Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Ужгород.

Редакція звернулася за інформацією до Ужгородської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Ужгород, житло для ВПО

В Ужгороді працює відділення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на базі Ужгородського міського центру соціальних служб. Цей прихисток розрахований на 105 людей.

Також переселенців розміщують у тимчасових прихистках комунальних і приватних форм власності. Житло для переселенців доступне за адресами:

• прихисток від ГО “Неємія” на 25 місць, вулиця Верховинська, 36;
• медико-соціальний реабілітаційний центр “Дорога життя” на 18 місць, вулиця 8 Березня, 46/В;
• прихисток благодійного фонду “Комітет медичної допомоги в Закарпатті” на 24 місця, вулиця Перемоги, 50;
• будівля Академії культури і мистецтв на 70 місць, вулиця Минайська, 38/80;
• будівля Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти на 43 місця, вулиця Карпатської України, 8а.

Окрім цього, місця для переселенців облаштовані в гуртожитках № 1, 2, 3, 4 Ужгородського національного університету.

Безоплатні медичні послуги для ВПО

В Ужгороді працює сервісний Центр Товариства Червоного Хреста України, де переселенцям надають різні види допомоги. Зокрема, в цьому центрі можна отримати:

• комплексну медичну допомогу;
• фармацевтичну допомогу;
• соціальну допомогу;
• консультацію психолога.

У центрі також ведуть прийом сімейні та профільні лікарі. За необхідності тут також видають безоплатні ліки.

Сервісний Центр Товариства Червоного Хреста України працює за адресою: набережна Незалежності, 6.

За медичною допомогою переселенці також можуть звернутися у клініку сімейної медицини InterFamily за адресою: вулиця Митна, 25Г. Пацієнти зі статусом ВПО можуть отримати такі безоплатні послуги:

• консультацію сімейних лікарів та вузькопрофільних спеціалістів;
• призначення лікування;
• надання медикаментів.

Ужгород, допомога для ВПО

Ужгородський міський центр соціальних служб надає ряд безоплатних послуг для переселенців. Серед них:

• консультування з соціальних питань;
• консультативний кризовий телефон;
• надання тимчасового притулку;
• соціальний супровід сімей та людей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• соціальний супровід сімей, де виховують дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• екстрене кризове втручання;
• соціальна адаптація;
• соціальна інтеграція;
• натуральна допомога (продуктові і гігієнічні набори).

Звернутися до Ужгородського міського центру соціальних служб можна за адресою: площа Шандора Петефі, 24Б. Або за телефонами +380 (31) 261 6472, +380 (31) 242 8140, +380 (50) 055 3004.

Читайте також:

• Допомога для переселенців у Черкасах: яке житло надають та як підтримують дітей-ВПО
• Допомога ВПО на Харківщині: яке житло і послуги пропонують у Лозівській громаді
• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Більшість громадян України готові погодитися на припинення вогню за нинішньою лінією зіткнення, якщо європейські війська стануть на захист країни у разі повторного наступу Росії. Водночас аналогічна кількість українців категорично відкидає будь-яке перемир’я без надання надійних безпекових гарантій, стабільного фінансування та зброї.

Про це йдеться в результатах опитування громадян та громадянок, яке провели соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у травні 2026 року.

Як бачать завершення війни українці: опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології у травні 2026 року дослідив ставлення громадян до можливих умов припинення бойових дій. Дослідники запропонували респондентам оцінити чотири різні варіанти розвитку подій, а саме:

• припинення вогню без гарантій безпеки, фінансування та зброї категорично відкидають 61% опитаних, тоді як 32% готові схвалити таку пропозицію переважно неохоче;
• символічну присутність військ країн Європи далеко від фронту без участі у боях готові підтримати 42% українців, а 49% виступають категорично проти;
• надання великих обсягів зброї та грошей у якості гарантій безпеки схвалюють 53% респондентів, тоді як 37% відкидають такий сценарій;
• розміщення європейських військ поблизу фронту з готовністю відбивати російський напад має найбільшу підтримку, цей варіант готові схвалити 61% громадян, а 33% виступають проти.

Регіональний розподіл голосів

Тенденція щодо відмови від перемир’я без гарантій безпеки зберігається на всій території України. Більшість мешканців сходу та півдня виступають проти такого кроку, показники становлять 57% та 56% відповідно.

Варіант із розміщенням європейського контингенту поблизу передової знаходить підтримку в більшості в усіх регіонах. Сценарій із посиленим постачанням зброї та грошей також підтримує більшість жителів по всій країні, за винятком заходу, де соціологи зафіксували паритет думок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює такі результати відкритістю українців до діалогу та гірким історичним досвідом.

“Наше опитування черговий раз засвідчує, що українці відкриті до конструктивного діалогу для завершення війни і навіть готові на важкі територіальні поступки. Єдина сторона, яка зриває досягнення миру і яка несе повну відповідальність за продовження руйнувань і смерті — Росія. Українці не є простаками, які готові за “солодкі обіцянки” погодитися на будь-що“, — зазначає експерт.

Антон Грушецький нагадує про наслідки Будапештського меморандуму та Мінських домовленостей, які продемонстрували недієвість перемир’я без реальних гарантій. За його словами, громадяни України демонструють прагматизм. Найбільш надійним вони вважають присутність іноземних військ, але через малу реалістичність цього сценарію готові погодитися на посилене забезпечення власної армії.

“Українці готові самі боротися і вмирати за свою країну — тільки тоді забезпечте фінансування і зброю. Українці категорично відкидають капітуляцію та мир на будь-яких умовах. Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію“, — підсумовує Антон Грушецький.

Методологія дослідження

Всеукраїнське опитування громадської думки тривало з 7 травня по 3 червня 2026 року. Дослідники провели телефонні інтерв’ю серед 2007 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній уряду території України.

Для перевірки сценаріїв припинення вогню соціологи застосували експериментальний підхід. Респондентів випадково поділили на чотири групи приблизно по 500 осіб. Кожній підгрупі озвучували лише один конкретний варіант розвитку подій. Статистична похибка для такої вибірки становить 5,8%.

Читайте також:

У Києві проведуть фестиваль, присвячений культурі Бахмута: як відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом минулої доби інтенсивність бойових дій на території Донецької області зросла. Російські війська здійснили 95 атак на позиції українських захисників, що на 12 штурмів більше порівняно з попереднім днем, коли було зафіксовано 83 атаки. Основний удар противника зосереджений на Покровському напрямку.

Про ситуацію на ключових ділянках фронту за даними Генерального штабу — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генерального штабу ЗСУ, російська армія намагалася прорвати оборону на п’яти основних напрямках. Найбільше зростання кількості атак зафіксовано на Покровському відтинку — 50 штурмових дій проти 30 атак напередодні. Бої відбулися у районах Родинського, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, Нового Донбасу, Білицького, Кучерового Яру, Шевченка, Сергіївки, Мирного, Новопавлівки, Новопідгородного та Дорожнього.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність дещо знизилася, окупанти, порівнянно з показниками 8 червня — противник здійснив 12 атак порівняно з 17 напередодні, зіткнення відбулися поблизу Іванопілля, Плещіївки, Іллінівки, Костянтинівки та Русиного Яру.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку зафіксовано 18 спроб вклинитися в оборону, що на одну атаку більше ніж вчора, бої точилися біля Новоселівки, Рідкодуба, Дробишевого, Ольгівки, Діброви, Лимана та Озерного.

На Слов’янському напрямку противник штурмував 14 разів, перевищивши вчорашній показник у 12 атак. Бої йшли у районах Різниківки, Закітного, Липівки, Рай-Олександрівки та Кривої Луки.

На Краматорському напрямку захисники зупинили одну ворожу атаку в районі Маркового, тоді як вчора тут зафіксували два штурми.

Втрати російських військ

За минулу добу російська армія втратила 1370 осіб особового складу, що також перевищує показник попереднього дня у 1330 ліквідованих військових. Крім того, противник втратив:

• 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 382 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 75 артилерійських систем;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 танки;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Російські війська штурмували позиції ЗСУ на шести напрямках Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!