Українські активісти реалізують проєкт, направлений на згуртування активної спільноти Донецької і Луганської областей. Напрацюванням ініціаторів проєкту є створення платформи для комунікації і збереження ідентичності ВПО. У лютому запланована перша онлайн-зустріч.

Про роботу і мету проєкту редакція “Бахмут IN.UA” дізналася в його ініціаторів.

Платформа для комунікації ВПО, проєкт

Активісти українського Сходу ініціювали проєкт “Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону”. Його мета — згуртувати активну спільноту Донецької і Луганської областей. Проєкт реалізують за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.

Своїм проєктом активісти хочуть посилити спроможності мешканців сходу впливати на процеси відновлення регіону. Також люди можуть долучитися до напрацювань практик для майбутньої реінтеграції громад регіону.

“Це вже друга фаза проєкту. Її задача — разом зі спільнотою вихідців із Донецької і Луганської областей напрацювати погляд на те, як потрібно комунікувати з людьми, які не хочуть втрачати зв’язок із регіоном, і сформувати діалогову платформу для збереження ідентичності, але в українському контексті. Під час першої фази була створена медіаплатформа “Майбутнє Сходу”. Наразі в ній зібрані всі досягнення першої фази. А зараз ми хочемо, якщо у нас вийде, долучити до неї якомога більше людей — публікувати цікаві історії, досягнення, дослідження, щоб всі ВПО могли використовувати ці матеріали. Це не про гуманітарне спрямування, а про формування потреб у нематеріальному, інтелектуальному плані. Тобто, завдання — об’єднати навколо цього всіх зацікавлених людей”, — розповіла одна з ініціаторок проєкту.

Долучитися до проєкту можуть усі бажаючі активісти-ВПО з Донеччини і Луганщини. Перша зустріч на тему “Студії Сходу: Збереження ідентичності українського сходу, ініціативи релокованих громад” відбудеться онлайн у вівторок, 4 лютого, о 14:00.

Щоб відвідати захід, треба пройти попередню реєстрацію за посиланням. Після реєстрації вам надішлють програму заходу і посилання на зустріч.

Читайте також:

• Схід та Захід разом: як франківчанин Григорій Березовський допомагає Бахмуту
• “Колега говорила: “Доброє утро, новоросія”: як починалась боротьба донеччанки за українську ідентичність
• Яким був Донецьк 2014 року: історія точки повернення Сергія Косяка

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!