У Маріуполі фіксують випадки примусового вилучення житла. На двері квартир українців розвішують об’яви з вимогою покинути житло і передати ключі адміністрації. Таке рішення окупанти пояснюють тим, що в мешканців немає документів, які підтверджують право на житло.

Про це повідомляє російська волонтерка Санія Денисова.

Вилучення житла українців в окупації

Російська волонтерка Санія Денисова повідомила про факти вилучення житла українців у окупованому Маріуполі. Представники окупаційної адміністрації розвішують об’яви на двері квартир місцевих мешканців. У них сказано, що люди мають виїхати з квартири та здати ключі протягом трьох днів. Рішення про виселення, нібито, ухвалює адміністрація міського округу Маріуполя через відсутність у людей, які проживають у цих квартирах, документів, що підтверджують право володіння майном.

Людям, які не виконають вимогу, погрожують адміністративною або кримінальною відповідальністями. В разі відмови від виселення маріупольцям загрожують санкції за російськими статтями щодо самоуправства та порушення недоторканності житла.

Примітно, що в повідомленнях зазначені лише їхні дати. Ні підписів, ні офіційних печаток окупаційної влади так званий “документ” не містить.

Цим об’явам, нібито, передували раніші оголошення про необхідність мешканців прийти до адміністрації для підтвердження права власності на майно. Та їх розклеювали заднім числом.

“Бланки, датовані 24 березня, клеїли 27 квітня. Номер не пройшов. 5 травня почали з’являтись оголошення про те, що людям, за вказаними адресами, потрібно звільнити квартири та здати ключі. Повідомлення без підпису, без відповідальної особи, без телефонного номера для довідок. Повідомлень розвішано дуже багато. Приурочено до вихідних. Якщо це не адміністрація — провокація, шахраї — чому тоді адміністрація про це не заявляє? Перші люди, які отримали повідомлення, вже сходили на Чорноморську (ред. адреса будівлы окупаційної адміністрації). І там від повідомлень не відмовилися”, — повідомляє російська волонтерка.

Також росіянка розповідає про випадки, коли повідомлення розносять до будинків, де ніхто не живе і тривають ремонти.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року рф узаконила вилучення майна українців на ТОТ. Закон про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей підписав володимир путін. Він передбачає, що житло українців визнаватимуть власністю російських регіонів та в подальшому передаватимуть громадянам рф.

Читайте також:

• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• Без речей першої необхідності і обіцяних компенсацій: як живуть бахмутяни в окупованому Дебальцевому
• Досьє на колаборанта: хто такий Євген Смирнов та як він імітує роботу ЖКГ в “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!