком і Сухумі — так званою столицею Абхазії, яка фактично є територією Грузії, яку окупувала рф.

Окремо Олексій Кулемзін проводить пропаганду серед дітей. З 2021 року він дав можливість дітям з Донецька здавати російське ЕГЭ (ред. аналог українських ЗНО/НМТ) для вступу в російські заклади освіти.

Також дітей долучають до різних загальноміських акцій. Наприклад, у 2020 році в Донецьку відкрили виставку квітів до Дня міста. Примітно, що взяти участь у відкритті виставки запросили дітей. Вони були у військовій формі та з фотографіями радянських військових. А у травні 2021 року дітей, переодягнених у традиційне російське вбрання, долучили до святкування так званої “річниці днр”.

У серпні 2021 року підлітків також долучили до святкування російського дня вдв (ред. повітряно-десантних військ). Молодь у військовій формі та зі зброєю провели показове тренування.

Ще до того, як рф у 2022 році офіційно заявила про “приєднання днр” до свого складу, Донецьк транслював свою приналежність до росії. Зокрема, Кулемзін показує, як місто доєднувалося до всіх російських акцій. Це і спортивна акція “Зарядка рф”, що відбулася в парку Щербакова, і акція пам’яті, приурочена трагедії в російській Казані.

У квітні 2023 року в Донецьку відкрили місцеве відділення путінської партії “единая россия”. Його очолив Олексій Кулемзін. Неодноразово він проводив показові вручення партійних квитків мешканцям міста.

Підозра у колабораційній діяльності

У липні 2024 року Олексій Кулемзін заочно отримав підозру в колабораційній діяльності — добровільному зайнятті посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• Окупанта, який причетний до знищення Маріуполя і Авдіївки, призначили заступником міністра “днр”
• Кадрові зміни в “днр”: новим очільником МВС став російський генерал поліції
• Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу росіяни просунулися поблизу населеного пункту Шахове. Також, за даними Генштабу ЗСУ, на східному фронті загальна кількість штурмів з боку росіян дещо знизилася: порівняно зі статистикою за 3 серпня кількість наступальних дій на п’яти основних напрямках зменшилася з 90 до 85. Найбільший тиск противника наразі змістився на Покровський напрямок.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

Покровський напрямок став ділянкою з найбільшою кількістю штурмових дій. Українські підрозділи зупинили 27 атак, що на п’ять більше порівняно з даними за 3 серпня (22 атаки). Противник виявляв активність у районах Родинського та Котлиного, а також здійснював штурми у напрямках Новоолександрівки, Торецького, Шахового, Софіївки, Чернігівки, Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Шевченка, Василівки, Удачного та Новопідгородного. Водночас, аналітики DeepState зафіксували просування противника саме біля Шахового.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано зниження інтенсивності бойових дій. Кількість атак російської армії зменшилася з 35 до 22. Росіяни вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Новоселівки та Новопавлівки.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася з 22 до 19. Противник діяв у районах Закітного, Кривої Луки та Різниківки, а також у напрямках Рай-Олександрівки та Пискунівки.

На Лиманському напрямку зафіксовано зростання кількості атак: з 9 до 14. Спроби вклинитися в оборону відбито в районах Лимана, Діброви, Озерного та Ставків, а також у напрямках Чернещини, Ольгівки, Шийківки та Дробишевого.

На Краматорському напрямку противник здійснив три атаки замість двох напередодні. Російська армія наступала у напрямках населених пунктів Федорівка Друга, Никифорівка та Маркове.

Втрати противника

Загальні бойові втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 452 880 осіб. За останню добу ліквідовано 1 130 осіб. Також за добу українські підрозділи знищили:

• 1 715 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 449 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 65 артилерійських систем;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 5 бойових броньованих машин;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: кількість атак зрівнялася з Покровським відтинком

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!