Наталя Погрібна раніше працювала суддею Бахмутського міськрайонного суду. Зараз вона продовжує працювати в судовій системі — до травня 2025 року була суддею у Дружківському суді, а зараз на посаді в Соборному районному суді Дніпра. У своїй декларації за 2024 рік суддя вказує автомобіль та річну зарплату в понад 1,1 млн гривень.

Редакція аналізувала, що задекларувала Наталя Погрібна за 2024 рік.

Суддя Наталя Погрібна, де працює у 2025 році

Наталя Погрібна працювала в Бахмутському міськрайонному суді з 2007 року.

У жовтні 2022 року Бахмутський міськрайонний суд припинив свою роботу. З 21 жовтня 2022 року територіальну підсудність судових справ Бахмутського суду змінили на Дружківський міський суд Донецької області, до якого були відряджені бахмутські судді, в тому числі й Наталя Погрібна.

У Дружківському суді Наталя Погрібна працювала до травня 2025 року. 15 травня 2025 року Вища рада правосуддя достроково закінчила відрядження Наталі Погрібної. Достроково закінчити відрядження просила сама суддя. Вона просила направити її саме до Соборного районного суду Дніпра, тому що з 2022 року живе в цьому місті разом з неповнолітнім сином та доглядає за літньою матір’ю, яка перебуває у спеціалізованому закладі.

Вища рада правосуддя направила Наталю Погрібну до Соборного районного суду Дніпра. На той момент суд мав 4 вакантні посади суддів і велике навантаження — понад 18 тисяч справ на рік. Строк відрядження Наталі Погрібної складає один рік.

З 26 травня 2025 року Наталя Погрібна є суддею Соборного районного суду міста Дніпро.

Декларація Наталі Погрібної

У своїй декларації за 2024 рік Наталя Погрібна звітує про доходи і майно, які належать їй та її сину Олегу Радченку.

Згідно з декларацією, суддя має два об’єкти нерухомості в окупованому Бахмуті:

• будинок площею 116,7 м² (дата набуття — 19.07.2013);
• земельну ділянку площею 624 м² (дата набуття — 09.08.2010).

Також суддя має квартиру в Бахмуті площею 42,06 м² (дата набуття — 28.02.1995). Житло знаходиться в сумісній власності, ним володіє Наталя Погрібна спільно з Єлізаветою Погрібною.

Окрім цього, Наталя Погрібна орендує квартиру площею 119 м² у місті Дніпро та квартиру в Дружківці (площа не вказується).

У власності Наталі Погрібної є й автомобіль ВАЗ-21061 1991 року випуску. Вона придбала його у березні 2024 року.

Заробітна плата Наталі Погрібної за 2024 рік склала 1 195 461 гривень, що на місяць у середньому 99,6 тисяч гривень. Також суддя має пенсію — 128 289 гривень за рік.

Серед інших джерел доходів Наталя Погрібна також вказує:

• 100 000 гривень кредиту;
• 36 000 гривень соціальних виплат;
• 43 000 гривень спадщини;
• 24 410 гривень аліментів.

Син Наталі Погрібної за рік отримав 6 000 гривень соціальних виплат.

Грошових активів, згідно з декларацією, Наталя Погрібна не має.

Читайте також:

• Чому звільнили бахмутського суддю Ігоря Решетняка і яке майно він декларує
• Мільйонна зарплата і валютні заощадження: що задекларувала екссуддя Бахмута Лілія Шевченко у 2024 році
• Понад 1,3 млн доходів і заощадження на банківських рахунках: що декларує ексзаступник голови Бахмутського суду Руслан Дубовик

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. Також росіяни зосередили додаткові резерви на Краматорському і Костянтинівському напрямках — в районах Ступочок і Торецька.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 2 лютого, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 48 ворожих штурмів. Окупанти атакували поблизу Родинського, Мирнограда, Котлиного, Удачного, Молодецького, Світлого, Філії та в бік Білицького, Новоолександрівки, Новопідгороднього, Новопавлівки, Шевченка і Гришиного.

За даними оперативного командування “Схід”, ЗСУ продовжують контролювати північну частину Покровська і Мирнограда.

Разом з цим росіяни зосередили додаткові резерви та намагалися просунутись у районах Ступочок на Краматорському напрямку та Торецька на Костянтинівському напрямку. Успіху ворог не мав.

Загалом протягом доби на Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 12 атак. Окупанти атакували поблизу Плещіївки, Щербинівки, Русин Яру, в бік Степанівки, Новопалівки, Миколайпілля і Софіївки.

На Краматорському напрямку росіяни провели одну наступальну дію в напрямку Червоного.

Читайте також:

• Донеччина: волонтер Богдан Зуяков про новий сплеск евакуації з прифронтових громад
• В Україну повернули тисячу тіл: що відомо про обмін 29 січня
• Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!