Українські активісти реалізують проєкт, направлений на згуртування активної спільноти Донецької і Луганської областей. Напрацюванням ініціаторів проєкту є створення платформи для комунікації і збереження ідентичності ВПО. У лютому запланована перша онлайн-зустріч.

Про роботу і мету проєкту редакція “Бахмут IN.UA” дізналася в його ініціаторів.

Платформа для комунікації ВПО, проєкт

Активісти українського Сходу ініціювали проєкт “Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону”. Його мета — згуртувати активну спільноту Донецької і Луганської областей. Проєкт реалізують за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.

Своїм проєктом активісти хочуть посилити спроможності мешканців сходу впливати на процеси відновлення регіону. Також люди можуть долучитися до напрацювань практик для майбутньої реінтеграції громад регіону.

“Це вже друга фаза проєкту. Її задача — разом зі спільнотою вихідців із Донецької і Луганської областей напрацювати погляд на те, як потрібно комунікувати з людьми, які не хочуть втрачати зв’язок із регіоном, і сформувати діалогову платформу для збереження ідентичності, але в українському контексті. Під час першої фази була створена медіаплатформа “Майбутнє Сходу”. Наразі в ній зібрані всі досягнення першої фази. А зараз ми хочемо, якщо у нас вийде, долучити до неї якомога більше людей — публікувати цікаві історії, досягнення, дослідження, щоб всі ВПО могли використовувати ці матеріали. Це не про гуманітарне спрямування, а про формування потреб у нематеріальному, інтелектуальному плані. Тобто, завдання — об’єднати навколо цього всіх зацікавлених людей”, — розповіла одна з ініціаторок проєкту.

Долучитися до проєкту можуть усі бажаючі активісти-ВПО з Донеччини і Луганщини. Перша зустріч на тему “Студії Сходу: Збереження ідентичності українського сходу, ініціативи релокованих громад” відбудеться онлайн у вівторок, 4 лютого, о 14:00.

Щоб відвідати захід, треба пройти попередню реєстрацію за посиланням. Після реєстрації вам надішлють програму заходу і посилання на зустріч.

Читайте також:

• Схід та Захід разом: як франківчанин Григорій Березовський допомагає Бахмуту
• “Колега говорила: “Доброє утро, новоросія”: як починалась боротьба донеччанки за українську ідентичність
• Яким був Донецьк 2014 року: історія точки повернення Сергія Косяка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!