Обладнання для пікапа за 151 тисячу гривень, комп’ютерне обладнання за 47,8 тисячі гривень та підвищення кваліфікації для освітян за 21 тисячу — розбираємо найбільші закупівлі відомств Часів Яру за останні місяці на порталі Прозорро.

Часовоярська міська рада 

Додаткове обладнання до автомобіля MITSUBISHI L200 Intense 2.4 TD MT типу “ПІКАП” для міської ради обійшлося відомству у 151 тисячу гривень. Для авто закупили такі запчастини: 

• 2 металеві кришки ролет по 46 тисяч за кожну;
• 2 зовнішніх металевих багажники офф-роад по 13,5 тисяч за одиницю;
• 2 поперечні рейлінги для багажника на дах по 5,5 тисяч;
• декоративна захисна рама кабіни роллбар вартістю 21 тисяча гривень. 

Доставити обладнання мають до 1 вересня у Харків.

Нагадаємо, автівку MITSUBISHI L200 Intense купували для Часів Яру ще у березні цього року, вона обійшлася бюджету у 1,6 мільйона гривень і використовувати мали “для забезпечення евакуації та доставляння гуманітарної допомоги до громади Часів Яру, де йдуть активні бойові дії, а також для здійснення посадовими особами міськради своїх обов’язків на цій території”.  

Також для міськради у липні замовили автомобільні шини: гума літня 265/60R 18 — 8 штук та стільки ж шин Nexen 265/60R 18, загалом це коштувало майже 96,2 тисячі гривень. 

Часовоярська міська військова адміністрація придбала 4 паливні форсунки для авто RENAULT LODGY, що вартувало 44,8 тисячі гривень. А також сканер Canon та Ноутбук MSI Thin 15B 12UCX, що разом вартувало 47,7 тисячі гривень. 

Відділ освіти Часовоярської міської ради 

Для відомства замовили підвищення кваліфікації для працівників закладів професійно-технічної освіти. Зарядна портативна станція обійшлася відомству ще у 45,9 тисячі гривень. 

Читайте також:

• Ремонт доріг за 10 млн, меблі та пальне: що потребує фронтовий Торецьк
• Пікапи, пальне й арматура: що купляють для прифронтового Сіверська
• Бронювання пікапа за 1,6 мільйона і поштові послуги за 200 тисяч: що придбали для Соледару

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2021 році (до повномасштабки) Бахмут майже самостійно заробляв гроші: 611 млн грн або майже 59% доходів бюджету забезпечували місцеві податки. Через чотири роки ситуація змінилася кардинально — у 2025 році податкові надходження скоротилися до 86,9 млн грн, а понад 86% бюджету сформували державні трансферти.

Як працює бюджет громади, яка втратила контроль над своєю територією, і хто визначає, на що витрачати ці кошти — розбирався Бахмут IN.UA разом із Оленою Ніжельською, експерткою з місцевих фінансів.

Примітка. Олена Ніжельська — експертка з місцевого самоврядування та бюджетної політики, координаторка проєктів із реалізації Регіонального плану дій “Жінки. Мир. Безпека” та ініціаторка підходу “Бюджети в екзилі”, який спрямований на збереження підзвітності органів місцевого самоврядування після окупації територій.

Як сьогодні формується бюджет окупованої громади

Після окупації території громада не припиняє існування як адміністративна одиниця. Органи місцевого самоврядування замінюють військові адміністрації, які продовжують виконувати свої повноваження та формувати місцевий бюджет. За словами експертки Олени Ніжельської, нині такий механізм працює для багатьох громад, що втратили контроль над своїми територіями.

“Таких громад, на жаль, сьогодні досить багато. І ті громади, території яких окуповані у 2022 році, мають органи управління — військові адміністрації. І, відповідно, мають бюджети”, — пояснює Олена Ніжельська.

Втім, головна відмінність між бюджетом громади до окупації та після не у самому факті його існування, а у джерелах надходжень. Наприклад, до повномасштабного вторгнення бюджет Бахмута (левова частка) наповнювався завдяки місцевій економіці: тобто, підприємства сплачували податки, громада отримувала кошти від використання землі та комунального майна, а також мала власні неподаткові доходи.

Дані порталу Open Budget показують, що у 2021 році доходи бюджету Бахмутської громади становили понад 1,04 млрд грн. Найбільшу частку — 611 млн грн або 58,6% — забезпечували саме податкові надходження. Ще 36% доходів становили офіційні трансферти з державного бюджету.

Однак після окупації структура доходів змінилася кардинально. У 2025 році загальний обсяг доходів бюджету становив вже 673,6 млн грн, тобто майже на 368,5 млн грн менше, ніж у 2021 році. Найбільш показовою стала зміна саме структури доходів.

Податкові надходження скоротилися із 611 млн грн до 86,9 млн грн. Якщо до війни вони формували майже 59% бюджету, то тепер, лише 12,9%. Натомість офіційні трансферти зросли до 581,5 млн грн, або 86,3% усіх доходів бюджету.

Фактично це означає, що сьогодні бюджет громади існує переважно завдяки фінансовій підтримці держави. Саме таку тенденцію пояснює експертка.

“Ключовим джерелом наповнення бюджетів зараз є державна дотація на підтримку таких громад. На жаль, власні доходи, так як було тоді, коли у цих громад була територія, які складалися з податків, і які сплачував місцевий бізнес, критично знизилися зараз”, — каже Олена Ніжельська.

Причина цього, пояснює вона, полягає не лише у втраті контролю над територією, а й у зміні місця роботи підприємств.

“Той бізнес, який перемістився і який в тій чи іншій мірі відновив свою діяльність, у більшості випадків перереєстровується в нових місцях свого перебування. І, відповідно, сплачує податки вже в нові громади”, — додає експертка.

Окрім цього, громада більше не отримує доходів, пов’язаних із землею, нерухомістю та комунальним майном.

“Звичайно, жодних доходів, пов’язаних із нерухомістю, землею, майном, громади зараз не мають. І відповідно зараз практично єдине джерело доходів — це спеціальна дотація на підтримку таких громад. Крім того, ще зберігається освітня дотація на забезпечення освітнього процесу”, — пояснює Олена Ніжельська.

Таким чином, якщо до повномасштабної війни фінансова спроможність Бахмута напряму залежала від роботи місцевої економіки, то сьогодні вона майже повністю визначається рішеннями держави щодо розподілу бюджетних дотацій.

Хто вирішує, на що витрачати бюджет окупованої громади

До повномасштабного вторгнення місцеві бюджети затверджували депутати міських рад на пленарних засіданнях. Після створення військових адміністрацій цей механізм змінився. За словами Олени Ніжельської, сьогодні повноваження щодо затвердження бюджету покладені на начальників військових адміністрацій.

Втім, сам процес ухвалення бюджету у різних громадах може суттєво відрізнятися. Частина військових адміністрацій проводить публічні презентації проєктів бюджету або консультації з мешканцями. Інші ухвалюють фінансові рішення без громадського обговорення. Законодавство не встановлює єдиного механізму участі жителів окупованих громад у бюджетному процесі, тому це залежить від підходу конкретної військової адміністрації.

“Є громади, які виносять проєкт бюджету хоча б на якісь обговорення з жителями громади. Є громади, які роблять це в закритий спосіб. На жаль, це ніяким чином не регламентується. Це визначається, скажімо так, просто доброю волею начальника військової адміністрації”, — каже Олена Ніжельська.

На думку експертки, нині змінюється і сама система управління місцевими фінансами.

“По факту на зміну децентралізації приходить централізація. Прийняття бюджетних рішень контролюється по вертикалі. Тобто на місцевому рівні громади узгоджують свої бюджетні рішення з обласною адміністрацією”.

Як змінилися видатки бюджету після окупації

Зміна структури доходів неминуче вплинула і на те, куди спрямовують бюджетні кошти. До повномасштабної війни значна частина видатків Бахмутської громади припадала на розвиток території. За даними Open Budget за 2021 рік, найбільшими напрямами фінансування були:

• економічна діяльність — 236,6 млн грн (22,6%);
• житлово-комунальне господарство — 160,7 млн грн (15,3%);
• загальнодержавні функції — 109,2 млн грн (10,4%).

Після окупації структура бюджету змінилася майже повністю. У 2025 році найбільшою статтею видатків стали загальнодержавні функції, 528,7 млн грн, або 68,2% всіх витрат бюджету.

Ще понад 101,4 млн грн (13%) спрямували на освіту, майже 88,7 млн грн (11,5%), на соціальний захист населення. Водночас фінансування економічної діяльності скоротилося більш ніж у 24 рази — із 236,6 млн грн у 2021 році до 9,7 млн грн у 2025 році.

Фактично це означає, що бюджет більше не виконує ті функції, які були характерними для мирного міста: будівництво, ремонти, благоустрій чи розвиток інфраструктури. Як пояснює Олена Ніжельська, це закономірний наслідок зміни умов, у яких працюють окуповані громади.

“Очевидно, що структура видатків змінилася. Якщо раніше значна кількість коштів витрачалася саме на інфраструктурні проєкти — дороги, дахи, те, що ми бачили на вулицях своїх населених пунктів, — то зараз гроші витрачаються на збереження кадрового потенціалу, на утримання самих військових адміністрацій. Також, велика частка коштів практично в усіх громадах йде на підтримку Сил оборони і також на впровадження соціальних програм. Це підтримка людей у складних життєвих обставинах різних категорій. Це можуть бути внутрішньо переміщені особи, родини військовослужбовців, ветерани”, — каже експертка.

Водночас частина громад продовжує фінансувати освіту, навіть якщо навчання відбувається дистанційно. Бахмут не виняток. Експертка зазначає, що окремі громади також частково фінансують заклади охорони здоров’я, хоча більшість із них працює за договорами з Національною службою здоров’я України.

Чому бюджети окупованих громад відрізняються між собою

На перший погляд може здатися, що бюджети окупованих громад мають бути приблизно однаковими: вони втратили контроль над своїми територіями, більшість підприємств припинили роботу, а власні доходи суттєво скоротилися. Проте на практиці різниця між громадами може становити сотні мільйонів гривень.

За словами Олени Ніжельської, головна причина полягає у формулі, за якою держава розраховує дотацію для кожної громади.

“Оця дотація, яка займає левову частку в доходній частині бюджетів, розраховується за окремою формулою, яку розробив Мінфін. Вона залежить і від тих доходів, які раніше були у громади, і від кількості мешканців громади”.

Тобто під час розрахунку враховують не нинішню ситуацію, а показники громади до окупації. Саме тому дві громади, які сьогодні перебувають у схожих умовах, можуть отримувати різний обсяг державної підтримки.

Чи можуть мешканці впливати на бюджет

Попри те, що бюджет затверджує начальник військової адміністрації, жителі громади все одно можуть брати участь у його формуванні. Однак, як зазначає експертка, для цього важливо не чекати моменту, коли бюджет уже готовий.

На її думку, саме зараз громади можуть ініціювати консультації з військовими адміністраціями щодо майбутніх бюджетних пріоритетів.

“Зараз варто вийти з ініціативою до керівництва військової адміністрації з пропозицією провести опитування серед жителів громади — які пріоритети вони вбачають”, — пояснює експертка.

Втім, такому опитуванню, за словами експертки, має передувати пояснення того, як працює місцевий бюджет.

“Адже, якщо зараз запитати людей, на що витрачати кошти, вони скажуть — на купівлю житла. Це абсолютно прогнозовано. Але потрібно пояснити, про які саме кошти йдеться і що взагалі може фінансуватися з місцевого бюджету”, — каже Олена Ніжельська.

Одним із можливих рішень Олена Ніжельська називає створення так званого “Бюджету для громадян” — документа, який простою мовою пояснює, звідки надходять кошти та на що їх планують витрачати. Крім того, вона радить проводити консультації з жителями громади — як через онлайн-зустрічі, так і за допомогою електронних опитувань.

“Це можуть бути як Google-форми, так і онлайн-зустрічі, де люди зможуть запропонувати свої ідеї щодо тих програм, які можуть бути в громаді”, — пояснює експертка.

Вона радить не оцінювати бюджет лише за окремими цифрами чи великими закупівлями. Насамперед варто дивитися на структуру доходів і видатків у комплексі: звідки громада отримує кошти, на які напрями їх спрямовує та як ці показники змінюються з року в рік.

На прикладі Бахмута видно, наскільки докорінно війна змінила фінансову модель окупованих громад. Якщо у 2021 році майже шість із десяти гривень бюджету надходили від місцевих податків, то сьогодні понад 86% доходів забезпечують державні трансферти. Разом із цим змінилися й бюджетні пріоритети: замість розвитку інфраструктури кошти спрямовують на забезпечення роботи військової адміністрації, підтримку Сил оборони, освіту та соціальні програми.

Водночас, як наголошує експертка, навіть за умов воєнного стану громади можуть залишатися відкритими для своїх жителів. Публічне представлення бюджету, консультації та зрозуміле пояснення того, як використовуються кошти, залишаються важливими елементами підзвітності влади навіть тоді, коли сама громада тимчасово втратила контроль над своєю територією.

До теми:

Вибори після воєнного стану: як мільйони ВПО зможуть проголосувати і чи готова до цього держава?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Раніше донеччанка Марія Дубова працювала вчителькою початкових класів у Макіївці. Після окупації міста вона перейшла на роботу до окупаційної адміністрації та очолила відділ з питань молодіжної політики. Нині Дубова бере участь у реалізації російських молодіжних програм на тимчасово окупованій території Донецької області, співпрацює з “єдиною росією” та федеральними структурами рф.

Редакція зібрала досьє.

Від школи до окупаційної адміністрації

Марія Дубова — уродженка Макіївки. За відкритими даними, народилася 27 грудня 1996 року. Тобто, на момент окупації Макіївки, дівчині було 18 років. До початку роботи з окупаційною адміністрації вона працювала вчителькою початкових класів у ліцеї №1 “Лідер”. У відкритих росджерелах зазначається, що педагогічній роботі жінка присвятила понад вісім років.

Пізніше Дубова залишила роботу в освіті та перейшла до окупаційної адміністрації Макіївки. Там вона отримала посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики. Паралельно очолила місцевий штаб організацій “Молода Республіка” та “Молода гвардія Єдиної Росії”, а також стала членкинею партії “Єдина Росія”.

Чим займається в окупаційній адміністрації

Після призначення до окупаційної адміністрації Марія Дубова регулярно брала участь у заходах, які реалізували російську молодіжної політики на окупованій території.

Наприклад, у 2023 році вона разом з активістами “Єдиної Росії” долучалася до кампанії з оформлення російських паспортів жителям Макіївки. Зокрема, їх оформлювали людям старшого вік: збирали для них документи, оформлювали електронні талони. Того ж року Дубова брала участь у заходах до Дня Росії, під час яких разом із представниками окупаційної адміністрації покладала квіти до пам’ятника маршалу рф Ігорю Сергєєву. Це ексміністр оборони російської федерації, був на посаді з 1997 року.

У вересні 2023 року була серед учасників відкриття молодіжного простору “Точка”, створеного за грантової підтримки Федерального агентства у справах молоді росії (“Росмолодь”). Варто відзначити, що на відкритті молодіжного простору молодь одягнута у форму, яка нагадує радянську.

Під час заходу вона закликала молодь брати участь у Всесвітньому фестивалі молоді, який проводила російська федерація. Один з таких фестивалів проходив у Сочі у 2024 році, по факту, тут росіяни намагаються завербувати до себе студентів з інших країн, а також підтримувати пропагандистські наративи серед молоді на ТОТ.

У листопаді 2023 року Дубова брала участь у спільній акції представників окупаційної адміністрації, молодіжних організацій РФ та Білорусі з висадження дерев у Макіївці. Захід проходив у межах співпраці молодіжних парламентів окупованої частини Донеччини та Республіки Білорусь.

Діяльність у 2024–2026 роках

У 2024 році Марія Дубова проводила зустрічі зі студентами Макіївського педагогічного коледжу. У 2025 році вона організовувала зустрічі представників некомерційних організацій у молодіжному просторі “Точка”. Однією з головних тем таких заходів було залучення молоді до громадської діяльності та формування, як зазначалося в повідомленнях окупаційної адміністрації, “патріотичних цінностей”, під якими мають на увазі “відданість Батьківщині”, якою себе позиціною рф.

На початку 2026 року Дубова презентувала проєкт “Код можливостей”, присвячений залученню молоді до федеральних програм росії та участі у російській грантовій системі. Такі гранти покривають роботу з молоддю на ТОТ, заохочують до проведення заходів з військовою тематикою, а також допомагають залучити нових дітей до рухів окупантів.

На відміну від багатьох інших представників окупаційної адміністрації, Марія Дубова залишається непублічною фігурою. Попри посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики, її ім’я лише епізодично з’являється в офіційних повідомленнях. Більшість відомостей про її діяльність стосується окремих заходів із просування російських молодіжних програм та співпраці з підконтрольними Кремлю організаціями, тоді як останнім часом її публічна активність майже не простежується.

До теми:

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!