У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!