На третій рік повномасштабного вторгнення школи Бахмута та Часів Яру продовжують роботу в евакуації. Всі уроки проходять онлайн, і якщо на початку 2022 для більшості батьків це був єдиний варіант, аби дитина здобувала освіту в евакуації, то зараз все більше дітей починають ходити в офлайн школи за місцем проживання. Частина шкіл Бахмутської громади не працює — особливо це вплинуло на сільські школи, які фактично призупинили роботу через брак дітей.

Яка ситуація з онлайн навчанням у школах Бахмута та Часів Яру — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Бахмут: де навчаються діти місцевих жителів

23 січня редакція провела опитування наших читачів, щоб дізнатися, де навчаються діти бахмутян — участь в ньому взяли 153 людини. Ми отримали наступні відповіді:

• 49% опитуваних повідомили, що їх дитина навчається онлайн в бахмутській школі;
• 3% опитуваних повідомили, що їх дитина навчається онлайн в бахмутській школі, але й відвідує школу офлайн за місцем проживання;
• 37% опитуваних відповіли, що їх дитина перевелась в школу за місцем проживання;
• 4% опитуваних розглядають можливість перевести дитину в школу за місцем проживання, але наразі дитина вчиться в школі Бахмута;
• 7% опитуваних повідомили, що їх дитина навчається онлайн, але не в бахмутській школі.

Нагадаємо, що торік МОН ініціював проєкт наказу №850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”. Цей проєкт викликав чимало дискусій, адже через деякі його пункти є загроза закриття шкіл, що працюють дистанційно.

Крім того, в серпні 2024 року міністр освіти Оксен Лісовий повідомив, що обов’язкове очне навчання для школярів-переселенців планують запровадити з наступного навчального року, тобто з 1 вересня 2025 року.

У школах Бахмута від початку повномасштабного вторгнення вже спостерігався відтік, а за три роки дистанційного навчання 9 шкіл та 15 садочків призупинили діяльність, каже заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради Анна Артюхіна. Вона пояснює, що сказати, що ці школи закрились, не можна, бо такого поняття як закриття в законодавстві нема.

Школи Бахмута та громади, які призупинили діяльність

• Бахмутська ЗОШ №1;
• Бахмутська ЗОШ №3;
• Бахмутська ЗОШ №4;
• Бахмутська ЗОШ № 9;
• Іванівська ЗОШ І-ІІІ;
• Зайцівський ЗЗСО;
• Покровський НВК;
• Клинівська ЗОШ;
• Опитненська ЗОШ.

Садочки, які призупинили діяльність:

• ДНЗ №4;
• ДНЗ №10;
• ДНЗ №16;
• ДНЗ №24;
• ДНЗ №27;
• ДНЗ №31;
• ДНЗ №34;
• ДНЗ №39;
• ДНЗ №40;
• ДНЗ №47;
• ЗДО “Віронька”;
• ЗДО “Джерельця”;
• ЗДО “Берізка”;
• ЗДО “Калинонька”;
• ЗДО “Малятка”.

“У цих закладах дітей нема, на жаль. У нас дуже зменшився контингент дітей. Тому на ці цілі не вистачає коштів субвенції, яка виділяється державою. Є певна формула нарахувань субвенції, тому якщо у нас там немає дітей, немає кого виховувати, ми призупиняємо діяльність. Але все ж таки наша мережа функціонує — це 10 садочків сьогодні працюють, 8 шкіл і один заклад освіти. Багато дітей у нас пішли на навчання за кордон і їм дуже складно поєднувати уроки в нашій школі й за кордоном. Тому певна кількість дітей від нас пішли за такими причинами. Вчителі, які знаходили роботу за місцем проживання, також йшли на нове місце”, — пояснює Анна Артюхіна.

Що стало з вчителями та учнями?

Дітей зі шкіл, які призупинили роботу, за бажанням переводили у бахмутські школи, які наразі працюють онлайн. Вчителів, які втратили роботу, також намагались працевлаштувати, пояснює заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради. Та попри відтік учнів протягом останніх трьох років, є діти, які обирають саме бахмутські школи. Зараз в середньому в класах навчається по 25 дітей.

“Ми втратили багато дітей, але пишаємося тим, що ті діти, які з нами залишились, і педагоги, які з нами працюють, показують дуже високі результати. І за підсумками олімпіад, фахових конкурсів педагогів, у нас є переможці учителі року і торік, і в позаминулому році. Дуже багато наших вчителів опановують нові технології для дистанційного навчання. І ми проводимо семінари, і вони вчаться самостійно для того, щоб надавати якісні знання і втримувати дітей, щоб діти залишались з нами. Не секрет, що, як і раніше, бахмутська освіта славилась своєю якістю і ми наполегливо над цим працюємо. Працюємо заради наших дітей, щоб вони отримували якісні знання і потім були успішними випускниками”, — каже Анна Артюхіна.

Доєднатися до будь-якої школи Бахмута, яка працює в евакуації чи садочку, можна, адже дистанційне навчання не передбачає граничну наповненість класу. Дітей ділять на підгрупи, де з ними проводять уроки. Це дозволяє школам, які працюють в евакуації навчати більшу кількість дітей, ніж школи, які працюють очно.

Водночас у таких містах, як Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Полтава, Жовті Води, Кривий Ріг при осередках підтримки проводять офлайн заняття — це підготовка до НМТ, курси майбутніх першокласників.

Часів Яр: де навчаються діти місцевих жителів

Вікторія Політова — начальниця Управління освіти Часовоярської громади. За її словами, близько 50% школярів перейшли в інші школи.

“Ми призупинили діяльність деяких навчальних закладів, тому що дітей було мало в філії, вони перейшли в опорний заклад”, – пояснює Вікторія Політова.

Випадків, коли діти відвідують й школу онлайн, й за місцем проживання, немає. Однак є інші — коли діти, які спершу пішли в школу офлайн, потім повертаються до своєї.

“У нас є діти, які повертаються, щось не подобається їм там (ред. у школах за місцем проживання). Вони хочуть працювати зі своїми вчителями та знаходитись у класі зі своїми однокласниками. Вони ж попривикали один до одного, тому дуже до цього ретельно відносяться”, — каже Вікторія Політова.

Зараз у школах Часів Яру онлайн навчається 457 дітей. Працює зараз 15 Часовоярська школа та 17, також Часовоярський центр дитячої та юнацької творчості й один садочок, ЗДО №42, де навчаються 15 дошкільнят. Завдяки тому, що цю частину дітей вдалось зберегти, робочі місця зберегли й місцеві вчителі.

Читайте також:

• Бахмутський ЦПТО відкриє в Гощі центр електриків і енергетиків: як коледж допомагає громаді розвиватися. Розпитали в директора
• Вулиця Шевченка і школа №4: росіяни показали нові кадри з околиць Бахмута
• Бахмутські школи, у яких не пролунав останній дзвоник: добірка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сексуальне насильство – один з найменш досліджених та задокументованих злочинів на окупованих територіях. Журналісти видань Бахмут IN.UA та Кавун.City зібрали інформацію, яка відома правоохоронним органам станом на зараз.

Горлівка, квітень 2023 рік. Так званий мер міста записує відеозвернення до батьків — каже, у місті почастішали випадки зникнення дівчаток та просить, аби батьки перевірили телефони дітей. У місті зникли двоє дівчаток віком від 10 до 14 років, обоє нібито були учасницями “чатів порнографічного характеру”. Дітей нібито знайшли, однак обставини їхнього зникнення та перебування залишилися невідомими.

Водночас у зверненні акцент було зроблено не на розслідуванні факту зникнення чи пошуку дітей, а на твердженні про можливу їхню присутність у “чатах порнографічного характеру”. Такий фокус окупаційної влади викликає запитання щодо реальних причин інциденту та того, якою була мета повідомлення. 

Херсон, 13 серпня 2022 року російський військовослужбовець Роман Попов і його спільники викрали цивільного,мешканця Херсону, били його та привезли до ІТТ. Там чоловіка роздягнули, катували електрошокером, завдаючи струмових ударів по тілу та статевому органу. На десятий день утримання, не отримавши бажаних свідчень, окупанти посилили тортури: до тіла потерпілого під’єднували металеві зажими з електрострумом, утримували силоміць, після чого один із військових вчинив сексуальне насильство. Потерпілого звільнили лише після того, як його родина заплатила окупантам.

Ця історія стала відомою завдяки документальному фільму Слідство.Інфо “Він Теж”, де четверо чоловіків розповідають про сексуальне насильство в херсонських катівнях. Один із героїв фільму описує дії того ж підрозділу, зокрема “збоченця”, який погрожував і намагався зґвалтувати затриманого.

Попов свою причетність заперечує, на виклики слідства й суду не з’являється — він продовжує воювати проти України.  Справу передали до суду в березні 2024 року, а в грудні суд ухвалив проводити спеціальний розгляд. Потерпілого планують допитувати у закритому режимі з міркувань безпеки.

Обвинуваченому загрожує від 8 до 12 років ув’язнення за порушення законів та звичаїв війни. 

Маріуполь, грудень 2024 рік. Пенсіонерка, як пишуть російські медіа, вбила свого співмешканця, завдавши йому 22 ножових поранення після того, як він почав до неї чіплятися. Чоловік помер на місці. Жінці загрожує до 15 років ув’язнення.

Станіславська громада Херсонщини. Влітку 2022 року кадровий російський військовий Зунель Братов, боєць 25-го окремого полку спецпризначення РФ протягом тривалого часу гвалтував місцеву мешканку та знущався над її донькою.

Раніше Братову вже пред’явили підозру за зґвалтування та утримання в сексуальному рабстві жительки Станіславської громади — цю справу на той момент вже передали до суду. Слідство встановило, що восени 2022 року він викрадав жінку, утримував її понад місяць у своєму помешканні, змушував до статевих актів, бив і замикав у підвалі.

Влітку російський військовий, погрожуючи зброєю, ґвалтував іншу жінку зі Станіславської громади та регулярно приходив до її дому, забираючи потерпілу силоміць. Від сексуального насильства постраждала також її неповнолітня донька, над якою він вчиняв розпусні дії. Родина була змушена покинути дім і переховуватись у Херсоні до звільнення території. 

Журналісти Слідство.Інфо встановили, що Братов — кадровий російський військовий, одружений, має дітей і був нагороджений Міноборони РФ ще до повномасштабної війни.

14 січня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області виніс вирок російському військовому за зґвалтування та залякування дівчат навесні 2022 року. Вирок заборонений для оприлюднення, тому що справу розглядали у закритому судовому засіданні.

За інформацією з відкритих джерел та підозри зрозуміло, що обвинувачений – 24-річний росіянин, лейтенант ФСБ Олександр Лебідь. Підозру йому оголосили 23 серпня 2023 року. Українські правоохоронці зафіксували два епізоди воєнних злочинів, до яких причетний Лебідь. У першому епізоді він, за версією слідства, викрав дівчинку з помешкання, де вона проживала з матір’ю і бабусею, вивіз до приміщення магазину, поїв спиртним, бив, погрожував зброєю та зрештою вчинив сексуальне насильство.

У другому Лебідь, за даними правоохоронців, неодноразово викрадав під приводом допиту та огляду мобільного телефону на предмет співпраці з ЗСУ, змушував роздягатися, погрожував зброєю і згодом зґвалтував молоду жінку. Все це відбувалось у квітні та травні 2022 року.

З різних медіа стало відомо, що Лебідь загинув 6 жовтня 2022 року, а в Росії його представили до “ордена мужності” посмертно. Вироком суду у січні 2025 року Олександра Лебідя засудили заочно до 12 років позбавлення волі за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Сексуальне насильство на тимчасово окупованій території залишається одним із найменш задокументованих злочинів. Більшість фактів стає відомою вже після деокупації, як це відбувається на Херсонщині. А ось на ТОТ це табуйована тема. Окупанти про такі випадки практично не повідомляють. 

Самі постраждалі в умовах повної відсутності правового захисту, контролю з боку окупаційних адміністрацій і страху перед переслідуваннями не можуть повідомити про те, що пережили, якщо вижили. Тож дані з окупації фрагментарні — вони надходять із відкритих джерел, повідомлень місцевих мешканців, матеріалів правозахисників і рідкісних свідчень тих, кому вдалося покинути територію. 

Журналісти видання Бахмут IN.UA намагалися встановити контакт з однією з жінок, згадку про яку отримали, але вона відмовилася від розмови: на даний момент вона перебуває у тяжкому психологічному стані та досі живе на окупованій території, де будь-яке спілкування з журналістами може наражати її на безпеку.

Тому це дослідження, яке провели журналісти Бахмут IN.UA та Кавун.City базується виключно на відкритих даних про випадки сексуального насильства в окупованих містах Донеччини, які нам вдалося знайти.

Системність злочинів: що показують доступні згадки

Донеччина. Ми аналізували кілька джерел за поточний рік та кілька останніх: російські судові реєстри, новинні канали так званої “днр” та соцмережі, а також українські джерела. Знайшли інформацію про випадки сексуального насильства над жінками у Донецьку, в Горлівці, Макіївці, Єнакієвому, Харцизьку та інших населених пунктах. Згадки про сексуальні злочини по відношенню до жінок збільшилися після повномасштабного вторгнення. Їх фіксують навіть російські джерела. 

Але у документах та повідомленнях немає жодного підтвердженого прикладу реального розслідування на ТОТ. У багатьох випадках окупаційні структури замовчували, спотворювали інформацію, або ж перекладали провину на інших. Зокрема, ми знайшли випадки нібито “ложних доносів”, коли жінки повідомляли про згвалтування, але їм відповідали, що їх звинувачення хибні, чи довести їх неможливо. Особливо це помітно стосовно учасників “сво”, які фігурують як сексуальні злочинці. Вироки їм виносять лише українські суди заочно, російські ж — ні.

Зокрема, на території окупованої Донеччини за останній рік було кілька таких випадків. Так, російський військовий зґвалтував жительку селища Гольмівський, це Горлівська територіальна громада. У селі на Донеччині двоє російських військових змусили жінку до статевого акту, і щоб побороти опір, вкололи їй невідому речовину. У Єнакієвому учасник так званої “сво”, раніше судимий, зґвалтував і вбив дитину. У Зугресі російський солдат, погрожуючи ножем, згвалтував дівчину. Випадки насильства над жінками також фіксували в “Ізоляції” — сексуальне насилля тут використовували як метод покарання. 

Аналізуючи доступні повідомлення про сексуальне насильство на окупованій Донеччині, ми окремо відстежували питання відповідальності. У відкритих російських реєстрах та зведеннях окупаційних структур немає підтверджених даних про притягнення до відповідальності осіб, причетних до цих злочинів. У доступних судових документах відсутні вироки чи згадки про реальні кримінальні провадження, що вказує на практичну безкарність за такі дії на тимчасово окупованих територіях.

Окремо ми перевірили, чи мають постраждалі можливість звернутися по психологічну допомогу. Всеросійська служба “Насилию нет”, яка у РФ декларує підтримку жертвам насильства, не має жодних центрів або представництв на території так званої “днр”. Ці регіони не фігурують у переліку областей, де організація надає підтримку. Є лише загальний номер гарячої лінії, проте жодної структурованої присутності або локальних служб у містах окупованої Донеччини немає.

Фактично це означає, що жінки й інші постраждалі залишаються без доступу до незалежних кризових центрів, психологічної допомоги та механізмів фіксації злочинів. У поєднанні з відсутністю реальних розслідувань це створює замкнене коло: постраждалі не можуть безпечно звернутися по підтримку, а системи, здатної фіксувати такі випадки або захищати їхні права, на окупованій території не існує.

Херсонщина. Станом на 25 листопада 2025 року органи прокуратури Херсонщини продовжують документувати воєнні злочини, пов’язані із сексуальним насильством під час воєнного стану. На сьогодні прокурори встановили 126 потерпілих від сексуального насильства, серед яких 30 жінок, 88 чоловіків та 8 дітей, повідомили на запит Кавун.City у Херсонській обласній прокуратурі. Йдеться саме про злочини, вчинені російськими окупантами на території області. 

Вже у грудні 2022 року, за місяць після деокупації правобережжя Херсонщини, стало відомо, що Херсонська область — серед «лідерів» у зафіксованій кількості злочинів сексуального насильства, вчиненого окупантами, у порівнянні з іншими деокупованими територіями України. На той момент серед найбільш поширених фактів сексуального насильства, здійсненого ворогом щодо мирного населення, — примусове оголення, зґвалтування, катування електрострумом геніталій. 

За інформацією, яку Херсонська обласна прокуратура надала Кавун.City, у межах Херсонської області зареєстровано 59 кримінальних правопорушень за ст. 438 КК України, більшість з яких російські військові вчинили на території Бериславського району (24 факти) та Херсонського району (21 факт, з них 19 – на деокупованій території). Зафіксовано також 7 таких злочинів у Каховському районі, 4 – у Скадовському та 3 – у Генічеському. Скільки фактів нам ще невідомо, адже понад 70% області наразі окуповані, можна лише здогадуватись.

Беззахисні на ТОТ

Уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець підкреслює, що сексуальне насильство Росія використовує як:

• інструмент залякування населення на ТОТ;
• метод тиску на утримуваних осіб;
• форму тортур;
• елемент психологічної війни.

“Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), росія використовує як психологічну зброю, спосіб залякування мирного населення на ТОТ, інструмент приниження та придушення українського народу та для тортур військовополонених. Це грубе порушення одного з фундаментальних прав людини – на особисту недоторканість особи. СНПК може кваліфікуватись не тільки як воєнні злочини, злочини проти людяності чи грубі порушення прав людини, але й бути частиною актів геноциду”, — пояснив Дмитро Лубінець.

Зазначимо, що якщо ви перебуваєте/перебували на ТОТ й зазнали сексуального насильства, при в’їзді на непідконтрольну росіянам територію ви можете звернутися до поліції та правоохоронних органів, щоб задокументувати випадок, а кривдника зможуть покарати, зокрема заочним винесенням вироку.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2024 році в Україні зафіксовано 209 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Серед постраждалих — 156 чоловіків, 46 жінок, а також діти: шість дівчат і один хлопчик. Більшість задокументованих злочинів, за інформацією місії, була скоєна представниками російських збройних сил, окупаційних правоохоронних структур та пенітенціарних установ — як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території РФ.

Читайте також:

2014-й – 2022 – 2025. Як змінилося ставлення мешканців Донеччини до життя в окупації. Думки трьох людей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові знищили російську важку вогнеметну систему “Сонцепьок” поблизу Лимана, що на Донеччині.

Про це повідомили 63-ї окремої механізованої бригади.

На Донеччині знищено російську ТОС “Сонцепьок”

Українські сили оборони знищили російську важку вогнеметну систему ТОС “Сонцепьок” на Лиманському напрямку. За попередньою інформацією, удар по системі здійснили пілоти Третього армійського корпусу та 63-ї окремої штурмової бригади. Для ураження цілі застосували FPV-дрони. Внаслідок влучання відбулася детонація ракетного залпу.

Зазначимо, що “Сонцепьок” — це 220-мм важка вогнеметна система, яка використовує термобаричні боєприпаси. Використання подібних систем поблизу населених пунктів заборонено Женевською конвенцією через їх невибірковий характер дії.

Читайте також:

ССО показали вуличні бої в Покровську: до 100 окупантів зосередилися в районі залізниці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!