19 грудня була затверджена Програма економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень. Однак 12 лютого 2025 року в Програму внесли зміни, збільшивши суму до 731 мільйона гривень. Найбільша сума — понад 602 мільйони гривень — передбачено на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та ідтримку ВПО.

На які напрямки будуть спрямовані ці кошти, редакції Бахмут IN.UA розповіли в Бахмутській МВА.

Підтримка ВПО від Бахмутської громади: заходи і кошти

На Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади у 2025 році закладено понад 731 мільйон гривень. Найбільша частка з цієї суми — 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень — передбачена на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф та підтримку ВПО.

Редакція звернулась із запитом до Бахмутської МВА, щоб з’ясувати на які саме заходи будуть спрямовані ці кошти. У відповіді нам надали перелік заходів, які планується реалізувати. А саме:

• професійна адаптація учасників ATO/OOC, захисників i захисниць України, членів їх сімей та членів сімей загиблих/померлих — 65 тисяч гривень;
• одноразова матеріальна допомога учасникам Революції Гідності, учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України при звільнені з військової служби — 876 тисяч гривень;
• щорічна матеріальна допомога сімʼям загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
• одноразова матеріальна допомога на поховання ветеранів війни членам сімей загиблих/померлих учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України — 1 млн гривень;
• одноразова матеріальна допомога на спорудження надгробків загиблим/померлим учасникам АТО/ООС, захисникам і захисницям України — 600 тисяч гривень;
• матеріальна допомога захисникам і захисницям України, які отримали поранення, травму чи контузію під час участі в бойових діях — 1 мільйон 800 тисяч гривень;
• одноразова матеріальна допомога військовозобовʼязаним, яких призвано на військову службу під час мобілізації або прийнято на службу до військових підрозділів Сил оборони за першим контрактом на строк не менше 3 років — 2 мільйони 725 тисяч гривень;
• матеріальна допомога захисникам і захисницям України з числа учасників бойових дій з нагоди Дня захисників і захисниць України — 6 мільйонів 56 тисяч гривень;
• забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України, а також членів сімей загиблих/померлих ветеранів війни з числа учасників АТО/ООС та членів сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України — 1 мільйон 260 тисяч гривень;
• матеріальна допомога членам сімей загиблих/померлих захисників і захисниць України, у тому числі тим, які задекларовані/ зареєстровані на території Донецької області і перемістилися (евакуювалися) за її межі — 355 тисяч гривень;
• матеріально-технічне забезпечення осередків підтримки мешканців Бахмутської МТГ (оплата
• житлово-комунальних послуг, орендної плати, плати за обслуговування прибудинкової території — 264,7 тисяч гривень;
• перевезення гуманітарних вантажів — 850 тисяч гривень;
• матеріальна допомога мешканцям Бахмутської міської громади, які переміститись до більш безпечних регіонів України, на компенсацію вартості самостійно придбаних електроприладів для обігріву житлових приміщень в осінньо-зимовий період — 2 мільйони гривень;
• оплата послуг “Нової пошта” для доставки гуманітарної допомоги мешканцям Бахмутської МТГ, які переміститились до більш безпечних регіонів України — 84 тисячі гривень;
• придбання портативних зарядних станцій, генераторів та інших джерел живлення — 1 мільйон гривень;
• перерахування коштів іншої дотації районному бюджету Бахмутського району на виконання заходів Програми соціального та економічного розвитку Бахмутського району на 2025 piк та Програми забезпечення заходів територіальної оборони Бахмутського району Донецької області на 2021-2025 роки — 1 мільйон гривень;
• здійснення першочергових та пріоритетних заходів після завершення активних бойових дій на території Бахмутської міської територіальної громади за умови деокупації та проведення стабілізаційних заходів — 400 мільйонів гривень;
• перерахування коштів іншої дотації з бюджету Бахмутської міської територіальної громади обласному бюджету на здійснення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в регіоні та ліквідації їх наслідків, з оборони та захисту території Донецької області та інших невідкладних дій, повʼязаних із воєнним станом — 166 мільйонів 535 тисяч гривень;
• матеріальна допомога людям з окремих вразливих категорій на вирішення соціально-побутових питань — 15 мільйонів гривень.

Читайте також:

• До 100 тисяч гривень: скільки отримують і що роблять працівники Бахмутської районної ради в евакуації
• Більше мільйона на продукцію для нагородження: у Торецькій МВА відповіли для чого закупили сувеніри й годинники
• Скільки витратили на службові відрядження в 2024 році у Бахмутській територіальній громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!