Марат Хуснуллін — російський посадовець, призначений відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України — дав інтерв’ю російським пропагандистам. Він розповів про здобутки і плани відбудови на ТОТ. У планах росіян: відбудова житла для подальшого продажу в іпотеку громадянам рф, будівництво дороги, яка сполучатиме рф і ТОТ, та відновлення промисловості.

Ключові тези Марата Хуснулліна в контексті відбудови на ТОТ публікує Бахмут IN.UA.

Рф звітує про повну відбудову Маріуполя

В інтерв’ю пропагандистам віце-прем’єр рф Марат Хуснуллін розповів про відбудову Маріуполя. Він заявив, що в місті відбудували “весь житловий фонд, який потребував відновлення”. Зараз у Маріуполі, нібито, залишилось відбудувати тільки 30 будинків, які спочатку мали йти під знесення.

“Ніхто у світі за два роки до життєздатності місто на пів мільйони мешканців не повернув. У світі прикладів немає. Все, що на той момент потребувало відновлення ми відновили. У нас залишилось 30 будинків, які ми цього року “доб’ємо”. І то це ті будинки, які спочатку стояли під знесення, а потім ми все ж таки порахували, що пів будинку ціле, то давайте спробуємо його відновити. Тільки такі будинки залишились”, — заявив Марат Хуснуллін.

Тему відбудови Маріуполя рф використовує як приклад власної перемоги. Разом з цим російська влада замовчує про кількість жертв і не бере відповідальність за руйнування міста.

При цьому Хуснуллін зазначив, що в Маріуполі є проблеми. Пов’язані вони з системою ЖКГ. Але ці проблеми він перекладає на відповідальність України. Нібито, українські комунальники роками не ремонтували мережі. Цю тезу активно просувають окупанти для виправдання власної бездіяльності. Зокрема, саме старі мережі, які, нібито, не бачили ремонту, окупаційна адміністрація вважає однією з причин водної кризи на Донеччині.

“Складна проблема з комунальними мережами. Тому що труби там 50-60 років не ремонтувалися з радянських часів”, — сказав віце-прем’єр рф.

Рф заявила про відбудову Попасної

У своїй риториці Хуснуллін зачепив і Луганську область. Тут він не хвалився здобутками і не говорив точних цифр. Сказав, що в Сіверськодонецьку відновлені комунальні послуги для 20 тисяч мешканців. Про відбудову самого міста він не зазначав.

Зробив російський посадовець і заяви щодо Попасної. Нагадаємо, що це місто окуповане майже 4 роки — з 8 травня 2022 року. Внаслідок боїв місто було повністю зруйноване, там не лишилось вцілілих будівель.

За роки окупації рф так і не почала відбудову Попасної.

“У нас зараз питання: “Що робити з Попасною?”. Попасна сильно постраждала. Там багато ІЖС (ред. російська абревіатура “індивідуальне житлове будівництво”), частина людей повертаються і говорять: “Допоможіть хоча б елементарно відновити житло, ми готові”. Але це питання стоїть на повістці, чотири роки тому це питання взагалі не стояло”, — зауважив Марат Хуснуллін.

Нагдаємо, що у 2023 році Марат Хуснуллін робив подібні заяви і щодо Бахмута. Він особисто приїжджав у місто і робив гучні заяви щодо його відновлення. Зазначав, що Бахмут хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і в рф, нібито, є подібний досвід. За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Росія будує дорогу навколо Азовського моря: де вона проходитиме

За ініціативи Марата Хуснулліна окупанти почали будівництво так званого Азовського автомобільного кільця. Це буде дорога, яка сполучає окуповані Донецьку, Запорізьку області і Крим з територією рф. Вона простягатиметься навколо Азовського моря. Її протяжність складатиме близько 1 400 кілометрів. Роботи вже почалися.

Також Хуснуллін заявив про плани відновлення доріг в так званих “опорних” населених пунктах. Однак їх перелік він не називає.

Житло на ТОТ видають в іпотеку росіянам

Саме поповнення житлового фонду рф, нібито, вважає однією з пріоритетних цілей на окупованих територіях. В цьому, зокрема, є політична мета. Будинки і квартири на ТОТ видають росіянам під вигідну іпотеку, що дозволяє заселяти території України етнічними росіянами. Марат Хуснуллін наводить статистику, що більша частина покупців житла на ТОТ є громадянами рф, в тому числі військові та працівники спецслужб.

“Те, що ми стали будувати житло приблизно розклад такий: 30% купують місцеві жителі, 30% — ті, хто працюють, у тому числі й військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, і ще 30% — ті, хто приїхали з інших регіонів. Найголовніше — це 2% іпотека на Далекому Сході і нових територіях. Це наші стратегічні точки у просторовому розвитку. Ми повинні туди приваблювати людей, і це політичне рішення, а не лише економічне”, — заявив Марат Хуснуллін.

Нагадаємо, що у списку дії іпотечної програми зазначені всі міста Донецької області. Примітно, що тут є й повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар, Авдіївка, де не проводиться так зване “відновлення”. А також міста, які перебувають під контролем України.

Читайте також:

• Пушилін анонсував запуск аеропортів у Донецьку та Маріуполі: що відомо
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сергій Кальян обіймає посаду голови Бахмутської районної державної адміністрації. За минулий рік його заробітна плата склала понад 2 мільйони гривень. Посадовець подав оновлену декларацію 17 березня. Редакція аналізує, які доходи та майно має голова Бахмутської РДА.

Сергій Кальян, декларація

Голова Бахмутської районної державної адміністрації Сергій Кальян подав щорічну декларацію за 2025 рік. Відповідно до документа, основним джерелом його доходу є заробітна плата в РДА, яка склала 2 074 516 гривень. Також він задекларував:

• 2 000 гривень державної допомоги;
• 125 000 гривень доходу від відчуження рухомого майна.

Його дружина Ганна Кальян отримала:

• 105 303 гривень заробітної плати у фінансовому управлінні Бахмутської РДА;
• 28 896 гривень заробітної плати — в “Укрпошті”;
• 800 000 грн доходу від відчуження рухомого майна.

Нерухомість: квартири в Авдіївці, Маріуполі та оренда в Дніпрі

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Сам Сергій Кальян є власником квартири лише в тимчасово окупованому Маріуполі площею 71,3 квадратних метрів.

Також у спільній власності з дружиною перебуває квартира в тимчасово окупованій Авдіївці площею 50 квадратних метрів. Дружина декларанта є власницею ще однієї квартири в Авдіївці (66,8 кв. м), а також має частку у квартирі площею 67,9 кв. м разом з іншими співвласниками.

У 2025 році сім’я, згідно з декларацією, орендує квартиру у Дніпрі площею 95 квадратних метрів. Сам декларант також орендує домоволодіння у Краматорську площею 420 квадратів.

Транспорт і заощадження

У власності родини є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року випуску, який належить дружині. Його вартість на момент набуття становила (це серпень 2025 року) 1 260 000 гривень.

Сергій Кальян також задекларував готівкові заощадження у розмірі 55 000 доларів США (за теперішнім курсом це близько 2 мільйонів 400 тисяч гривень). Також він і його дружина мають рахунки у кількох українських банках, зокрема у ПриватБанку, Ощадбанку, monobank та ПУМБ.

До теми:

Скільки заробляли працівники Бахмутської РДА у 2025 році: розбір зарплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!