Українські активісти реалізують проєкт, направлений на згуртування активної спільноти Донецької і Луганської областей. Напрацюванням ініціаторів проєкту є створення платформи для комунікації і збереження ідентичності ВПО. У лютому запланована перша онлайн-зустріч.

Про роботу і мету проєкту редакція “Бахмут IN.UA” дізналася в його ініціаторів.

Платформа для комунікації ВПО, проєкт

Активісти українського Сходу ініціювали проєкт “Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону”. Його мета — згуртувати активну спільноту Донецької і Луганської областей. Проєкт реалізують за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.

Своїм проєктом активісти хочуть посилити спроможності мешканців сходу впливати на процеси відновлення регіону. Також люди можуть долучитися до напрацювань практик для майбутньої реінтеграції громад регіону.

“Це вже друга фаза проєкту. Її задача — разом зі спільнотою вихідців із Донецької і Луганської областей напрацювати погляд на те, як потрібно комунікувати з людьми, які не хочуть втрачати зв’язок із регіоном, і сформувати діалогову платформу для збереження ідентичності, але в українському контексті. Під час першої фази була створена медіаплатформа “Майбутнє Сходу”. Наразі в ній зібрані всі досягнення першої фази. А зараз ми хочемо, якщо у нас вийде, долучити до неї якомога більше людей — публікувати цікаві історії, досягнення, дослідження, щоб всі ВПО могли використовувати ці матеріали. Це не про гуманітарне спрямування, а про формування потреб у нематеріальному, інтелектуальному плані. Тобто, завдання — об’єднати навколо цього всіх зацікавлених людей”, — розповіла одна з ініціаторок проєкту.

Долучитися до проєкту можуть усі бажаючі активісти-ВПО з Донеччини і Луганщини. Перша зустріч на тему “Студії Сходу: Збереження ідентичності українського сходу, ініціативи релокованих громад” відбудеться онлайн у вівторок, 4 лютого, о 14:00.

Щоб відвідати захід, треба пройти попередню реєстрацію за посиланням. Після реєстрації вам надішлють програму заходу і посилання на зустріч.

Читайте також:

• Схід та Захід разом: як франківчанин Григорій Березовський допомагає Бахмуту
• “Колега говорила: “Доброє утро, новоросія”: як починалась боротьба донеччанки за українську ідентичність
• Яким був Донецьк 2014 року: історія точки повернення Сергія Косяка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!