Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується труднощами: гроші можуть надходити із запізненням або не нараховуватися взагалі.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати під час лікування після поранення

У період перебування на стаціонарному лікуванні за військовослужбовцем повністю зберігається його заробітна плата. Розмір цього грошового забезпечення відповідає тій посаді, яку захисник обіймав до моменту отримання травми.

Важливим аспектом є те, що термін лікування за межами України також вважається безперервним. Це правило діє навіть під час транспортування пацієнта та проходження подальших етапів реабілітації за кордоном. Якщо виникає необхідність продовжити виплати, чинне законодавство дозволяє проводити медичний огляд військового дистанційно.

Коли виплачують 100 тисяч гривень додаткової винагороди

Додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень щомісяця передбачена виключно для тих військових, які зазнали поранень безпосередньо внаслідок виконання бойових завдань.

Ці кошти нараховуються у таких випадках:

• під час перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах (включно із закордонними шпиталями);
• у період перебування у відпустці для лікування, але виключно за умови тяжкого поранення. Якщо за висновком Військово-лікарської комісії (ВЛК) травма класифікується як легка або середньої тяжкості, додаткові виплати на час відпустки припиняються.

Ключовим документом для нарахування цих коштів є довідка про обставини поранення (форма №5). У ній обов’язково має бути зафіксовано, що травму отримано саме під час захисту України, військовослужбовець був у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не вчиняв кримінального правопорушення та не завдавав собі шкоди навмисно. Порушення будь-якої з цих умов є підставою для відмови у виплаті.

Одноразова грошова допомога: розміри у 2026 році

Окрім щомісячних виплат, держава передбачає одноразову грошовую допомогу (ОГД) для військових, які внаслідок поранення частково втратили працездатність або отримали інвалідність. Станом на 2026 рік законодавством встановлені такі розміри ОГД залежно від групи інвалідності:

• I група інвалідності — 1 331 200 гривень;
• II група інвалідності — 998 400 гривень;
• III група інвалідності — 832 000 гривень.

Чому можуть відмовити у виплатах: найпоширеніші причини

Бюрократичні помилки або відсутність повного пакета документів часто стають на заваді отриманню коштів. Основні причини відмови включають:

• відсутність довідки форми №5 або документів, що підтверджують факт перебування на стаціонарному лікуванні;
• розбіжності в обставинах травми;
• некоректний висновок ВЛК;
• службова недбалість командира військової частини під час оформлення наказів.

Варто пам’ятати, що ВЛК не має юридичного права встановлювати зв’язок між пораненням (навіть якщо це очевидне мінно-вибухове поранення чи контузія) та виконанням бойових обов’язків без наявності довідки форми №5 від командування.

Що робити та куди звертатися, якщо виплат немає

Якщо військова частина відмовляється нараховувати належні кошти, першим кроком має стати з’ясування конкретної причини такої відмови. Необхідно перевірити наявність усіх медичних довідок та наказів.

Далі слід написати офіційний рапорт на ім’я свого командира з вимогою переглянути рішення та включити військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди. До рапорту обов’язково додається копія довідки про поранення.

У разі ігнорування рапорту або безпідставної відмови, захисникам радять звертатися до військових юристів або на офіційні урядові лінії для захисту своїх прав:

• гаряча лінія Міністерства оборони України: 1512 або 0 800 500 442;
• гаряча лінія системи Безоплатної правничої допомоги (БПД): 0 800 213 103.

Читайте також:

Як звернутися до військового омбудсмана у 2026 році: контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З настанням весни на мільйони українців очікує традиційний перерахунок соціальних виплат. Починаючи з 1 березня, пенсії та страхові виплати зростуть на суму від 100 до 2595 гривень. Таке підвищення стало можливим завдяки плановій індексації, яка цьогоріч склала 12,1%.

Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики України.

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року

Березнева індексація охопить широкий перелік громадян. Збільшені суми отримають:

• пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування);
• військові пенсіонери;
• особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• отримувачі пенсій за особливі заслуги;
• колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше діючими “спеціальними” умовами;
• постраждалі від нещасних випадків на виробництві.

Окрему увагу при індексації приділили пенсіонерам із найбільш вразливих категорій. Зокрема мінімальні пенсійні виплати зростуть:

• для пенсіонерів віком 80 років і більше за наявності не менше 25 років стажу у чоловіків і 20 років у жінок, а також пенсіонерів у віці від 65 років і більше, які не працюють і мають повний страховий стаж (35/30 років відповідно), мінімальний розмір пенсії зросте з 3758 до 4213 гривень;
• для пенсіонерів віком понад 70 років із повним страховим стажем — з 3613 до 4050 гривень;
• для пенсіонерів віком до 70 років із повним страховим стажем — з 3323 до 3725 гривень, а для пенсіонерів з меншим страховим стажем — з 3038 до 3406 гривень.

Також буде проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

Чому індексація склала саме 12,1%

Відсоток підвищення виплат не є довільним рішенням, його визначили за чіткою законодавчою формулою. Цей коефіцієнт наполовину залежить від рівня минулорічної інфляції, яка склала 8 відсотків, та наполовину — від показника зростання середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що становить 16,1 відсотка, що в підсумку сформувало коефіцієнт індексації на рівні 12,1%. 

“Індексація пенсій в Україні — це обов’язковий механізм, який дозволяє захищати пенсії від знецінення через інфляцію. Це рішення ґрунтується на чіткій формулі та забезпечує прозорий перерахунок виплат для мільйонів громадян“, — вказує Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Читайте також:

Скринінг здоров’я 40+: як українцям отримати 2000 гривень на медичне обстеження

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно затвердив правила для фіксації шкоди громадянам, які рятувалися від війни за кордоном. Тепер українські біженці можуть подати заяву в новій категорії А1.2, яка стосується вимушеного переміщення за межі нашої держави.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, хто підпадає під ці критерії, як оформити документи через портал “Дія” та чого очікувати після реєстрації.

Хто має право на подачу заяви за категорыэю А1.2

Категорія А1.2 створена спеціально для тих українців, які були змушені залишити своє місце проживання та виїхати за кордон через російську збройну агресію. Головною умовою є час переміщення: ваш виїзд або неможливість повернутися в Україну мали статися 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Особа автоматично вважається вимушено переміщеною, якщо вона отримала статус тимчасового захисту або притулок в іншій державі. Важливо розуміти, що кожна людина може подати лише одну заяву в цій категорії. Якщо йдеться про неповнолітніх дітей або осіб під опікою, документи за них подають законні представники.

Що саме фіксує ця категорія

Представники Реєстру звертають увагу на те, що категорія А1.2 стосується виключно самого факту вимушеного переїзду за кордон для порятунку життя.

До цієї категорії не входять:

• втрата житла чи пошкодження нерухомості;
• втрата оплачуваної роботи та економічні збитки;
• факти насильницької депортації до рф.

Усі ці матеріальні чи фізичні збитки необхідно фіксувати окремими заявами у відповідних категоріях Реєстру. Оскільки А1.2 документує лише факт втечі від війни, вам не потрібно самостійно розраховувати суму бажаної компенсації чи подавати докази щодо її розміру.

Як подати заяву через портал “Дія”

Єдиним офіційним каналом для звернення до Міжнародного реєстру збитків є український державний вебпортал “Дія”.

Процес подачі розпочинається зі збору інформації: вам необхідно надати дані про свою особу та деталі подій, пов’язаних із виїздом. Значна частина інформації буде автоматично підтягуватися з наявних державних електронних реєстрів, що значно економить час.

Разом із заявою потрібно завантажити цифрові докази. Це можуть бути документи про надання притулку за кордоном, квитки, відмітки в паспорті тощо. Усі завантажені файли мають бути читабельними та не містити комп’ютерних вірусів. Якщо система безпеки виявить шкідливе програмне забезпечення, вашу заяву можуть відхилити.

Процес реєстрації не обов’язково завершувати за один раз. Система дозволяє зберегти чернетку і повернутися до неї пізніше, коли всі необхідні документи будуть під рукою. Перед фінальним відправленням ви зможете ще раз перевірити внесену інформацію та надати згоду на передачу ваших персональних даних до міжнародної бази.

Які дані потрібно зазначити в заяві: повний перелік

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу або номер паспорта;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання заявника;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за вчинення злочину у зв’язку з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародною організацією;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника; у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею або від’їздом

дата або дати переміщення за межі України;

• адреса на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо відрізняється від поточної адреси заявника);
• спосіб виїзду;
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви щодо таких осіб повинні подаватися окремо);
• дата закінчення вимушеного переміщення за межі України (за наявності).

Захист або притулок, наданий іншою державою

• держава, що надає захист або притулок;
• дата або дати надання захисту або притулку;
• документ або документи, що підтверджують захист або притулок.

Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• додаткові докази щодо надання захисту або притулку;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви; додаткові коментарі заявника.

Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Рішення Реєстру та обмеження

Внесення вашої заяви до Реєстру означає офіційну юридичну фіксацію факту переміщення. Проте це рішення не гарантує миттєвої грошової виплати. RD4U виконує функцію документування, а безпосереднє присудження і виплата компенсацій здійснюватиметься спеціальним міжнародним механізмом, який ще створюється.

Варто пам’ятати про суворі обмеження. Заяви від громадян рф не розглядаються, за винятком тих осіб, які можуть документально довести наявність також іншого (наприклад, українського) громадянства. Крім того, подання неправдивої чи сфальсифікованої інформації призведе до того, що заяву визнають необґрунтованою і відхилять без права на подальшу компенсацію.

Читайте також:

Українці за кордоном отримали право подавати заяви до Реєстру збитків: як це зробити через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!