Бойовики терористичного угруповання ПВК «вагнер» повернулись воювати в Україну, зокрема в район Бахмута. Водночас у них виникли серйозні проблеми. Терористів кидають на Бахмутський напрямок, аби компенсувати втрати російської армії.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

Проблеми бойовиків

Західні аналітики оцінюють, що «вагнерівці» повертаються на Бахмутський напрямок.

Українські та російські підтвердження щодо дислокації деяких колишніх співробітників Групи «вагнера» в районі Бахмута свідчать про те, що «вагнеру» важко провести злагоджену реформу навколо нового керівництва. 

ISW // експерти Інституту вивчення війни

За їхніми даними, призначення нового головного командира спровокувало відтік персоналу ПВК «вагнер» до структур, пов’язаних з Міністерством оборони росії.

Чи вплине повернення бойовиків на ситуацію на фронті?

27 вересня начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш підтвердив присутність 500 колишніх військовослужбовців «вагнера», які діють у формуваннях Міноборони рф у районі Бахмута. За його словами, цього особового складу недостатньо для зміни ситуації на полі бою.

Окрім того, український військовий повідомив, що особовий склад «вагнера» змінив командирів і повернувся в район Бахмута, щоб компенсувати нестачу окупаційних військ у цьому районі.

Західні експерти переконані, що поетапне розгортання колишнього персоналу «вагнера» на будь-якій ділянці лінії фронту навряд чи спричинить якийсь значний стратегічний чи навіть локальний вплив на поле бою в Україні.

• «Не даємо ворожим резервам розгортатися», — Мірошников про ситуацію під Бахмутом
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині. Інтенсивність штурмів противника на ключових напрямках зазнала змін порівняно з попередньою добою, що особливо відчутно на Покровському напрямку.

Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Ситуація за напрямками на Донеччині

Противник перерозподілив наступальний тиск на різних ділянках фронту, збільшивши кількість атак на Покровському та Костянтинівському напрямках.

• на Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 32 атаки (на шість більше, ніж напередодні). Російська армія намагалася просунутися у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне, Котлине та в бік Нового Донбасу, Біляківки, Білицького, Ганнівки, Світлого, Шевченка, Мирного, Василівки, Сергіївки, Новопавлівки;
• на Костянтинівському напрямку інтенсивність штурмів зросла. Тут зафіксовано 26 атак (проти 24 минулої доби). Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки та у бік Степанівки, Довгої Балки, Вільного;
• на Слов’янському напрямку кількість атак зменшилася. Росіяни здійснили 15 штурмових дій (проти 19 напередодні) в бік населених пунктів Озерне, Оріхуватка, Рай-Олександрівка та в районі Кривої Луки й Різниківки;
• на Лиманському напрямку інтенсивність штурмів знизилася майже вдвічі — з 11 до 6. Спроби противника вклинитися в оборону відбито. Російська армія атакувала у бік Лимана, Новосергіївки, Дробишевого та в районі Новоселівки;
• на Краматорському напрямку росіяни здійснили дві наступальні дії (на дві менше порівняно з минулою добою) в районі Никифорівки та Міньківки.

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 474 030 осіб. За останню добу ліквідовано 1 390 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 1 980 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 551 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 39 крилатих ракет;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 8 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 3 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!