Судове розслідування по факту вбивства Артема Мирошниченка, українського активіста з Бахмута, триває вже 4 роки. Волонтера смертельно побили за українську мову двоє підлітків. Наразі зрушень у справі немає, а вбивці так й залишаються непокараними.

Про це повідомляє Сергій Мірошниченко.

Вбивство Артема Мирошниченка

У листопаді 2019 року Артема Мирошниченка жорстоко побили два підлітки, це Олександр Баришок та Микола Барабаш, які були в алкогольному стані. Молодики били активіста, кидаючи його головою об камені та тротуар. Обох було арештовано.

“Два хлопця: одному 16-ть років, раніше не судимий, другому – 17-ть років, судимий за пограбування, має умовний строк, який ще триває, напали на Артема. Один з них бив його ногами та руками по голові та тулубі. Потім Артема кинули головою о плитку та перетягнули з тротуару на узбіччя. Самі втекли. Тілесні ушкодження наносив той, що молодший, він займається боксом та боями без правил, другий просто стояв та дивився”, – цитати з брифінгу Ярослава Меженого в.о. начальника Бахмутської поліції, 2019 рік.

Постраждалий від побиття волонтер ГО “Бахмут Український” Артем Мирошниченко помер в лікарні 5 грудня від зупинки серця у лікарні в Лимані. Він так і не приходив до тями. Артема поховали 8 грудня 2019 року в Ямполі. Суд за ці роки так і не зміг покарати вбивць. Про те, що справа не зрушилась з місця повідомляє Сергій Мирошниченко, ветеран війни.

“Адвокати так само ігнорують засідання та не з’являються на онлайн засідання, ба більш цікаво те, що вбивці вимагають засідань у Слов’янському міському суді, хоча попередні роки ігнорували фізичну присутність у ньому та надавали всі пояснення в онлайні, але зараз вони хочуть приїхати в Слов’янськ і проводити засідання там. Враховуючи те, що всі судді та адвокати знаходяться поза межами цього міста як ви розумієте через певні обставини, вбивці поводяться так само зухвало і зверхньо відчуваючи, що правосуддя так само глухе і сліпе”, — пише Сергій Мирошниченко.

Читайте також:

• Бахмутського волонтера Артема Мирошниченка жорстоко побили неповнолітні хлопці
• Перейменування вулиць в Бахмуті: що думають ОМС та активісти
• Як “утискали” російську мову у Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!