Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Ужгород.

Редакція звернулася за інформацією до Ужгородської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Ужгород, житло для ВПО

В Ужгороді працює відділення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на базі Ужгородського міського центру соціальних служб. Цей прихисток розрахований на 105 людей.

Також переселенців розміщують у тимчасових прихистках комунальних і приватних форм власності. Житло для переселенців доступне за адресами:

• прихисток від ГО “Неємія” на 25 місць, вулиця Верховинська, 36;
• медико-соціальний реабілітаційний центр “Дорога життя” на 18 місць, вулиця 8 Березня, 46/В;
• прихисток благодійного фонду “Комітет медичної допомоги в Закарпатті” на 24 місця, вулиця Перемоги, 50;
• будівля Академії культури і мистецтв на 70 місць, вулиця Минайська, 38/80;
• будівля Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти на 43 місця, вулиця Карпатської України, 8а.

Окрім цього, місця для переселенців облаштовані в гуртожитках № 1, 2, 3, 4 Ужгородського національного університету.

Безоплатні медичні послуги для ВПО

В Ужгороді працює сервісний Центр Товариства Червоного Хреста України, де переселенцям надають різні види допомоги. Зокрема, в цьому центрі можна отримати:

• комплексну медичну допомогу;
• фармацевтичну допомогу;
• соціальну допомогу;
• консультацію психолога.

У центрі також ведуть прийом сімейні та профільні лікарі. За необхідності тут також видають безоплатні ліки.

Сервісний Центр Товариства Червоного Хреста України працює за адресою: набережна Незалежності, 6.

За медичною допомогою переселенці також можуть звернутися у клініку сімейної медицини InterFamily за адресою: вулиця Митна, 25Г. Пацієнти зі статусом ВПО можуть отримати такі безоплатні послуги:

• консультацію сімейних лікарів та вузькопрофільних спеціалістів;
• призначення лікування;
• надання медикаментів.

Ужгород, допомога для ВПО

Ужгородський міський центр соціальних служб надає ряд безоплатних послуг для переселенців. Серед них:

• консультування з соціальних питань;
• консультативний кризовий телефон;
• надання тимчасового притулку;
• соціальний супровід сімей та людей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• соціальний супровід сімей, де виховують дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• екстрене кризове втручання;
• соціальна адаптація;
• соціальна інтеграція;
• натуральна допомога (продуктові і гігієнічні набори).

Звернутися до Ужгородського міського центру соціальних служб можна за адресою: площа Шандора Петефі, 24Б. Або за телефонами +380 (31) 261 6472, +380 (31) 242 8140, +380 (50) 055 3004.

Читайте також:

• Допомога для переселенців у Черкасах: яке житло надають та як підтримують дітей-ВПО
• Допомога ВПО на Харківщині: яке житло і послуги пропонують у Лозівській громаді
• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!