Різдво — це свято, яке проходить у сімейному колі. Подекуди його традиції осучаснюють, роблячи їх оптимальними для сучасних поколінь та доповнюють особливостями регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Андрієм Тимчаком — майстром вертепу зі Званівки — про те, як в умовах евакуації йому вдається зберігати різдвяні традиції та готуватися до цьогорічного Різдва.

Різдвяні традиції Донеччини під час війни: як до свята готується родина Андрія Тимчака

За словами Андрія Тимчака, після демобілізації та переїзду на нове місце життя в евакуації змушує “плисти за течією”. Проте, навіть так він усвідомлює, що цього року підготовка до Різдва проходитиме по-іншому. Зміна дати святкування з 7 січня на 25 грудня стала незвичною після десятиліть усталеної традиції, однак нині з’являється більше пояснень щодо походження нової дати, а тому перехід сприймається спокійніше.

“Все пішло від Зимового сонцестояння — максимально довга ніч та мінімальний день“, — каже пан Андрій.

Примітка. Зимове сонцестояння — це астрономічна подія, яка знаменує найкоротший світловий день та найдовшу ніч у Північній півкулі. Воно відбувається з 20 по 22 грудня. 25 грудня в цьому контексті почало використовуватися ще в Давньому Римі, коли Юлій Цезарь в юліанському календарі позначив цю дату, як день, коли відбувається зимове сонцестояння.

Андрій Тимчак вважає, що збереження традицій рідного краю під час війни є важливим, адже раніше різдвяний період займав значну частину його життя — від підготовки вертепів до колядок і щедрівок. Нині святкування стало менш масштабним, але він підкреслює, що Різдво залишається святом у душі, тривалість якого визначає внутрішній стан людини.

“З 1 грудня до 20 січня Різдво було моїм життям: підготовка вертепів, виступи, коляди, щедрівки — два місяці щороку вся сім’я жила цим. Через такі традиції ти відчуваєш себе частиною спільного свята. Зараз я святкую Різдво, але цього значно менше, ніж було раніше“, — зазначає пан Андрій.

Він також зізнається, що мріє повернутися на Донбас і знову займатися розвитком культури в Донецькій області, адже різдвяна традиція для нього — це цінний досвід і великий скарб.

Традиції святкування в колі сім’ї

У родинному колі Андрій Тимчак планує Різдво зі святою вечерею, зберігаючи основні елементи традиції. Проте, він вважає, що свято можна трохи осучаснити, поєднуючи, наприклад, в меню Святвечора пісні та непісні страви, орієнтуючись на побажання дітей.

“Спочатку аналізуєш те, а що взагалі таке “Різдво”. Чи це трагедія, чи це не трагедія. Якщо це не вона, то чому вся їжа має бути пісною? Це ж свято народження Сина Божого. І все. З’являється висновок, що треба змінювати“, — пояснює майстер вертепу зі Званівки.

В сім’ї Андрія Тимчака головним атрибутом традиційного столу, окрім куті, буде смажена птиця. Також чоловік каже, що на столі обов’язково буде:

• хліб;
• вареники;
• голубці з картоплею;
• зварена квашена капуста з пісною заправкою;
• мачанка (ред. традиційна українська страва з розтертого сиру, сметани, часто з додаванням часнику, зелені, горіхів, яка подається як соус до хліба або картоплі);
• холодець;
• вино.

Читайте також:

12 страв на Святвечір 2025: повний список, що приготувати до святої вечері

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В християнських традиціях зимових свят є не один, а одразу два Святвечори: перший — напередодні Різдва, а другий відзначають перед святом Богоявлення чи Водохреща.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає детальніше про свято, його традиції, а також коли саме його відзначатимуть в Україні.

Другий Святвечір: коли відзначати

У 2023 році в Православній церкві України ухвалили рішення, за яким храми переходять на сучасний новоюліанський календар. Це означає, що багато вже звичних свят змістилися.

Раніше, за юліанським календарем, другий Святий вечір або Голодна кутя чи Водохресний вечір проходив 18 січня напередодні Водохреща. Проте, за новим календарем, другий Святий вечір у 2025 році припадатиме на 5 січня, а саме Водохреще — на 6 січня.

Традиції святкування

Перша та найголовніша традиція другого Святого вечору пояснюється іншою назвою свята — Голодна кутя. Вона пов’язана з повір’ям, що до появи першої зірки треба дотримуватися суворого посту. Святковий стіл має бути скромним. Там повинна бути кутя, узвар, гречані млинці на олії та смажена риба.

Крім суворого посту, в українських сім’ях існували й інші звичаї. Наприклад, наші предки робили спроби задобрити погоду. Це відбувалося тоді, коли господар відчиняв двері й промовляв: “Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а коли не йдеш, то йди на жито, пшеницю та всяку пашницю“. 

Іншою цікавою традицією було вигнання куті з хати. Це робили діти для того, щоб закликати весну прийти якомога скоріш. Вони брали палички й били ними по кутах хати, говорячи: “Тікай, кутя, із покуття, а узвар — іди на базар. Паляниці, залишайтеся на полиці, а дідух — на теплий дух, щоб покинути кожух“.

Коли наступала ніч, то пращури часто вивозили дідуха — різдвяна прикраса з колосків, яку спалювали. Цим вони також закликали весну.

Існує також ще звичай малювати на дверях та вікнах хрестики, які були захистом для домівки від зла. Їх повинні були створювати господині чи старші дочки в сімействі.

Які існують заборони у другий Святий вечір

Другий святий Вечір, як будь-яке інше велике християнське свято, має певні заборони. Зокрема, в цей день:

• заборонено прати будь-які речі, оскільки вода у цей день вважається свяченою;
• заборонено лаятися на родину та близьких;
• заборонено  запрошувати померлих до столу, оскільки у цей день вони не мають бути присутніми за обідом;
• заборонено залишати ложку на столі, не закінчивши вечерю.

Читайте також:

• Різдво 2024: історія свята та сімейні традиції в Україні
• Легко та смачно: три незвичайні рецепти з мандаринами, які варто приготувати на Новий рік
• Ароматний та корисний: 3 найкращі рецепти безалкогольного глінтвейну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!