Стадіон в Бахмуті, вересень 2022 / фото Роман Потапенко для Бахмут IN.UA
Бахмут сьогодні зруйнований та окупований російськими військами. Ще у вересні 2022 року місто жило, попри лінію фронту, яка невпинно наближалась до нього.
Роман Потапенко, відеооператор Бахмут IN.UA зафільмував фото Бахмута у вересні 2022 року.
Бахмут у 2022 році
Битва за Бахмут почалась у серпні 2022 року, активна фаза боїв наростала. Але в місті ще працювали магазини, а в амбулаторіях чергували місцеві лікарі.
Дорога до міста / фото Роман Потапенко
Тоді ще був відносно цілий кінотеатр “Победа” в Бахмуті, збереглась вивіска. Для бахмутян цей розважальний заклад асоціюються з теплими спогадами.
Кінотеатр “Победа” у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Art Cafe у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Їжаки перекривають дорогу в місті / фото Роман Потапенко
У вересні 2022 року на вулицях міста ще можна було побачити багато жителів, жінка з пакетом прямує по дорозі.
Війна наближалась до міста / фото Роман Потапенко
Російський снаряд зруйнував дорогу в Бахмуті, на місці влучання яма / фото Роман Потапенко
Бахмутянин їде на велосипеді / фото Роман Потапенко
Одна з вуличок міста / фото Роман Потапенко
Нижній парк в Бахмуті / фото Роман Потапенко
Парк в Бахмуті був улюбленим місцем для прогулянок, його нижня частина була сповнена людьми на вихідних.
Цегляний будинок у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Магазин “Алло” в Бахмуті / фото Роман Потапенко
Магазин “Алло” в Бахмуті вже зачинений, поруч надпис “Слава Україні”, на бруківці уламки цегли після обстрілу.
В’їзд до міста, поруч стоять перепони / фото Роман Потапенко
Бахмут, місто відкрите для добра / фото Роман Потапенко
Перші зруйновані росіянами багатоповерхівки / фото Роман Потапенко
Будинок в Бахмуті після прильоту / фото Роман Потапенко
Магазин з винами у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Пошта у Бахмуті / фото Роман Потапенко
Рятувальники приїхали на виклик / фото Роман Потапенко
У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.
Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.
Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:
має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
використовує транспорт для особистих потреб.
Як подати заявку
Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:
оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
знайти “Компенсацію автоцивілки”;
зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
Новина шпальта газети “Вперед”, 1991 рік / фото Бахмутського краєзнавчого музею
У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.
Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.
Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті
Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.
Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.
Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.
Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.
Як проходило голосування
Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.
За підсумками голосування:
у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).
Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.
У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. […]
У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали […]
Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три […]
Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і […]
Мешканцям Донецької і Харківської областей, які мають категорію вразливості, доступна грошова допомога на зиму. На отримання допомоги вже зареєструвались понад 3 000 родин. Хто і […]