19 грудня була затверджена Програма економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень. Однак 12 лютого 2025 року в Програму внесли зміни, збільшивши суму до 731 мільйона гривень. Найбільша сума — понад 602 мільйони гривень — передбачено на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та ідтримку ВПО.

На які напрямки будуть спрямовані ці кошти, редакції Бахмут IN.UA розповіли в Бахмутській МВА.

Підтримка ВПО від Бахмутської громади: заходи і кошти

На Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади у 2025 році закладено понад 731 мільйон гривень. Найбільша частка з цієї суми — 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень — передбачена на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та підтримку ВПО.

Редакція звернулась із запитом до Бахмутської МВА, щоб з’ясувати на які саме заходи будуть спрямовані ці кошти. У відповіді нам надали перелік заходів, які планується реалізувати. А саме:

• професійна адаптація учасників ATO/OOC, захисників i захисниць України, членів їх сімей та членів сімей загиблих/померлих — 65 тисяч гривень;
• одноразова матеріальна допомога учасникам Революції Гідності, учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України при звільнені з військової служби — 876 тисяч гривень;
• щорічна матеріальна допомога сімʼям загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
• одноразова матеріальна допомога на поховання ветеранів війни членам сімей загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
• одноразова матеріальна допомога на спорудження надгробків загиблим/померлим учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України — 600 тисяч гривень;
• матеріальна допомога захисникам і захисницям України, які отримали поранення, травму чи контузію під час участі в бойових діях — 1 мільйон 800 тисяч гривень;
• одноразова матеріальна допомога військовозобовʼязаним, яких призвано на військову службу під час мобілізації або прийнято на службу до військових підрозділів Сил оборони за першим контрактом на строк не менше 3 років — 2 мільйони 725 тисяч гривень;
• матеріальна допомога захисникам і захисницям України з числа учасників бойових дій з нагоди Дня захисників і захисниць України — 6 мільйонів 56 тисяч гривень;
• забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України, а також членів сімей загиблих/померлих ветеранів війни з числа учасників АТО/ООС та членів сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України — 1 мільйон 260 тисяч гривень;
• матеріальна допомога членам сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України, у тому числі тим, які задекларовані/ зареєстровані на території Донецької області і перемістилися (евакуювалися) за її межі — 355 тисяч гривень;
• матеріально-технічне забезпечення осередків підтримки мешканців Бахмутської МТГ (оплата
• житлово-комунальних послуг, орендної плати, плати за обслуговування прибудинкової території — 264,7 тисяч гривень;
• перевезення гуманітарних вантажів — 850 тисяч гривень;
• матеріальна допомога мешканцям Бахмутської міської громади, які переміститись до більш безпечних регіонів України, на компенсацію вартості самостійно придбаних електроприладів для обігріву житлових приміщень в осінньо-зимовий період — 2 мільйони гривень;
• оплата послуг “Нової пошта” для доставки гуманітарної допомоги мешканцям Бахмутської МТГ, які переміститились до більш безпечних регіонів України — 84 тисячі гривень;
• придбання портативних зарядних станцій, генераторів та інших джерел живлення — 1 мільйон гривень;
• перерахування коштів іншої дотації районному бюджету Бахмутського району на виконання заходів Програми соціального та економічного розвитку Бахмутського району на 2025 piк та Програми забезпечення заходів територіальної оборони Бахмутського району Донецької області на 2021-2025 роки — 1 мільйон гривень;
• здійснення першочергових та пріоритетних заходів після завершення активних бойових дій на території Бахмутської міської територіальної громади за умови деокупації та проведення стабілізаційних заходів — 400 мільйонів гривень;
• перерахування коштів іншої дотації з бюджету Бахмутської міської територіальної громади обласному бюджету на здійснення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в регіоні та ліквідації їх наслідків, з оборони та захисту території Донецької області та інших невідкладних дій, повʼязаних із воєнним станом — 166 мільйонів 535 тисяч гривень;
• матеріальна допомога людям з окремих вразливих категорій на вирішення соціально-побутових питань — 15 мільйонів гривень.

Читайте також:

• До 100 тисяч гривень: скільки отримують і що роблять працівники Бахмутської районної ради в евакуації
• Більше мільйона на продукцію для нагородження: у Торецькій МВА відповіли для чого закупили сувеніри й годинники
• Скільки витратили на службові відрядження в 2024 році у Бахмутській територіальній громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

10 вересня 2026 року російська армія завдала серію ударів по місту Краматорськ. Засоби ураження влучили поблизу житлової забудови, внаслідок чого поранення отримали 19 цивільних мешканців, зокрема восьмимісячне немовля.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Удар по Краматорську авіабомбами “ФАБ-250”

Атака на місто тривала з 10:44 до 11:00. Для удару по Краматорську російські війська застосували шість авіаційних бомб типу “ФАБ-250”. Ці боєприпаси оснащені універсальним модулем планування та корекції. Снаряди вибухнули безпосередньо неподалік житлових кварталів.

Одразу після обстрілу фіксувалася інформація про чотири удари та сімох поранених. Згодом кількість постраждалих цивільних осіб зросла до дев’ятнадцяти. Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування. Провадження відкрито за фактом воєнного злочину — порушення законів та звичаїв війни згідно з частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!