Українські активісти реалізують проєкт, направлений на згуртування активної спільноти Донецької і Луганської областей. Напрацюванням ініціаторів проєкту є створення платформи для комунікації і збереження ідентичності ВПО. У лютому запланована перша онлайн-зустріч.

Про роботу і мету проєкту редакція “Бахмут IN.UA” дізналася в його ініціаторів.

Платформа для комунікації ВПО, проєкт

Активісти українського Сходу ініціювали проєкт “Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону”. Його мета — згуртувати активну спільноту Донецької і Луганської областей. Проєкт реалізують за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.

Своїм проєктом активісти хочуть посилити спроможності мешканців сходу впливати на процеси відновлення регіону. Також люди можуть долучитися до напрацювань практик для майбутньої реінтеграції громад регіону.

“Це вже друга фаза проєкту. Її задача — разом зі спільнотою вихідців із Донецької і Луганської областей напрацювати погляд на те, як потрібно комунікувати з людьми, які не хочуть втрачати зв’язок із регіоном, і сформувати діалогову платформу для збереження ідентичності, але в українському контексті. Під час першої фази була створена медіаплатформа “Майбутнє Сходу”. Наразі в ній зібрані всі досягнення першої фази. А зараз ми хочемо, якщо у нас вийде, долучити до неї якомога більше людей — публікувати цікаві історії, досягнення, дослідження, щоб всі ВПО могли використовувати ці матеріали. Це не про гуманітарне спрямування, а про формування потреб у нематеріальному, інтелектуальному плані. Тобто, завдання — об’єднати навколо цього всіх зацікавлених людей”, — розповіла одна з ініціаторок проєкту.

Долучитися до проєкту можуть усі бажаючі активісти-ВПО з Донеччини і Луганщини. Перша зустріч на тему “Студії Сходу: Збереження ідентичності українського сходу, ініціативи релокованих громад” відбудеться онлайн у вівторок, 4 лютого, о 14:00.

Щоб відвідати захід, треба пройти попередню реєстрацію за посиланням. Після реєстрації вам надішлють програму заходу і посилання на зустріч.

Читайте також:

• Схід та Захід разом: як франківчанин Григорій Березовський допомагає Бахмуту
• “Колега говорила: “Доброє утро, новоросія”: як починалась боротьба донеччанки за українську ідентичність
• Яким був Донецьк 2014 року: історія точки повернення Сергія Косяка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступальні дії на сході України, зосередивши найбільшу кількість штурмів на Костянтинівському напрямку.

Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Ситуація за напрямками

Інтенсивність атак російської армії на більшості ділянок зазнала змін порівняно з попередньою добою. Противник суттєво посилив тиск на Костянтинівському напрямку.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 31 атаку (на чотири більше, ніж напередодні). Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Іванопілля, Іллінівки, Софіївки, Русиного Яру та у бік Вільного, Степанівки, Новопавлівки, Кучерового Яру.

На Покровському напрямку інтенсивність знизилася. Російська армія здійснила 27 атак (проти 34 минулої доби). Росіяни намагалися просунутися у районах населених пунктів Удачне, Новоолександрівка, Молодецьке, Котлине та в бік Білицького, Нового Донбасу, Шевченка, Сергіївки, Василівки, Мирного, Ганнівки.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів майже не змінилася: противник здійснив 16 наступальних дій (проти 17 напередодні) у районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного та в бік Рай-Олександрівки й Миколаївки.

На Лиманському напрямку кількість атак зросла з двох до шести. Спроби противника вклинитися в оборону відбито. Росіяни атакували у бік Лимана, Дробишевого та в районі Рідкодубу й Новоселівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність суттєво впала: російська армія проводила одну наступальну дію в бік Іжевки (на чотири менше порівняно з минулою добою).

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 471 160 осіб. За останню добу ліквідовано 1 190 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

• 1 738 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 427 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 50 артилерійських систем;
• 19 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

ССО звільнили Андріївку-Клевцове на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація розпочне процес формування бюджету міської територіальної громади на 2027 рік восени поточного року. Документ розроблятимуть відповідно до встановлених бюджетним законодавством термінів.

Детальніше про підготовку до розробки бюджету на 2027 рік редакції Бахмут IN.UA повідомили у Бахмутській МВА.

Бюджет Бахмутської громади на 2027 рік

Відповідно до офіційної відповіді Бахмутської МВА на інформаційний запит, заходи зі складання проєкту бюджету територіальної громади на 2027 рік відповідальні виконавці здійснюватимуть після 1 вересня 2026 року.

Щодо ключового питання про можливість для мешканців громади надати власні пропозиції та організувати громадське обговорення, у військовій адміністрації зазначили, що проєкт розпорядження про бюджет на 2027 рік буде розміщено на офіційному сайті Бахмутської міської ради. Разом із проєктом там має бути оприлюднена інформація щодо можливих форм консультацій із громадськістю по його обговоренню. Усі ці дані розмістять у строк, який визначений діючим законодавством.

Також, згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, остаточне розпорядження про бюджет Бахмутської міської територіальної громади на 2027 рік має бути затверджено до 25 грудня 2026 року.

Нагадаємо, що до повномасштабного вторгнення Бахмутська громада була фінансово спроможною, і понад 58% її бюджету (611 мільйонів гривень) складали податкові надходження. Після окупації та переміщення бізнесу ситуація кардинально змінилася: власні доходи скоротилися до 12,9% (86,9 мільйона гривень), а левову частку надходжень (понад 86%) тепер формують державні трансферти та дотації. Також змінилася і структура видатків: замість інфраструктурних проєктів, таких як будівництво чи благоустрій, кошти спрямовуються на утримання військових адміністрацій, підтримку Сил оборони, освіту та соціальні програми для внутрішньо переміщених осіб. Водночас експерти наголошують на важливості збереження прозорості та участі громадськості у формуванні бюджету навіть в умовах роботи військових адміністрацій.

Читайте також:

Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!