На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року Часовоярська міськрада та її структурні підрозділи провели 16 державних закупівель. Загалом у квітні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг на суму понад 1,4 мільйона гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Часовоярська МВА: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Часовоярська МВА провела п’ять закупівель на 61 415,53 гривень.

За 14 300 гривень придбали запчастини для ремонту автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City: масляний, повітряний, паливний фільтри, фільтр салону, комплект гальмівних колодок, дискове гальмо і два гальмівних передніх дисків.

За 5 000,02 гривень придбали дві каністри моторної оливи по 4 літрів.

За 3 000 гривень оплатили технічне обслуговування і ремонт автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City. За ці кошти замінили скло. Саме вітрове скло для цього авто придбали за 34 265,51 гривень. Ще на одну послугу з технічного обслуговування та ремонту цього автомобіля витратили 4 850 гривень.

Часовоярська міськрада: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Часовоярська міськрада провела дев’ять закупівель на 1 408 062,38 гривень.

735 000 гривень пішли на два засоби радіоелектронної боротьби “Бульба 1/12 “Автобокс”.

За 532 800 гривень придбали талони на 6 000 літрів дизельного палива.

За 87 528 гривень придбали дві зарядні станції.

31 829,29 гривень пішли на 18 одиниць матеріалів для проведення ремонтних робіт.

12 125 гривень пішли на технічне обслуговування і ремонт автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER. За 15 780 гривень придбали запчастини для ремонту цього авто: планку супорта і по дві штуки амортизаторів, опорних вузлів підшипника амортизатора стійки, опори, стабілізаторів, скоб гальмівного супорта і втулок стабілізатора.

5 230,09 гривень пішли на моторну оливу та охолоджуючу рідину (антифриз).

3 550 гривень пішли на технічне обслуговування і ремонт автомобіля MITSUBISHI L200. За 8 330 гривень придбали запчастини для ремонту цього авто: масляний, паливний і повітряний фільтри, фільтр салону і два комплекти світодіодних ламп.

Фінансовий відділ Часовоярської міськради: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Фінансовий відділ Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 8 400 гривень. За ці кошти придбали право використання програми FactorPro.

Відділ освіти Часовоярської міськради: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Відділ освіти Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 3 700 гривень. Вони пішли на обслуговування програмного комплексу “КУРС”.

Загалом закупівлі Часовоярської громади за квітень 2026 року склали 1 481 577,91 гривні.

Читайте також:

• На що Званівка витратила 320 тисяч гривень у квітні
• Обслуговування MERCEDES-BENZ та ремонт Volkswagen: на що витрачала гроші Сіверська міськрада у квітні
• Бахмут витратить понад 1,3 млн грн на відпочинок дітей: як подати заявку на оздоровлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України має намір передати фонд “Держмолодьжитло” під управління Міністерства економіки для подальшого злиття з компанією “Укрфінжитло”, яка є оператором програми “єОселя”. Відповідний проєкт рішення намагаються ухвалити за прискореною процедурою лише за три дні, ігноруючи необхідність громадських обговорень. Таке рішення правозахисники та громадські організації називають шляхом до знищення єдиної дієвої програми іпотечного кредитування ВПО.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ліквідація “Держмолодьжитла”: що відомо

За словами Вікторії Золотухіної на брифінгу “Укрінформу”, представниці громадського холдингу “Група Впливу”, “Держмолодьжитло” — це найбільш ефективна установа, яка забезпечує економічно активних переселенців власними квартирами за програмою під 3% річних. Завдяки роботі фонду житло вже придбали 1609 родин, а це 3761 людина. До участі у програмі 90% цих сімей були змушені самостійно орендувати квартири чи кімнати без державної підтримки.

Згідно з профільними дослідженнями, які привела експертка, програма має величезний соціальний та демографічний вплив. Після отримання власного житла 92% опитаних відзначили покращення житлових умов, а 93% — покращення емоційного стану. Наявність власних стін, а також офіційної реєстрації місця проживання (прописки), дозволила 77% людей почати планувати майбутнє. Крім того, 21% родин передумали повертатися на покинуте місце проживання, а 18% відмовилися від ідеї виїзду за кордон.

Також установа є ключовим адміністратором місцевих житлових програм. Наприклад, у співпраці з Луганською обласною військовою адміністрацією фонд видав 186 кредитів на суму 401 мільйон гривень, і ще кілька громад області готуються запустити кредитування на понад 400 мільйонів гривень.

Чому програма “єОселя” недоступна для більшості ВПО

Злиття фонду з “Укрфінжитлом” означає перехід від соціальної моделі забезпечення житлом до жорсткої комерційної. Як зазначає Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, умови програми “єОселя” є недоступними для переважної більшості переселенців з низки причин:

• висока кредитна ставка на рівні 7%;
• жорсткі вікові обмеження для нерухомості (житло має бути не старшим 10-20 років);
• високий фінансовий бар’єр (вимоги банку до офіційних доходів родини значно вищі);
• відсутність можливості отримати реєстрацію місця проживання (“прописку”) одразу після придбання, що є критичним аспектом інтеграції переселенців у нових громадах.

Загалом, як вказує Ксенія Гедз, представниця БФ “Право на захист”, монополізація ринку та перетворення соціальної моделі на корпоративну означає, що право людини на доступне житло під час війни залежатиме виключно від того, чи відповідає вона суворим критеріям комерційних банків.

“У разі переходу до моделі “єдиного оператора” за участю ПрАТ “Укрфінжитло” фактичний доступ до кредиту може залежати від банків-партнерів та їхніх внутрішніх політик. Для багатьох ВПО це означає ризик, що програма формально залишиться, але практично стане недоступною саме для тих, для кого вона була створена“, — додають представники “Держмолодьжитло”.

Міжнародний скандал та юридичний колапс

За останні п’ять років “Держмолодьжитло” залучило 125 мільйонів євро міжнародної фінансової допомоги. На 2026 рік заплановане надходження ще 58 мільйонів євро від міжнародних партнерів, серед яких німецький банк KfW, Банк розвитку Ради Європи та Світовий банк.

“Також розробляються окремо в розробці Держмолоджитлу ще програми, в тому числі програми підтримки ветеранів, житлової підтримки на 110 мільйонів євро. І що відбувається? Держава посеред виконання таких проєктів використання фінансової допомоги міжнародних партнерів просто ліквідує організацію виконавця“, — каже Ксенія Гедз.

Існує також серйозна правова колізія: чинне українське законодавство просто не має механізму приєднання неприбуткової організації, якою є “Держмолодьжитло”, до приватного комерційного акціонерного товариства “Укрфінжитло”.

Позиція переселенців

Для багатьох внутрішньо переміщених осіб пільгова іпотека від “Держмолодьжитла” залишається єдиною можливістю придбати власну нерухомість. Через високу вартість оренди переселенці фізично не здатні самостійно накопичити всю суму на квартиру, навіть за умови стабільного заробітку та сумлінної сплати податків.

Громадський активіст Сергій Карелін, який сам придбав житло завдяки цій програмі, порівнює поточну урядову ініціативу з катастрофою. За його словами, фонд зараз нагадує потяг “Інтерсіті”, що мчить на швидкості 160 кілометрів на годину, маючи в роботі тисячі заявок. Спроба різко перевести цей локомотив на інші рейки неминуче призведе до аварії та залишить багатьох людей без шансу на дім.

Саме через ці ризики ще у квітні понад пів сотні громадських організацій різко засудили ідею злиття “Держмолодьжитла” з “Укрфінжитлом”. Їхню позицію поділяють омбудсман Дмитро Лубінець, заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук та парламентська тимчасова слідча комісія. Попри такий масштабний спротив, автори урядового проєкту свідомо ігнорують принципи прозорості: у пояснювальній записці вони прямо вказали, що документ не потребує громадських обговорень.

Окрім кулуарності, експерти вказують на відверті маніпуляції в аргументації ініціаторів. Зокрема, урядовці запевняють, що злиття ніяк не зачепить місцеве самоврядування. Однак на практиці “Держмолодьжитло” веде понад 65 програм житлового кредитування, які працюють саме на умовах співфінансування з місцевими бюджетами.

Як зазначають експерти, сумнівною є й концепція створення “єдиного оператора” під егідою Мінекономіки. Оскільки зараз житлові інструменти розподілені між міністерствами соціальної політики, розвитку громад та у справах ветеранів, така реорганізація не створить цілісної системи, а лише точково перерозподілить повноваження.

Не витримує критики і фінансовий бік питання. Процес об’єднання потягне за собою значні витрати на аудит обох установ та перереєстрацію фонду. Правозахисники наголошують, що витрачати бюджетні кошти на бюрократичні процедури під час повномасштабної війни вкрай недоцільно — ці фінанси мають першочергово йти на оборону та допомогу постраждалим.

Коаліція громадських організацій закликає Кабмін відкласти ухвалення постанови до проведення відкритих обговорень, прорахунку всіх наслідків та консультацій із міжнародними донорами й місцевою владою.

Читайте також:

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!