Бойовики терористичного угруповання ПВК «вагнер» повернулись воювати в Україну, зокрема в район Бахмута. Водночас у них виникли серйозні проблеми. Терористів кидають на Бахмутський напрямок, аби компенсувати втрати російської армії.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Проблеми бойовиків

Західні аналітики оцінюють, що «вагнерівці» повертаються на Бахмутський напрямок.

Українські та російські підтвердження щодо дислокації деяких колишніх співробітників Групи «вагнера» в районі Бахмута свідчать про те, що «вагнеру» важко провести злагоджену реформу навколо нового керівництва. 

ISW // експерти Інституту вивчення війни

За їхніми даними, призначення нового головного командира спровокувало відтік персоналу ПВК «вагнер» до структур, пов’язаних з Міністерством оборони росії.

Чи вплине повернення бойовиків на ситуацію на фронті?

27 вересня начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш підтвердив присутність 500 колишніх військовослужбовців «вагнера», які діють у формуваннях Міноборони рф у районі Бахмута. За його словами, цього особового складу недостатньо для зміни ситуації на полі бою.

Окрім того, український військовий повідомив, що особовий склад «вагнера» змінив командирів і повернувся в район Бахмута, щоб компенсувати нестачу окупаційних військ у цьому районі.

Західні експерти переконані, що поетапне розгортання колишнього персоналу «вагнера» на будь-якій ділянці лінії фронту навряд чи спричинить якийсь значний стратегічний чи навіть локальний вплив на поле бою в Україні.

• «Не даємо ворожим резервам розгортатися», — Мірошников про ситуацію під Бахмутом
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Взимку падіння льоду та бурульок з дахів будинків може призвести до серйозних пошкоджень припаркованих автомобілів. Утримання будівель у належному стані та своєчасне прибирання льодових нависань є обов’язком ЖЕКу, ОСББ або іншого балансоутримувача.

Про те, як діяти у разі пошкодження авто, роз’яснює Міністерство юстиції України спільно з Координаційним центром з надання правничої допомоги.

Що робити, якщо лід або бурулька пошкодили автомобіль

У разі інциденту важливо діяти послідовно та зафіксувати всі обставини події.

Викличте поліцію.

Необхідно викликати поліцію для фіксації факту події. Правоохоронці складуть відповідні документи із зазначенням адреси, місця та обставин пошкодження.

Зробіть фото- та відеофіксацію

Зробіть детальні фото й відео пошкоджень автомобіля, а також місця події з прив’язкою до конкретної будівлі, з якої впав лід.

Визначте свідків

Якщо є очевидці, запишіть їхні прізвища, імена та контактні дані — це може стати важливим доказом.

Перевірте камери спостереження

Перевірте, чи є поблизу камери відеоспостереження або відеореєстратори, та за можливості отримайте копії записів.

Оцінка майнової шкоди

Зверніться до експерта для оцінки збитків. Усі чеки, квитанції та висновки необхідно зберегти.

Хто відповідає за падіння бурульки

Для відшкодування шкоди потрібно визначити балансоутримувача будівлі — ЖЕК, ОСББ або власника. За потреби можна звернутися із запитом до міської ради.

Спочатку рекомендується подати заяву балансоутримувачу для добровільного відшкодування збитків. Якщо це не дало результату, власник авто має право звернутися до суду з позовом про компенсацію матеріальної шкоди.

Коли відповідальність несе власник авто

Власник автомобіля може бути визнаний винним, якщо транспортний засіб був припаркований у забороненому місці або під попереджувальними знаками про небезпеку падіння льоду чи бурульок.

Де отримати безоплатну правничу допомогу

За детальною консультацією можна звернутися до системи безоплатної правничої допомоги:

• телефон: 0 800 213 103 (пн–пт, 8:00–18:00),
• месенджери: Telegram, Viber, Facebook,
• онлайн через сайт або особисто у найближчому бюро правничої допомоги.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 січня 2026 року в Києві, у Медіацентрі Україна, презентували проєкт “Спільне бачення
нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу ВПО з Бахмута”. Захід
об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого
самоврядування та експертного середовища.

Під час події учасники говорили про захист прав внутрішньо переміщених осіб,
презентували результати дослідження щодо можливих рішень житлових потреб
переселенців з Бахмута.

Окрему увагу присутніх сфокусували під час дискусійної панелі “Питання проблеми житла
для ВПО” на довгостроковому вирішенні житлових потреб бахмутян. Участь у ній взяли
заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко,
заступник начальника Гостомельської сільської військової адміністрації Олександр Івченко,
голова Ради ВПО Київської області та радник голови Київської облдержадміністрації
Олександр Явтушенко, голова Асоціації молодих ВПО України та ініціатор законопроєкту
№1116 Аркадій Петросян. Спікери панелі говорили про виклики державної житлової
політики перед переселенцями та законодавчі ініціативи в Україні.

Емоційним компонентом заходу стала презентація проєкту “Bakhmut Before”. В експозиції
представили фотоспогади бахмутян їхнього мирного рідного міста. Експозиція стала
нагадуванням про значення збереження пам’яті, ідентичності та зв’язку громади зі своїм
домом навіть в умовах вимушеного переміщення.

Проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу
ВПО з Бахмута” реалізовували команди ГО “Бахмутська фортеця” (аплікант проєкту), ГО
“Антикризовий медіа-центр”, та урбаністичної коаліції “Ro3kvit” в партнерстві з
Бахмутською міською військовою адміністрацією.

Примітка. Захід проводився у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом
«Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції
(Sida). Зміст заходу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду
«Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!