У лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила закон щодо врегулювання проведення обов’язкової евакуації. Він передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Новину про цей закон вже використовують російські пропагандисти, заявляючи про викрадення дітей поліцією. Служба у справах дітей Донецької ОДА роз’яснила, як насправді відбуватиметься цей процес.

Хто, за яких умов і куди вилучатиме дітей з родин під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

За яких умов дітей можуть примусово відібрати у батьків

10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №12353 щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації. Серед основних положень нового закону передбачено можливість примусового вилучення дітей з родин у разі відмови від евакуації з населеного пункту в зоні активних бойових дій.

Наразі закон передано на підпис до Президента України. Коли він вступить у силу, буде розроблено чіткий алгоритм вилучення дітей.

“Понад рік цей закон проходив процедури узгодження і пошуку якихось оптихмальних механізмів, щоб убезпечити дітей, які через вік не можуть подбати про свою безпеку. Новий закон спрямований, передусім, на збереження життя і здоров’я дітей, які залишаються у прифронтових громадах під постійними обстрілами. Після підписання закону Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності разом з Державною службою у справах дітей повинні розробити якийсь алгоритм дій відповідно до положень цього закону”, — розповіла Юлія Рижакова.

Як відбуватиметься примусове вилучення дітей

Примусово вилучити дітей можуть лише з родин, які перебувають у зоні бойових дій та відмовляються від евакуації. Батьків або законних представників дитини офіційно інформуватимуть про норму закону і пропонуватимуть безоплатну евакуацію. Їхню згоду чи відмову фіксуватимуть письмово та на відео.

У разі відмови від евакуації поліція буде примусово вилучати дитину. Далі її передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть подальше місце проживання.

“Органами опіки та піклування спільно з нами, обласною Службою у справах дітей, визначатиметься місце розміщення дитини. Це можуть бути сімейні форми виховання — ми дізнавались про всі наші наявні прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні родини. На сьогодні є можливість розміщення 10 дітей, виходячи із вільних місць, а також умов проживання цих родин. Разом з цим можемо розміщати дітей в санаторно-оздоровчих центрах. У нас це “Смарагдове місто” та “Перлина Донеччини”. Які ще варіанти? Якщо діти віком до 4 років здорові, їх можна влаштувати в будинок дитини “Антошка”, який у нас релокований. Якщо діти з інвалідністю, то віком до 6 років теж можна влаштувати в “Антошку”, — пояснила Юлія Рижакова.

У питанні розміщення Служба у справах дітей Донецької ОДА співпрацюватиме з Державною службою у справах дітей. У разі потреби органам опіки та піклування Донеччини передаватимуть інформацію щодо кількості вільних місць у закладах і сімейних формах виховання по всій Україні.

Чи зможуть батьки повернути дітей після примусового відібрання

Вилучення дитини не означає, що батьки не можуть її повернути. Це можна буде зробити протягом шести місяців, звернувшись із клопотанням про повернення дитини до органу опіки та пікування, який ухвалював рішення про відібрання дитини. При цьому батьки мають надати документи, що підтверджують їхнє місце проживання на території, яка не належить до зони активних бойових дій та тимчасово окупованих територій. 

Якщо ж батьки або законні представники дитини не скористалися правом щодо повернення дитини, то орган опіки та пікування звертатиметься до суду з позовом щодо позбавлення батьківських прав.

“Відповідно до основ міжнародного та українського права, через нездатність дітей об’єктивно оцінити рівень загрози відповідальність за їхнє життя та психічне здоров’я несуть батьки, законні представники та держава. Єдиний спосіб уникнути примусового відібрання дитини в зонах бойових дій — це самостійна, добровільна евакуація разом з дитиною. Люди часто тримаються за стіни, бо це єдине, що здається їм стабільним. Тільки от дім можна відбудувати, а життя та психіку дитини, на жаль, ні. Діти в зоні бойових дій отримують невидимі рани, психологічні травми, які впливатимуть на все їхнє подальше життя. Тому дуже закликаємо всіх до вчасної евакуації своїх дітей”, — звернулась Юлія Рижакова до мешканців Донеччини.

Чи були випадки примусового вилучення дітей на Донеччині

До прийняття нового закону вилучати дітей без рішення суду ніхто не міг. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти такі родини на виїзд. Механізм вилучення був досить довгий. Спочатку рішення ухвалювали органи опіки та піклування, після чого повідомлення йшло у прокуратуру і позовна заява до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав.

Станом на 26 лютого 2026 року на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Одне рішення ухвалювали щодо вилучення п’ятьох дітей. Однак коли служби приїхали вилучати дітей з рішенням, батьки одразу ж погодились на евакуацію. Тобто фактично діти залишились з родиною.

Ще одне рішення ухвалили щодо вилучення хлопчика. Його прилаштували спочатку в патронатну родину, а потім у родину рідної тітки. Зараз цей хлопець вже набув повноліття.

Читайте також:

• На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме
• Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини
• “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З настанням весни на мільйони українців очікує традиційний перерахунок соціальних виплат. Починаючи з 1 березня, пенсії та страхові виплати зростуть на суму від 100 до 2595 гривень. Таке підвищення стало можливим завдяки плановій індексації, яка цьогоріч склала 12,1%.

Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики України.

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року

Березнева індексація охопить широкий перелік громадян. Збільшені суми отримають:

• пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування);
• військові пенсіонери;
• особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• отримувачі пенсій за особливі заслуги;
• колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше діючими “спеціальними” умовами;
• постраждалі від нещасних випадків на виробництві.

Окрему увагу при індексації приділили пенсіонерам із найбільш вразливих категорій. Зокрема мінімальні пенсійні виплати зростуть:

• для пенсіонерів віком 80 років і більше за наявності не менше 25 років стажу у чоловіків і 20 років у жінок, а також пенсіонерів у віці від 65 років і більше, які не працюють і мають повний страховий стаж (35/30 років відповідно), мінімальний розмір пенсії зросте з 3758 до 4213 гривень;
• для пенсіонерів віком понад 70 років із повним страховим стажем — з 3613 до 4050 гривень;
• для пенсіонерів віком до 70 років із повним страховим стажем — з 3323 до 3725 гривень, а для пенсіонерів з меншим страховим стажем — з 3038 до 3406 гривень.

Також буде проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

Чому індексація склала саме 12,1%

Відсоток підвищення виплат не є довільним рішенням, його визначили за чіткою законодавчою формулою. Цей коефіцієнт наполовину залежить від рівня минулорічної інфляції, яка склала 8 відсотків, та наполовину — від показника зростання середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що становить 16,1 відсотка, що в підсумку сформувало коефіцієнт індексації на рівні 12,1%. 

“Індексація пенсій в Україні — це обов’язковий механізм, який дозволяє захищати пенсії від знецінення через інфляцію. Це рішення ґрунтується на чіткій формулі та забезпечує прозорий перерахунок виплат для мільйонів громадян“, — вказує Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Читайте також:

Скринінг здоров’я 40+: як українцям отримати 2000 гривень на медичне обстеження

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Парижі розгорівся скандал навколо виставки російської художниці Олександри Овчиннікової “Пуд солі”, в анонсі якої використали зображення упаковки української “Артемсолі”. Після обурення українців організатори видалили афішу та оприлюднили офіційне вибачення.

Детальніше про інцидент — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виставка “Пуд солі” у Парижі з “Артемсіллю”

Користувачка соцмережі Threads, яка родом із Бахмута, поширила допис, у якому повідомила про виставку російської художниці Олександри Овчиннової “Пуд солі” (“Le Sel de la Vie”), що проходила в Парижі з 24 лютого по 3 березня. У своєму зверненні вона назвала подію провокацією та наголосила, що їй боляче бачити використання українських символів представниками держави-агресора.

На оприлюдненому зображенні афіші була використана упаковка солі “Артемсіль” — підприємства з Донеччини, виробничі потужності якого розташовувалися в Соледарі. Місто було знищене внаслідок бойових дій під час повномасштабного вторгнення росіян.

Виставку ініціювала російська художниця Олександра Овчиннікова, родом із Санкт-Петербурга.

Захід планували провести в Centre culturel Alexandre Soljenitsyne — культурному центрі імені російського письменника Олександра Солженіцина в Парижі. Анонс опублікувало видавництво YMCA-Press у своєму Instagram-акаунті ymcapress.

Примітка. YMCA-Press — паризьке видавництво, засноване у 1925 році, пов’язане з міжнародною організацією YMCA. З 1960-х років його штаб-квартира розташована за адресою 11 rue de la Montagne Sainte-Geneviève у Парижі. У 2016 році разом із вдовою письменника було засновано культурний центр імені Солженіцина, який організовує виставки та конференції, присвячені російській літературі. Centre culturel Alexandre Soljenitsyne названий на честь Олександра Солженіцина, російського письменника, та лауреата Нобелівської премії з літератури 1970 року. Світову відомість він здобув завдяки творам про радянські репресії, зокрема книзі “Архіпелаг ГУЛАГ”. У 1974 році його позбавили громадянства СРСР і вислали з країни, після чого він жив у Швейцарії та США, а в 1994 році повернувся до Росії. У 1990–2000-х роках Солженіцин підтримував контакт із російською владою, зустрічався з Володимиром Путіним, отримав державну премію РФ (2007) та раніше — державну дачу за розпорядженням Бориса Єльцина. Водночас він критикував частину реформ пострадянського періоду але виступав із позиціями, зокрема щодо ролі НАТО, які перегукувалися з риторикою російської влади про “загрозу оточення”.

Після скарг українських користувачів афішу виставки було видалено із соціальних мереж. Водночас за пошуковими запитами її анонс ще певний час відображався в Google. Це видно нижче на зображенні.

Згодом центр опублікував офіційну заяву англійською мовою. Зокрема, написали, що художниця нібито не знала про походження упаковки солі. У заяві зазначено:

“Від імені Культурного центру імені Олександра Солженіцина ми щиро шкодуємо, що постер виставки міг зачепити почуття членів української громади. Художниця не знала про походження зображеної упаковки солі. Вона глибоко шкодує, що її задум — чітко переданий у її поемі — міг бути неправильно зрозумілий. Постер було видалено з наших соціальних мереж, а картину знято з експозиції”.

Зазначимо, що це не вперше, коли росіяни використовують українські символи чи зображення. У грудні 2025 року росіяни скопіювали фірмовий стиль “Артемсолі” для продажу своїх алкогольних напоїв.

Редакція також звернулася за коментарем щодо виставки до посольства України у Французькій Республіці. Ми додамо відповідь у матеріал після отримання.

До теми:

Росіяни скопіювали фірмовий стиль “Артемсолі” для продажу своїх алкогольних напоїв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!