Російські війська хочуть скористатися вразливістю ЗСУ в небі та активно починають збільшувати кількість авіабомб на сході, зокрема в напрямку Часів Яра, для наземних просувань. Схожу стратегію росіяни використовували при захопленні Авдіївки.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни

Україні не вистачає озброєння

Російський інструктор “Штурму-z” стверджував, що російські війська повинні скористатися недоліками України, спричиненими нестачею матеріальних засобів, щоб збільшити кількість ударів російських керованих планерних бомб для підтримки російських наземних штурмів.

Російський воєнкор заявив 15 квітня, що українські війська не здатні захиститися від ударів російських керованих авіабомб, які завдали значної шкоди українській живій силі, техніці та іншим матеріальним засобам.

Окупант також стверджував, що російські війська “пов’язали” удари керованих авіабомб з російськими наземними атаками на Авдіївку, щоб забезпечити російське тактичне просування вперед. Російські війська здійснюють удари керованими авіабомбами “ситуативно” і “епізодично”, а не системно. Ними здійснювали удари поблизу Тернів на Лиманському напрямку, але не досягли значних успіхів у цьому районі протягом декількох місяців.

За повідомленнями окупантів, російські війська наразі “випробовують” російську авіацію поблизу Часів Яру і, можливо, зможуть перетворити локальні тактичні успіхи на ефекти оперативного рівня, вважають в Інституті вивчення війни.

Росіяни вважають, що скорочення українських систем протиповітряної оборони і переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) дозволяє російським розвідувальним безпілотникам діяти значно далі, і закликав російські війська оптимізувати використання реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) для нанесення контрбатарейних ударів та ізоляції поля бою.

Аналітики зазначають, що непослідовне покриття української протиповітряної оборони вздовж фронту, спричинене дефіцитом українських систем ППО і ракет, сприяло тому, що армія рф почала збільшувати кількість керованих і некерованих ударів планерних бомб, які російські війська тактично використовували при захопленні Авдіївки в лютому 2024 року і які російські війська знову застосовують під час нинішніх наступальних операцій біля Часів Яру.

Читайте також:

• 21 кадр Бахмута в окупації: як виглядає місто в квітні
• Армія рф понад 30 разів намагалася штурмувати Бахмутський напрямок
• “Ворота Донбасу” з іменами воїнів ЗСУ зафарбували: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!