Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Ужгород.

Редакція звернулася за інформацією до Ужгородської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Ужгород, житло для ВПО

В Ужгороді працює відділення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на базі Ужгородського міського центру соціальних служб. Цей прихисток розрахований на 105 людей.

Також переселенців розміщують у тимчасових прихистках комунальних і приватних форм власності. Житло для переселенців доступне за адресами:

• прихисток від ГО “Неємія” на 25 місць, вулиця Верховинська, 36;
• медико-соціальний реабілітаційний центр “Дорога життя” на 18 місць, вулиця 8 Березня, 46/В;
• прихисток благодійного фонду “Комітет медичної допомоги в Закарпатті” на 24 місця, вулиця Перемоги, 50;
• будівля Академії культури і мистецтв на 70 місць, вулиця Минайська, 38/80;
• будівля Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти на 43 місця, вулиця Карпатської України, 8а.

Окрім цього, місця для переселенців облаштовані в гуртожитках № 1, 2, 3, 4 Ужгородського національного університету.

Безоплатні медичні послуги для ВПО

В Ужгороді працює сервісний Центр Товариства Червоного Хреста України, де переселенцям надають різні види допомоги. Зокрема, в цьому центрі можна отримати:

• комплексну медичну допомогу;
• фармацевтичну допомогу;
• соціальну допомогу;
• консультацію психолога.

У центрі також ведуть прийом сімейні та профільні лікарі. За необхідності тут також видають безоплатні ліки.

Сервісний Центр Товариства Червоного Хреста України працює за адресою: набережна Незалежності, 6.

За медичною допомогою переселенці також можуть звернутися у клініку сімейної медицини InterFamily за адресою: вулиця Митна, 25Г. Пацієнти зі статусом ВПО можуть отримати такі безоплатні послуги:

• консультацію сімейних лікарів та вузькопрофільних спеціалістів;
• призначення лікування;
• надання медикаментів.

Ужгород, допомога для ВПО

Ужгородський міський центр соціальних служб надає ряд безоплатних послуг для переселенців. Серед них:

• консультування з соціальних питань;
• консультативний кризовий телефон;
• надання тимчасового притулку;
• соціальний супровід сімей та людей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• соціальний супровід сімей, де виховують дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• екстрене кризове втручання;
• соціальна адаптація;
• соціальна інтеграція;
• натуральна допомога (продуктові і гігієнічні набори).

Звернутися до Ужгородського міського центру соціальних служб можна за адресою: площа Шандора Петефі, 24Б. Або за телефонами +380 (31) 261 6472, +380 (31) 242 8140, +380 (50) 055 3004.

Читайте також:

• Допомога для переселенців у Черкасах: яке житло надають та як підтримують дітей-ВПО
• Допомога ВПО на Харківщині: яке житло і послуги пропонують у Лозівській громаді
• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на передовій у Донецькій області залишається стабільно важкою. Російські окупаційні війська продовжують інтенсивні штурмові дії, концентруючи свої сили на кількох ключових напрямках. Попри жорсткий опір Сил оборони України, ворог має часткові тактичні успіхи.

Редакція видання Бахмут IN.UA проаналізувала останні дані аналітиків DeepState та офіційні зведення військового командування, щоб детально розповісти про поточний стан справ на фронті.

Просування росіян на Донеччині

Згідно з оновленою інформацією аналітичного проєкту DeepState, російським військам вдалося досягти просування на кількох ділянках фронту. Геолокаційні дані свідчать про те, що ворог просунувся поблизу населених пунктів Маркове та Рівне. Крім того, аналітики зафіксували просування окупаційних сил безпосередньо у межах населеного пункту Гришине.

Покровський та Костянтинівський напрямки: епіцентр бойових дій

Найбільша активність ворога спостерігається на Покровському напрямку. Протягом минулої доби українські захисники успішно відбили тут 23 штурмові дії агресора. Російські війська намагалися прорвати оборону в районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне та Молодецьке. Також інтенсивні атаки здійснювалися у бік населених пунктів Новопавлівка та Шевченко.

На Костянтинівському напрямку окупанти також не припиняють спроб посунути лінію фронту. За добу ворог здійснив 13 атак. Боєзіткнення відбувалися в районах Плещіївки, Іванопілля, Олександро-Шультиного та Софіївки. Крім того, противник здійснював тиск у бік Іллінівки, Новопавлівки та Костянтинівки.

Слов’янський та Лиманський напрямки: спроби прориву оборони

На Слов’янському напрямку українські воїни продовжують ефективно стримувати навалу противника. Протягом вчорашньої доби Сили оборони зупинили 13 спроб окупантів просунутися вперед. Бої точилися в районах населених пунктів Платонівка, Закітне, Різниківка, а також у напрямку Озерного.

На Лиманському напрямку зафіксовано вісім ворожих атак. Російські війська намагалися вклинитися в українську оборону, спрямовуючи свої удари в бік населених пунктів Ставки, Дробишеве, Лиман та в районі населеного пункту Середнє. Усі спроби ворога були зупинені українськими оборонцями.

Краматорський напрямок: відсутність ворожих штурмів

На Краматорському напрямку ситуація дещо відрізняється від сусідніх відтинків. Протягом минулої доби російські окупанти не проводили тут активних наступальних або штурмових дій. Проте лінія зіткнення продовжує перебувати під постійним вогневим контролем, а Сили оборони залишаються в повній готовності до можливих змін оперативної обстановки.

Читайте також:

Авіабомби та FPV-дрон вдарили по Дружківці: серед жертв є поліцейський

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!