Часів Яр і Бахмут: як на третій рік повномасштабного вторгнення працюють місцеві школи та садочки

Семаковська Тетяна 12:00, 31 Січня 2025

На третій рік повномасштабного вторгнення школи Бахмута та Часів Яру продовжують роботу в евакуації. Всі уроки проходять онлайн, і якщо на початку 2022 для більшості батьків це був єдиний варіант, аби дитина здобувала освіту в евакуації, то зараз все більше дітей починають ходити в офлайн школи за місцем проживання. Частина шкіл Бахмутської громади не працює — особливо це вплинуло на сільські школи, які фактично призупинили роботу через брак дітей.

Яка ситуація з онлайн навчанням у школах Бахмута та Часів Яру — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Бахмут: де навчаються діти місцевих жителів

23 січня редакція провела опитування наших читачів, щоб дізнатися, де навчаються діти бахмутян — участь в ньому взяли 153 людини. Ми отримали наступні відповіді:

  • 49% опитуваних повідомили, що їх дитина навчається онлайн в бахмутській школі;
  • 3% опитуваних повідомили, що їх дитина навчається онлайн в бахмутській школі, але й відвідує школу офлайн за місцем проживання;
  • 37% опитуваних відповіли, що їх дитина перевелась в школу за місцем проживання;
  • 4% опитуваних розглядають можливість перевести дитину в школу за місцем проживання, але наразі дитина вчиться в школі Бахмута;
  • 7% опитуваних повідомили, що їх дитина навчається онлайн, але не в бахмутській школі.

Нагадаємо, що торік МОН ініціював проєкт наказу №850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”. Цей проєкт викликав чимало дискусій, адже через деякі його пункти є загроза закриття шкіл, що працюють дистанційно.

Крім того, в серпні 2024 року міністр освіти Оксен Лісовий повідомив, що обов’язкове очне навчання для школярів-переселенців планують запровадити з наступного навчального року, тобто з 1 вересня 2025 року.

У школах Бахмута від початку повномасштабного вторгнення вже спостерігався відтік, а за три роки дистанційного навчання 9 шкіл та 15 садочків призупинили діяльність, каже заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради Анна Артюхіна. Вона пояснює, що сказати, що ці школи закрились, не можна, бо такого поняття як закриття в законодавстві нема.

Школи Бахмута та громади, які призупинили діяльність

Так зараз виглядає район 4 школи в Бахмуті, навчальний заклад працював в евакуації, але його діяльність довелось зупинити / фото росджрела
  • Бахмутська ЗОШ №1;
  • Бахмутська ЗОШ №3;
  • Бахмутська ЗОШ №4;
  • Бахмутська ЗОШ № 9;
  • Іванівська ЗОШ І-ІІІ;
  • Зайцівський ЗЗСО;
  • Покровський НВК;
  • Клинівська ЗОШ;
  • Опитненська ЗОШ.

Садочки, які призупинили діяльність:

  • ДНЗ №4;
  • ДНЗ №10;
  • ДНЗ №16;
  • ДНЗ №24;
  • ДНЗ №27;
  • ДНЗ №31;
  • ДНЗ №34;
  • ДНЗ №39;
  • ДНЗ №40;
  • ДНЗ №47;
  • ЗДО “Віронька”;
  • ЗДО “Джерельця”;
  • ЗДО “Берізка”;
  • ЗДО “Калинонька”;
  • ЗДО “Малятка”.

“У цих закладах дітей нема, на жаль. У нас дуже зменшився контингент дітей. Тому на ці цілі не вистачає коштів субвенції, яка виділяється державою. Є певна формула нарахувань субвенції, тому якщо у нас там немає дітей, немає кого виховувати, ми призупиняємо діяльність. Але все ж таки наша мережа функціонує — це 10 садочків сьогодні працюють, 8 шкіл і один заклад освіти. Багато дітей у нас пішли на навчання за кордон і їм дуже складно поєднувати уроки в нашій школі й за кордоном. Тому певна кількість дітей від нас пішли за такими причинами. Вчителі, які знаходили роботу за місцем проживання, також йшли на нове місце”, — пояснює Анна Артюхіна.

Що стало з вчителями та учнями?

Дітей зі шкіл, які призупинили роботу, за бажанням переводили у бахмутські школи, які наразі працюють онлайн. Вчителів, які втратили роботу, також намагались працевлаштувати, пояснює заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради. Та попри відтік учнів протягом останніх трьох років, є діти, які обирають саме бахмутські школи. Зараз в середньому в класах навчається по 25 дітей.

“Ми втратили багато дітей, але пишаємося тим, що ті діти, які з нами залишились, і педагоги, які з нами працюють, показують дуже високі результати. І за підсумками олімпіад, фахових конкурсів педагогів, у нас є переможці учителі року і торік, і в позаминулому році. Дуже багато наших вчителів опановують нові технології для дистанційного навчання. І ми проводимо семінари, і вони вчаться самостійно для того, щоб надавати якісні знання і втримувати дітей, щоб діти залишались з нами. Не секрет, що, як і раніше, бахмутська освіта славилась своєю якістю і ми наполегливо над цим працюємо. Працюємо заради наших дітей, щоб вони отримували якісні знання і потім були успішними випускниками”, — каже Анна Артюхіна.

Доєднатися до будь-якої школи Бахмута, яка працює в евакуації чи садочку, можна, адже дистанційне навчання не передбачає граничну наповненість класу. Дітей ділять на підгрупи, де з ними проводять уроки. Це дозволяє школам, які працюють в евакуації навчати більшу кількість дітей, ніж школи, які працюють очно.

Водночас у таких містах, як Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Полтава, Жовті Води, Кривий Ріг при осередках підтримки проводять офлайн заняття — це підготовка до НМТ, курси майбутніх першокласників.

Часів Яр: де навчаються діти місцевих жителів

Так виглядає зараз Часів Яр / фото Facebook

Вікторія Політова — начальниця Управління освіти Часовоярської громади. За її словами, близько 50% школярів перейшли в інші школи.

“Ми призупинили діяльність деяких навчальних закладів, тому що дітей було мало в філії, вони перейшли в опорний заклад”, – пояснює Вікторія Політова.

Випадків, коли діти відвідують й школу онлайн, й за місцем проживання, немає. Однак є інші — коли діти, які спершу пішли в школу офлайн, потім повертаються до своєї.

“У нас є діти, які повертаються, щось не подобається їм там (ред. у школах за місцем проживання). Вони хочуть працювати зі своїми вчителями та знаходитись у класі зі своїми однокласниками. Вони ж попривикали один до одного, тому дуже до цього ретельно відносяться”, — каже Вікторія Політова.

Зараз у школах Часів Яру онлайн навчається 457 дітей. Працює зараз 15 Часовоярська школа та 17, також Часовоярський центр дитячої та юнацької творчості й один садочок, ЗДО №42, де навчаються 15 дошкільнят. Завдяки тому, що цю частину дітей вдалось зберегти, робочі місця зберегли й місцеві вчителі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Семаковська Тетяна 10:00, 19 Жовтня 2025
Макет поселення на місці Бахмута / фото Ігоря Корнацького

Бахмут – одне з найдавніших міст Донеччини. Але досі між істориками, краєзнавцями точаться суперечки щодо справжнього часу й обставин заснування міста. Коли ж насправді виникло постійне поселення на місці сучасного Бахмута і хто були його перші жителі – докладно розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. Відкривайте справжню історію Бахмута і перевіряйте себе у тесті.

Дізнайтесь, чому Бахмут був і є українською територією — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Історія Бахмута

У більшості довідників та енциклопедій першої половини ХІХ ст. заснування Бахмута датується початком XVIII століття і пов’язується з відкриттям і початком розробки соляних джерел на території сучасного міста. Натомість у ХХ ст. поширилася й стала панівною думка, що місто Бахмут походить від Бахмутської сторожі XVI ст. На цьому ґрунтується й офіційна дата заснування міста – 1571 рік.

У XVI столітті по річці Сіверський Донець пролягав умовний кордон між Московською державою і Кримським ханством. Його правий берег, де наразі розташоване наше місто, так і називався в тогочасних документах – кримською стороною. Втім, по обидва боки кордону розлягалося Дике Поле – безмежний незаселений простір, де з одного боку кочували кримські й ногайські татари, а з іншого проникали загони козаків із Запоріжжя, Дону й Сіверщини у пошуках «козацького хліба» – військової здобичі.

Кримські татари майже щороку чинили грабіжницькі походи до населених земель Великого князівства Литовського (потім Речі Посполитої) та Московської держави – країн, між якими на той час були розділені українські землі. Обидві держави намагалися давати опір татарським набігам, утворюючи прикордонну службу, і залучали до охорони кордонів українських козаків. Так у 1572 році в Речі Посполитій з’явилося українське реєстрове козацтво. А в московській державі приблизно в цей час бачимо козаків із Сіверщини (севрюків) у складі прикордонної сторожової служби.

Яку сторожу застував іван грозний

У 1846 році вийшла друком книга російського історика Івана Бєляєва «О сторожевой, станичной и полевой службе на Польской Украине московского государства…», у якій докладно описана організація прикордонної служби московської держави у XVI столітті. Саме тут вперше серед істориків була згадана загадкова Бахмутська сторожа.

За часів царювання в москві івана Ггозного (1533 – 1584) на степовому кордоні було утворено декілька сторожових ліній для охорони від татарських нападів. У січні – лютому 1571 року в Москві був зібраний з’їзд прикордонників, який мав переглянути організацію прикордонної служби, щоб зробити її більш ефективною. З’їзд виробив “приговор” – своєрідний устав прикордонної  служби, в якому були детально розписані місця розташування прикордонних застав (сторож), маршрути розвідувальних загонів (станиць), обов’язки сторожів і станичників.

Крайньою на степовому кордоні була лінія з шести донецьких сторож (Коломацька, Обишкінська, Балаклійська, Ізюмська, Святогірська й Бахмутська, а також Айдарська – пізніше облишена, оскільки лежала осторонь від звичайних шляхів татарських набігів). Шоста, Бахмутська сторожа знаходилась “усть Черного Жеребца”, тобто в місці впадіння в Донець його лівої притоки – Чорного Жеребця. Навпроти, з правого боку в Донець впадає річка Бахмут, яка й дала назву сторожі.

Донецькі сторожі за розписом 1571 року / фото Ігоря Корнацького

Чи було в сторожі постійне поселення

Сторожа являла собою невеликий (з шести чоловік) кінний спостережний загін, який мав об’їздити дозором визначену ділянку кордону довжиною в кілька десятків верст на лівому (московському) березі Дінця. Сторожі мали спостерігати за кордоном і сповіщати царських воєвод у прикордонних містах про прихід татарських загонів. Отримавши тривожну звістку, царський уряд збирав військо для відсічі ворогу. Суворі правила прикордонної служби вимагали від сторожів розташовуватися на місцевості приховано, навіть не розводити вогонь на одному місці двічі, щоб не привернути  увагу ворога. Звісно, ні про які укріплення або постійні поселення сторожів на степовому кордоні не йшла й мова.

Але й ця тонка мережа спостережних загонів на пограниччі проіснувала недовго. Вже в 1587 році через напади “черкас” (свавільних українських козаків) Донецькі сторожі вирішено було скасувати, замінивши їх станицями – кінними загонами по 12 чоловік, які здійснювали розвідувальні рейди на “урочні місця”, де раніше стояли сторожі. А в часи російської Смути початку XVII століття прикордонна служба московської держави занепала, так що від прикордонних міст Путивля й Рильська, виїздили тільки “ближні” сторожі, не далі як за 15-20 верст.

Територія Бахмута у ХVII столітті

А в Придінців’ї в цей час поширився вплив українського козацтва. У середині XVII століття тут діяли свавільні козацькі загони Васька Рябухи, Семена Забузького, Григорія Торського. У складі одного з таких загонів вперше згадується Іван Богун – пізніше відомий козацький полковник, соратник Богдана Хмельницького.

Слобідські козацькі полки. XVII – XVIII століття / фото Ігоря Корнацького

У другій половині XVII століття розпочалося масове переселення з Правобережної та Лівобережної України на землі колишнього Дикого Поля, де утворилися козацькі полки Сумський, Охтирський, Харківський, Острогозький, а в 1685 році – найпівденніший з них Ізюмський. Разом вони склали новий історичний регіон – Слобідську Україну. З часом заселення перейшло на правий берег Дінця, й до складу Ізюмського полку ввійшли нові укріплені поселення: Маяки, Тор (теперішній Слов’янськ), Райгородок.

Наприкінці XVII століття торський козак Омелян Бирюков відкрив соляні джерела на річці Бахмут, довкола яких невдовзі з’явилося поселення козаків-солеварів. Про це через тридцять років писали місцеві жителі до Сенату, пригадуючи час і обставини заснування міста. Близько 1703 року збудована невеличка дерев’яна фортеця, приписана потім разом із її мешканцями до Ізюмського слобідського козацького полку. Саме це й було початком історії постійного поселення на місці сучасного Бахмута.

Отже, наше місто було започатковане внаслідок  української народної колонізації, а не за велінням згори. А 1571 рік в історії краю позначився лише реформою сторожової служби московської держави  за часів царя івана грозного.

План міста-фортеці Бахмут. 1730-і роки / фото зі Шведського національного архіву

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як позбутися спам-дзвінків: в Україні почали блокувати номери без згоди користувачів

Семаковська Тетяна 12:00, 18 Жовтня 2025

В Україні з 2 жовтня 2025 року набули чинності нові Правила, які дозволяють мобільним операторам блокувати спам-дзвінки. Тепер користувачі можуть повідомляти про рекламні виклики, на які не давали згоди, а оператори зобов’язані перевіряти такі номери та, за необхідності, блокувати їх.

Куди звертатися, якщо вам дзвонять шахраї, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Спам-дзвінки: куди звертатися

З 2 жовтня в Україні діють нові Правила, які дозволяють мобільним операторам блокувати номери, що розсилають спам-дзвінки без згоди користувачів, повідомляє Мінцифри.

Українці тепер можуть повідомляти про підозрілі номери трьома способами:

1) Звернутися до свого мобільного оператора:

      • Vodafone: у застосунку або за номером 111 / 0 800 400 111 (в Україні) чи +380 (50) 400 111 (у роумінгу);
      • Kyivstar: у застосунку або за номером 466 / 0 800 300 466 (в Україні), 105466# (у роумінгу);
      • LifeCell: у застосунку або за номером 5433 / 0 800 20 5433 (в Україні), +380 (63) 5433 111 (у роумінгу).

      2) Подати скаргу на гарячу лінію Уряду за номером 1545.

      3) Звернутися до Національної комісії з регулювання електронних комунікацій (НКРЕКП) через спеціальну форму на сайті.

      Як оператори визначатимуть спам-номер?

      Після отримання скарги на номер оператор проведе перевірку. Якщо номер відповідає щонайменше двом із нижче наведених критеріїв, він може бути заблокований:

      • виклики здійснюються без комунікації;
      • середня тривалість дзвінків за 7 днів менша ніж 60 секунд;
      • понад 50% дзвінків — на різні номери;
      • на номер неможливо передзвонити;
      • під час виклику відтворюється записане повідомлення;
      • є скарги від абонентів;
      • кількість вхідних дзвінків, які не завершуються розмовою, становить менш ніж 5% від усіх дзвінків;
      • номер використовується лише для дзвінків, без SMS або інтернету.

      Нові правила мають зменшити кількість рекламних і шахрайських дзвінків, які останніми роками стали масовою проблемою для українців.

      До теми:

        Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

        245072968 1224922287985252 2091925369309348843 n 3b09e

        Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

        Бахмут – одне з найдавніших міст Донеччини. Але досі між істориками, краєзнавцями точаться суперечки щодо справжнього часу й обставин заснування міста. Коли ж насправді виникло […]

        Як позбутися спам-дзвінків: в Україні почали блокувати номери без згоди користувачів

        В Україні з 2 жовтня 2025 року набули чинності нові Правила, які дозволяють мобільним операторам блокувати спам-дзвінки. Тепер користувачі можуть повідомляти про рекламні виклики, на […]

        Як отримати довідку ВПО у 2025 році: актуальні підстави та умови

        Станом на 2025 рік є лише дві підстави для отримання довідки внутрішньо переміщеної особи. Така довідка дозволяє переселенцям отримувати допомогу: від гуманітарної до отримання компенсації […]

        В Україні створили петицію щодо перенесення стели на в’їзді в Донецьку область

        На межі Донецької та Дніпропетровської областей розташована стела з написом “Донецька область”. 14 жовтня на сайті Кабінету Міністрів України оприлюднили петицію з пропозицією перенести цей […]

        прожитковий

        “Тепла зима-2025”: хто з переселенців і малозабезпечених отримає 6 500 грн допомоги

        Уряд готує програму “Тепла зима” для допомоги найбільш вразливим українцям під час зимового періоду 2025/26 року. Передбачено одноразову виплату у розмірі 6 500 гривень для […]