У лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила закон щодо врегулювання проведення обов’язкової евакуації. Він передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Новину про цей закон вже використовують російські пропагандисти, заявляючи про викрадення дітей поліцією. Служба у справах дітей Донецької ОДА роз’яснила, як насправді відбуватиметься цей процес.
Хто, за яких умов і куди вилучатиме дітей з родин під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.
За яких умов дітей можуть примусово відібрати у батьків
10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №12353 щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації. Серед основних положень нового закону передбачено можливість примусового вилучення дітей з родин у разі відмови від евакуації з населеного пункту в зоні активних бойових дій.
Наразі закон передано на підпис до Президента України. Коли він вступить у силу, буде розроблено чіткий алгоритм вилучення дітей.
“Понад рік цей закон проходив процедури узгодження і пошуку якихось оптихмальних механізмів, щоб убезпечити дітей, які через вік не можуть подбати про свою безпеку. Новий закон спрямований, передусім, на збереження життя і здоров’я дітей, які залишаються у прифронтових громадах під постійними обстрілами. Після підписання закону Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності разом з Державною службою у справах дітей повинні розробити якийсь алгоритм дій відповідно до положень цього закону”, — розповіла Юлія Рижакова.
Як відбуватиметься примусове вилучення дітей
Примусово вилучити дітей можуть лише з родин, які перебувають у зоні бойових дій та відмовляються від евакуації. Батьків або законних представників дитини офіційно інформуватимуть про норму закону і пропонуватимуть безоплатну евакуацію. Їхню згоду чи відмову фіксуватимуть письмово та на відео.
У разі відмови від евакуації поліція буде примусово вилучати дитину. Далі її передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть подальше місце проживання.
“Органами опіки та піклування спільно з нами, обласною Службою у справах дітей, визначатиметься місце розміщення дитини. Це можуть бути сімейні форми виховання — ми дізнавались про всі наші наявні прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні родини. На сьогодні є можливість розміщення 10 дітей, виходячи із вільних місць, а також умов проживання цих родин. Разом з цим можемо розміщати дітей в санаторно-оздоровчих центрах. У нас це “Смарагдове місто” та “Перлина Донеччини”. Які ще варіанти? Якщо діти віком до 4 років здорові, їх можна влаштувати в будинок дитини “Антошка”, який у нас релокований. Якщо діти з інвалідністю, то віком до 6 років теж можна влаштувати в “Антошку”, — пояснила Юлія Рижакова.
У питанні розміщення Служба у справах дітей Донецької ОДА співпрацюватиме з Державною службою у справах дітей. У разі потреби органам опіки та піклування Донеччини передаватимуть інформацію щодо кількості вільних місць у закладах і сімейних формах виховання по всій Україні.
Чи зможуть батьки повернути дітей після примусового відібрання
Вилучення дитини не означає, що батьки не можуть її повернути. Це можна буде зробити протягом шести місяців, звернувшись із клопотанням про повернення дитини до органу опіки та пікування, який ухвалював рішення про відібрання дитини. При цьому батьки мають надати документи, що підтверджують їхнє місце проживання на території, яка не належить до зони активних бойових дій та тимчасово окупованих територій.
Якщо ж батьки або законні представники дитини не скористалися правом щодо повернення дитини, то орган опіки та пікування звертатиметься до суду з позовом щодо позбавлення батьківських прав.
“Відповідно до основ міжнародного та українського права, через нездатність дітей об’єктивно оцінити рівень загрози відповідальність за їхнє життя та психічне здоров’я несуть батьки, законні представники та держава. Єдиний спосіб уникнути примусового відібрання дитини в зонах бойових дій — це самостійна, добровільна евакуація разом з дитиною. Люди часто тримаються за стіни, бо це єдине, що здається їм стабільним. Тільки от дім можна відбудувати, а життя та психіку дитини, на жаль, ні. Діти в зоні бойових дій отримують невидимі рани, психологічні травми, які впливатимуть на все їхнє подальше життя. Тому дуже закликаємо всіх до вчасної евакуації своїх дітей”, — звернулась Юлія Рижакова до мешканців Донеччини.
Чи були випадки примусового вилучення дітей на Донеччині
До прийняття нового закону вилучати дітей без рішення суду ніхто не міг. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти такі родини на виїзд. Механізм вилучення був досить довгий. Спочатку рішення ухвалювали органи опіки та піклування, після чого повідомлення йшло у прокуратуру і позовна заява до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав.
Станом на 26 лютого 2026 року на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.
Одне рішення ухвалювали щодо вилучення п’ятьох дітей. Однак коли служби приїхали вилучати дітей з рішенням, батьки одразу ж погодились на евакуацію. Тобто фактично діти залишились з родиною.
Ще одне рішення ухвалили щодо вилучення хлопчика. Його прилаштували спочатку в патронатну родину, а потім у родину рідної тітки. Зараз цей хлопець вже набув повноліття.
Читайте також:
- На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме
- Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини
- “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
