Російська армія може зазнавати втрат по всьому фронту в Україні зі швидкістю, близькою до тієї, з якою рф наразі створює нові резерви. Ймовірно, росія продовжить поглинати втрати на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському й  Авдіївському напрямках та компенсуватиме їх новими кадрами.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Втрати рф на Сході

Напередодні начальник служби зв’язків із громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ, підполковник Володимир Фітьо заявив у етері національного телемарафону, що в листопаді 2023 року на Куп’янському, Лиманському та Бахмутському напрямках російські війська втратили майже 11 тисяч військових.

Західні експерти оцінюють, що наразі на Куп’янському, Лиманському та Бахмутському напрямках оперативні темпи нижчі, ніж на Авдіївському. Ці зареєстровані втрати свідчать про те, що кількість загиблих і поранених росіян у районі Авдіївки може бути ще більшою, враховуючи вищий темп бойових дій. Раніше українські офіційні особи повідомляли, що рф втратила 5 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими поблизу Авдіївки та Мар’їнки між 10 і 26 жовтня. Тоді російські сили розпочали 2 хвилі важкомеханізованих штурмів, щоб захопити Авдіївку.

ISW не може підтвердити надані Генштабом ЗСУ дані про втрати росіян. Однак, на думку аналітиків, наявна інформація свідчить про те, що російські операції в Україні загалом є дуже виснажливими для окупантів.

Нагадаємо, в листопаді на Бахмутському напрямку ЗСУ ліквідували 8700 військових рф. На околицях Бахмута загарбники продовжують застосовувати тактику “м’ясних” штурмів.

Читайте також:

• “Дуже пекельно, такого давно не було”, — боєць 93-ї бригади про бої під Бахмутом
• ЗСУ знищили підрозділи рф, які намагалися прорватися в Богданівці
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й дорослі громадяни, які прагнуть змінити кваліфікацію або здобути нову професію.

Про це повідомили в Освіта Юа.

Вступна кампанія до професійних коледжів

Для вступу до закладів професійної освіти абітурієнтам не потрібно складати національний мультипредметний тест. Кожен навчальний заклад самостійно встановлює правила відбору. Зазвичай процедура зарахування передбачає проходження співбесіди або складання внутрішніх вступних випробувань.

Прийом заяв на навчання триватиме до 1 вересня. Вступники мають змогу подати папери особисто у приймальній комісії обраного закладу освіти або зробити це дистанційно через електронний кабінет у системі ЄДЕБО. Фінансування навчання можливе у двох форматах: абітурієнти можуть претендувати на місця державного чи регіонального замовлення або ж обрати контрактну форму.

Перелік необхідних документів

Для зарахування до закладу професійної освіти необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входять

• заява;
• документ про освіту з додатком;
• медична довідка;
• фотокартки;
• копія документа, що посвідчує особу;
• документи, що підтверджують право на пільги за їх наявності.

Військовозобов’язані вступники додатково повинні надати копію військово-облікового документа. Це може бути військовий квиток, тимчасове посвідчення або посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Тривалість навчання та забезпечення студентів

Строк навчання у профтехах становить від шести місяців до трьох років. Тривалість освітнього процесу безпосередньо залежить від обраної професії, рівня базової освіти вступника та вже наявної у нього кваліфікації. Усі студенти професійних коледжів забезпечуються місцями для проживання в гуртожитках. Також для учнів передбачена виплата стипендії, початковий розмір якої становить 1 250 гривень.

Читайте також:

Як працює конкурс та формується рейтинг для вступу у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 20 по 26 червня відбувся масштабний відкритий форум молодіжних рад “Донеччина: платформа стійкості. Молодь для захисників і захисниць та їхніх родин”. Участь у ньому взяли хлопці і дівчата з різних районів Донеччини. Бахмутську громаду представила Анна Павленко — очільниця молодіжної ради Бахмута, учениця Бахмутської школи №10. 

Які події відбулися в межах форуму і які результати вони принесли, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Павленко.

Як пройшов молодіжний форум

Відкритий форум молодіжних рад “Донеччина: платформа стійкості. Молодь для захисників і захисниць та їхніх родин” тривав з 20 по 26 червня. Заходи в межах форуму проходили в різних регіонах — Дніпрі, Закарпатті і Києві.

Бахмутську громаду представила Анна Павленко — очільниця молодіжної ради Бахмута. За її словами, програма форуму була насичена різними заходами, але ключовою подією став міжрегіональний діалог молоді Донеччини і Закарпаття.

“Програма була неймовірно насиченою і поєднала в собі офіційні зустрічі, культурні події та цікаве живе спілкування. Одним із ключових етапів став захід “Закарпаття-Донеччина. Єдність. Сила. Україна!”. Він мав для мене велике символічне значення, бо показав, що попри географічну відстань, у нас з представниками молоді Закарпаття є спільні виклики, цінності та прагнення діяти разом. Разом ми провели цілий вечір, обговорюючи свій досвід та подальші плани”, — розповіла Анна Павленко.

За словами очільниці молодіжної ради Бахмута, результатом міжрегіонального діалогу стало планування подальшої співпраці. Поки що конкретних проєктів чи заходів не заплановано, триває обговорення ідей.

“Ми пройшли шлях від знайомства до обговорення спільних проєктів. Думаю, що ми заклали міцний фундамент для співпраці, яка дасть можливості для обміну досвідом та спільного розв’язання проблем молоді. Зараз триває процес розробки спільного плану дій. Ми знайшли повне взаєморозуміння і зараз трансформуємо наші ідеї в реальну співпрацю”, — зазначила Анна Павленко.

Серед цінного досвіду для себе бахмутянка виокремлює зустріч з волонтером Денисом Христовим. 

“Особливо мене вразила та надихнула зустріч із відомим волонтером Денисом Христовим, якого знають за позивним “Голандець”. Спільний перегляд документального фільму про евакуацію людей із прифронтових зон та відкрита розмова з Денисом довела, що такі зустрічі дуже важливі. Вони дають розуміння справжньої ціни людського життя і надихають працювати ще наполегливіше”, — зауважила бахмутянка.

Завершився форум у Києві. Тут зібрали найактивнішу та обдаровану молодь Донеччини, яким очільник Донецької ОВА вручив пам’ятні відзнаки. 

Читайте також:

• Хто увійшов до молодіжної ради Бахмута: оприлюднено новий склад на 2026-2028 роки
• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!