19 грудня була затверджена Програма економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень. Однак 12 лютого 2025 року в Програму внесли зміни, збільшивши суму до 731 мільйона гривень. Найбільша сума — понад 602 мільйони гривень — передбачено на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та ідтримку ВПО.

На які напрямки будуть спрямовані ці кошти, редакції Бахмут IN.UA розповіли в Бахмутській МВА.

Підтримка ВПО від Бахмутської громади: заходи і кошти

На Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади у 2025 році закладено понад 731 мільйон гривень. Найбільша частка з цієї суми — 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень — передбачена на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та підтримку ВПО.

Редакція звернулась із запитом до Бахмутської МВА, щоб з’ясувати на які саме заходи будуть спрямовані ці кошти. У відповіді нам надали перелік заходів, які планується реалізувати. А саме:

• професійна адаптація учасників ATO/OOC, захисників i захисниць України, членів їх сімей та членів сімей загиблих/померлих — 65 тисяч гривень;
• одноразова матеріальна допомога учасникам Революції Гідності, учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України при звільнені з військової служби — 876 тисяч гривень;
• щорічна матеріальна допомога сімʼям загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
• одноразова матеріальна допомога на поховання ветеранів війни членам сімей загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
• одноразова матеріальна допомога на спорудження надгробків загиблим/померлим учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України — 600 тисяч гривень;
• матеріальна допомога захисникам і захисницям України, які отримали поранення, травму чи контузію під час участі в бойових діях — 1 мільйон 800 тисяч гривень;
• одноразова матеріальна допомога військовозобовʼязаним, яких призвано на військову службу під час мобілізації або прийнято на службу до військових підрозділів Сил оборони за першим контрактом на строк не менше 3 років — 2 мільйони 725 тисяч гривень;
• матеріальна допомога захисникам і захисницям України з числа учасників бойових дій з нагоди Дня захисників і захисниць України — 6 мільйонів 56 тисяч гривень;
• забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України, а також членів сімей загиблих/померлих ветеранів війни з числа учасників АТО/ООС та членів сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України — 1 мільйон 260 тисяч гривень;
• матеріальна допомога членам сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України, у тому числі тим, які задекларовані/ зареєстровані на території Донецької області і перемістилися (евакуювалися) за її межі — 355 тисяч гривень;
• матеріально-технічне забезпечення осередків підтримки мешканців Бахмутської МТГ (оплата
• житлово-комунальних послуг, орендної плати, плати за обслуговування прибудинкової території — 264,7 тисяч гривень;
• перевезення гуманітарних вантажів — 850 тисяч гривень;
• матеріальна допомога мешканцям Бахмутської міської громади, які переміститись до більш безпечних регіонів України, на компенсацію вартості самостійно придбаних електроприладів для обігріву житлових приміщень в осінньо-зимовий період — 2 мільйони гривень;
• оплата послуг “Нової пошта” для доставки гуманітарної допомоги мешканцям Бахмутської МТГ, які переміститились до більш безпечних регіонів України — 84 тисячі гривень;
• придбання портативних зарядних станцій, генераторів та інших джерел живлення — 1 мільйон гривень;
• перерахування коштів іншої дотації районному бюджету Бахмутського району на виконання заходів Програми соціального та економічного розвитку Бахмутського району на 2025 piк та Програми забезпечення заходів територіальної оборони Бахмутського району Донецької області на 2021-2025 роки — 1 мільйон гривень;
• здійснення першочергових та пріоритетних заходів після завершення активних бойових дій на території Бахмутської міської територіальної громади за умови деокупації та проведення стабілізаційних заходів — 400 мільйонів гривень;
• перерахування коштів іншої дотації з бюджету Бахмутської міської територіальної громади обласному бюджету на здійснення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в регіоні та ліквідації їх наслідків, з оборони та захисту території Донецької області та інших невідкладних дій, повʼязаних із воєнним станом — 166 мільйонів 535 тисяч гривень;
• матеріальна допомога людям з окремих вразливих категорій на вирішення соціально-побутових питань — 15 мільйонів гривень.

Читайте також:

• До 100 тисяч гривень: скільки отримують і що роблять працівники Бахмутської районної ради в евакуації
• Більше мільйона на продукцію для нагородження: у Торецькій МВА відповіли для чого закупили сувеніри й годинники
• Скільки витратили на службові відрядження в 2024 році у Бахмутській територіальній громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!