У Львові на Сихові стартує безкоштовна програма навчання кравецькій справі для внутрішньо переміщених осіб. Курси триватимуть 2,5 місяці та включатимуть як теоретичну підготовку, так і практику на професійному обладнанні.

Про це повідомляє Львівська Інноваційна Школа Кравецької Майстерності.

Курси кравецької майстерності для ВПО

Ініціатива надає можливість переселенцям здобути нову професію та покращити свої шанси на працевлаштування в умовах вимушеного переїзду.

Деталі програми:

• організатор: Львівська інноваційна школа кравецької майстерності;
• місце проведення: простір ProFashion (вулиця Хуторівка, 24, Львів);
• тривалість: 2,5 місяці;
• графік занять: понеділок-п’ятниця, 16:00-20:00 (може змінюватися через відключення електроенергії або повітряні тривоги);
• дата початку: 23 вересня 2023 року.

Подати заявку можливо заповнивши реєстраційну форму до 16 вересня. Кількість місць обмежена, тому рекомендується подавати заявку якомога швидше

Програма курсів включає:

• теоретичні заняття з основ кравецької справи;
• практичні заняття на промисловому обладнанні;
• навчання під керівництвом професійних викладачів.

Основними вимогами до навчання є наявність статусу ВПО та бажання навчатися та освоїти нову професію.

Читайте також:

• “Не вистачає кадрів”: Бахмутський аграрний ліцей оголошує навчання на трактористів/ток
• Донецька служба зайнятості повідомила, скільки ВПО працевлаштувала
• Уряд дозволив мешканцям прифронтових територій самостійно заготовляти дрова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2016 році День Державного Прапора України в Бахмуті відзначили з урочистістю та піднесенням — свято традиційно передувало Дню Незалежності, створюючи атмосферу єдності й патріотизму. Цей день запам’ятався багатьом бахмутянам завдяки низці заходів, організованих до свята.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було святкування Дня Прапора у 2016 році.

День Прапора у Бахмуті: архівні світлини 2016 року

Святкові заходи до Дня Прапора в Бахмуті у 2016 році відбулися 23 серпня — напередодні 25-ї річниці Незалежності України. Вони розпочалися з урочистого підняття державного прапора на площі Свободи біля міської адміністрації. Участь у церемонії взяли працівники державних служб, представники місцевого самоврядування, ветерани, громадські активісти та мешканці міста.

Прапор над містом підіймали майстер спорту з сумо Олег Давиденко, Борис Головко — батько загиблого в АТО військовослужбовця Дмитра Головка, а також старший лейтенант ЗСУ Стефан Слодзик. Після урочистої частини виступили представники адміністрації, військові та громадські діячі, які виголосили чимало зворушливих і натхненних слів про важливість національного символу й значення цього дня для кожного українця.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• День захисту дітей 2025: історія свята та традиції

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!