19 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. “За” проголосували 277 народних депутатів. Відтак, переселенці та переселенки, які мають житло на окупованих територіях отримали право на компенсації за програмою “єВідновлення”.

Про це повідомляє голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Примітка. Матеріал було оновлено 19 грудня 2024 року о 15:03. Визначення про те, що головною умовою для отримання компенсації є проживання в Україні наразі є некоректним. У порівняльну таблицю другого читання правку про проживання 2 роки в Україні для отримання компенсації скорегували, зазначивши, що українці, які проживали закордоном з отримання відповідного статусу (ред. дивіться перелік нижче) мають можливість отримати компенсацію. Матеріал оновлено згідно з Редакційною Політикою.

Законопроєкт №11161: деталі

Сьогодні, 19 грудня, Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №11161. Він передбачає, що переселенці й переселенки, які мають житло на окупованих територіях, зможуть отримати компенсації.

Згідно із законопроєктом №1161, пошкоджені та зруйновані оселі на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій вважаються знищеними та підлягають наданню компенсацій за програмою “єВідновлення”. При цьому акт обстеження житла не вимагатимуть.

Головною умовою отримання компенсації є проживання в Україні. Кошти отримають ті, хто проживає в Україні протягом двох останніх років від дати подання заяви. Що вважається проживанням в Україні для цілей цього закону редакція пояснювала в матеріалі. (Ред. дивіться Оновлення вище)

Не є порушенням вимоги про проживання в Україні виїзд за кордон у випадках:

• службового відрядження;
• навчання,
• відпустки;
• лікування за рекомендацією медичного закладу.

Отримати компенсацію зможуть і ті, хто проживав в іноземній державі (окрім росії і білорусі), оформивши після 24 лютого 2022 року правовий статус:

• біженця;
• особи, яка потребує додаткового захисту;
• особи, яка потребує тимчасового захисту;
• іншого подібного статусу, наданого у зв’язку зі збройною агресією рф проти України.

Порядок отримання компенсації за житло в окупації має встановити Уряд. Однак, вже відомо, що під час подання заяви на компенсацію людина має відмовитись від права власності на майно, що знаходиться на ТОТ, на користь держави або громади. При цьому державі або громаді передають і право вимоги до росії щодо відшкодування збитків.

єВідновлення для мешканців ТОТ

Про підтвердження ухвалення закону 11161 повідомила також Олена Шуляк, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Серед головних змін:

• компенсацію можна отримати без обов’язкової фото- чи відеофіксації пошкоджень;
• скасовано фізичний огляд майна;
• заяви подаються за спрощеною процедурою з мінімумом документів.

За словами Шуляк, наступний крок дії Уряду щодо пошуку фінансування цих виплат.

Що далі?

Після ухвалення закону Верховною Радою, його має підписати президент країни.

“Далі важливо, щоб його підписав президент, через 4 місяці механізм компенсації (ред. для жителів житло, яких розташоване на ТОТ) запрацює”, — каже Аркадій Петросян, один з ініціаторів закону.

Читайте також:

• Пріоритетна компенсація за знищене майно: що чекає на ВПО в новому законопроєкті
• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• У Покровську комісія з обстеження житла не працює в повному обсязі: куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену повномасштабною агресією Росії проти України після 24 лютого 2022 року.

Хто може подати заяву про втрату бізнесу, і як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто може подати заяву про втрату підприємництва

Нова категорія, як повідомляє Міжнародний реєстр збитків, призначена для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які втратили дохід від своєї діяльності через війну. Подати заяву можуть підприємці, які були зареєстровані в Україні та зазнали фінансових втрат унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для подання заяви необхідно надати підтвердження того, що підприємець вів господарську діяльність, а також докази подій, які призвели до втрати прибутку. Також потрібно надати фінансові документи, що підтверджують розмір втраченого доходу.

Фінансова звітність, яка подавалася до українських податкових органів, буде доступна підприємцю в електронному вигляді під час заповнення заяви.

Як подати заяву до Реєстру збитків

Подати заяву можна через вебпортал “Дія”, перейшовши за покликанням. Заяви, що відповідатимуть усім вимогам, будуть внесені до Реєстру збитків для України. Надалі їх передадуть на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір можливих виплат.

У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення цієї Комісії під егідою Ради Європи.

Які заяви подаються в інших категоріях

Заяви щодо знищеного або пошкодженого майна фізичних осіб подаються в інших відповідних категоріях A. Водночас заяви від імені юридичних осіб подаються в категоріях B або C, відкриття яких очікується найближчим часом.

До теми:

Як ВПО подати дані в Міжнародний реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!