Від початку повномасштабного вторгнення росії країни Європейського Союзу, а також союзники з Азії та НАТО спільно надали допомогу Україні на загальну суму понад 178 мільярдів доларів. Це більше, ніж США виділили б, враховуючи пакет допомоги, який наразі розглядається в Конгресі.

Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW).

Фінансова допомога, яку отримала Україна

Сполучені Штати відстають від своїх союзників у НАТО та Азії, а також кількох європейських країн, у фінансовій підтримці України. Так, попри твердження про лідерство США, європейські, азійські партнери та союзники Америки по НАТО вже взяли на себе зобов’язання надати понад 178 мільярдів доларів на допомогу Україні. Це перевершує очікуваний внесок США. 

Видання The Washington Post наводить дані, що з початку повномасштабного вторгнення Сполучені Штати надали понад 60 мільярдів доларів, включаючи понад 43 мільярда доларів військової допомоги. Європейський союз та його члени вже виділили 148,5 мільярдів доларів, включаючи нещодавно оголошений пакет підтримки на суму 54 мільярда доларів.

Сполучене Королівство обіцяло 15,1 мільярдів доларів загальної допомоги з лютого 2022 року, з яких 9 мільярдів доларів, призначені на військову допомогу.

Канада вже взяла на себе зобов’язання в розмірі 1,8 мільярда доларів на військову допомогу з лютого 2022 року. Водночас канадська армія тренує близько 40 000 українських військових та представників служби безпеки з 2015 року. Цю програму Канада розширила та продовжила до березня 2026 року.

Норвегія уклала багаторічну угоду з Україною в лютому 2023 року про програму підтримки, яка передбачає 7 мільярдів доларів в період між 2023 і 2027 роками. Норвегія зобов’язалася виділяти Україні приблизно 1,4 мільярда доларів на рік, і вже надала близько мільярда доларів в 2022 році та приблизно 1,9 мільярда доларів в 2023 році.

Японія обіцяла 4,5 мільярда доларів Україні в грудні 2023 року. Також азійська країна пообіцяла додатковий внесок у розмірі 37 мільйонів доларів до фонду НАТО для надання додаткової підтримки українській обороні в січні 2024 року.

Австралія надала приблизно 590 мільйонів доларів загальної військової та гуманітарної допомоги Україні станом на кінець жовтня 2023 року.

Нова Зеландія надала Україні понад 48,7 мільйонів доларів військової та гуманітарної допомоги станом на липень 2023 року.

Військова допомога Україні

Член НАТО Туреччина будує новий центр виробництва дронів і сервісний центр в Україні. Провідний виробник БПЛА Baykar оголосив у вересні 2023 року, що Туреччина відкриє центр виробництва дронів і сервісний центр для Bayraktar TB2.

Своєю чергою, Північна Македонія відправила 10 партій військової допомоги Україні, включаючи військову техніку часів срср. Північна Македонія також тренує групи українських військових, і обіцяла продовжувати підтримувати Україну.

Південна Корея розширює виробництво критичних артилерійських снарядів калібру 155 мм для поповнення запасів в Заході та підтримки продовження постачання боєприпасів в Україну.

Зазначимо, що партнери надають не лише грошову допомогу, а й у формі постачання зброї, військової техніки, гуманітарної допомоги, а також тренування українських військових. Ця міжнародна підтримка є важливим фактором у протистоянні України російській агресії.

Читайте також:

• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи
• Евакуація в Німеччину: де чекають біженців з України
• Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!