В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гостомелі після деокупації проживають майже три тисячі переселенців, серед них є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Тут стараються не ділити людей за принципом “ВПО” та “місцеві”. Дізнавалися, чим особливий Гостомель, чим займаються місцеві та як живуть в громаді переселенці.

Про це розповідали Аліна Стратієнко, начальниця відділу соціального захисту населення Гостомельської сільської військової адміністрації, заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади, а також Марина Бабієнко, начальниця Управління фінансів.

Економіка Гостомеля

Територіально Гостомель знаходиться в Бучанському районі Київської області, до Києва звідси — 15 кілометрів. Це пряма траса від Києва, саме селище вважається індустріальним. У саму Гостомельську громаду входить Гостомель та три менші села: Озера, Горенка та Мощун. Річний бюджет громади складає орієнтовно 350-400 мільйонів гривень, з них частка власних доходів орієнтовно складає 300 мільйонів — це сплата місцевих податків і зборів, загальнодержавних податків.

“Гостомель — це індустріальне містечко, на території якого знаходяться всесвітньо відомі підприємства.  Найбільше і найвідоміше – це аеропорт АТ “Антонов”. На жаль, в тому числі через місцерозташування, Гостомель та села, що входять до складу громади дуже постраждали на початку вторгнення. Також у нас є величезний логістичний хаб, дочірнє підприємство “Кюне і Нагель”. Ще на території громади є відоме підприємство з іноземними інвестиціями “Ветропак Гостомельський склозавод”, — розповідає деталі інфраструктури селища Марина Бабієнко, начальниця Управління фінансів. 

До повномасштабного вторгнення Гостомельський склозавод був одним з найбільших постачальників пляшок із зеленого і коричневого скла в Грецію та Італію. Також гордістю громади є Група компаній “Грін Гілд Груп”, до складу якої входять: 

• ТОВ “Сігма Солюшнз”; 
• ТОВ “Компанія Консалдінг-Інвест”;
• ТОВ “Зелена Гільдія Переробка”;
• ТОВ “РЕНО”. 

Тут вирощують знайомі нам з полиць супермаркетів фасовані овочі “Вовка-морковка”, “Матуся-потуся”, “Пані цибулька”. Ще одне велике підприємство — це “Ukrainian Gears”, всесвітньо відомий виробник 3D-іграшок, які замовлять аж у Діснейленд. Всі вище перелічені підприємства є бюджетоутворюючими для громади. Всі вони працюють з іноземними інвестиціями, і відповідно мають офіційні зарплати та соціальний пакет. Крім того, за останні роки на території громади збільшується міграція фізичних осіб-підприємців (ФОП) та юридичних осіб. Щодо ФОПів, то протягом 2025 року на території Гостомельської громади зареєструвалося 238 підприємців, а припинили роботу 77.

Примітка. Це коли підприємство або фізична особа-підприємець знаходились в одному місці і потім перереєструвалась. Простими словами, це не нове зареєстроване підприємство, а переміщене.

“Я це пояснюю, бо це важливо для розуміння загалом, наскільки людям в плані роботи комфортно жити в нашій громаді. Дуже багато людей й працюють, й живуть тут… У нас достатньо багато власних підприємців і підприємців, які переміщуються до нас, або, відповідно, ново зареєстровані. Це завжди тішить”, – говорить Марина Бабієнко.

Підприємці реєструються в різних галузях, але нам навели найбільш часті КВЕДи, і вони мають наступні спрямування: 

• оптова та роздрібна торгівля;
• ремонт автотранспортних засобів;
• комп’ютерне програмування та надання інших інформаційних послуг;
• транспорт;
• складське господарство;
• поштова, кур’єрська діяльність;
• діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, архітектури, інжинірингу;
• адміністративне та допоміжне обслуговування;
• будівництво;
• операції з нерухомим майном;
• освіта;
• мистецтво, відпочинок розваги;
• виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність;
• охорона здоров’я.

Серед проблем, які виділяють в Гостомелі — це наразі закритий на ремонт садочок. Діти відвідують сусідні дитячі садки, що не є дуже зручно, а ремонт місцевого садка йде дуже повільними темпами. Загалом на території громади працюють 5 закладів загальної середньої освіти, 3 заклади дошкільної освіти та дошкільне відділення при гімназії. Загальна кількість учнів у 2024/2025 навчальному році склала 2 358 дітей, функціонувало – 109 класів, середня наповнюваність – 21 осіб. Серед школярів є 194 дитини ВПО.

Щодо медицини, то на території громади працює КНП “Гостомельський центр первинної медико-санітарної допомоги”, який має 4 структурних підрозділи у всіх населених пунктах громади. Тут люди отримують усю необхідну медичну допомогу. Також у планах є будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Гостомелі.

Селище має давню історію, перша письмова згадка про нього датується аж 1494 роком. Гостомель частково стоїть на річці Ірпінь, по якій в Середньовіччя ходили великі пароплавні судна. Але саме та частина річки Ірпінь, яка протікає через Гостомельську громаду, зараз слугує місцем для так званого “дикого відпочинку” — тут можна усамітнитися та відпочити без людей. На річці люблять відпочивати рибалки та родини з дітьми. Улітку ви побачите тут осередок для сімейного відпочинку: люди виїжджають сюди на пікні, на бадмінтон. Це не урбанізована частина селища, й місцеві це цінують.

“Це наша перевага того, що річка Ірпінь є дуже старовинною. Всі ми знаємо це, й цим пишаємося. Ми слідкуємо за її чистотою й дотримуємося всіх необхідних правил, щоб вона була в належному вигляді. Це наше місце для рекреаційного відпочинку”, — каже пані Аліна у розмові.

Житло та життя для ВПО в Гостомелі

Населення в Гостомелі ініціативне — тут існує багато культурних програм, до яких долучаються як молодь, так й люди середнього віку, каже Аліна Стратієнко. У громаді після деокупації відкрили волонтерський центр “Червона Калина” — саме тут місцеві працюють на допомогу війську, долучають до плетіння сіток у вільний час. Окремо варто відзначити, що так само до волонтерства та громадського життя в Гостомелі долучаються й переселенці, вони не є пасивними спостерігачами. Люди активно цікавляться новинами громади, самі йдуть дізнаватися про можливості, й цікавляться як вони можуть на них впливати. Показовий приклад, коли самі бахмутяни, які мешкають в громаді прийшли до місцевих органів самоврядування, аби дізнатися про житло, яке тут планують звести, хоча тоді ця інформація ще не була озвучена офіційно, проте люди не боялися запитувати, цікавилися майбутнім проєктом.

“Багато людей відвідують наші книгарні в межах громади. Маємо культурні заходи. Тобто у нас дуже насичене, як на мене, культурне життя. Також ми стараємося не розмежувати ВПО і місцевих. В оголошеннях про події прописуємо, що це для мешканців наших громад, а ВПО вже є нашими мешканцями. Ми також залучаємо активних переселенців до роботи Ради ВПО Гостомельської громади, наразі доєдналися 4 людей”, – розповідає Аліна Стратієнко, начальниця відділу соціального захисту населення Гостомельської сільської військової адміністрації.

Наразі це єдиний приклад формалізованої участі внутрішньо переміщених осіб у дорадчих структурах, проте громада розглядає можливість подальшого розширення цієї практики. Цей пункт включено й в Стратегію розвитку громади на найближчі два роки.

Щодо житла, то, за її словами, запит з надання житла для ВПО в громаді доволі частий. Тут потрібно зазначити, що на території громади проживають 2 672 ВПО, з них у: Гостомелі – 1840, у Горенці — 562, у Озері — 89, у Мощуні — 181 внутрішньо переміщених осіб. 

Примітка. У Гостомельську громаду входить 1 селище й три села — це, власне, сам Гостомель та три менші села: Горенка, Мощун та Озера. Найбільше людей територіально проживають у Гостомелі, це приблизно ⅓ частина, далі за кількістю населення йде Горенка, де проживає близько 10 тисяч людей, й найменше людей живуть у селах Мощун та Озера відповідно (у кожному селі офіційно зареєстровано до 1 тисячі осіб). Таким чином, у цих селах й найменша кількість ВПО. 

Загалом переселенці надають перевагу проживанню у багатоквартирних будинках на противагу приватному сектору. Разом з тим, на території громади є два модульних містечка для ВПО. Наразі з кількістю потреб громада справляється, каже начальниця відділу соціального захисту населення Гостомельської СВА.

“Але існують складніші запити, які полягають в тому, що люди мають бажання проживати по одному або принаймні там, де дві особи, в яких може проживати подружжя. Наші ж кімнати розраховані на чотири особи і не завжди є можливість для того, щоб там проживали лише двоє людей”, — каже Аліна Стратієнко. 

Вона пояснює, що наплив ВПО великий, люди хочуть регіонально розміщатися поближче до Києва. Тому постає проблема, що люди, які потребують житла, не завжди погоджуються на підселення. Втім, через брак житла доводиться йти на компроміс й жити не самому, а з сусідом. Попри те, настрої переселенців в громаді позитивні, каже спікерка. Громада старається розселювати всіх.

“З мого особистого спостереження й аналітики, яку я провожу майже щодня, працюючи з людьми, можу зробити висновки, що багато хто їде в якесь житло до родичів, знайомих. Тобто, це вже питання попередньо обумовлено. Проте є й важкі випадки. В нас тут була ситуація, коли приїхала мама з Донецької області з 4 дітьми, двоє яких є з інвалідністю, але нам вдалося знайти їй гідні умови в спеціалізованому центрі в місті Києва. Для мене цей випадок, як для людини, в першу чергу, був болючий, а не як для службовця”, — ділиться у розмові службовиця.

Осередки для ВПО в Гостомелі та координування: як це відбувається

На території Гостомельської ОТГ проживають й бахмутяни, з них 22 в Гостомелі, 3 в Горенці. Люди в громаді активні, каже заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади.

Зараз більшість з цих людей житло винаймають в оренду, також деякі отримують компенсацію за програмою від Пенсійного фонду за оренду житла. 

“У нас внутрішньо переміщені особи створили собі чат в соціальних мережах. Я знаю, що в Фейсбуці й в Телеграмі є точно. Вони обговорюють всі актуальні теми: хто що отримував, хто що не отримував, кому коли мають прийти виплати.

Також у нас, як громади, є офіційний Телеграм-канал, ну і в будь-яких соціальних мережах, де ми маємо офіційні сторінки, то будь-яку інформацію стосовно ВПО ми оприлюднюємо з хештегом “Увага ВПО”, – розповідає Аліна Стратієнко.

Також місцева адміністрація ділиться з місцевими ВПО інформацією, як у громаді можна провести час або отримати ті чи інші послуги: від оформлення документів до того, як долучитися до допомоги війська.  

“Тобто, розповідаємо людям, куди вони можуть першочергово звернутися, щоб вони розуміли, що вони зовсім не одинокі тут”, — наголошує службовиця.

Щодо упереджень заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади каже: з такими, на її думку, тут переселенці не зустрічаються. За весь досвід її роботи вона не побачила подібних ситуацій. Одна з причин цього, це те, що відбувається постійне залучення переселенців до процесів життя громади й спільних ініціатив.

“Всі ми різні, але ми намагаємося поєднувати нас за одним якимось принципом.  Головне – це допомогти й заспокоїти. От я вважаю, що це основні наші задачі зараз”, — резюмує заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• “Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• “Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!