Російські війська хочуть скористатися вразливістю ЗСУ в небі та активно починають збільшувати кількість авіабомб на сході, зокрема в напрямку Часів Яра, для наземних просувань. Схожу стратегію росіяни використовували при захопленні Авдіївки.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни

Україні не вистачає озброєння

Російський інструктор “Штурму-z” стверджував, що російські війська повинні скористатися недоліками України, спричиненими нестачею матеріальних засобів, щоб збільшити кількість ударів російських керованих планерних бомб для підтримки російських наземних штурмів.

Російський воєнкор заявив 15 квітня, що українські війська не здатні захиститися від ударів російських керованих авіабомб, які завдали значної шкоди українській живій силі, техніці та іншим матеріальним засобам.

Окупант також стверджував, що російські війська “пов’язали” удари керованих авіабомб з російськими наземними атаками на Авдіївку, щоб забезпечити російське тактичне просування вперед. Російські війська здійснюють удари керованими авіабомбами “ситуативно” і “епізодично”, а не системно. Ними здійснювали удари поблизу Тернів на Лиманському напрямку, але не досягли значних успіхів у цьому районі протягом декількох місяців.

За повідомленнями окупантів, російські війська наразі “випробовують” російську авіацію поблизу Часів Яру і, можливо, зможуть перетворити локальні тактичні успіхи на ефекти оперативного рівня, вважають в Інституті вивчення війни.

Росіяни вважають, що скорочення українських систем протиповітряної оборони і переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) дозволяє російським розвідувальним безпілотникам діяти значно далі, і закликав російські війська оптимізувати використання реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) для нанесення контрбатарейних ударів та ізоляції поля бою.

Аналітики зазначають, що непослідовне покриття української протиповітряної оборони вздовж фронту, спричинене дефіцитом українських систем ППО і ракет, сприяло тому, що армія рф почала збільшувати кількість керованих і некерованих ударів планерних бомб, які російські війська тактично використовували при захопленні Авдіївки в лютому 2024 року і які російські війська знову застосовують під час нинішніх наступальних операцій біля Часів Яру.

Читайте також:

• 21 кадр Бахмута в окупації: як виглядає місто в квітні
• Армія рф понад 30 разів намагалася штурмувати Бахмутський напрямок
• “Ворота Донбасу” з іменами воїнів ЗСУ зафарбували: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!