Стадіон в Бахмуті, вересень 2022 / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Бахмут сьогодні зруйнований та окупований російськими військами. Ще у вересні 2022 року місто жило, попри лінію фронту, яка невпинно наближалась до нього.
Роман Потапенко, відеооператор Бахмут IN.UA зафільмував фото Бахмута у вересні 2022 року.
Бахмут у 2022 році
Битва за Бахмут почалась у серпні 2022 року, активна фаза боїв наростала. Але в місті ще працювали магазини, а в амбулаторіях чергували місцеві лікарі.
Дорога до міста / фото Роман Потапенко
Тоді ще був відносно цілий кінотеатр “Победа” в Бахмуті, збереглась вивіска. Для бахмутян цей розважальний заклад асоціюються з теплими спогадами.
Кінотеатр “Победа” у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Art Cafe у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Їжаки перекривають дорогу в місті / фото Роман Потапенко
У вересні 2022 року на вулицях міста ще можна було побачити багато жителів, жінка з пакетом прямує по дорозі.
Війна наближалась до міста / фото Роман Потапенко
Російський снаряд зруйнував дорогу в Бахмуті, на місці влучання яма / фото Роман Потапенко
Бахмутянин їде на велосипеді / фото Роман Потапенко
Одна з вуличок міста / фото Роман Потапенко
Нижній парк в Бахмуті / фото Роман Потапенко
Парк в Бахмуті був улюбленим місцем для прогулянок, його нижня частина була сповнена людьми на вихідних.
Цегляний будинок у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Магазин “Алло” в Бахмуті / фото Роман Потапенко
Магазин “Алло” в Бахмуті вже зачинений, поруч надпис “Слава Україні”, на бруківці уламки цегли після обстрілу.
В’їзд до міста, поруч стоять перепони / фото Роман Потапенко
Бахмут, місто відкрите для добра / фото Роман Потапенко
Перші зруйновані росіянами багатоповерхівки / фото Роман Потапенко
Будинок в Бахмуті після прильоту / фото Роман Потапенко
Магазин з винами у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Пошта у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Рятувальники приїхали на виклик / фото Роман Потапенко
Ситуація на Покровському напрямку / фото Генштаб ЗСУ
Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.
Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.
Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках
Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.
На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.
Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках
На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.
На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.
На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.
Втрати російських військових
Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:
особового складу — 1 010 осіб;
танків — 1 одиниця;
бойових броньованих машин — 7 одиниць;
артилерійських систем — 64 одиниці;
РСЗВ — 2 одиниці;
засобів ППО — 1 одиниця;
наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
Богдан Зуяков / фото з особистого архіву волонтера
У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.
Евакуація на Донеччині
За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.
“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.
Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.
Хто залишається у прифронтових містах
За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:
психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
сильна прив’язаність до власного майна.
“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.
Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:
з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.
Вплив пори року на темпи виїзду
За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.
“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.
З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.
Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже […]
У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту […]
У 2014 році російські бойовики захопили місто Чистякове (назва до 2016 року — Торез) та оголосили його частиною так званої “днр”. Одним із тих, хто […]
З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на […]
У Лимані 59-річна жінка, за даними слідства, приховала російського диверсанта, який переховувався у приватному будинку, та передала йому інформацію про операторів БпЛА ЗСУ. Про це […]