Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган. Ради почали активно створювати з 2023 року. Вони об’єднують між собою внутрішньо переміщених осіб з проактивною громадянською позицією, відповідними досвідом і знаннями, щоб ефективніше захищати права та інтереси переселенців та переселенок в регіоні. Також до Рад входять представники місцевої влади. При Бахмутській міській військовій адміністрації також діє така Рада. Хто входить в цю Раду та чим займаються її учасники та учасниці? Чи закладені кошти на її роботу?

Редакція Бахмут IN. UA проаналізувала.

Рада ВПО при Бахмутській МВА

25 серпня 2023 року затвердили Положення про раду з питань ВПО при Бахмутській МВА. Робота ради відбувається на громадських засадах, тобто зарплат для її членів та членкинь – не передбачає. Від бахмутян заявки на участь в Раді приймали до 15 вересня 2023 року. 

У актуальному Розпорядженні вказано, що склад Ради ВПО при Бахмутській МВА утворюється з 18 осіб.

З цих 18 осіб є:

• 6 людей, які є представниками/цями органу, (при якому утворено Раду ВПО та/або підпорядкованих цьому органу працівників ОМС, тобто Бахмутська МВА);
• 9 людей, це  переселенці та переселенки;
• 3 людей, це представники громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері забезпечення та захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Склад Ради ВПО опублікований на сайті Бахмутської міської ради. З моменту її створення провели 6 засідань. Ось перелік осіб, які входять до Ради, список опублікований на сайті Бахмутської міської ради.

Хто входить в Раду ВПО при Бахмутській МВА?

Олександр Бабенко, вказаний як представник громадської організації “Ми з України” (за згодою). Нагадаємо, що Олександр Бабенко станом на 14 вересня 2024 року входив до депутатського корпусу міськради, а про припинення його повноважень повідомлень не було.

• Олена Бойко, представниця громадської організації “Ідея Іванівської молоді” (за узгодженням), ця організація надає допомогу ВПО у місті Жовті Води.
• Олександр Бондарєв, вказаний як представник ВПО (за згодою). Нагадаємо, що Олександр Бондарєв у 2024 році (станом на жовтень) значився як директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Також про припинення його повноважень не було повідомлень.
• Ігор Гаєвий, представник ВПО (за згодою). Станом на 2025 рік (січень) він є директором релокованого в Гощу Бахмутського центру професійно-технічної освіти.
• Алла Губа, як вказано на сайті міськради, є головною спеціалісткою Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради;
• Олена Данько, вказана  як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Водночас Олена Данько в 2025 році виконує обов’язки старости Іванівського старостинського округу.
• Валентина Долинська, представниця громадської організації “Агенція зі сталого розвитку та інновацій” (за узгодженням), раніше була членкинею Громадської Ради.
• Наталя Зубар, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою), була членкинею комітету доступності у Бахмуті.
• Марина Іванушкіна, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Водночас вона керуюча справами виконкому Бахмутської міської ради, про припинення її повноважень повідомлень не було.
• Оксана Карпець, вказана як начальниця Управління освіти Бахмутської міської ради.
• Наталя Кисиличина, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). На сайті міськради значиться як керівниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради.
• Олена Костюченкова, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Є старостою Опитного.
• Вікторія Кушнір, вказана як начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради;
• Валерія Пруднікова, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою), також учителька Бахмутського НВК 11;
• Інна Сподіна, вказана як начальниця Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради;
• Тетяна Татаринова, вказана як начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради;
  Надія Трофимова, вказана як начальниця Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради;
• Ольга Шурло, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою).

Загалом спостерігаємо, що учасниці та учасники Ради ВПО, які вказані як ВПО, але водночас вони в різний період представляли Бахмутську міську раду чи територіальну громаду, як посадовці. Йдеться про:

• депутата Олександра Бондарєва;
• старосту Опитного Олену Данько;
• керуючу справами виконкому Бахмутської міської ради Марину Іванушкіну;
• керівницю відділу пресслужби Бахмутської міської ради Наталю Кисиличину;
• старосту Опитного Олену Костюченкову.

Більшість з членів ради які мали б представляти думку громадськості, є частиною міського самоврядування.

Що робила Рада ВПО при Бахмутській МВА: 2023 рік

Перше засідання Ради відбулось 28 вересня 2023 року. На ньому затверджували керівний склад Ради. Так головою призначили Марину Іванушкіну, заступницею стала Олена Бойко, а секретарем обрали Інну Сподіну.

Наступне засідання пройшло 1 листопада 2023 року. На ньому призначили одразу кілька завдань. Зокрема, Інна Сподіна та Олександр Бондарєв мали направити запити до Департаментів ЖКГ Київській, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та Вінницької областей щодо наявного реєстру місць компактного проживання.

Також у 2 протоколі вказано про можливість надавати письмові пропозиції щодо питань для розгляду на засіданнях Ради ВПО на адресу [email protected].

Що робила Рада ВПО при Бахмутській МВА: 2024 рік

Перше засідання Ради ВПО у 2024 році відбулось 30 січня. Тоді ж для Управління соцзахисту дали завдання проінформувати бахмутян про “Програму підтримки та інтеграції мешканців Бахмутської МТГ з-поміж ВПО на 2024-2025 роки”. Ознайомитись з програмою можна за посиланням. Строком реалізації програми визначили термін з 10.01.2024 по 31.12.2025. На неї заклали 70 480,0 тисяч гривень. Водночас з бюджету Бахмутської МТГ виділили на це 14 480,0 тисяч гривень. Кошти з інших джерел склали 56 000,0 тисяч гривень.

На цьому ж засіданні для Управління розвитку міського господарська та капітального будівництва дали завдання підготувати та направити лист до Міністерства розвитку громад та інфраструктури щодо збільшення регіонального коефіцієнта для розрахунку компенсацій за знищене майно.

2 засідання провели 27 березня. У протоколі вказано, що до 30 квітня Тетяна Татаринова та Олена Костюченкова мали посприяти в організації осередку підтримки мешканців Бахмутської МТГ у місті Павлоград. Про відкриття осередку підтримки в Павлограді новин не було, станом на грудень 2024 року редакція повідомляла, що в Україні працюють 9 осередків підтримки та ще кілька міст, де бахмутянам видають допомогу. Павлограда серед них немає. 

Передостаннє засідання Ради ВПО в 2024 році відбулось в липні, 25 числа. Серед завдань члени Ради ВПО мали сформулювати звернення від Ради з питань ВПО щодо можливих шляхів отримання житлових сертифікатів за зруйноване житло.

Останнє засідання в 2024 році відбулось 19 грудня. Члени Ради ВПО до 1 лютого 2025 року мають надати пропозиції для формування стратегічного плану їх роботи.

Засідання Ради проводять не рідше одного разу в квартал онлайн. Тож на початку 2025 року буде перша зустріч де й мають презентувати план роботи Ради ВПО на поточний рік.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська територіальна громада долучилася до впровадження реформи управління публічними інвестиціями та подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом бахмутян. Йдеться про житло для бахмутян в Гощі.

Детальніше про це читайте в матеріалі.

Житло для бахмутян в Гощі

Бахмутська громада подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом мешканців громади, які через війну стали внутрішньо переміщеними особами. Ініціатива передбачає створення житла для бахмутян у безпечних регіонах України, зокрема в Гощі, що на Рівненщині.

Дата ініціації проєкту на DREAM вказана на 17 грудня 2025 року. Виконавцем вказано управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, а керівником проєкту вказана Надія Трофимова.

Скільки грошей коштує житло для ВПО

Реалізувати проєкт планують в Гощі. Тут збудують житло на 570 квартир. Тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет понад 1 мільярд гривень (1 763 460 197 гривень).

Кошти розподілять наступним чином:

• на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
• на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
• на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
• на закриття — 1 700 000 гривень.

Є два технічних рішення, за якими можуть, зводити житло.

1. Будівництво багатоквартирних житлових будинків з залізобетонних конструкцій

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків в селищі Гоща з залізобетонних конструкцій, а саме: залізобетонних колон, плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Також передбачається встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Це рішення дозволить побудувати житлові будинки зі строком експлуатації приблизно 100 років за 3 роки.

Недоліки цього методу: 1. Потреба у важкій техніці: великі розміри та маса елементів ускладнюють доставку. 2. Вразливість швів: погана ізоляція може призвести до тепловтрат, що вимагає додаткової ізоляції. 3. Має обмеження в дизайні та потребує тривалого часу на затвердження. 4. Має значно вищі вартісні показники матеріальних ресурсів.

2. Будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса.

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса, залізобетонних плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Так само буде встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Так само будинок може експлуатуватися 100 років. Будівництво триватиме 3 роки.

Недоліки цього методу: сталевий каркас має бути оброблений противопожежними засобами через незадовільну вогнестійкість.

“Проєкт спрямований на інтеграцію мешканців Бахмутської міської територіальної громади у нові місця проживання шляхом забезпечення житлом та супровідними соціальними послугами. Концепція проєкту передбачає поділ кварталу частини території селища Гоща площею ~6 га на райони у невиликих масштабах, будівництва житла зі сталевих конструкцій, створення об’єктів та визначних місць, які існували в Бахмуті (Алея Троянд, Набережна – образ річки Бахмутка з люмінофорів). Даний проєкт отримав символічну назву “Відродження” — йдеться в описі проєкту.

Як проєкт вплине на Гощу

Проєкт матиме позитивні наслідки і для Гощі, зокрема очікують:

• приросту населення громади;
• зростання споживчого попиту;
• розвитку інфраструктури селища та збереження наявної;
• зростанню попиту на соціальні послуги;
• збільшення надходжень до селищного бюджету;
• створення нових робочих місць;
• розширення спектру надання освітніх, медичних, соціальних, культурних послуг;
• відкриття нових об’єктів малого/середнього бізнесу;
• залучення міжнародних та українських інвестицій для подальшого розвитку громади;
• створення соціального житлового фонду.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!