З початком повномасштабної війни в Україні питання продажу алкогольних напоїв військовослужбовцям стало одним із тих, що викликає суперечки та неоднозначні тлумачення. Наприклад, на території Донецької області діє повна заборона на продаж напоїв з алкоголем у складі.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, чому військовим не продають алкоголь та яка відповідальність передбачена за продаж алкоголю військовим.

Чому військовим не продають алкоголь

Продаж алкоголю військовим обмежується через кілька ключових причин:

• підтримання дисципліни;
• запобігання нещасним випадкам і бойовим втратам;
• збереження бойової готовності підрозділів.

Вживання спиртного може також вплинути на ухвалення рішень, координацію дій і безпеку військового під час виконання бойових завдань.

Утім, сьогодні в Україні немає єдиного нормативного акта, який би прямо забороняв продаж алкогольних напоїв окремим категоріям громадян, зокрема, військовослужбовцям. В країні діє постанова Кабміну №1457 від 29 грудня 2021 року, котра передбачає можливість введення тимчасової заборони на торгівлю алкогольними напоями в умовах воєнного стану. Така форма регулювання може відбуватися на основі наказів військового командування разом із військовою адміністрацією і стосується вона всіх громадян на певній території.

У деяких регіонах заборону на продаж алкоголю військовим було запроваджено рішеннями місцевих органів влади, таких як міські, селищні чи сільські ради. Вони спираються на Закон України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового”, який надає їм право обмежувати продаж алкоголю в певний час доби.

“Сухий” закон на Донеччині

На сьогодні в Донецькій області діє заборона на продаж алкогольних напоїв, яку ввели у 2022 році. Ці обмеження спираються на бажанні убезпечити місцеве населення і військових від злочинів, котрі можуть бути вчиненими під впливом алкоголю.

“Зараз у нас в області залишаються 300 тисяч людей. 2 460 людей — це люди, які підлягають призову до Збройних сил України. Всі решта — це жінки, люди похилого віку, діти. Але при цьому величезна кількість захисників стоять на захисті нашої області. На сьогодні найбільша кількість військових знаходяться саме в нашій. Люди, які знаходяться на передовій, йдуть на відпочинок у більш-менш тилові міста регіону. Це люди з “розгойданою” нервовою системою. Якщо людина буде пити… Скільки таких випадків було — випили по 100 грамів люди зі зброєю і ми потім маємо те, що маємо…”, — розповів Вадим Філашкін.

Самі обмеження на продаж у Донецькій області діятиме до кінця воєнного стану.

“Поки не завершиться військовий стан, поки не буде нашої перемоги, алкоголю в області не буде. І я розумію, що є деякі підприємці, яким це не подобається”, — зазначив голова Донецької ОВА.

Штрафи за продаж алкоголю

В Україні передбачена можливість введення штрафів за продаж алкоголю. Цей момент передбачений Законом України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

Порушення встановлених норм передбачає відповідальність за статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Штрафна санкція передбачає накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 6 800 до 13 600 гривень.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 156 (КУпАП), аналогічні штрафні санкції також можуть накладатися й на працівника, який порушив встановлену заборону на продаж алкогольних напоїв.

Варто зазначити, що штраф може збільшитися до 17 000 або 34 000 гривень, якщо в порушника немає відкритого ФОП та відповідних Класифікацій видів економічної діяльності (КВЕДів). Штраф передбачається статтею 164 КУпАП.

Читайте також:

• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу
• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій
• Як військовослужбовцю поїхати у відпустку за кордон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!