Зруйнована багатоповерхівка в Бахмуті / фото росджерела
Росіяни опублікували нові знімки з Бахмута. В об’єктив потрапили різні вулиці міста, зокрема в районі Верхнього парку, дитсадка “Кульбабка”, стадіону “Металург”. Кадри зроблені в лютому 2025 року.
Редакція публікує вибрані фото.
Бахмут, зима 2025, фото з окупації
Росіяни показали нові фото з Бахмута. В кадр потрапили різні райони міста.
Зокрема, окупанти показали зруйновані багатоповерхівки по вулиці Ювілейній. Ці будинки розташовані навпроти Благовіщенського храму. Від них лишились самі руїни.
Двір по вулиці Ювілейна / фото росджерелаВулиця Ювілейна в Бахмуті / фото росджерелаЗруйнований будинок / фото росджерела
Також у кадр потрапив зруйнований дитячий садок “Кульбабка”, що по вулиці Польова.
Знищений дитячий садок / фото росджерела
Також окупанти показали кадри з Храму Всіх Святих, що у Верхньому парку. Церква зруйнована, зайти в неї неможливо. Лише на стінах залишились розписи.
Храм Всіх Святих / фото росджерелаЗайти до церкви неможливо, на вході велика вирва від снаряда / фото росджерела
Будинки біля парку також зазнали пошкоджень.
Багатоповерхівки біля парку / фото росджерела
Потрапили на фото й будинки біля стадіону “Металург”. Дорогами міста роз’їжджають російські військові. Подекуди на узбіччях стоїть знищена військова техніка.
Будинки навпроти стадіону “Металург” / фото росджерелаЗнищений танк на узбіччі / фото росджерелаДорогами Бахмута їздять окупанти / фото росджерела
Збройні сили України продовжують стримувати просування росіян у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, тоді як на Краматорському російські військові наступальних дій не проводили.
Штурмові дії на Костянтинівському та Покровському напрямках
На Костянтинівському напрямку росіяни здійснили 22 атаки, тоді як учора було зафіксовано лише 12 штурмових дій. Боєзіткнення пройшли поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Русин Яр, Торецьке, Шахове, Софіївка, а також у напрямку Вільного та Кучерового Яру.
Найбільша кількість боїв триває на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 32 штурмові дії росіян. Спроби просування зафіксовані у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке, Іванівка, Нове Шахове, а також у бік Мирного, Білицького, Сергіївки та Новопавлівки.
Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках
На Лиманському напрямку російські військові вісім разів намагалися вклинитися в українську оборону. Атаки росіян відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Ямпіль, Дробишеве та Зарічне.
На Слов’янському напрямку українські сили відбили три спроби росіян просунутися вперед. Бойові зіткнення зафіксовані у бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Закітне та Миколаївка.
На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили.
Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.
Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53
Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.
Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.
У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.
Будівля в роки Другої світової війни
Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.
Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.
Історія комерційних приміщень
Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.
Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.
Збройні сили України продовжують стримувати просування росіян у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, тоді як на Краматорському російські військові […]
Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та […]
В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує […]
Європейський Союз запровадив оновлені вимоги до некомерційного перевезення домашніх тварин із третіх країн, включно з Україною. Нові правила почали діяти з 22 квітня 2026 року. […]
В Україні розмір виплат за лікарняними залежить від страхового стажу та статусу працівника. Згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застраховані особи можуть отримувати […]