ВПО Донецької області, які мешкають у Покровській, Краматорській та Слов’янській територіальних громадах можуть претендувати на отримання грошової компенсації за послуги оренди житла. Сума на одну адресу, за якою проживає родина складатиме 19 728 гривень. Сьогодні останній день подачі заявки на компенсацію від благодійників.

Про це повідомляють благодійники у межах проєкту “Допомога малозабезпеченим верствам населення”.

Допомога малозабезпеченим ВПО

Переселенці з Донецької області, які наразі мешкають у Покровській, Краматорській та Слов’янській громадах можуть отримати грошову допомогу, аби сплатити кошти за оренду житла.

Реєстрація за посиланням.

Грошова компенсація може бути надана:

• сімʼям ВПО, які були переміщені після 24.02.2022;
• родинам, які не отримували за останні 30 днів грошову допомогу від недержавних фондів у розмірі 3 600 гривень на місяць;
• родинам, які не отримували за останні 120 днів грошову допомогу від недержавних фондів у розмірі 10 800 гривень, а також мають можливість надати копію договору оренди та копію (скан- або фото-копію) документів права власності від орендодавця на житло.

Зверніть увагу, що після заповнення анкети вам автоматично не дадуть виплати, спершу буде проведена оцінка та відбір заявок, які відповідають зазначеним критеріям.

З сімʼями, які можуть надати підтверджуючи документи, звʼяжуться телефоном та запросять до офісу для подальшої реєстрації на виплати. Сума виплати складає 19 728 гривень на домогосподарство.

Читайте також:

• Виплати від ЮНІСЕФ: які категорії можуть отримати 50 тис грн
• Гроші та гумдопомога: що можуть отримати українці вдома
• Хто отримуватиме допомогу від ЮНІСЕФ в 2024: детальне пояснення
• Що потрібно знати ВПО про виплати з 1 березня: детальне пояснення
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України продовжують вести активні бої на Донеччині, утримуючи лінію оборони та контратакуючи противника. За даними аналітичного ресурсу DeepState, українські війська досягли локальних успіхів поблизу села Кучерів Яр, відтіснивши російські підрозділи назад.

Про це повідомили аналітики DeepState

Успіх ЗСУ на Добропільському напрямку

На мапі бойових дій DeepState зазначено, що українським захисникам вдалося звільнити частину територій на південь від Добропілля.

Попри успіхи українських сил, російська армія продовжує спроби наступу на сусідніх напрямках. DeepState повідомляє про незначне просування окупантів біля Гродівки та Володимирівки, де тривають запеклі бої.

Водночас, за даними Генштабу ЗСУ, на Лиманському напрямку російські війська протягом минулої доби здійснили дев’ять штурмових атак, намагаючись прорвати оборону Сил оборони України поблизу населених пунктів Надія, Новоселівка, Зарічне та Шандриголове.

На Слов’янському напрямку наші військові відбили 14 спроб просування ворога у районах Ямполя, Серебрянки, Сіверська та Виїмки.

На Краматорському напрямку активних наступальних дій з боку противника зафіксовано не було.

Водночас на Костянтинівському напрямку російські сили здійснили 12 атак поблизу Щербинівки, Русиного Яру, Катеринівки та Софіївки, проте всі вони були безуспішними.

Найгарячішою залишається ситуація на Покровському напрямку, де оборонці України відбили 39 штурмів противника у районах Никанорівки, Мирнограда, Родинського, Лисівки, Звірового, Удачного, Молодецького, Новоукраїнки, Червоного Лиману, Новоекономічного, Котлиного, Новопавлівки та Дачного.

Читайте також:

• Росіяни дістались околиць Лимана — DeepState
• Бійці НГУ знищили бронетехніку рф на Покровському напрямку
• Спроба прориву в Часів Ярі: окупанти провели штурм на бронетехніці та мотоциклах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить оцифровані світлини бахмутських фотоательє, які працювали в місті протягом 1870-х-1920-х років. Ці фото зберігались у Бахмутському краєзнавчому музеї та були вивезені з міста після початку повномасштабного вторгення.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів бахмутський краєзнавець, директор музею Ігор Корнацький.

Презентація колекції з Бахмута у Львові

Днями у Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить історичні світлини, зроблені в бахмутських фотоательє в дореволюційний період. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, оцифровано видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Оригінальні світлини були вивезені з Бахмута і знаходяться на збереженні. Для того, щоб зберегти колекцію, її вирішили оцифрувати. Це зробили в межах спільного проєкту Бахмутського краєзнавчого музею та львівського Центру міської історії. Мета проєкту полягає у збереженні спадщини тимчасово окупованих територій.

Наразі побачити оригінальну колекцію у відкритому доступі неможливо.

“У Львові ми презентували оцифровані копії у вигляді презентації. Оригінали зараз взагалі не виставляються, вони зберігаються у визначеному місці. Раніше на огляд були виставлені роздруковані збільшені копії, виставка була в Хмельницькому обласному художньому музеї”, — каже Ігор Корнацький.

Оцифровані копії є в безоплатному доступі в міському медіаархіві Центру міської історії. У пошуку потрібно вказати слово “Бахмут” і вам відкриються світлини з колекції.

Бахмутські фотоательє, історія

Перші фотоательє в Бахмуті з’явилися на початку 1870-х років. Відтоді фотографія стала важливим свідком міського життя та унікальним способом зберегти пам’ять про людей і події.

У колекції краєзнавчого музею збереглись роботи бахмутських фотографів і власників ательє — Розалії та Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака.

Приватні фотоательє поступово принили свою роботу в радянський період. Більшість студій зачинились наприкінці 1920-х років.

Читайте також:

• Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта
• “Не маса, а актив”: як донецькі ультраси прокладали шлях до українізації регіону
• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!