З початком повномасштабної війни в Україні питання продажу алкогольних напоїв військовослужбовцям стало одним із тих, що викликає суперечки та неоднозначні тлумачення. Наприклад, на території Донецької області діє повна заборона на продаж напоїв з алкоголем у складі.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, чому військовим не продають алкоголь та яка відповідальність передбачена за продаж алкоголю військовим.

Чому військовим не продають алкоголь

Продаж алкоголю військовим обмежується через кілька ключових причин:

• підтримання дисципліни;
• запобігання нещасним випадкам і бойовим втратам;
• збереження бойової готовності підрозділів.

Вживання спиртного може також вплинути на ухвалення рішень, координацію дій і безпеку військового під час виконання бойових завдань.

Утім, сьогодні в Україні немає єдиного нормативного акта, який би прямо забороняв продаж алкогольних напоїв окремим категоріям громадян, зокрема, військовослужбовцям. В країні діє постанова Кабміну №1457 від 29 грудня 2021 року, котра передбачає можливість введення тимчасової заборони на торгівлю алкогольними напоями в умовах воєнного стану. Така форма регулювання може відбуватися на основі наказів військового командування разом із військовою адміністрацією і стосується вона всіх громадян на певній території.

У деяких регіонах заборону на продаж алкоголю військовим було запроваджено рішеннями місцевих органів влади, таких як міські, селищні чи сільські ради. Вони спираються на Закон України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового”, який надає їм право обмежувати продаж алкоголю в певний час доби.

“Сухий” закон на Донеччині

На сьогодні в Донецькій області діє заборона на продаж алкогольних напоїв, яку ввели у 2022 році. Ці обмеження спираються на бажанні убезпечити місцеве населення і військових від злочинів, котрі можуть бути вчиненими під впливом алкоголю.

“Зараз у нас в області залишаються 300 тисяч людей. 2 460 людей — це люди, які підлягають призову до Збройних сил України. Всі решта — це жінки, люди похилого віку, діти. Але при цьому величезна кількість захисників стоять на захисті нашої області. На сьогодні найбільша кількість військових знаходяться саме в нашій. Люди, які знаходяться на передовій, йдуть на відпочинок у більш-менш тилові міста регіону. Це люди з “розгойданою” нервовою системою. Якщо людина буде пити… Скільки таких випадків було — випили по 100 грамів люди зі зброєю і ми потім маємо те, що маємо…”, — розповів Вадим Філашкін.

Самі обмеження на продаж у Донецькій області діятиме до кінця воєнного стану.

“Поки не завершиться військовий стан, поки не буде нашої перемоги, алкоголю в області не буде. І я розумію, що є деякі підприємці, яким це не подобається”, — зазначив голова Донецької ОВА.

Штрафи за продаж алкоголю

В Україні передбачена можливість введення штрафів за продаж алкоголю. Цей момент передбачений Законом України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

Порушення встановлених норм передбачає відповідальність за статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Штрафна санкція передбачає накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 6 800 до 13 600 гривень.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 156 (КУпАП), аналогічні штрафні санкції також можуть накладатися й на працівника, який порушив встановлену заборону на продаж алкогольних напоїв.

Варто зазначити, що штраф може збільшитися до 17 000 або 34 000 гривень, якщо в порушника немає відкритого ФОП та відповідних Класифікацій видів економічної діяльності (КВЕДів). Штраф передбачається статтею 164 КУпАП.

Читайте також:

• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу
• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій
• Як військовослужбовцю поїхати у відпустку за кордон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія — це державна допомога українським родинам, які не можуть самостійно сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. У 2025 році правила її розрахунку залишаються незмінними, але суми залежать від доходів сім’ї, соціальних нормативів і вартості послуг.

Детальніше про те, як розрахувати житлову субсидію у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026

Житлова субсидія — це безповоротна адресна державна соціальна допомога малозабезпеченим громадянам, які проживають у житлових приміщеннях і не мають змоги самостійно оплачувати комунальні послуги, витрати на управління будинком чи придбання палива. Програму субсидій запроваджено ще у 1995 році, і вже понад 30 років вона залишається ключовим інструментом соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.

Що впливає на розмір субсидії

Розмір субсидії визначається як різниця між повною вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних норм і нормативів та обов’язковим платежем, який залежить від доходів родини.

Соціальні норми та нормативи закріплено у постанові Кабміну №409 від 6 серпня 2014 року, а порядок розрахунку обов’язкового платежу — у постанові №1156 від 27 липня 1998 року.

Приклад розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років

Приклад розрахунку опублікували на сайті Пенсійного фонду України (ПФУ). Для розгляду взята умовна сім’я з чотирьох осіб:

• чоловік (щомісячний дохід — 8 900 гривні);
• дружина (щомісячний дохід — 8 200 гривні);
• 2 неповнолітні дитини.

Зазначається, що під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за I та II квартали 2025 року.

Перший крок — визначення середнього доходу сім’ї. Для цього середньомісячний сукупний дохід домогосподарства визначається шляхом ділення сукупного доходу всіх членів домогосподарства за 2 квартали на кількість місяців, за які враховуються доходи:

Усього дохід сім’ї за пів року заробляє 102 600 гривні. Вказану суму отримується за наступною формулою: (8 900 * 6) + (8 200 * 6).

Далі отримані результати діляться на 6, тобто кількість місяців. Виходить, що середньомісячний дохід сім’ї становить 17 100 гривень.

Другий крок — визначення середнього доходу на одну особу в сім’ї. Для отримання суми потрібно розділити середньомісячний дохід сім’ї на кількість її членів. У прикладі цей показник становить 4 275 гривень (17 100 / 4 = 4 275).

Третій крок — розрахунок обов’язкового відсотка платежу за формулою: Ро = Кд / Кг * Рг, де:

• Ро — частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
• Кд — коефіцієнт доходу відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• Кг — базовий коефіцієнт — два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;
• Рг — базова норма плати — 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Отже: 17 100 гривні (середньомісячний сукупний дохід домогосподарства) / 4 (кількість членів домогосподарства) / 2 920 (прожитковий мінімум на 1 січня 2025 року) / 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії) * 15% (базова норма плати за житлово-комунальні послуги) = 10,95%.

У такому разі, сума обов’язкового платежу становить 1 872,45 гривні (17 100 * 10,95% = 1 872,45)

Останній крок — це розрахування розміру самої субсидії. Вона обчислюється за формулою: розмір плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у межах соціальних норм і нормативів (3 422,35 гривні) – сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП. У прикладі розрахунок виглядатиме наступним чином: 3422,35 – 1 872,45 = 1549,90 гривні — розмір субсидії на сім’ю

Читайте також:

• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Реєстр збитків: як подати заявку українцям, які втратили дім через війну
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!