Сьогодні на засіданні обговорили питання звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та призначення нового очільника МОН, ним стане Оксен Лісовий. Звільнення Шкарлета стало визначною подією для української молоді, яка добивалася його відставки вже тривалий час.

Редакція зібрала хроніку Сергія Шкарлета  за час перебування в кріслі міністра. Пояснюємо чому українська молодь була невдоволена новопризначеним міністром та які наслідки це мало для української освіти.

Скандальне призначення

Грудень, 2020 рік. Депутати вітають Сергія Шкарлета із призначенням на посаду. Фото: Укрінформ

17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. Власне, кар’єра пана Сергія розпочалася одразу зі скандалу. Річ у тому, що депутати під час обговорення кандидатури Шкарлета зазначали про виявлення плагіату в його наукових працях. Сам же міністр звинувачення у плагіаті заперечував. 

Присяга пана Шкарлета супроводжувалося вигуками із зали «Ганьба!» і «Геть!». За інформацією “Укрінформ” вигукували такі гасла депутати фракцій “Голос” та “Європейська солідарність”.

Згодом нардепка Інна Совсун заявила, що під час голосування за призначення Шкарлета очільником МОН система «Рада» відобразила голоси деяких депутатів фракції ОПЗЖ, які не були присутні в залі. Офіс Генпрокурор у відповідь на звинувачення відкрив справа за кнопкодавство. Однак, вже у лютому 2021 року, депутат Ярослав Железняк повідомив, що відео з зафіксованим фактом неособистого голосування начебто зникло.

Варто зауважити, що Шкарлет публічно заявляв, що 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах президента-втікача Віктора Януковича та Партію регіонів. У березні 2021 року депутати намагалися оскаржити постанову про призначення Шкарлета міністром у зв’язку з кнопкодавством, але колегія суддів КС відмовилася відкривати провадження у цій справі. 

Перед призначення Шкарлета на посаду міністра колишня міністерка освіти Ганна Новосад звинуватила кандидата у крадіжці державних грошей. Вона повідомила, що Сергій Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу. Мова йде про 60 тисяч доларів.

Студентські протести

Не тільки депутати були незадоволені призначенням, хвиля протестів пробігла по всій Україні. Гаслом молоді стало: «Нам не потрібен такий міністр!». Згодом влаштували всеукраїнську акцію “Стоп-Шкарлет”.

Протестувальники на вулицях Києва. Фото: Громадське

 У різних містах на протести вийшли студенти, науковці і освітяни, мітинги провели у Києві, Львові, Миколаєві, Тернополі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Житомирі, Сумах, Чернівцях, Харкові, Одесі, Чернігові, Кривому Розі та ін. Втім, Шкарлет залишався при владі, попри протести студентів та освітян. 

Студенти Могилянки під стінами Кабміну. Фото: Радіо Свобода

 4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» оголосили безстроковий страйк через відмову МОН визнати результати виборів президента університету, який був обраний демократичним шляхом. Гаслом страйку став девіз: «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». Студенти були переконані, що не визнавши результатів виборів, Міносвіти перевищило свої повноваження.

Під стінами Кабміну 4 лютого зібралося близько 600 студентів, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти Сергія Шкарлета. Питання звільнення Шкарлета підіймалося й під час повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року. Втім, вже 20 березня 2022 року Верховна рада підтримала звільнення Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки.

Хто стане новим міністром

Оксен Лісовий, новий міністр МОН. Фото: Фейсбук

50-річний Оксен Лісовий — вчитель, Директор Національного центру «Мала академія наук України», а з 21 березня новий Міністр освіти та науки України. За його кандидатуру проголосували 313 народних депутатів. 

Батько міністра Василь Лісовий відомий дисидент та організатор українського самвидаву в 1960–1970 роках. Мати Віра Лісова — українська філологиня,  публіцистка, дисидентка й учасниця українського правозахисного руху.

Чоловік народився в Сибірі, туди  радянська влада депортувала його родину за відкритий лист Василя Лісового на захист шістдесятників. У засланні родина пробула 11 років, але Лісовим все ж вдалося повернутися в Україну. 

Оксен Лісовий раніше працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування, крім того, активно підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ». Очільник МОН є автором понад 250 наукових публікацій та 25 авторських наукових видань.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Оксен Лісовий добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри службу, Оксен Лісовийдистанційно продовжував виконувати обов’язки директора НЦ «МАНУ».

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Фото школи на аватарку та листи для військових: як бахмутські школярі разом з вчителькою переживають війну

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У березні “Укрзалізниця” зіткнулася з масштабним технічним збоєм в роботі власних IT-систем внаслідок імовірної російської кібератаки, через який користувачі зіштовхувалися з труднощами при купівлі квитків на потяг. Наразі відомо, що він вплинув на застосунок та сайт з онлайн-сервісами й довідковими послугами, які вже працюють, але з періодичними проблемами.

Детальніше про збій та те, чи можна купити квиток на потяг “Укрзалізниці” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що сталося з сайтом Укрзалізниці

23 березня 2025 року в соцмережах з’явилася інформація від представників “Укрзалізниці” щодо масштабного технічного збою в роботі онлайн-сервісів компанії. Він суттєво вплинув на ресурси перевізника, через що тимчасово не працювали продаж квитків через застосунок та сайт, а також довідкова інформація. За словами голови правління Олександра Перцовського, масштабну кібератаку на онлайн-сервіси “Укрзалізниці”, імовірно, здійснили російські хакери.

Як повідомлялося, онлайн-системи “Укрзалізниці” зазнали масштабної кібератаки. Відновлення тривало кілька днів.

Відновлення тривало кілька днів. Утім, трохи пізніше стався повторний збій, наслідки якого українці та українки можуть спостерігати й досі. Вони вирішуються IT-спеціалістами, котрі поступово повертають до роботи різні сайти перевізника. Наприклад, 5 квітня було відновлено наступні ресурси:

• сайт для замовлення пасажирських сервісів — services.uz.gov.ua;
• сайт для перевірки розкладів та стикування — uz-vezemo.uz.gov.ua;
• сайт для перевірки розкладів приміських поїздів — swrailway.gov.ua/timetable/eltrain;
• сайт Київської кільцевої електрички — kyivcityexpress.uz.gov.ua;
• сайт для ветеранів та ветеранок-залізничників — veteran.uz.gov.ua
• сайт програми “Залізна родина” — zalizna-rodyna.uz.gov.ua.

Крім того, пасажирів також повернули можливість перевіряти напрямок руху поїзда Інтерсіті+ в мобільному застосунку “Укрзалізниці”.

Зазначимо, що деякі ресурси досі не працюють. Наприклад, офіційний сайт перевізника.

Чому в додатку “Укрзалізниці” немає квитків

Внаслідок збою в роботі ресурсів “Укрзалізниці” була паралізована робота додатка. Проте, зараз, як вказано на сайті перевізника, роботу застосунку та сайту з продажу квитків відновлено. Це означає, що українці можуть купити квитки онлайн або зробити резервування.

Варто зазначити, що у роботі сайту та додатку періодично ще спостерігають збої. Саме з цим пов’язана проблема зі зниканням квитків.

Придбати квиток на всі внутрішні та міжнародні поїзди можна також безпосередньо в касах “Укрзалізниці” на вокзалах.

Як дізнатися про затримку поїздів

Затримка поїзда — це відхилення поїзда від передбаченого графіком руху часу. Перевірити їх можна у декілька способів.

Перший спосіб — безпосередньо на вокзалі, прослуховуючи оголошення диктора чи за допомогою табло з рухом потягів.

Другий спосіб — це офіційний портал “УЗ Веземо“, який запустили в перші дні війни. На сторінці “затримка поїздів” відображається перелік усіх таких поїздів та час їх затримки. Його роботу відновили 5 квітня.

Третій спосіб — це перевірка інформації на офіційному сайті “Укрзалізниці“. Він також надає інформацію про список поїздів, що прибувають з затримкою. Однак це стосується лише конкретних станцій. До того ж він й досі відновлюється після збою.

Четвертий спосіб — це чат-боти. “Укрзалізниця” має офіційні чат-боти у Viber та Telegram. Дізнатися інформацію про затримку можна обравши відповідну кнопку у головному меню.

Також отримати інформацію щодо можливих затримок можна й за допомогою дзвінка на гарячу лінію “Укрзалізниці” за наступним номером телефону: 0 800 503 111.

Читайте також:

• Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи
• Як додати картку в гаманець Приват24: пояснення
• Як повернути квиток на поїзд та отримати кошти: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

9 квітня фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 9 квітня, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 14:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій.

Додатково фахівець ЦНАП здійснюватиме допомогу у заповненні та поданні заяв до Міжнародного реєстру збитків тим бахмутянам, які не мають можливості зробити це самостійно через портал “Дію” або потребують допомоги.

Зазначається, що для подання такої заяви необхідно мати електронний цифровий підпис або Дія. Підпис.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• register8@bahmutrada.gov.ua;
• cnapBahmut@gmail.com.

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!