Після часткової окупації Донеччини росіяни та їхні колаборанти наввипередки намагаються перейменовувати міста, вулиці й запроваджувати свої так звані традиції. Книги українською мовою для них стали нічним жахіттям, тож вони називають їх націоналістичною літературою. Щоб применшити значення української ідентифікації на Донеччині в хід пішла шароварщина, як це загарбники робили при СРСР. Відтак, українські музеї росіяни не знищують, а висміюють та обезличують нашу культуру. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Ролик окупантів про культурну Донеччину містить грубі помилки

У відео пропагандисти кажуть, що в окупованій з 2014 Зуївці, мовляв, відкрився музей народної творчості. Загарбники хочуть показати, що після захоплення земель вони дбають про життя народу, навіть відкривають музеї. Однак, насправді цей заклад був ще понад рік тому, а не тільки відкрився, як запевняють окупанти. Ми знайшли відео з назвою музею опубліковане в YouTube й датоване ще 19 липня 2021 роком. 

«Музей народного творчества открылся в Зуевке под Донецком. Называется “Живые ремесла” и создан супругами Светланой и Валерием Чемерис. Валерий Чемерис говорит, что главная задача музея – сохранить и продолжить традиции предков», — підписали пропагандисти свій ролик.

Світлана та Валерій Чемирис — ймовірні колаборанти, достатньо відкритих даних про цих осіб немає. Вони або від початку залишалися жити в окупації, або ж це росіяни, які заселився в чужі оселі. Таким чином, наприклад, російська влада створює для себе зручне населення, яке не виходить на протести, не заперечує, а просто живе тихо, як й належить «рускому человеку».

За чотири роки Світлана Чемерис стала зіркою окупованої Зуївки

На цьому ролику Світлана Чемерис ще без кокошника розповідає про своє захоплення вишивкою й бісером, тут її представляють як художницю-аматорку. Однак, в 2021 році героїня ролику вже в статусі народної майстрині, пропагандисти наголошують, що вона «зуївчанка».

Світлана Чемерис на пропагандистському ТБ в 2019 році.

Відео із Світланою Чемерис, де вона вже в народному музеї в Зуївці. В кінці відео героїня співає пісні Цоя, як це належить до народної культури, яку начебто пропагує жінка — невідомо. 

Світлана Чемерис вже в естрадному образі для телебачення рф.

Вочевидь, Світлана робить те, що їй накажуть робити на камеру — будь-то переспів Цоя або плетіння поясів на хантийському бердо. Останнє заняття Світлана Чемерис проводить вже в статусі майстра народної студії декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Натхнення” так званого “Республіканського дому народної творчості та кіно”. Роки проведені в окупації допомогли жінці у кар’єрному зрості, від аматорки вона стала експерткою.

Культурний сарай

В такому злиденному приміщенні відбуваються заняття. Фото: скріншот з відео

«Буду… Дважды в неделю с детьми заниматься, посиделки будут у нас Зуевские. Здесь мы будем с детьми развлекаться, петь народные песни, играть народные игры и заниматься народным творчеством. Все, что я умею, я хочу передать детям. Сначала я хочу с ними из травы делать, идет Троица…», — каже Світлана Чемерис.

Зуївські «посиділки» будуть проходити у приміщенні, яке фасадом нагадує закинутий сарай. Попри те, що Зуївка окупована вже 9 років росіяни, які так вихваляються відновленням всього, що зруйнували, не змогли навіть косметично привести до ладу свій музей. 

Росіяни в першу чергу перейменовують захоплені міста та вулиці. Фото: скріншот з пропагандистського каналу

Будинок неприбраний, на подвір’ї валяється непотріб, й сама оселя не була ремонтована, або хоча б підлатана. Втім, це не заважає колаборантці проводити тут заняття. Зовні все схоже на типову шароварщину, коли українську культуру знецінювали, як це зробили в музеї Зуївці. Речі, які тут знаходяться не мають національної прив’язки, вони не несуть в собі цінності.

Культура Донеччини — це не набір картинок

Олена Смирнова — директорка Бахмутського краєзнавчого музею розповідає, що за час війни не раз бачила агресивні «продукти» ворожої пропаганди спрямовані на українську культуру, а точніше її знецінення.

«Зібрано все разом: школа, Бандера, Шевченко. Все, що становить тригери для ворожого  тилу. Навіть не турбувався ніхто про монтаж, текст, хоч якийсь професійний рівень. Впізнаваний почерк. Не можна дивитися, бо роз’їдає від огиди, забирає рештки психічного здоров’я», — коментує пані Олена пропагандистські ролики. 

Культура Донеччини — це не набір картинок, музики, чи співів, пояснює експертка. Вона розмірковує, що неоднорідність населення на Донбасі, складні і неоднозначні історичні процеси, які проходили крізь соціум дали такий емоційний продукт. Спочатку люди ненавиділи й гребували совком (ред. СРСР), а потім перейшли до його звеличення.

Шароварщина: що робити?

На думку пані Олени, в Україні безумовно, є заангажованість псевдоукраїнською темою і є глибоке переживання української долі регіону. 

«Національні, вікові, особистісні вектори – це нормально для створення єдиної мови емоцій, якою і є культура. На що б ми не звернули увагу, ми бачимо різнобарвність. Живопис, музика, література — це все вільне вираження, різні майданчики для реалізації, різна аудиторія. Якщо ми будемо допомогати, а не заказувати – нічого не треба буде викорінювати, відпаде саме. Треба тільки пам’ятати, що культура — то не обслуговування, культура — це важко і не зовсім зрозуміло, то шлях наверх. Безумовно, БахмУт – культурна столиця Донеччини, і з нашого спільного досвіду можна сказати, що потрібен час. Намагатися зберегти надбання, намагатися створити нове», — резюмує Олена Смирнова.

Музей в Бахмуті та музей в Олександро-Калиновому: які справжні українські традиції?

В Бахмуті та селі Олекса́ндро-Кали́нове до повномасштабної війни були свої музеї, які насправді зберігали традиції та поляризували народну творчість. В 2015 році в Бахмутському народному домі відкрили музей народної творчості, експонати до нього створили жінки з майстерні «Оберіг». 

Загалом, протягом десяти років виставковий фонд накопичував сотні екземплярів виробів народної творчості, зокрема петриківського розпису, вишивки, народної ляльки, плетіння. Згодом, кімната музею була в приміщенні Центру технічної творчості. Бахмутян, які виявляли бажання навчатися — залучали до майстер-класів. Мистецтво створення ляльки-мотанки викладала народна майстриня Наталя Роменська, яка в евакуації продовжує займатися цією справою.

А ось так, наприклад, виглядав музей в Олександро-Калиновому. Зверніть увагу на доглянутість приміщення, та наповнення цього закладу. Навіть фасад оселі прикрашений малюнками. В середині музеї активна громада зібрала речі, які ідентифікували їхню самобутність, тут були й артефакти з СРСР, всі мали свою приналежність до тієї чи іншої епохи, натомість у відео пропагандистів всі експонати нагадують випадкове зібрання.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переїзд військовослужбовця на нове місце служби супроводжується фінансовими витратами. Для компенсації цих витрат держава виплачує одноразову підйомну допомогу як самому військовому, так і членам його родини, які переїжджають разом із ним.

Детальніше про те, що таке підйомна допомога військовослужбовцям — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке підйомна допомога

Це одноразова грошова виплата для компенсації витрат при переїзді на нове місце служби або навчання. Допомога розрахована на військових за контрактом, кадрових військових, офіцерів строкової служби та осіб, зарахованих до військових навчальних закладів або переведених в іншу частину. Підставою для нарахування є переїзд до іншого населеного пункту через призначення на посаду, переведення частини, зарахування на навчання, повернення з відрядження, а також після служби чи навчання за кордоном.

Сума для самого військовослужбовця дорівнює одному місячному грошовому забезпеченню, що включає зарплату, надбавки та премії. На кожного члена родини, який переїжджає, додатково виплачується 50 відсотків від цієї суми. Окремо нараховуються добові за дні дороги. Гроші виплачуються за новим місцем служби або навчання на підставі офіційного наказу командира частини чи керівника навчального закладу із зазначенням конкретного розміру допомоги.

Хто має право на підйомну допомогу

Право на підйомну допомогу мають:

• контрактники та офіцери призову, направлені до частин поза межами постійного місця проживання;
• випускники військових коледжів, центрів та вишів, призначені на службу в інше місто;
• військові, переведені між підрозділами в різні міста або які перейшли до ЗСУ з інших формувань;
• особи, які повернулися з відряджень або з-за кордону і продовжують службу в іншому місті;
• військові, призначені до екіпажів кораблів та суден, що переміщуються з пункту будівництва або в ремонт.

Порядок виплати підйомної допомоги

Право на фінансову підтримку виникає з дати призначення на посаду та прийняття справ або з дати зарахування на навчання, якщо воно триває понад шість місяців. У разі переміщення разом із частиною виплати нараховуються з дати прибуття до нового місця служби, вказаної у наказі. Для членів сім’ї нарахування здійснюється з дати подання відповідного рапорту.

Зазначимо, що мобілізовані військовослужбовці не отримують підйомну допомогу. Здійснення виплат для цієї категорії стає можливим виключно після укладання контракту та фактичного переїзду до іншого міста в межах ЗСУ.

Читайте також:

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці, у яких самовільне залишення частини зафіксовано до 12 червня 2026 року включно, мають можливість добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою. Для скористання програмою необхідно подати відповідний рапорт до 20 вересня 2026 року. Після цієї дати повернення відбуватиметься за загальним порядком через батальйони резерву та судові процедури без права самостійного вибору підрозділу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Спрощене повернення після СЗЧ

Програма поширюється на військовослужбовців ЗСУ, НГУ та ДССТ. Головна умова полягає у даті фіксації правопорушення: СЗЧ має бути зафіксовано до 12 червня 2026 року включно. Для повернення необхідно подати відповідний рапорт до 20 вересня 2026 року включно.

Військові можуть обрати нову частину виключно в межах своєї структури:

• із ЗСУ до підрозділу ЗСУ;
• із НГУ до підрозділу НГУ;
• із ДССТ до підрозділу ДССТ. Військовослужбовці, чиє СЗЧ зафіксовано 13 червня 2026 року або пізніше, повертатимуться за загальним порядком без права самостійного вибору військової частини.

Переваги програми та вибір підрозділу

Військові отримують змогу обрати нове місце служби з-понад 70 підрозділів, серед яких механізовані, штурмові, десантні, дронові та артилерійські. У рапорті вказується бажаний напрям служби, навички, медичні довідки, військовий та цивільний досвід. Процедура звільняє від необхідності їхати за документами до попередньої частини. Після погодження рапорту військовий прибуває одразу до обраної частини, минаючи ВСП та батальйони резерву.

Алгоритм подання рапорту

Подати документ можна онлайн або особисто. Військові ЗСУ подають документи через застосунок “Армія+”, 1-й або 2-й центр рекрутингу ЗСУ чи безпосередньо до обраної частини. Службовці ДССТ оформлюють рапорт через застосунок або безпосередньо у частині. Для НГУ доступний виключно електронний формат через “Армія+”. Військові НГУ також обов’язково додають до рапорту рекомендаційний лист від нової частини та документ, що підтверджує проходження служби в НГУ. Одночасно на розгляді перебуває лише один рапорт. У разі відхилення військовослужбовець має право подати новий документ. Після підписання рапорт не можна відредагувати або скасувати.

Терміни розгляду та прибуття до частини

Для ЗСУ та ДССТ термін розгляду рапорту становить до 7 днів, для НГУ — до 4 днів. Після погодження в застосунку “Армія+” автоматично з’являється статус “У дорозі”. Терміни прибуття до нового підрозділу:

• військовослужбовцям ЗСУ та ДССТ дається 5 діб;
• для НГУ готується наказ командувача про переведення (до 3 діб), після чого на прибуття дається 2 доби. Під час зупинки та перевірки документів представниками поліції, ТЦК та СП або ВСП у дорозі, військовослужбовець має показати статус “У дорозі” в застосунку або паперовий припис із центру рекрутингу ЗСУ.

Відновлення виплат та статус після повернення

Продовольче забезпечення відновлюють безпосередньо в день прибуття до підрозділу. Грошове та речове забезпечення поновлюють після зарахування до списків особового складу нової частини, що зазвичай займає до 7 днів. Червона стрічка в застосунку “Армія+” може зберігатися до кількох тижнів, поки частина оформлює документи та передає інформацію до ВСП для оновлення реєстрів. Протягом перших шести місяців після зарахування до нового підрозділу військового не можуть перевести до іншої частини без його письмової згоди. Після офіційного зарахування до списків особового складу з’являється можливість укласти новий контракт.

Кримінальна відповідальність та наслідки після 20 вересня

Якщо правопорушення за статтями 407 або 408 Кримінального кодексу України вчинено вперше під час дії воєнного стану, військовослужбовець може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Останній день дії спрощеної програми — 20 вересня 2026 року. Після цієї дати повернення на службу відбуватиметься виключно за загальним порядком через батальйони резерву та судові процедури. Це передбачає триваліший процес повернення, довше очікування на відновлення виплат та відсутність права самостійно визначити новий підрозділ.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!