Днями ватажок “днр” денис пушилін заявив про можливість видобутку стратегічних корисних копалин, йдеться про рідкоземельні метали, такі як літій і титан, на захоплених територіях Донеччини. Проте наскільки реальними є ці плани? Чи мають вони економічне та технологічне підґрунтя? 

Ми звернулися за коментарем до Андрія Локтєва, голови наглядової ради ТОВ “Інститут геології”, кандидата геологічних наук, щоб розібратися, чи можуть росіяни реалізувати свої заяви.

Що таке літій і титан, і для чого вони потрібні?

Літій та титан – це стратегічно важливі копалини, які використовуються у світовій енергетиці та технологічному виробництві.

Літій – основний елемент для виготовлення акумуляторів, що використовуються у мобільних телефонах, електромобілях та інших пристроях.

Титан – з цього елементу роблять насоси, електрофільтри, реактори, технологічне обладнання тощо.

Обидві копалини мають високу ринкову вартість і стратегічне значення для економіки. Саме тому їх видобуток на окупованих територіях може здаватися росії вигідним.

Про родовища літію на окупованих територіях

За словами Андрія Локтєва, окупаційна адміністрація вже запускала інформаційно-психологічні операції (ІПСО) про захоплення Шевченкового родовища літію. Однак ця інформація виявилася неправдивою, адже родовище знаходиться на підконтрольній Україні території.

На окупованих територіях справді є деякі прояви літію, але їх розробка є надзвичайно складною та дорогою. Будь-які спроби розпочати видобуток вимагатимуть значних фінансових інвестицій та передових технологій, яких у росії та її маріонеткових утворень немає.

Чому росії важко розробляти ці родовища?

У розмові з експертом ми визначили кілька головиних причин, чому ж окупаційній владі буде проблемно отримувати літій на ТОТ.

Нестача технологій. Видобуток і збагачення літію потребує сучасного обладнання та складних технологічних процесів. Росія не має необхідних ресурсів, щоб повноцінно запустити видобуток у складних геологічних умовах Донеччини.

Величезні фінансові витрати. Окупаційна адміністрація вже кілька років отримує дотації від російських регіонів, адже більшість підприємств на захоплених територіях не є прибутковими. Інвестувати у видобуток стратегічних копалин в умовах війни – занадто дорого.

Екологічні загрози. Видобуток літію передбачає значне втручання в довкілля, знищення земель та потенційну небезпеку для місцевого населення. Росія вже неодноразово демонструвала безвідповідальне ставлення до екологічних наслідків, що може спричинити екологічні катастрофи у регіоні. Проте, це одна з найменш вагомих причин для росії, аби відмовитися від видобутку, адже стан людей на ТОТ окупантів не цікавить.

Близькість до лінії фронту. Будь-яке велике гірничо-добувне підприємство потребує стабільного постачання електроенергії, води та залучення значної кількості робітників. У прифронтовій зоні забезпечити ці умови неможливо. Крім того, такі підприємства можуть бути знищені ракетними чи артилерійськими ударами.

Чи може окупаційна влада залучити іноземні компанії до видобутку копалин на ТОТ? 

На думку експерта, жодна велика міжнародна компанія не ризикне інвестувати у проєкти на окупованих територіях.

Насамперед тому, що такі компанії дотримуються міжнародного права і не хочуть ризикувати своєю репутацією. Також це було б економічно невигідно їм, оскільки розробка таких родовищ потребує стабільності, якої немає на окупованих територіях.

Й на останок міжнародне право забороняє розробку корисних копалин на окупованих територіях без дозволу законного уряду країни. Ризики для інвесторів настільки високі, що жодна серйозна компанія не піде на такі проєкти, адже це означало б порушення міжнародних норм та можливість потрапити під санкції.

Чому росія не зацікавлена вкладати гроші у видобуток на окупованих територіях?

Росія володіє значними запасами корисних копалин на власній території, включно з великими родовищами урану та літію. Проте через політичні рішення та війну вона навіть не розвиває ці власні ресурси.

Прикладом є ситуація з вугіллям: хоча росія має великі запаси, через падіння попиту з боку Китаю та логістичні проблеми вони закривають вугільні шахти, а не відкривають нові.

Тому заяви про майбутній видобуток урану та літію на окупованій частині Донеччини – це лише елемент російської пропаганди, який не має під собою реального підґрунтя.

Росія й справді окупувала українські території, на яких є родовища літію та урану, проте їх видобуток у нинішніх умовах – це фантастика. Окупаційна адміністрація не має технологій, ресурсів та фінансів для повноцінного запуску видобутку.

Навіть якщо росія спробує залучити донорів, то великі міжнародні компанії не ризикнуть працювати на окупованих територіях через санкції та репутаційні ризики. Видобуток літію та урану в умовах війни – це нерентабельно, небезпечно та технологічно майже неможливо.

Тому заяви росіян про видобуток стратегічних копалин у Донецькій області – це лише спроба створити ілюзію розвитку та обманути місцеве населення. Реальних підстав для цього немає.

Читайте також:

• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• Премія від симоньян та фотоальбоми з Бахмута: редакція ідентифікувала росвоєнкора

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд у межах реорганізації Міністерства розвитку створив Міністерство у справах громад, територій та ВПО. Відомство має скоординувати роботу центральної та місцевої влади для узгодження допомоги переселенцям та пришвидшення державних рішень.

Детальніше про те, що зміниться для переселенців, розповів Павло Фролов, народний депутат та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Нове міністерство у справах громад, територій та ВПО: деталі

За словами Павла Фролова, мета нового органу полягає у зосередженні державної політики щодо розвитку громад, відновлення територій та підтримки внутрішньо переміщених осіб в єдиному центрі.

Міністерство займатиметься формуванням та реалізацією державної політики щодо ВПО, а також удосконаленням механізмів їхньої підтримки та адаптації. До основних напрямів роботи відомства належать:

• реалізація програм підтримки переселенців на всіх етапах, від процесу евакуації до повної інтеграції у нових громадах;
• координація житлових програм для ВПО, серед яких розвиток місць тимчасового проживання, впровадження доступної оренди та видача житлових ваучерів для людей з тимчасово окупованих територій;
• залучення ресурсів для розвитку громад та підтримки ВПО через взаємодію з міжнародними партнерами;
• спрощення доступу до державних послуг шляхом розвитку цифрових сервісів;
• запуск електронного кабінету та реєстру доступного житла для внутрішньо переміщених осіб.

Зазначається, що нове відомство не матиме повноважень для призначення щомісячних фінансових виплат для внутрішньо переміщених осіб. Цей напрям роботи залишається у сфері відповідальності Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду України.

Читайте також:

Продукти, спальні мішки та грілки: ВПО у Києві можуть отримати гуманітарну допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні набув чинності оновлений порядок роботи місць тимчасового проживання (МТП) для внутрішньо переміщених осіб. Зміни, які чітко регламентують умови поселення, проведення перевірок житла, обов’язки всіх сторін та критерії для виселення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 4 червня 2026 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Нові правила функціонування місць тимчасового проживання для ВПО

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 4 червня 2026 року, яка регулює порядок роботи місць тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Документ визначає умови поселення громадян, правила перевірки житлових умов, а також фіксує обов’язки адміністрації та мешканців.

Відтепер перед внесенням об’єкта до офіційного переліку місць тимчасового проживання адміністрація зобов’язана перевірити його на відповідність мінімальним стандартам.

Для контролю за станом прихистків запроваджується система моніторингу. До перевірок залучатимуть представників органів влади, міжнародних організацій та громадських об’єднань. Внутрішньо переміщені особи також мають право брати участь у моніторингу за власною згодою. Результати таких інспекцій передаватимуть керівникам закладів, балансоутримувачам та Міністерству соціальної політики для оперативного усунення виявлених порушень і покращення умов проживання.

Оформлення договорів

Основою для надання житла є офіційний договір. Документ укладається терміном на шість місяців із можливістю подальшого продовження. Підписати його необхідно безпосередньо в день заселення. У випадку відсутності у людини необхідних паперів, на оформлення договору надається строк до 90 днів.

На період дії воєнного стану процедура ідентифікації спрощується. Для поселення дозволяється використовувати цифрові документи із застосунку “Дія”, зокрема електронний паспорт, закордонний електронний паспорт або єДокумент.

Пріоритетне право на житло

Урядова постанова визначає категорії громадян, які мають першочергове право на отримання кімнат у місцях тимчасового проживання та подальше продовження договорів. До цього переліку належать:

• багатодітні сім’ї;
• родини з дітьми;
• ветерани та учасники бойових дій;
• сім’ї загиблих військовослужбовців;
• особи з інвалідністю;
• вагітні жінки;
• люди похилого віку;
• громадяни, чиє житло було знищене або пошкоджене.

У разі необхідності переселення мешканців, адміністрація закладу зобов’язана попередити їх про це не пізніше ніж за чотири тижні. Винятком є лише виникнення надзвичайних ситуацій або офіційне визнання об’єкта непридатним для подальшого проживання.

Підстави для виселення та вимоги до працевлаштування

Новий порядок встановлює чіткі причини для припинення права користування тимчасовим житлом. Договір з переселенцями можуть розірвати у таких випадках:

• систематичне порушення умов проживання, прописаних у договорі;
• надання недостовірної інформації під час поселення;
• наявність у власності іншого придатного житла;
• відсутність у місці проживання понад 60 днів без наявності поважних причин;
• виключення об’єкта з переліку місць тимчасового проживання.

Для працездатних осіб, які не мають роботи, впроваджується додаткова вимога. Вони зобов’язані протягом трьох місяців після підписання договору працевлаштуватися, зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або вжити інших активних заходів для пошуку роботи. У разі ігнорування цієї вимоги договір на проживання розривається.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!