Нещодавно в Коломиї Івано-Франківської області відбувся Кубок України з пауерліфтингу — з жиму лежачи та класичного жиму лежачи. Від Донецької області на турнірі виступили атлети з Бахмутської, Краматорської, Дружківської, Лиманської, Мирноградської, Маріупольської та Мангушської територіальних громад.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

На змаганнях зібралися 80 спортсменів з 18 регіонів нашої держави.

Донеччину представив 21 спортсмен. Зазначимо, що в командному заліку з жиму лежачи серед чоловіків Донецька область посіла першу сходинку п’єдесталу.

Особистий залік Кубку України з жиму лежачи серед чоловіків:

Результати до 200 кг

• Олександр Агаджанян — 1 місце екіпіровка з результатом 127,5 кг, Дружківська міська громада (МГ), вагова категорія до 59 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Артем Пікулін — 4 місце екіпіровка з результатом 90 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 59 кг, бригада тренерів — Оксана Петренко, Сергій Любченко.
• Олексій Галаган — 5 місце екіпіровка з результатом 80 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 59 кг, тренери — Оксана Петренко, Сергій Любченко.
• Антон Савкін — 4 місце з результатом 122,5 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 66 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
• Едуард Андреєв — 6 місце з результатом 145 кг, Краматорська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.
• Микола Годунов — 4 місце з результатом 150 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 83 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Давид Рубець — 7 місце екіпіровка з результатом 185 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 93 кг, тренер — Іван Збандут.
• Василь Збандут — 8 місце з результатом 175 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 93 кг, тренер — Іван Збандут.

Результати понад 200 кг

• Дмитро Бордюг — 3 місце з результатом 212,5 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Вероніка Бордюг.
• Руслан Рузімурадов — 2 місце з результатом 230 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Дмитро Пікулін — 1 місце екіпіровка з результатом 220 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 93 кг, тренери — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
• Георгій Тунік — 3 місце екіпіровка з результатом 210 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 93 кг, бригада тренерів — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
• Костянтин Мусієнко — 1 місце з результатом 325 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 105 кг, особистий тренер — Дар’я Русаненко.
• Дмитро Рожанський — 3 місце з результатом 210 кг, Краматорська МГ, вагова категорія до 105 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.
• Олексій Лісенко — 6 місце з результатом 220 Мангушська СГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Збандут.
• Дмитро Вовчок — 4 місце з результатом 232,5 кг, Краматорська МГ, вагова категорія понад 120 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.

Результати особистого заліку Кубку України з жиму лежачи серед жінок:

• Вікторія Ащеулова — 2 місце з результатом 80 кг, екіпіровка, Бахмутська МГ, вагова категорія до 57 кг, тренери — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
• Катерина Пініонж — 1 місце з результатом 130 кг, 3 місце в абсолютному заліку, Маріупольська МГ, вагова категорія до 69 кг, тренер — Сергій Бабенко.
• Альона Борщевська — 1 місце з жиму лежачи 135 кг, Лиманська МГ, вагова категорія до 84 кг, перший тренер — Микола Сташкевич, особистий тренер — Сергій Федоренко.

Результати особистого заліку Кубку України з класичного жиму лежачи:

• Олександр Агаджанян — 4 місце з результатом 90 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 59 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Антон Савкін — 5 місце результатом 100 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 66 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
• Руслан Рузімурадов — 2 місце з результатом 170 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Микола Годунов — 8 місце з результатом 112,5 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 83 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Валентин Логойко — 6 місце з результатом 155 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 105 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
• Микола Солонина — 8 місце з результатом 165 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Нога.
• Олексій Лісенко — 7 місце з результатом 170 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Збандут.
• Альона Борщевська — 1 місце з результатом 75 кг, Лиманська МГ, вагова категорія до 84 кг, перший тренер — Микола Сташкевич, особистий тренер — Сергій Федоренко.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український monobank повністю скасував комісії за міжнародні SWIFT-платежі. Зміни діють для всіх категорій користувачів — як для фізичних осіб, так і для представників бізнесу.

Про це повідомив Олег Гороховський, співвласник monobank.

monobank скасував комісію за всі закордонні SWIFT-перекази

Відтепер вхідні та вихідні закордонні перекази через систему SWIFT здійснюються без стягнення додаткової плати. Раніше середня вартість однієї такої транзакції становила близько тисячі гривень. Сумарний річний дохід банку від цих зборів перевищував 11 мільйонів гривень.

Про нововведення розповів співвласник банку Олег Гороховський. За його словами, рішення ухвалене для підтримки користувачів.

“Подумали, що і бізнесам, і звичайним людям такі платежі зараз справді важливі. Бізнесам — для дешевших закупівель у складний час, людям — для оплати навчання, лікування та військової амуніції. Тож не будемо ускладнювати. Відсьогодні все безкоштовно!”, — написав Олег Гороховський.

Відсутність комісії дозволить клієнтам заощаджувати кошти під час різних фінансових операцій:

• оплата закордонних контрактів та закупівель для підприємців;
• розрахунки за медичні послуги за межами України;
• грошові перекази за навчання в іноземних закладах;
• придбання військового спорядження та амуніції.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зміна у сприйнятті власного тіла розпочинається з моменту отримання поранення. У новому дослідженні, в якому взяли участь 27 ветеранів та ветеранок із різними типами поранень, експерти проаналізували, як фізичні травми впливають на сексуальність, самооцінку та повернення до інтимного життя. Віднопвідні результати увійшли в посібник “Любись” про сексуальність після поранень.

Про це йдется в новому достідженні аналітиків VeteranHUB.

Сексуальність та стосунки з тілом після поранення

У Києві відбулася презентація проєкту Resex 2.0, у межах якого команда “Ветеран Хабу” випустила нове дослідження та посібник “Любись. Коли тіло відчуває інакше”. Захід пройшов 28 травня. Матеріали присвячені темі чутливості та змінам у сексуальному досвіді людей, які отримали поранення. До розробки проєкту автори залучили профільних експертів із фізичного відновлення та сексуальної реабілітації.

Досвід респондентів показує, що для частини поранених усвідомлення травми супроводжується не лише боротьбою за виживання, а й думками про цілісність тіла, сексуальність та репродуктивну функцію.

Відповіді щодо хвилювання про стан статевих органів у перший момент після поранення були різними. Це не завжди залежало від тяжкості травми, а радше від того, наскільки важливим є сексуальне життя для людини:

• деякі військові цікавилися у медиків станом репродуктивних органів під час первинного огляду;
• військові з медичним досвідом або бойові медики самостійно оцінювали свій стан та можливий вплив травми на майбутнє сексуальне здоров’я;
• частині поранених медики на стабілізаційних пунктах самостійно перевіряли наявність статевих органів, розуміючи важливість цієї теми для військових;
• частина респондентів зазначала, що під час евакуації зовсім не думали про сексуальність, особливо ті, хто перебував без свідомості. 

На відміну від чоловіків, ветеранки під час поранення демонстрували інший фокус уваги і не замислювалися про свою сексуальність чи репродуктивне здоров’я. Для чоловіків такі хвилювання є закономірним проявом ідентичності. Окрім сексуальної функції, деякі чоловіки, особливо ті, хто не мав дітей, переймалися збереженням репродуктивного здоров’я.

Інформаційний вакуум на етапі лікування

Після евакуації розпочинається етап лікування, який може тривати від кількох місяців до понад року. Під час лікування військових здебільшого цікавить можливість займатися сексом, а на психологічному рівні — власна самооцінка та сприйняття їхнього зміненого тіла іншими людьми.

Головною проблемою на цьому етапі стає загальна нестача інформації щодо стану здоров’я та подальших кроків. В Україні досі немає розробленого і затвердженого протоколу сексуальної реабілітації. Обговорення інтимних потреб не є частиною лікування і виникає лише з ініціативи медиків або самого пацієнта.

У лікарнях та шпиталях не завжди є спеціалісти, здатні надати фахову консультацію щодо сексуального здоров’я. Для частини персоналу ця тема залишається табуйованою. Відсутність інформування з боку лікарів може негативно впливати на подальше відновлення. Люди залишаються наодинці зі змінами, уникають розмов про свої переживання та можуть сприймати невпевненість у собі як норму.

Деякі респонденти згадували негативний досвід взаємодії зі шпитальними психологами через їхній брак експертизи, розуміння та емпатії у темі сексуальності. Найбільше потребу в інформації відчували ветерани зі спінальною травмою. Тим, кому пощастило зустріти фахових лікарів або реабілітологів, консультації про способи покращення ерекції та можливості досягнення еякуляції надавали вирішальну підтримку.

Прийняття тіла та відновлення лібідо

Усвідомлення себе у зміненому тілі часто приходило до військових лише тоді, коли вони могли побачити себе або доторкнутися до ран. Нерозуміння діагнозу та прогнозів одужання ускладнює перехід до етапу прийняття власного тіла. Дехто сприймав свій фізичний стан фаталістично, але підтримка близьких допомагала подолати цю кризу.

Після стабілізації стану та покращення самопочуття більшість респондентів відзначала підвищене бажання сексуального контакту та зростання лібідо. Така фізична реакція була характерна для чоловіків з різними типами травм. Інтенсивне бажання сексу ветерани також пов’язували зі спробами протестувати функціональність тіла та зняти напругу після пережитого стресу та бойових дій. Водночас у розповідях ветеранок подібні спостереження не фіксувалися.

Експерти-сексологи пояснюють, що для військових, які тривалий час перебували в умовах хронічного стресу, сексуальна активність стає одним зі способів упоратися з напруженням. Проте в інших може формуватися протилежна реакція — різке зниження або повна відсутність сексуального потягу.

Перші сексуальні практики після поранення

Повернення до сексуального життя для частини ветеранів розпочиналося ще на етапі лікування, задовго до повного фізичного відновлення.

Перші сексуальні практики супроводжувалися такими особливостями:

• військові починали шукати можливості для задоволення потреб, зокрема через мастурбацію;
• дехто займався сексом ще в лікарні, коли знаходив можливість усамітнитися, або під час переведення між медичними закладами;
• для багатьох перший статевий акт був способом переконатися у своїй фізичній спроможності, де вирішальним був факт еякуляції;
• перші спроби часто супроводжувалися болем через незагоєні рани, травми хребта чи фантомні болі в ампутованих кінцівках.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!