У січні 2026 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні підрозділи провели низку закупівель через систему Prozorro. Серед основних витрат — масштабні поштові послуги, забезпечення супутникового інтернет-зв’язку та ремонт техніки. Загальна сума витрат за місяць майже сягнула 1 мільйона гривень.
Детальніше про те, на що витрачав бюджетні кошти Часів Яр на початку року — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Закупівлі Часів Яра у січні 2026 року
У січні громада активно проводила тендерні процедури. Основна частина витрат припала на Часовоярську міську раду, тоді як військова адміністрація зосередилася на обслуговуванні транспорту.
Сама міська військова адміністрація протягом місяця реалізувала п’ять тендерів на загальну суму 19 350,02 гривні, спрямованих на підтримку автопарку:
запчастини для ремонту автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City — 5 300 гривень;
запчастини для ремонту автомобіля RENAULT DUSTER LAIF — 3 450 гривень;
техобслуговування та ремонт VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City — 1 750 гривень;
техобслуговування та ремонт RENAULT DUSTER LAIF — 1 750 гривень.
Часовоярська міська рада здійснила найбільші закупівлі місяця на загальну суму 897 789,56 гривні. Значні кошти були виділені на логістику та цифрові послуги:
послуги поштового зв’язку та організації перевезень великогабаритних відправлень — 360 000 гривень;
Структурні підрозділи міської ради у січні 2026 року зосередили свої витрати виключно на поштових та логістичних послугах. Загальна сума трьох тендерів склала 40 000 гривень:
Відділ освіти Часовоярської міської ради витратив на поштові послуги (ТОВ “Нова пошта”) — 20 000 гривень;
Відділ культури, спорту, сім’ї та молоді направив на перевезення пошти автотранспортом — 14 000 гривень;
Фінансовий відділ міської ради замовив поштові послуги та перевезення великогабаритних відправлень на суму 6 000 гривень.
Скільки загалом витратили з бюджету
Загалом у січні 2026 року з бюджету Часів Яру витратили 957 139,58 на закупівлі.
У 2025 році у штаті Бахмутської міської військової адміністрації працювали троє людей. А в апараті Бахмутської міської ради та її виконавчих органах — 60 працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці МВА та міськради у 2025 році.
Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.
Бахмутська МВА: яку зарплату отримували у 2025 році
У відповідь на запит редакції Бахмутська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників складала п’ять штатних одиниць. Фактично у складі МВА працювали троє людей.
Олексій Рева, начальник Бахмутської МВА, за 2025 рік отримав 1 524 557,41 гривень.
Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, за 2025 рік отримав 1 362 683,46 гривень.
Дар’я Селезньова, головна спеціалістка з питань бухгалтерського обліку та звітності Бахмутської МВА, за 2025 рік отримала 533 308,70 гривень.
Бахмутська міська рада: яку зарплату отримували у 2025 році
У відповідь на запит Бахмутська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Бахмутської міськради у 2025 році складала 61 штатну одиницю. Фактично у міськраді працювали 60 людей.
Сергій Родін, заступник міського голови Бахмутської міськради, за 2025 рік отримав 1 025 044,02 гривень.
Марина Іванушкіна, керуюча справами виконкому Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 684 595,03 гривень. На цій посаді вона працювала з січня по червень включно.
Юлія Літвінова обіймає посаду керуючої справами виконкому Бахмутської міськради з грудня 2025 року. За місяць роботи вона отримала 60 681,81 гривень.
Олена Данько, староста Іванівського округу, за 2025 рік отримала 685 186,21 гривень.
Олена Костюченкова, староста Опитненського округу, за 2025 рік отримала 645 438,89 гривень.
Сергій Косаковський, головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції і взаємодії з правоохоронними органами Бахмутської міськради, за 2025 рік отримав 389 063,82 гривень.
Людмила Лихненко, спеціалістка І категорії Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 284 985,42 гривень.
Аліна Журавльова, головна спеціалістка з питань праці Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 264 511,54 гривень.
Сергій Пономарьов, головний спеціаліст з питань державного архітектурно-будівельного контролю Бахмутської міськради, за 2025 рік отримав 205 357,17 гривень.
Наталя Кисиличина, начальниця відділу пресслужби Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 257 582,92 гривень. На цій посаді вона працювала з січня по квітень включно.
Олена Кец, начальниця відділу кадрового забезпечення Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 494 239,62 гривень.
Галина Семенчева, головна спеціалістка відділу кадрового забезпечення Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 372 675,52 гривень.
Ксенія Денисенко, головна спеціалістка відділу кадрового забезпечення Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 240 522,43 гривень.
Тетяна Чернікова, начальниця відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 417 876,23 гривень.
Катерина Дульнева, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 409 363,62 гривень.
Євгенія Зубенко, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 257 556,40 гривень.
Олена Шамільова, головна спеціалістка відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 388 620,76 гривень.
Наталя Косолапова, спеціалістка І категорії відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 234 374,65 гривень.
Галина Фірябова, заступниця начальника відділу бухгалтерського обліку і звітності Бахмутської міськради, за 2025 рік отримала 688 012,77 гривень.
Маркова Олена, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 318 658,87 гривень.
Ошурко Марія, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 89 562,05 гривні, працювала 5 місяців.
Білих Наталя, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку і звітності Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 337 192,99 гривень.
Мельдер Дмитро, начальник відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримав 159,664,18 гривень.
Мельдер Дмитро, головний спеціаліст відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримав 263,760,44. Був переведений на посаду вище.
Потапенко Ольга, спеціалістка І категорії відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 351 573.96 гривень;
Мироненко Катерина, спеціалістка ІІ категорії відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 286 799,39 гривень.
Гурова Владислава, головна спеціалістка відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 88 063,26 гривень, працювала 4 місяці.
Любченко Ганна, начальниця загального відділу Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 629 366,88 гривень.
Іванюк Ганна, головна спеціалістка по роботі зі зверненнями громадян Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 505 024,86 гривень.
Черненко Валерій, водій, за 2025 рік отримав 354 202,57 гривень.
Баришенський Роман, водій, за 2025 рік отримав 391 727,57 гривень.
Журба Віктор, водій, за 2025 рік отримав 370 581,31 гривень.
Лунькін Дмитро, водій, за 2025 рік отримав 15 142,77 гривень, відпрацював 1 місяць.
Букрей Ганна, начальниця юридичного відділу Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 581 097,34 гривень.
Петрейко Альона, головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 326 707.88 гривень;
Завада Вікторія, головна спеціалістка-юрисконсультка юридичного відділу Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 263 445 гривень.
Бондарева Людмила, начальниця відділу внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 324 540,05 гривень.
Погорелова Карина, спеціалістка І категорії відділу внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 180 255,92 гривень.
Федорова Юлія, спеціалістка І категорії відділу внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 28 004,41 гривень, відпрацювала 3 місяці.
Білик Сергій, начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримав 329 894,03 гривень.
Семиряд Костянтин, головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримав 202 683,36 гривень.
Костюченков Роман, спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримав 17 144 гривень, відпрацював 1 місяць.
Чистякова Надія, начальниця відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 429 278,20 гривень.
Царук Ганна, головна спеціалістка відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 516 466,88 гривень.
Мироненко Юлія, начальниця архівного відділу Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 495 302,92 гривень.
Насипайко Світлана, головна спеціалістка трудового архіву Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 293 306,39 гривень.
Ромашкова Ольга, провідна спеціалістка трудового архіву Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 158 049,67 гривень.
Іващенко Наталія, начальниця відділу Державного реєстру виборців Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 462,588,10 гривень.
Чередніченко Катерина, головна спеціалістка відділу Державного реєстру виборців Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 215 283,75 гривень.
Чистякова Наталя, начальниця відділу-адміністраторка надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 491 688,88 гривень.
Говгаленко Чеслава, заступниця начальника відділу-адміністраторка надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 317 913,88 гривень.
Вісільова Олена, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 293 158,29 гривень.
Колосова Ірина, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 176 956,58 гривень.
Косаргіна Ольга, начальниця відділу реєстрації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 556,805,64 гривень.
Макарович Марина, заступниця начальника відділу реєстрації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 355 345,62 гривень.
Стукан Вікторія, державна реєстраторка відділу реєстрації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 207 474,57 гривень.
Ніколашина Яна, головна спеціалістка відділу реєстрації Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 216 529,24 гривень.
Міняйло Наталія, начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 170 495,19 гривень.
Міняйло Наталя, головна спеціалістка відділу прес-служби Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримала 295 308,16 гривень. Була переведена на посаду вище.
Орлов Олександр, головний спеціаліст відділу прес-служби Бахмутської міської ради, за 2025 рік отримав 92 814,64 гривень, відпрацював 4 місяці.
Найвищу зарплату — 1 025 044,02 гривень — отримав заступник міського голови Сергій Родін. Найнижчу зарплату отримала керуюча справами виконкому Бахмутської міськради Юлія Літвінова, яка працювала в міськраді місяць. Вона отримала 60 681,81 гривень.
Примітка. Над текстом працювали Валентина Твердохліб і Дмитро Скопіч.
Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про вимогу підтверджувати факт неодержання пенсії від рф без визначеного механізму такого підтвердження, запровадження додаткових підстав для обмеження виплат недоотриманої пенсії, а також спробу встановити територіальні обмеження для мешканців ТОТ і ВПО. Юристи наголошують, що Кабмін не має повноважень розширювати перелік підстав для невиплати пенсій, визначених законом, і застерігають: ухвалення документа в нинішній редакції може призвести до масових неправомірних відмов у пенсійних виплатах і судових оскаржень.
Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловили застереження щодо запропонованих змін. Як нововведення, запропоновані у проєкті постанови, суперечать закону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Олеся Ляшук — юристка громадської організації “Група впливу”.
Днями на сайті Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України оприлюднили проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Він передбачає зміни у виплаті пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій та пенсіонерам-ВПО з ТОТ, які наразі проживають за кордоном. Зокрема, виплата українських пенсій буде можлива лише в разі підтвердження пенсіонерами факту неодержання пенсій від рф.
На проєкт постанови відреагувала коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Правозахисники, вивчивши документ, заявляють, що запрпоновані зміни не відповідають чинному законодавству. У редакції, яку пропонує Мінсоцполітики зараз, ухвалювати їх не можна.
Серед критичних зауважень щодо проєкту постанови юристка Олеся Ляшук виділяє факт недоотримання пенсії.
“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.
Водночас саме поняття колабораціонізму в нинішніх умовах залишається складним для однозначного трактування. Йдеться про ситуації, коли люди на окупованих територіях могли співпрацювати з окупаційною владою вимушено — під тиском, через загрози безпеці або відсутність альтернатив для виживання.
За формальними ознаками такі дії можуть кваліфікуватися як злочини проти основ національної безпеки, однак обставини їх вчинення можуть суттєво відрізнятися. У цьому контексті ініціатива позбавити таких осіб права на отримання недоотриманої пенсії після звільнення викликає дискусію щодо співмірності додаткових обмежень та необхідності індивідуального підходу.
Ще однією критичною зміною, яка турбує правозахисників, є вимога щодо підтвердження факту неодержання пенсії від рф. По-перше, ця вимога не передбачена законом, а по-друге, немає чіткого механізму підтвердження даного факту.
“Станом на поточну дату на рівні законодавства врегульовано, що таке повідомлення подається особисто особою. Вона сама декларує те, що не отримує пенсію від російської федерації. А проєкт змін пропонує, що така інформація буде отримана від правоохоронних органів. Взагалі незрозуміло ні сам механізм, ні як правоохоронні органи будуть встановлювати цю інформацію. І чому ця інформація взагалі має враховуватись, бо це теж не відповідає чинному законодавству”, — зауважила Олеся Ляшук.
Правозахисники також наголошують на недопустимості встановлення додаткових обмежень для виплати пенсій за минулий час, недоотриманої пенсії та страхової виплати в разі смерті отримувача. Проєкт постанови визначає обмеження таких виплат за територіальним принципом, тобто за місцем проживання ВПО та для осіб, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Також ці виплати неможливі у випадку засудження людини за деякі кримінальні правопорушення.
Ці обмеження також суперечать чинному законодавству і не можуть бути ухвалені, наголошують юристи.
“Ці обмеження не можуть бути встановлені через те, що в нас на рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чітко передбачено підстави, коли пенсія не виплачується. І цей перелік підстав вичерпний, у ньому не встановлено обмежень щодо місця проживання пенсіонера на момент смерті. Його не можна розширювати проєктом постанови Кабінету Міністрів, додавати якісь нові додаткові підстави, яких немає в законі”, — каже Олеся Ляшук.
Головним фактором протирічь, які виникли у проєкті постанови, правозахисниця вважає те, що Мінсоцполітики вважає пенсії українців не їхнім майном, а соціальними виплатами, що є неправильним. Для позбавлення людини законної пенсії мають бути серйозні підстави, які передбачені в законі Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому внесення змін до пенсійних виплат суперечить чинному законодавству.
“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.
У коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що ухвалення постанови в запропонованій редакції створить системні ризики неправомірних відмов у призначенні та припиненні пенсійних і страхових виплат. Це призведе до масового оскарження таких рішень у судовому порядку. Тому правозахисники закликають переглянути проєкт постанови та привести його у відповідність до вимог закону.
У 2025 році у штаті Бахмутської міської військової адміністрації працювали троє людей. А в апараті Бахмутської міської ради та її виконавчих органах — 60 працівників. Редакція […]
Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про […]
Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, досі не можуть отримати обіцяні окупаційною владою компенсації. Людям неодноразово обіцяли налагодити роботу комісій та процес виплат, але на практиці […]
Російська армія продовжує наступ на Покровському напрямку. Головною метою ворога є захоплення Покровська і Мирнограда, де тривають бої. Ситуація в цих містах напружена, оскільки росіяни […]
Пенсійний фонд України відновлює виплату пенсій для пенсіонерів з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які пройшли фізичну ідентифікацію, але не подали заяву про […]