602 мільйони гривень з бюджету на заходи, пов’язані з військовою агресією рф: куди підуть кошти

Валентина Твердохліб 13:10, 4 Березня 2025
кошти

19 грудня була затверджена Програма економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень. Однак 12 лютого 2025 року в Програму внесли зміни, збільшивши суму до 731 мільйона гривень. Найбільша сума — понад 602 мільйони гривень — передбачено на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та ідтримку ВПО.

На які напрямки будуть спрямовані ці кошти, редакції Бахмут IN.UA розповіли в Бахмутській МВА.

Підтримка ВПО від Бахмутської громади: заходи і кошти

На Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади у 2025 році закладено понад 731 мільйон гривень. Найбільша частка з цієї суми — 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень — передбачена на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та підтримку ВПО.

Редакція звернулась із запитом до Бахмутської МВА, щоб з’ясувати на які саме заходи будуть спрямовані ці кошти. У відповіді нам надали перелік заходів, які планується реалізувати. А саме:

  • професійна адаптація учасників ATO/OOC, захисників i захисниць України, членів їх сімей та членів сімей загиблих/померлих — 65 тисяч гривень;
  • одноразова матеріальна допомога учасникам Революції Гідності, учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України при звільнені з військової служби — 876 тисяч гривень;
  • щорічна матеріальна допомога сімʼям загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
  • одноразова матеріальна допомога на поховання ветеранів війни членам сімей загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
  • одноразова матеріальна допомога на спорудження надгробків загиблим/померлим учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України — 600 тисяч гривень;
  • матеріальна допомога захисникам і захисницям України, які отримали поранення, травму чи контузію під час участі в бойових діях — 1 мільйон 800 тисяч гривень;
  • одноразова матеріальна допомога військовозобовʼязаним, яких призвано на військову службу під час мобілізації або прийнято на службу до військових підрозділів Сил оборони за першим контрактом на строк не менше 3 років — 2 мільйони 725 тисяч гривень;
  • матеріальна допомога захисникам і захисницям України з числа учасників бойових дій з нагоди Дня захисників і захисниць України — 6 мільйонів 56 тисяч гривень;
  • забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України, а також членів сімей загиблих/померлих ветеранів війни з числа учасників АТО/ООС та членів сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України — 1 мільйон 260 тисяч гривень;
  • матеріальна допомога членам сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України, у тому числі тим, які задекларовані/ зареєстровані на території Донецької області і перемістилися (евакуювалися) за її межі — 355 тисяч гривень;
  • матеріально-технічне забезпечення осередків підтримки мешканців Бахмутської МТГ (оплата
  • житлово-комунальних послуг, орендної плати, плати за обслуговування прибудинкової території — 264,7 тисяч гривень;
  • перевезення гуманітарних вантажів — 850 тисяч гривень;
  • матеріальна допомога мешканцям Бахмутської міської громади, які переміститись до більш безпечних регіонів України, на компенсацію вартості самостійно придбаних електроприладів для обігріву житлових приміщень в осінньо-зимовий період — 2 мільйони гривень;
  • оплата послуг “Нової пошта” для доставки гуманітарної допомоги мешканцям Бахмутської МТГ, які переміститились до більш безпечних регіонів України — 84 тисячі гривень;
  • придбання портативних зарядних станцій, генераторів та інших джерел живлення — 1 мільйон гривень;
  • перерахування коштів іншої дотації районному бюджету Бахмутського району на виконання заходів Програми соціального та економічного розвитку Бахмутського району на 2025 piк та Програми забезпечення заходів територіальної оборони Бахмутського району Донецької області на 2021-2025 роки — 1 мільйон гривень;
  • здійснення першочергових та пріоритетних заходів після завершення активних бойових дій на території Бахмутської міської територіальної громади за умови деокупації та проведення стабілізаційних заходів — 400 мільйонів гривень;
  • перерахування коштів іншої дотації з бюджету Бахмутської міської територіальної громади обласному бюджету на здійснення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в регіоні та ліквідації їх наслідків, з оборони та захисту території Донецької області та інших невідкладних дій, повʼязаних із воєнним станом — 166 мільйонів 535 тисяч гривень;
  • матеріальна допомога людям з окремих вразливих категорій на вирішення соціально-побутових питань — 15 мільйонів гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

Валентина Твердохліб 18:00, 16 Листопада 2026
бахмута, соціальне житло
Житлова кімната у гуртожитку / фото Бахмутська міськрада

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні проблеми просторового планування, прогалини в законодавстві та нестачу фінансування і фахівців. Дослідники пояснили, що заважає громадам створювати соціальне житло та які зміни можуть виправити ситуацію.

Про це йдеться у дослідженні Housing Institute.

Скільки соціального житла є в Україні

Про стан соціального житла в українських громадах свідчать результати масштабного опитування органів місцевого самоврядування. Його спільно провели Інститут Житла (Housing Institute) та комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За даними дослідження, соціальне житло в Україні може бути трьох основних типів квартири, кімнати в гуртожитках або окремі будинки.

В опитуванні взяли участь 1 006 сільських, селищних і міських громад. З’ясувалося, що всі ці громади разом мають лише 1 922 одиниці соціального житла.

Соціальний житловий фонд є приблизно лише в кожній п’ятій громаді. Водночас 94,6% опитаних громад повідомили, що на землях комунальної власності соціальне житло взагалі не було передбачене.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Які проблеми виявили у просторовому плануванні

Однією з головних перешкод дослідники назвали відсутність актуальної містобудівної документації. Лише вісім громад розробили та затвердили комплексні плани просторового розвитку територій. Ще 51,5% громад не ухвалили рішення навіть про початок їх розроблення. У 40,1% таке рішення вже ухвалили, однак громади шукають кошти на підготовку документації.

Крім того, місцева влада майже не використовує механізми, які могли б зобов’язувати забудовників передбачати соціальне житло в нових проєктах. Зокрема:

  • лише дев’ять громад закріплюють у містобудівній документації вимогу до забудовників або операторів соціального житла виділяти частину площ під соціальне житло;
  • лише п’ять громад системно передбачають частку соціального житла в детальних планах територій для нової забудови;
  • близько 80% громад протягом багатьох років надавали землю під комерційну забудову, не передбачаючи в ній соціального житла.

Водночас 29,4% громад планують запровадити інклюзивне зонування. Цей механізм передбачає вимогу до забудовників виділяти частину площ під соціальне житло.

Чому в громадах не вистачає соціального житла

Дослідники виділили три основні групи причин: особливості ситуації в самих громадах, законодавчі прогалини та нестачу фінансування і фахівців.

Перша проблема — різний стан громад і відсутність необхідного планування. У тилових громадах роками не формували житловий фонд соціального призначення. На тимчасово окупованих територіях місцева влада не має фізичного доступу до майна та документів. У громадах поблизу зон бойових дій значну частину житлового фонду знищено, тому його потрібно планувати заново.

Ще одна перешкода — відсутність концепцій інтегрованого розвитку. Це базовий інструмент стратегічного та просторового аналізу, який допомагає оцінити потреби громади й урахувати їх під час планування територій. Без актуальної містобудівної документації громади не можуть повноцінно закладати гарантії появи соціального житла. Це також ускладнює реалізацію нової державної житлової політики на місцях.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Друга проблема — прогалини в законодавстві. Чинне законодавство не містить визначень і механізмів для двох інструментів:

  • “містобудівна квота” — кількісний механізм, який не слід плутати з пайовим внеском;
  • “інклюзивне зонування” — просторовий інструмент, що передбачає окрему функціональну зону для соціального житла та відповідний код цільового призначення земельної ділянки.

Через відсутність таких норм громади, які намагаються домовитися із забудовниками про створення соціального житла, використовують меморандуми, інвестиційні договори або рішення місцевих рад. Однак ці домовленості мають слабку юридичну силу й не забезпечують належного захисту інтересів громад у суді.

Окреме питання — використання комунальної землі. Ділянки під соціальні проєкти часто отримують стандартний код цільового призначення “Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку”. За оцінкою авторів дослідження, це робить такі території вразливими до безконтрольної комерціалізації без формального порушення цільового призначення землі.

Третя проблема — нестача коштів і спеціалістів. Державну субвенцію на розроблення комплексних планів, яка діяла у 2021 році, нині не надають. Водночас в органах місцевого самоврядування бракує архітекторів-містобудівників і фахівців із просторового планування.

Що пропонують змінити для розвитку соціального житла

За результатами дослідження автори сформулювали чотири основні пропозиції для розв’язання проблеми соціального житла.

1. Закріпити інклюзивне зонування в законодавстві.

Для цього пропонують внести зміни до закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та державних будівельних норм. Зокрема, передбачити інклюзивне зонування як обов’язковий елемент містобудівної документації та створити нову функціональну зону або підзону — “забудова соціального та доступного житла”.

Також фахівці пропонують оновити Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок і запровадити окремий код для таких об’єктів.

2. Затвердити єдину методику містобудівних квот.

Державна методика розрахунку квот соціального житла в межах зон інклюзивного зонування, на думку дослідників, допоможе громадам визначати відповідні вимоги без ризику їх подальшого скасування.

3. Обмежити комерційні функції в соціальних проєктах.

Автори дослідження пропонують встановити відповідний ліміт у державних будівельних нормах. Це має запобігти ситуації, коли комерційна забудова витісняє соціальні об’єкти.

Дотримання обмежень пропонують автоматично перевіряти під час експертизи проєктної документації та видачі дозвільних документів. Для цього планують використовувати Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

4. Забезпечити громади фінансуванням і фахівцями.

Для цього пропонують розглянути можливість фінансування або співфінансування розроблення містобудівної документації, а також організувати підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Семаковська Тетяна 17:00, 16 Листопада 2026
Затриманий юнак / фото росджерела

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за звинуваченнями у “державній зраді та зберіганні вибухівки”.

Про це повідомляють в Маріупольскій міській раді.

У чому окупанти звинуватили юнака

За наявною інформацією, Михайло Гулий проживав у Маріуполі. Російські силовики затримали його ще в грудні минулого року, коли хлопцеві було 17 років.

За версією російської фсб, юнак нібито самостійно встановив зв’язок зі Службою безпеки України та запропонував допомогу в підготовці вибухів. Окрім цього, окупанти звинуватили маріупольця у передачі українській стороні інформації про місця розташування військових частин рф.

Міський голова та начальник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко наголосив, що подібні вироки є частиною цілеспрямованої політики терору проти жителів захопленого міста.

“Звинувачення у так званій ‘державній зраді’ стають системним інструментом залякування жителів тимчасово окупованого Маріуполя. Створюючи атмосферу страху, вони намагаються придушити будь-які прояви проукраїнської позиції. Особливо цинічно, коли під переслідування потрапляють діти та молодь“, — зазначив Вадим Бойченко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмута
Важливо

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні […]

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за […]

Техніка ЗСУ

Сили оборони уразили пункти управління окупантів на Донеччині

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 15 листопада і в ніч на 16 листопада під ударом українських захисників були пункти управління підрозділів армії […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

18 листопада 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

бахмут

Бахмут виділив 200 тисяч гривень на програму з утвердження української ідентичності, яка раніше не потребувала фінансування

У травні 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Вона розрахована на […]