Аграрії Донеччини у надзвичайно складних умовах продовжують працювати на продовольчу безпеку регіону і країни. За інформацією Донецької ОВА, в області вже зібрали урожай ранніх зернових і зернобобових культур на площі понад 143 тисяч га (близько 90,6% від запланованих обсягів). Цьогоріч збір урожаю ускладнили не тільки бойові дії, а й погодні умови. Через постійні дощі фермерам доводилось відкладати роботи. Незважаючи на це, з літнім сезоном аграрії Донеччини впорались.
Фермер з Бахмутського району розповів редакції «Бахмут. IN. UA», як цього року збирав урожай та поділився складнощами процесу через активні бойові дії.
Небезпечні жнива
Як пояснює аграрій, самі комбайнери відмовляються їхати в деякі райони, бо там дуже небезпечно.
Залишки боєприпасів посеред поля
Не в усіх районах вдалося прибрати пшеницю. Ось, наприклад, у Миколаївці (один із старостинських округів Костянтинівської громади) була можливість її прибрати. Така можливість була навіть неподалік Часів Яру. Вже далі, ближче до Бахмутського району, пшеницю не змогли прибрати. Наприклад, село Предтечине хоч і відноситься до Костянтинівської громади, але знаходиться дуже близько до лінії вогню.
Виїжджав на ті місця, куди відмовлялися їхати комбайнери. Видно свіжі місця прильотів, у деяких місцях стоять наші військові. Всі землі розбиті. Тому, дійсно, дуже небезпечна ситуація, щоб виходити туди і збирати врожай. Цьогоріч із 190 гектарів пшениці вдалося прибрати лише 60.
Бахмутський фермер // про небезпеку під час жнив
Через постійні дощі фермерам доводилось відкладати роботи
Чи заробляють аграрії під час війни?
Мешканець Бахмутського району розповів нам, що вартість збору однієї тонни пшениці обійшлася йому біля 2000 гривень. Фермеру довелося взяти в оренду комбайн у іншої приватної фірми, і це коштувало 1500 гривень (оренда комбайну з комбайнером), ще близько 500 гривень вартувало паливо.
Тобто 2000 гривень чоловік витратив на збирання врожаю і близько 4000 гривень він отримав за тонну після продажу.
Якщо порівняти з минулим роком, то найняти приватного комбайнера коштувало 1000 гривень, тобто дешевше на 500. Але в тому році я використовував власні сили. Зараз такої можливості немає, бо техніку вивіз, а всі наймані працівники пішли: хто воювати, хто просто знайшов інше місце роботи. Зараз продати пшеницю вдалося по ціні 3800-4000 гривень за тонну. Це без врахування витрат на посівну, на насіння. Тобто, якщо порахувати і податки, які сплатив, то дуже мало заробив.
Раніше пшеницю продавав не з поля, а зберігав її. Десь після півроку продавав і виходила ціна 9500 гривень за тонну. Зараз ціна прямо з поля 3800-4000 гривень. Минулого року ціна з поля така ж була. До війни була можливість зберігати цю пшеницю, щоб потім дорожче продавати. Зараз зберігати ніякого сенсу немає. Минулого року спробував так зробити: орендував елеватор у Дніпропетровській області, а коли продав пшеницю і заплатив за її зберігання, то на те й вийшов. Тобто немає ніякого сенсу зберігати півроку, а потім продавати. Вигідніше зараз продавати.
Бахмутський фермер // розповів про цьогорічний дохід
Аграрії Донеччини у надзвичайно складних умовах продовжують працювати на продовольчу безпеку регіону і країни
Нагадаємо, на початку липня на півдні Донеччини фермери регіону розпочали збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур. Завершити жнива планували за 15-20 днів.
Фото: всі світлини Донецька ОВА
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи та коледжі, незалежно від рівня доходів родини. Для отримання пільги батькам необхідно зібрати базовий пакет документів та звернутися до адміністрації навчального закладу.
Детальніше про те, як оформити безплатне харчування для дітей-переселенців, розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.
Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти
Відповідно до частини 10 статті 7 Закону “Про забезпечення прав і свобод ВПО” та пункту 4 відповідного Порядку організації харчування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 2021 року № 305, держава гарантує забезпечення харчуванням окремих категорій дітей. Право на безоплатне харчування мають діти-ВПО, а також діти, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Ця норма діє виключно у державних та комунальних закладах освіти, а саме у:
закладах дошкільної освіти, тобто дитячих садках;
закладах загальної середньої освіти, до яких належать школи;
професійно-технічні ліцеях та коледжах.
Право на забезпечення безкоштовною їжею в освітніх закладах є фіксованим і не залежить від фінансового стану родини чи наявності в неї будь-яких інших державних пільг.
Процедура оформлення безкоштовного харчування
Для реалізації права на пільгу батькам або законним представникам дитини потрібно виконати алгоритм дій. Першим кроком є підготовка документів. До переліку необхідних паперів входять:
копія довідки про взяття на облік ВПО дитини;
копія свідоцтва про народження дитини;
заява на ім’я директора закладу, написана у довільній формі або за зразком самого закладу.
Наступним кроком є подача зібраних документів до адміністрації навчального закладу. Заяву варто підготувати у двох примірниках. Один примірник залишається у представників закладу освіти, а на другому, який повертається батькам, необхідно попросити поставити відмітку про прийняття документів.
Після подання пакета документів адміністрація розглядає звернення. Зазвичай питання щодо призначення безкоштовного харчування вирішується протягом кількох днів.
Львівський університет імені Івана Франко / фото з Вікіпедії
З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.
Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA
Види стипендій в Україні
В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.
Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.
Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.
Виплати для студентів університетів
Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:
стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.
Зміни для студентів коледжів
Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:
стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.
Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи […]
З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на […]
У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді […]
Держава продовжує підтримувати українців, які прагнуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), звільнені з російського полону громадяни та низка інших категорій […]
Переселенці і переселенки, які через повномасштабне вторгнення покинули свої домівки, щодня стикаються з викликами. Це як масштабні, серед яких адаптація у нових громадах, так і […]