Вареники, Колодій та поховання: як відзначають Масницю в Україні

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 17:02, 14 Березня 2024
Українське свято Масниця / ілюстрація Маша Вишедська

Масниця — це традиційне українське свято, яке триває цілий тиждень з 11 березня по 17 березня. Воно має язичницьке коріння та дуже багато традицій, які знає кожен українець. В першу чергу, це приготування вареників.

Коли відзначають Масницю, а також що роблять у цей тиждень — читайте у матеріалі редакції Бахмут IN.UA.

Масниця-2024

Цей святковий тиждень, який у православних християн вважається підготовкою до Великого посту, немає фіксованої дати. Святкування починається за 56 днів до Великодня, який цього року буде 5 травня. Отже, Масниця у 2024 році розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня.

Поштова марка до святкування Масниці / фото з відкритих джерел

Українська Масниця чи російська Масляна

В суспільстві активно використовується два слова для відображення одного й того ж свята — “Масниця” та “Масляна”. Перша — це традиційно українське свято, яке також відоме під іншими назвами, серед яких Колодій, Сиропуст, Сирний тиждень та інші.

Своєю чергою, слово “Масляна” відносно нове, адже з’явилося в 1960-х роках минулого століття, коли радянська влада вирішила відзначати свято, але намагалася зробити його “традиційно російським”.

Традиції святкування Масниці

Свято Масниці має давнє коріння, яке сягає ще часів язичництва на теренах Київської Русі. Воно має певні відмінності у традиціях святкування від Масляної. Наприклад, основною стравою свята в Україні є не млинці, а вареники сиром та іншими начинками, часто политі сметаною.

Серед інших традицій виділяють обряд Колодія, що символізує маленьке Сонце-Божич, яке збирає сили. Його суть полягає в тому, щоб прив’язати колодку до ноги неодруженого хлопця, таким чином караючи парубка за відсутність жінки.

Схожі традиції є у наших сусідів. Неодружені словацькі парубки “тягають колодку”. Фото до 1940-го року / фото з відкритих джерел

Свято закінчується досить ефектно — похованням Колодія. Цей обряд буквально символізує прощання з холодним сезоном зими та готовність зустріти весну. Загалом, українське свято також можна назвати закликом до загального примирення, злагоди та всепрощення, що проявляється в останній день святкового тижня, який називається Прощеною неділею. В цей день заведено просити вибачення та забувати всі образи.

Колодій / фото Етнохата

Як приготувати вареники із сиром до Масниці

Вареники — головна страва святкового тижня, який обов’язково повинні приготувати усі українці. Редакція Бахмут IN.UA ділиться найкращим рецептом класичних вареників, які можна зробити як солодкими, так і солоними. 

Вареники із сиром / фото ілюстративне

Інгредієнти на 50 вареників

Для приготування традиційних вареників потрібні:

Для начинки:

  • 500 грамів домашнього сиру;
  • 2 жовтки;
  • 50 грамів топленого вершкового масла;
  • щіпка солі;
  • 1 чайна ложка цукру, якщо ви будете робити вареники солодкими.

Для тіста:

  • 500 грамів пшеничного борошна;
  • 300 мілілітрів води;
  • 50 грамів вершкового масла;
  • 0,5 чайної ложки солі;
  • вершкове масло для змащування вареників;
  • сметана для подачі.

Як готувати вареники

Для приготування традиційних вареників спершу потрібно замісити тісто. Для цього борошно треба помістити у велику миску, додати сіль та перемішати. Далі, у невеликій каструльці слід довести до кипіння воду з маслом, щоб потім тонким струменем влити в тісто, при цьому постійно помішуючи. Якщо цей процес буде проходити вручну, тоді краще користуватися великою дерев’яною ложкою, а якщо в міксері, тоді за допомогою насадки “гак”. Всі інгрідієнти мають бути збиті до однорідності Якщо тісто прилипає до рук, тоді варто досипати ще трохи борошна. 

Сформуйте з тіста кулю і накрийте трохи вологим рушником. Залиште тісто відпочивати 30-60 хвилин.

Далі потрібно буде попрацювати із начинкою. Для цього треба перетерти сир через дрібне сито, а потім повторити процес ще раз, але з додаванням інгредієнтів згідно з рецептом. Як результат, у вас вийде начинка з кремовою консистенцією, яка ідеально підкреслить тісто.

Процес ліплення розпочинається з розкачки тіста та вирізання кола. Як тільки у вас буде готова основа, потрібно почати викладати 1 чайну ложку з верхом у центр кола, а потім ретельно заліпити краї.

Ліплення вареників / фото ілюстративне

Зліплені вареники треба викладати на тацю чи дошку, присипані борошном. Інколи їх можуть навіть накривати ледь вологим рушником, щоб вони не обсихали.

Доведіть до кипіння велику кількість води та опустіть вареники. Продовжуйте варити, часто помішуючи. Особливо важливо перемішати після опускання вареників у киплячу воду та повторного закипання води. Однієї хвилини після спливання цілком достатньо, а якщо варити довше, тісто може надто розм’якнути.

Вже готові вареники із сиром одразу заправляйте вершковим маслом та подавайте до столу зі сметаною.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Анулювання статусу УБД: за яких умов військові можуть втратити посвідчення та пільги

Семаковська Тетяна 15:15, 13 Травня 2026
Українські військові / фото Генштаб

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани також зобов’язані вчасно оновлювати свої особисті дані в державних реєстрах.

Детальніше про те, чому можуть анулювати статус УБД — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Значення статусу та перелік пільг

Посвідчення учасника бойових дій надає військовим доступ до системи державних компенсацій. Втрата цього статусу автоматично означає припинення фінансової підтримки від держави, зокрема скасування комунальних пільг та спеціальних надбавок до виплат.

Згідно з даними Пенсійного фонду, статус УБД відкриває доступ до таких форм забезпечення:

  • знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
  • пільговий проїзд;
  • медичне забезпечення;
  • податкові пільги;
  • пріоритет у певних державних програмах;
  • додаткові пенсійні гарантії та спеціальні надбавки.

Причини скасування статусу

Механізм позбавлення статусу регламентується постановою Кабінету Міністрів №203. Документ визначає дві підстави для анулювання посвідчення. Перша — виявлення неправдивих даних, поданих під час оформлення статусу. Друга — встановлення судом факту вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину під час виконання бойових завдань.

З початком повномасштабної війни кількість військовослужбовців із правом на пільги зросла. Разом із цим збільшилося фінансове навантаження на бюджет. Держава переводить систему соціального забезпечення ветеранів до моделі постійної верифікації. Аналогічний підхід уже застосовується для перевірки отримувачів пенсій, субсидій та виплат внутрішньо переміщеним особам через електронні реєстри.

Правила збереження виплат

Отримання частини пільг залежить від актуальності інформації в базах Пенсійного фонду України. Ветеран зобов’язаний повідомити установу протягом 30 днів у разі зміни:

  • місця проживання;
  • складу сім’ї;
  • переліку споживаних комунальних послуг.

Невчасне оновлення інформації призводить до затримки або повного припинення надання окремих пільг, зокрема адресних доплат та комунальних знижок. Це відбувається навіть без юридичного анулювання статусу УБД.

Зарахування стажу та вихід на пенсію

Учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Для чоловіків пенсійний вік становить 55 років, для жінок — 50 років. Для отримання виплат необхідно накопичити мінімальний страховий стаж: 25 років для чоловіків; 20 років для жінок.

Держава зараховує період військової служби до трудового та страхового стажу військовослужбовця. Ця норма діє незалежно від того, чи сплачував роботодавець єдиний соціальний внесок за мобілізованого працівника. Такий механізм дозволяє військовим зберігати свої пенсійні права під час проходження служби та захищає їхні майбутні виплати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 12 Травня 2026

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Юлія Сирота / фото з особистого архіву героїні

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота займається допомогою ВПО / фото з особистого архіву героїні

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Анулювання статусу УБД: за яких умов військові можуть втратити посвідчення та пільги

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани […]

Важливо

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До […]

16:00, 12.05.2026 Скопіч Дмитро

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду […]

Уряд оновив програму “Власна справа”: як отримати гранти до 2,5 мільйона гривень

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю. Про це повідомила прем’єр-міністерка України […]

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або […]