Бахмут сьогодні зруйнований та окупований російськими військами. Ще у вересні 2022 року місто жило, попри лінію фронту, яка невпинно наближалась до нього.

Роман Потапенко, відеооператор Бахмут IN.UA зафільмував фото Бахмута у вересні 2022 року.

Бахмут у 2022 році

Битва за Бахмут почалась у серпні 2022 року, активна фаза боїв наростала. Але в місті ще працювали магазини, а в амбулаторіях чергували місцеві лікарі.

Тоді ще був відносно цілий кінотеатр “Победа” в Бахмуті, збереглась вивіска. Для бахмутян цей розважальний заклад асоціюються з теплими спогадами.

У вересні 2022 року на вулицях міста ще можна було побачити багато жителів, жінка з пакетом прямує по дорозі.

Парк в Бахмуті був улюбленим місцем для прогулянок, його нижня частина була сповнена людьми на вихідних.

Магазин “Алло” в Бахмуті вже зачинений, поруч надпис “Слава Україні”, на бруківці уламки цегли після обстрілу.

Читайте також:

• Як виглядав Бахмут до війни: фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести активні бойові дії на Донеччині, акцентуючи увагу на Покровському напрямку. Відомо, що їм вдалося просунутися поблизу міста Родинське.

Детальніше про те, як змінилася ситуація на фронті за минулу добу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському напрямку та в районі Родинського

Згідно з інформацією аналітиків DeepState, росіяни мають просування в населеному пункті Родинське. Водночас, за даними Генерального штабу ЗСУ, саме на Покровському напрямку фіксується найбільша активність агресора. Українські захисники успішно зупинили 55 штурмових дій противника. Бойові зіткнення відбувалися безпосередньо в районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новопідгороднє, Муравка, Молодецьке, Філія, Білицьке, Олександрівка та Василівка.

Костянтинівський та Краматорський напрямки

Стабільно висока інтенсивність бойових дій зберігається на Костянтинівському напрямку. Протягом звітного періоду російські війська здійснили тут 26 атак. Окупанти намагалися тиснути поблизу населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іллінівка, Іванопілля, Олександро-Шультине, Софіївка, Кучеровий Яр, Степанівка, Вільне та Русин Яр.

Натомість на Краматорському напрямку ситуація залишалася спокійнішою — протягом доби противник наступальних дій на цій ділянці не проводив.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник здійснив 10 спроб вклинитися в лінію оборони українських військ. Атакувальні дії росіян були спрямовані в напрямку населених пунктів Лиман, Діброва, Шийківка та Дробишеве.

На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби українські захисники зупинили одну спробу окупантів просунутися вперед. Бойове зіткнення було зафіксовано у районі населеного пункту Рай-Олександрівка.

Втрати противника

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• особового складу — 810;
• бойових броньованих машин — 4;
• артилерійських систем — 26;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 128;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 128.

Читайте також:

Росіяни намагаються просочитися в Костянтинівку через приватний сектор — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Журналісти “Kyiv Independent” опублікували дослідження, що пов’язана з рухом “Жовта стрічка”, за їх твердженнями, структура продовжувала діяльність попри попередження про ризики для активістів та отримувала фінансування від урядів Великої Британії й Канади.

“Жовта Стрічка”, розслідування: що відомо

Видання “Kyiv Independent” оприлюднило розслідування про діяльність руху “Жовта стрічка” та пов’язаних із ним ініціатив на тимчасово окупованих територіях України. За даними журналістів, програма, яка фінансувалася західними урядами, протягом понад трьох років підтримувала ініціативи ненасильницького спротиву, що передбачали участь цивільних осіб. При цьому, як зазначається, деякі з таких дій могли становити значний ризик в умовах високого рівня контролю з боку російських спецслужб.

Серед активностей, які просувалися, називаються:

• публічне використання української символіки;
• фотографування у громадських місцях;
• відтворення української музики, а також інші дії, які могли привернути увагу окупаційних структур.

Журналісти вказують, що програма функціонувала за рахунок участі активістів, які ризикували власною безпекою, водночас відповідальність за їхній захист не була чітко визначена.

За інформацією розслідування, набір і підготовка учасників здійснювалися через Telegram-бот, процес реєстрації тривав кілька хвилин, а частина інструкцій із безпеки не була обов’язковою для ознайомлення.

Рух “Жовта стрічка” та ініціативу “Зла Мавка, за даними видання, підтримувала компанія IN2, зареєстрована в Дубаї. Серед залучених консультантів називаються аналітикиня Ганна Шелест та журналіст Девід Патрікаракос. За внутрішніми документами, їхні функції включали участь у плануванні, логістиці та питаннях безпеки активістів, однак вони заперечили, що відповідали за ці напрямки або могли впливати на ризики.

Водночас журналісти отримали досьє, підготовлене українськими військовими у 2025 році. У ньому задокументовано випадки ув’язнення, зґвалтувань і вбивств активістів у 2023–2025 роках. Зокрема, повідомляється про зникнення 24-річної жінки з Мелітополя, тіло якої було знайдено через два місяці. Також у відкритих джерелах є інформація про Ксенію Світлишину, яку у вересні 2024 року засудили в окупованому Севастополі до 13 років ув’язнення за діяльність, пов’язану з рухом.

Ганна Шелест опублікувала повідомлення, у якому вказала, зокрема, що змушена публічно відповісти на звинувачення, які, за її словами, базуються на недостовірній інформації та маніпуляціях. Вона стверджує, що матеріал, оприлюднений у медіа, може бути використаний у ворожій пропаганді та створює ризики для людей на окупованих територіях.

Шелест підтвердила, що з 2022 року допомагала руху “Жовта стрічка” з пошуком ресурсів, експертної підтримки та фінансування, але наголосила, що не брала участі в операційній діяльності та не контактувала з активістами. Вона заперечує звинувачення у причетності до ризиків або шкоди для учасників руху, зазначаючи, що наведені у статті випадки не підтверджені або базуються на сумнівних джерелах. Також вона вказує на неточності у фінансових даних і заперечує отримання попереджень щодо безпеки.

Окремо Шелест розкритикувала використання, за її словами,”фейкового звіту” та заявила про порушення журналістами домовленостей щодо нецитування. Вона також спростувала твердження про розслідування щодо неї з боку державних структур.

На її думку, публікація не несе суспільної користі та ігнорує наслідки для людей, яких вона стосується.

Фінансування

Як повідомило видання, рух “Жовта стрічка” та пов’язаний із ним жіночий рух “Зла Мавка” підтримує компанія IN2, яка базується в Дубаї. У компанії заявили, що не пов’язують діяльність програми з випадками арештів або загибелі активістів.

Журналісти зазначають, що компанія IN2 отримала понад 2 327 000 канадських доларів (станом на 2022 рік це близько 52,94 мільйона гривень, за курсом Мінфіну на 05.05.2022) фінансування від уряду Канади за 2022–2024 роки, а також кількасот тисяч фунтів від уряду Великої Британії у 2025 році. При цьому витрати на функціонування самих ініціатив оцінювалися значно нижче.

За словами джерел, організатори програми отримували попередження про можливі недоліки в системі безпеки, які могли бути використані російськими спецслужбами для виявлення активістів, однак ці застереження не були враховані. У розслідуванні також зазначається, що раніше сам рух повідомляв про арешти та загибель своїх учасників. Водночас у відповідях на запити ці дані заперечувалися або зводилися до поодиноких випадків затримань.

Окремі джерела стверджують, що ключовою метою організаторів було збереження фінансування, попри ризики для учасників. Публічні критики програми також звертали увагу на небезпеку окремих методів діяльності в умовах окупації.

Згідно з документами, окремі учасники проєкту отримували оплату за свою роботу. Зокрема, один із консультантів працював за контрактом із погодинною оплатою та отримав понад 15 тисяч фунтів за кілька місяців у 2025 році. Компанія IN2 у коментарі заявила, що не визнає зв’язку між діяльністю програми та випадками переслідування активістів.

До теми:

“Я не хотів постійно жити у страху”: історія 19-річного хлопця, який вирвався з окупованої Херсонщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!