Управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації підбило підсумки виступів атлетів регіону на всеукраїнських і міжнародних змаганнях за вересень. За результатами опитування, кращими спортсменами регіону стали бахмутяни Олександр Вересюк і Роман Полянський, а також Ксенія Горєлова з Краматорська.

Нагадаємо, кращих спортсменів та тренерів місяця визначають за трьома категоріями: з олімпійських, неолімпійських видів спорту, видів спорту серед осіб з інвалідністю. Голосування проводиться серед експертної групи Управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації, а також серед уболівальників у соціальній мережі Facebook.

Результати голосування

У категорії «олімпійці» атлеткою місяця стала 16-річна майстер спорту України зі скелелазіння Ксенія Горєлова. Представниця Школи вищої спортивної майстерності Донецької області та міста Краматорськ у вересні виграла етап молодіжного Кубку Європи зі скелелазіння в Гамбурзі.

Переможцем номінації «Кращий спортсмен» серед неолімпійців став заслужений майстер спорту України з сумо Олександр Вересюк. На Чемпіонаті Європи в польському Кротошині бахмутянин виборов особисті «золото» і «бронзу» та командне «золото». Кращим тренером серед неолімпійських видів спорту у вересні став заслужений тренер України з сумо Олег Рева з Бахмута.

У категорії «Види спорту серед осіб з інвалідністю» найбільше голосів набрав заслужений майстер спорту України з веслування академічного Роман Полянський. Представник Донецького регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» та міста Бахмут на Чемпіонаті світу серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату в сербському Белграді здобув «золоту» медаль і ліцензію для участі в Паралімпійських іграх 2024 року в Парижі.

До слова, раніше кращими спортсменами регіону з Бахмута обирали: Миколу Жабняка, Вікторію Ткачук і Марію Тихонову.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На підконтрольній українській владі території Донецької області досі перебувають діти. За даними Донецької ОВА, мова йде про 6 124 неповнолітніх осіб.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова, Начальниці служби у справах дітей та Дмитро Пожарського, т.в.о заступника директора Департаменту – начальника управління у справах пільгової категорії громадян.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, На підконтрольній території області залишається перебувати 6 124 дитини. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад, де оголошена примусова евакуація, перебувають 235 дітей із 196 сімей. Розподіл по громадах має такий вигляд:

• у місті Миколаївка залишаються дві дитини з однієї сім’ї;
• у Краматорській територіальній громаді перебуває 51 дитина з 51 сім’ї;
• в окремих районах Слов’янської громади проживають 118 дітей із 99 сімей;
• у Новодонецькій територіальній громаді перебувають 64 дитини з 45 сімей.

Миколаївка належить до зони активних бойових дій. Раніше місцезнаходження родин встановити не вдавалося, проте наразі одну дитину виявили за межами зони активних бойових дій. Випадки евакуації дітей у примусовий спосіб без супроводу батьків відсутні.

“Кожен день, який дитина проводить під обстрілами, залишає глибокі травми на все її життя. Дитяча психіка не здатна витримати постійний страх, звуки вибухів та хронічний стрес“, — наголосила начальниця служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Вона нагадала, що минулого тижня під час обстрілу в Краматорську загинули дві дитини.

Статистика евакуації населення

За даними Дмитра Пожарського, за останній тиждень евакуйовано 58 дітей із 47 сімей. З Краматорської громади вивезли 20 дітей, зі Слов’янської — 27 дітей, з Новодонецької — 10 дітей.

Загалом за липень 2026 року з області евакуювали 186 дітей із 153 сімей. З початку повномасштабного вторгнення евакуювали 1 мільйон 406 тисяч осіб, з яких близько 212 тисяч — діти. З 1 липня 2026 року самостійно виїхали близько 7,8 тисячі осіб, включно з 1 100 дітьми.

Читайте також:

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кореспондентка Бахмут IN.UA, яка відвідала захіл, присвячений презентації дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення” поставила запитання щодо розв’язання житлових проблем внутрішньо переміщених осіб. Відповідь надав Владислав Закаблук, начальник відділу прав ВПО офісу Омбудсмана України. За його словами, в Україні діють три основні програми забезпечення житлом, проте їх розцінюють як не дуже ефективні.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стратегія підтримки внутрішньо переміщених осіб

За словами Владислава Закаблуки, реалізація прав переселенців та розробка відповідної політики є прямим обов’язком уряду та профільних міністерств. В одній із попередніх щорічних доповідей офіс Омбудсмана надав рекомендацію урядовцям розробити стратегію забезпечення ВПО житлом. Вона має включати окреме фінансування та чіткі заходи. Наразі уряд відповідну програму не затвердив..

На сьогодні існують механізми пільгового іпотечного кредитування, зокрема від Держмолодьжитла та за програмою KFW. Проте скористатися ними здатна обмежена кількість громадян. Для інших осіб залишаються три альтернативні програми:

• субсидія на ринку орендованого житла;
• фонди тимчасового проживання. Органи місцевої влади мають формувати ці фонди, наповнювати їх та розподіляти житло за бальною системою;
• програма “сільські будиночки”, яка має збільшити відсоток переселенців із житлом.

Оцінка ефективності заходів

Відсоток внутрішньо переміщених осіб, які можуть скористатися наявними програмами компенсації та забезпечення житлом, залишається вкрай малим. Уряд не вживає достатніх заходів для подолання цієї кризи.

Першочерговими проблемами для переселенців в Україні є житло та робота. Для врегулювання ситуації необхідно створювати нові дієві механізми.

Читайте також:

Діти-ВПО не отримують виплати через онлайн-навчання: Офіс омбудсмана просить змінити правила

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!