14 жовтня в селищі Гоща Рівненської області святкували 70-річчя Бахмутського центру професійно-технічної освіти. З 2023 року заклад працює в релокації. На Рівненщині освітяни змогли не лише зберегти роботу закладу, а й відкрити нові потужності. На сьогодні в Бахмутському ЦПТО навчаються понад 600 студентів, які опановують різні спеціальності. А незабаром у стінах закладу навчатимуться ще й ветерани.

Як навчальному закладу вдається долати виклики війни і які плани освітяни мають на майбутнє, редакції Бахмут IN.UA розповів директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти Ігор Гаєвий.

Як Бахмутський ЦПТО відновив роботу на новому місці

14 жовтня Бахмутський центр професійно-технічної освіти відзначив 70-ту річницю з дня заснування. Святкували в селищі Гощі Рівненської області, куди заклад релокувався на початку 2023 року.

У новій громаді заклад не лише зберіг свій колектив та студентів, а й збільшив потужності. Зокрема, у 2025 році на базі Бахмутського ЦПТО відкрили сучасний навчальний центр для електриків і енергетиків, а також майстерню для зварників.

Директор закладу каже, що весь колектив пишається тим, що зміг налагодити роботу в релокації та примножити здобутки, але разом з цим освітяни сумують за Бахмутом. Вони плекають надію повернутися додому, щоб реалізувати здобутий досвід у рідному місті.

“З одного боку, ми пишаємось тим, що ми зробили тут за ці роки. Тобто, відродили заклад, фактично з нуля побудували його, відкрили багато майстерень, класів, зберегли контингент. Навіть дітей більше набрали, ніж було у нас на постійній основі в Бахмуті. А з другого боку, дуже хотілося б, що все те, що ми робимо тут, ми робили б вдома, у Бахмуті. Звісно ми радіємо, що продовжуємо роботу, даємо освіту дітям з Донецького краю, можемо приносити користь для України. Також ми зберігаємо нашу енергетичність і нашу культуру. Але ми дуже хочемо повернутися, щоб відродити наш край. Те, що ми зберегли тут, ми потім повернемо додому”, — зазначив Ігор Гаєвий.

За всі 70 років роботи найважчим викликом для закладу стала війна. Подолати його змогли завдяки єдності колективу.

“Я пишаюсь тими людьми, з якими працюю. Бо якщо б не вони, цього закладу не існувало б. Ми все робили своїми руками. Наприклад, якщо будується чи ремонтується якась будівля, то туди залучають спеціалістів. А ми ж відбудовували наш заклад лише власними силами, без будівельних бригад. І якщо глянути на заклад зараз, то більшість людей, хто приїжджає, здивовані результатом. А це все зроблено руками викладачів, майстрів, техперсоналу, студентами. Цей виклик ми подолали, бо робили це для себе і для дітей”, — каже Ігор Гаєвий.

Директор закладу дякував і гощанцям, які згодом долучилися до роботи закладу. Зараз склад колективу на близько 50% складається з бахмутян, і ще близько 50% — місцеві спеціалісти. Гощанці разом з бахмутянами вірять, що після війни зможуть відбудовувати Донеччину.

“Коли я спілкуюся з нашими студентами під час різних заходів, то чую дуже зворушливі слова. Вони говорять, що в разі закінчення війни хочуть поїхати на схід і будуть його відроджувати. Студенти з числа місцевих жителів пишаються тим, що навчаються в бахмутському закладі”, — зазначає директор.

Плани Бахмутського ЦПТО

На сьогодні в Бахмутському ЦПТО навчаються понад 600 студентів. Попри наявні здобутки, навчальний заклад не збирається зупинятися і вже має плани на найближче майбутнє. Перше — це покращення і збільшення навчальних потужностей.

“У нас зараз є плани збудувати ще одну майстерню автослюсарів. Одну ми вже маємо, а це буде додаткова. Також у нас є техніка, яку ми привезли зі сходу України і яку потрібно відремонтувати, щоб діти навчалися на ній. Цього року ми відкрили майстерню зварників, але вона, як ми вважаємо, замала. Тому є план на наступний рік зробити велику майстерню зварників. Загалом планів дуже багато. На місці ми однозначно стояти не будемо”, — поділився думками директор Бахмутського ЦПТО.

Ще одним напрямком розвитку навчального закладу стане запровадження навчання для ветеранів і ветеранок. Розпочатися воно може вже цього місяця.

“Ми розробили програми з декількох напрямків: комп’ютерні технології, зварювання та електротехнічний напрямок. Зараз триває робота з набору груп. Думаю, що в цьому місяці запустимо першу групу, яка навчатиметься комп’ютерним технологіям”, — розповів Ігор Гаєвий.

Як ветеранам і ветеранкам піти на навчання в Бахмутський ЦПТО, редакція раніше розповідала в матеріалі.

Читайте також:

• 200 студентів Бахмутського ЦПТО допомогли прибрати місця відпочинку в Гощі: як відреагувала громада
• “Найперший виклик — це продовження роботи”: як бахмутські вчителі долають виклики війни
• У Бахмутській громаді припинили роботу понад 30 закладів освіти з початку вторгнення: перелік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!