Дешево та сердито — так найчастіше згадують про радянське громадське харчування. Однак окупаційний “мінпромторг” вирішив реанімувати насліддя срср на окупованих територіях України. І гауляйтери на місцях активно взялися за відновлення “общепита”, застосовуючи низку важелів впливу.
Про те, як впроваджуються “реформи” у сфері громадського харчування на тимчасово окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини, читайте у дослідженні видань Нижні Сірогози.City, РІА Південь та Бахмут IN.UA.
Спадок СРСР
Своєрідний феномен “общественного питания” часів радянського союзу досі викликає суперечливі спогади. Одні з натхненням говорять про їдальні, у яких завжди подавали великі та ситні порції за копійки. А в інших пам’ять зафіксувала кафе і ресторани з одноманітним меню і неввічливим ставленням персоналу.
Саме з таких закладів і розпочалася вся система громадського харчування у радянському союзі у 20-ті роки минулого століття.
При дефіциті продовольства і господарської розрухи в Громадянську війну “общепит”, зіграв велику роль у забезпеченні харчуванням населення.
Після війни, основна мета новостворених дешевих їдалень полягала у справедливому розподілі їжі між робітниками та держслужбовцями в умовах розрухи та недоїдання. Вони відкривалися у всіх містах, при кожному заводі та фабриці, при НДІ та вузах, замість шинків, трактирів та буржуазних кафе. Їхній головний принцип — доступність для будь-яких верств населення.
Радянське керівництво, яке прагнуло підтримувати високу продуктивність праці, чудово розуміло, що робітників треба добре годувати. Причому “добре” — не мається на увазі смак і користь страв, тоді на це ніхто не звертав уваги. Набагато важливіше, щоб кожен чесний пролетар міг отримати комплексний обід за півтора карбованці та бажано “не відходячи від верстата”.
Водночас у срср почало набирати популярності і нове ідеологічне гасло “Геть кухонне рабство!”. За задумом агітаторів, пункти громадського харчування мали звільнити жінок із полону каструль та сковорідок. Натомість представницям прекрасної статі пропонувалося присвячувати більше часу своєму вкладу у виробництво, адже зайвих рук, як відомо, не буває.
Тим не менш, в останні радянські десятиліття їжа в їдальнях і закусочних, безумовно, принципово поступалася різноманітністю та смаковими перевагами сучасної “мережевої” їжі, але вона була доступна за ціною. Хоча не можна оминути те, що в брежнєвські часи загальною тенденцією стало майже масове розкрадання продуктів працівниками їдалень.
“Общепит” у сучасній росії менш загальнодоступний, ніж будь-коли. Він став задорогим для пересічних громадян рф у регіонах (москва та пітер – не рахуються, вони як окремі “держави у державі”) через низькі зарплати й пенсії.
Проте на новоокупованих територіях кремлівська влада вирішила підживити ностальгічні спогади окремих верств населення запровадженням «соціального меню» в ресторанах, барах і кафе – “так як було в срср”, і організувати роботу “общепита”.
Ідеологічний контроль: російська кухня і українські пісні під забороною
Втручання окупаційної влади поширюється не тільки на меню. Музичний супровід у закладах, деталі інтер’єру – все це знаходиться під контролем окупантів. Під час відеоконференцій з підприємцями, що відбулася 20 серпня 2025 року, “мінпромторг” окремо наголосив на забороні “екстремістських” пісень, обов’язковому дотриманні авторських прав і вказали, що комерційне використання музики вимагає окремої ліцензії.
“Підписка на стрімінгові сервіси не дає права на комерційне використання музики”, — нагадали підприємцям та надали перелік дозволених і заборонених композицій.
Таким чином кафе й бари перетворюються на ще один майданчик ідеологічного контролю.
Російські прапори стають обов’язковим елементом декору закладів харчування на окупованих територіях..
“Я помічав, що на кожному магазині був обов’язок вивісити прапор “днр” або російський. Ходили, навіть, перевіряли це. Також зупинки всі були пофарбовані в кольори росії. А якщо відкривались якісь нові заклади чи будувались приміщення, то їх намагались робити в кольорах триколору, малювати якісь символи тощо”, — розповів виданню Бахмут IN.UA донеччанин Дмитро.
При цьому будь-які згадки про Україну витісняють, подекуди та зі скандалами. Так, у квітні цього року в донецьке кафе “Титул”, яке має спортивну тематику, завітали з перевіркою силовики “мвд днр”. Причиною стало те, що в кафе висіло фото з автографом українського боксера Олександра Усика, а в меню був протеїновий коктейль “Від Усика”. Поліцейські змусили власника закладу прибрати всі згадки про боксера.
Окремим напрямком діяльності Мінпромторгу стала нав’язлива популяризація російської кухні. “Тижні російської кухні”, тематичні інтер’єри, меню “як із російської казки” — усе це подається як добровільна ініціатива бізнесу.
Нещодавно заміський ресторан “Усадьба” в Донецьку, який раніше позиціонував себе як заклад європейської кухні, перекваліфікувався у російський ресторан, відкрив новий зал з матрьошками, картинами жінок в кокошниках та “руською піччю”. А розважають людей там тепер артисти в традиційному російському вбранні.
Деякі заклади вимушені проводити “фестивалі російської кухні”, аби не мати претензій з боку окупаційної влади. Як це, до прикладу, організували у окупованій Чаплинці у кафе “Барбос” та “Фаворит”.
Тож тепер українці в окупації вимушені їсти, “як із російської казки: щі, грибний суп, ватрушки, кулеб’яки і чай із самовару і звичайно ж сушками”.
“Російська кухня — це частина культурної спадщини та гастрономічної самобутності”, — заявляє “мінпромторг”.
Насправді ж заклади змушують змінювати концепції, інтер’єри та меню, аби відповідати “рекомендаціям”. Бізнес або демонструє лояльність, або ризикує потрапити під перевірки та санкції.
“Соціальна ініціатива” за чужий рахунок: як бізнесу нав’язали дешеві обіди
У вересні 2023 року “мінпромторг Херсонской области” анонсував роботу закладів “общественного питания”. І власники кафе, барів, ресторанів, хотіли вони того чи ні, мали включити в меню дешеві комплексні обіди. Адже саме таке рішення прийняло фейкове міністерство, і його не турбує те, що більшість закладів змушені були покласти увесь фінансовий тягар соціальних обідів на “свої плечі” (бо ціни на продукти харчування мають тенденцію до постійного зростання). Ніхто з “мінпромторгу” не зважав на те, що переважна більшість з цих кафе та барів, мали певну спеціалізацію, і були укомплектовані відповідним кухонним устаткуванням.
“Міністерством проводиться робота із власниками об’єктів громадського харчування щодо введення в меню комплексних обідів за доступними цінами. У рамках цієї ініціативи, у низці населених пунктів регіону досягнуто згоди про запровадження соціальних комплексних обідів”, — прозвітувало фейкове міністерство.
В списку перших анонсованих закладів “общественного питания”, що відкрилися в тимчасово окупованих Генічеську, Скадовську та Новотроїцьку, були бургерна, паб, суші та спорт-бари, піцерія.
Став учасником “соціальної програми” і запровадив комплексні обіди, — суши-бар “Ситий кит”, що в Генічеську.
Ще одне генічеське кафе Vegas, яке позиціонувало себе як піцерія та суші-лаунж, тепер також має в меню комплексні обіди.
Скадовське кафе-бар “Джарилгач”, щоб втриматися на плаву, змушене було перейти на меню часів радянського союзу і пропонувати відвідувачам страви за “доступними цінами”, теж відійшло від первинної концепції закладу.
За два роки з початку просування ідей “общепита”, соціальні комплексні обіди з’явилися у меню закладів харчування не лише Генічеська, Скадовська і Новотроїцька, а й Каланчака, Каховки, Чаплинки, Залізного Порту та Нижніх Сірогоз.
За вказівкою “мінпромторгу” спеціалізовані кафе і бари включити у своє меню розсольник, гороховий суп, макарони по-флотськи, котлети з ріжками, кисіль і компот, або щось на кшталт того, щоб дешево нагодувати комплексними обідами населення.
Таке розширення асортименту фейкове міністерство позиціонує, як один із сучасних трендів, і пояснює власникам закладів громадського харчування, що ввести в меню комплексні сніданки, обіди й ланчі — означає йти в ногу з часом.
Тож відтепер у закладах харчування лівобережної Херсонської області на додачу до ролів, окономіякі, фрітати та тірамісу подають гречану кашу чи котлету з ріжками.
Власники закладів харчування, за “наполегливими рекомендаціями” фейкового міністерства, погодилися запровадити в меню комплексні обіди за доступними цінами. І тепер владна установа звітує, що ціни на такі обіди коливаються від 100 рублів (у Нижніх Сірогозах) до 350 рублів (Генічеськ, Скадовськ).
В невеличких містах Донеччини – аналогічна ситуація. Якщо подивитися на рейтинг закладів Горлівки, то тут — переважна кількість саме дешевих їдалень, а не ресторанів. Та і кількість закладів тут невелика.
На першому місці в місцевому рейтингу закладів є “Пельменна”. Хвалять цей заклад, переважно, за низькі ціни. Аз недоліків зазначають погане обслуговування і брудні зали.
На другому місці за популярністю — кафе “Мука”, яке також пропонує доставку по місту. Основна страва закладу — піца. Втім попри те, що заклад має високий рейтинг, є багато негативних відгуків про доставку. Люди пишуть, що страви доводиться чекати кілька годин, а доставляють замовлення кур’єри пішки та ще й просять вийти на зустріч, щоб забрати замовлення, а ще в кафе не приймають оплату карткою.
Тобто дешеві заклади стали надавати, відповідно, послуги низької якості.
В соціальних мережах з приводу “дешевих обідів”, користувачі просто кепкують з можливості поїсти задешево та з того, що можуть запропонувати поїсти на суму в 100 рублів.
Тож якщо щодня ходити обідати за 250-300 рублів, то соціальної допомоги в розмірі 10 тисяч рублів, яку отримують пенсіонери та незахищені категорії громадян (а на них насамперед розраховане “соціальне” їдло), як раз і вистачить, аби лише один раз на місяць щодня обідати й більше нічого не купувати та ні за що не платити. А платоспроможну категорію відвідувачів закладів харчування, дешеві “соціальні” обіди, явно не зацікавлять. Скоріш за все, вони шукатимуть ті ж самі піцу, суші, або бургер.
Інтер’єрний занепад
До окупації в Мелітополі часто зупинялись курортники, які їхали до узбережжя на відпочинок. Мелітополь славився своєю багатонаціональною кухнею, високою якістю сервісу, кафе та ресторанами з цікавим інтер’єром. Майже всі вони були вкрадені окупантами. І сьогодні перетворились на столовки радянських часів. Нові власники не вкладають гроші в ремонти, витискають по максимуму з того, що їм безкоштовно дісталось ще від українських власників. Тому нерідко в кафе подерті стільці, і м’які меблі, таргани бігають по столах. А відвідувачі росіяни, чеченці, дагестанці, осетинці часто влаштовують бійки і навіть перестрілки. Як це було не раз у кафе “Джокер” в мікрораойні.
“Вночі була перестрілка між дагестанцями та російськими військовими. 4 людини були доставлені в міську лікарню. Ще п’ятеро людей були поранені, але до лікарні не зверталися, — коментував один із таких конфліктів Мелітопольський міський голова Іван Федоров.
У листопаді 2025 року в Мелітополі стався черговий скандал із масовим інфікуванням сальмонельозом у кафе “Вєрона”. Понад 10 дітей у Мелітополі опинилися на лікарняних ліжках після звичайного походу в заклад. Тільки через 3 дні після розголосу окупанти закрили “Вєрону” (колишнє кафе “Pizza Celentano”). Історії про антисанітарію в “Вероні” ходили роками. І лише після масового отруєння рішенням суду цей заклад громадського харчування закрили судові пристави.
А це відгуки про кафе “Вєрона” :
- брудний посуд
- комахи в стравах
- тухлі продукти
- прострочене м’ясо
- осад у напоях
- хамство персоналу
- переписані чеки
Подібні історії містяни розповідають про більшість місцевих закладів, де зарплата низька, персонал змінюється щотижня, а якість продуктів часто не відповідає жодним нормам. Це відгуки мелітопольців на запитання про переоцінені заклади міста:
- “Берізка”. Їжа несмачна, ціни завищені, та й пісні не дуже;
- “Челентано”. Там зараз все зіпсувалося дуже сильно, майже вже ніхто і не ходить, тому що воно нікому не потрібно;
- “Чебуречка” в парку. Там можна підхопити віруси, отруїтися. І так багато п’яних і неадекватних людей;
- “Мама Мія”. Тому що там взагалі не смачна піца і бігають таргани;
- “Берізка”. Ходити туди, якщо чесно, і не хочеться, тому що там досить багато людей, які поводяться неналежним чином, і неприємно там перебувати, — поділилися особистими враженнями молоді люди.
Радянщина тепер і в магазинах
Поганий сервіс а-ля радянський союз поширюється не тільки на кафе та ресторани. В окуповані міста повернулися черги, непрацюючий транспорт, хамство у магазинах і тотальна антисанітарія, попри, здавалося б, посилені санітарні норми, які окупанти запроваджують у захоплених містах.
В касах супермаркетів у Мелітополі стало нормою обманювати покупців під час розрахунків. В одній з торгових точок мережі “Мєра” у Мелітополі дійшло до того, що, за словами місцевих, вже понад два місяці покупці самостійно записують коди вагових товарів — зокрема, цукерок — на папірцях і приносять ці записи на касу. На вході до магазину висить оголошення:
“У зв’язку з відсутністю в магазині ваг з чекодруком, записуйте коди цукерок для швидкого обслуговування на касі!”.
Поруч — картонна коробка з обрізками паперу та ручкою на мотузці.
За словами відвідувачів, касири поводяться з покупцями грубо: говорять на підвищених тонах, використовують нецензурну лексику, кидають товар на касі, і загалом демонструють зневажливе ставлення до клієнтів.
А прострочені продукти в місцевих магазинах вже стали буденністю. У магазині “Грошик” покупці виявили прострочене дитяче харчування, яке, за цинічною логікою продавців пропонувалося за “акційною” ціною.
“Вкрай розчарований якістю обслуговування і ставленням до покупців в супермаркеті “Грошик” на Олені (мікрорайон, авт.). Вже не вперше стикаюся з простроченими товарами, але останнє стало справжнім шоком — за так званою “червоною ціною” дітям продають продукцію з вичерпаним терміном придатності! Це не просто недобросовісність, це загроза здоров’ю“, — розповів один з місцевих жителів.
Замість висновків
На тимчасово окупованій території сфера послуг перестала бути сферою підприємництва і перетворилася на ще один інструмент тиску та контролю за місцевим населенням, а будь-яка “ініціатива” окупаційного уряду має чітку ціну — фінансову, професійну і моральну.
Читайте також:
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
