Мешканці Донеччини, які виїхали на окуповані території, скаржаться на умови проживання в так званих пунктах тимчасового проживання. Зокрема, в місті Зугрес люди вимушені жити в місцевому будинку культури без світла і води. Адміністрація обіцяла перевести людей в нові приміщення, але цього так і не зробили.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на росджерела.

Життя в Зугресі: умови для біженців

У місті Зугрес, яке з 2014 року окуповане росією, працює пункт тимчасового проживання. Туди звозять людей з Донеччини, які вирішили жити на ТОТ, але не мають можливості винаймати житло.

Люди мешкають у місцевому будинку культури. Спальні місця облаштовані в актовій залі і кінозалі. Серед мешканців тут, нібито, чимало людей похилого віку і дітей. Є тут і люди з Бахмута.

Як повідомляє російська волонтерка алла сидорова, в будинку культури немає належних умов для проживання людей. З 1 вересня в будівлі, нібито, вимкнули світло і воду. Тепер люди не можуть помитися і приготувати їжу. А ті, хто мешкають у кінозалі, сидять у темряві, бо у приміщенні немає вікон.

Окупаційна влада не вирішує проблему. Щоб зменшити обурення людей, до будинку культури, нібито, привезли генератор. Але вмикають його лише на кілька годин на добу.

Що кажуть люди про умови проживання в “днр”

У коментарях до допису волонтерки люди розповідають, що проблеми в пункті тимчасового проживання виникають не вперше. Зокрема, минулого року опалення для людей увімкнули у листопаді, коли температура в приміщеннях опустилась до 13°.

Проблеми з умовами в пункті розміщення є і в місті Харцизськ. Там люди мешкають у будівлі басейну. Окупаційна адміністрація Харцизська обіцяла вирішити проблему розміщення і, нібито, відремонтувала для цього будівлю закинутої поліклініки трубного заводу. Ремонт, начебто, провели, а людей так і не заселили. За словами користувачів у мережі, зараз ця будівля пустує.

Деякі закликають людей збиратися і робити колективне звернення до адміністрацій міст. Однак, люди не вірять, що окупаційна влада дослухається до них.

Читайте також:

• Нашестя гризунів та комах на ТОТ Донеччини: в “Жовтій стрічці” назвали причину
• Росіяни на ТОТ вимагають “прив’язувати” до паспортів номери загиблих і померлих
• Школярам на ТОТ роздали “Щоденники героїв” війни проти України: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри морози, сніг і складну безпекову ситуацію, евакуація цивільного населення з Донецької області триває. Волонтери та гуманітарні організації фіксують не зменшення, а зростання кількості заявок, особливо з прифронтових громад. Водночас вже починається фіксація евакуації з безпечних міст області, де люди вивозять майже все майно за допомогою вантажівок.

Про це в коментарі Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер евакуаційної бригади.

Як проходить евакуація в умовах зими

Евакуація з Донеччини відбувається безперервно, хоча погодні умови ускладнюють процес. Морози та сніг можуть впливати на логістику, однак робота не зупиняється. За словами волонтера, усі доступні маршрути використовують максимально обережно, з урахуванням безпеки та стану доріг.

При цьому зниження кількості евакуйованих не зафіксовано. Навпаки, холодна пора року стимулює людей ухвалювати рішення про виїзд. У прифронтових населених пунктах часто відсутні опалення, електроенергія та базові умови для зимівлі, що стає вирішальним чинником, особливо в періоди мінусової температури.

Чи вплинули морози на кількість заявок

За останні дні кількість звернень на евакуацію не скоротилася. Богдан Зуяков каже що мешканці населених пунктів, де зруйноване житло або пошкоджена інфраструктура, активніше подають заявки саме взимку.

“Морози — це дуже важкий період зимівлі. Коли немає опалення і нормальних умов, люди вирішують виїжджати“, — пояснює він.

Скільки людей вдалося евакуювати

Особисто Богдан Зуяков наразі працює з обмеженнями через поранення. Попри це, навіть у такому режимові йому вдається вивозити людей. За останні дні один з екіпажів евакуював чотирьох цивільних, ще кілька заявок перебувають в роботі.

Наразі пріоритет надається “легшим” заявкам — не з найбільш небезпечних ділянок фронту. Йдеться про Дружківку, околиці Краматорська та прилеглі населені пункти, куди ще відносно безпечно заїжджати та де можна не використовувати бронежилети.

Основний потік евакуації зараз іде з Дружківського напрямку. Також фіксується багато заявок із Лиману, околиць Краматорська та сіл поблизу Дружківки. Окремі звернення надходять із району Рай-Олександрівки, Сіверського напрямку.

За словами волонтера, саме Краматорсько-Слов’янська агломерація останнім часом демонструє зростання кількості охочих виїхати. Наприклад, дедалі частіше виїжджають родини з дітьми, які мають велику кількість речей. Евакуація таких сімей потребує окремого транспорту та додаткових ресурсів, а організацій, здатних це забезпечити, обмежена кількість. Подекуди вони самостійно оплачують послуги перевізників.

“Вивезти сім’ю з великою кількістю речей з точки А в точку Б — це зараз один із найскладніших викликів“, — каже волонтер.

Ще одна помітна тенденція — зростання кількості заявок від людей з інвалідністю, зокрема немобільних і лежачих.

Богдан Зуяков пов’язує збільшення кількості заявок саме зі Слов’янська та Краматорська насамперед не з погодою, а з безпековою ситуацією. Інтенсивність обстрілів, активне застосування FPV-дронів та звичайних БпЛА змушують людей не зволікати.

Куди найчастіше евакуюються мешканці Донеччини

Багато людей обирають евакуацію на відносно невелику відстань. Найпоширеніший варіант — переїзд із прифронтових селищ до Краматорська або Слов’янська, де є житло, родичі чи порожні квартири.

Також частими напрямками є Харків та Дніпро. У випадках, коли люди не мають жодних варіантів для самостійного розміщення, евакуйованих спрямовують далі по різних регіонах України в межах офіційних програм.

Читайте також:

У Покровську збільшується кількість російської піхоти, а до Мирнограда доступ обмежений: що відбувається на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році в Україні діє експериментальний проєкт із надання “базової соціальної допомоги” — нового формату державної підтримки для сімей із низькими доходами. Виплата об’єднує кілька видів соціальної допомоги в одну та розраховується індивідуально для кожної родини з урахуванням доходів і складу сім’ї.

Детальніше про це розповіли в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Що таке “базова соціальна допомога”

“Базова соціальна допомога” — це щомісячна виплата для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують державної підтримки. Вона замінює одразу кілька окремих соціальних виплат і призначається на всю сім’ю.

Допомога надається строком на шість місяців і може автоматично продовжуватися на весь період дії експериментального проєкту — до двох років.

Хто може подати заяву

Оформити “базову соціальну допомогу” можуть громадяни та сім’ї, які відповідають умовам експериментального проєкту. Наразі онлайн-подання доступне для осіб, які вже отримують:

• допомогу малозабезпеченим сім’ям;
• виплату на дітей одиноким матерям.

Подати заяву можна:

• онлайн через застосунок “Дія”;
• особисто, подавши письмову заяву до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України — незалежно від місця реєстрації або фактичного проживання.

Для онлайн-звернення в “Дії” необхідні біометричний документ (ID-картка або закордонний паспорт) та верифікований РНОКПП.

Коли допомога не призначається

“Базова соціальна допомога” не надається, якщо в сім’ї є такі обставини:

• працездатні дорослі понад три місяці не працюють, не навчаються, не проходять службу, не зареєстровані в центрі зайнятості (винятки — догляд за людиною з інвалідністю, сплата ЄСВ, втрата працездатності);
• протягом року здійснено покупку або набуття майна на суму понад 100 000 гривень;
  на депозитних рахунках або в облігаціях понад 100 000 гривень;
• у власності є друга квартира або будинок (за винятком житла на ТОТ, у зоні бойових дій, зруйнованого житла, спадщини, гуртожитків);
• є більше одного автомобіля віком до 15 років (крім соціального транспорту або знищених чи розшукуваних авто).

Як розраховується розмір виплати

Розмір “базової соціальної допомоги” залежить від базової величини, яка у 2026 році становить 4 500 гривень. Сума допомоги визначається як різниця між сукупною базовою величиною для всієї сім’ї та середньомісячним доходом родини за три місяці до звернення.

Розрахунок базової величини:

• 100% — для заявника;
• 100% — для кожної дитини до 18 років і осіб з інвалідністю I–II груп;
• 70% — для кожного наступного члена сім’ї.

Приклади розрахунку:

Сім’я з трьох осіб: батько, мати та дитина 2 років.
Сукупна базова величина — 12 150 гривень.
Середньомісячний дохід — 7 020 гривень.
Розмір допомоги — 5 130 гривень.

Сім’я з чотирьох осіб, де батько має інвалідність II групи.
Сукупна базова величина — 18 000 гривень.
Середньомісячний дохід — 5 126,67 гривні.
Розмір допомоги — 12 873,33 гривні.

Для осіб без права на пенсію

Для людей віком від 60 років без достатнього страхового стажу базова величина зменшується залежно від тривалості стажу — від 53% до 88% від 4 500 гривень. Наприклад, одинока особа 65 років зі стажем 11 років може отримувати 2 790 гривень щомісяця.

Що ще варто знати

Процедура передбачає подання двох заяв:

• заяви про намір отримати “базову соціальну допомогу”;
• заяви про її призначення після погодження з розрахованим розміром.

Заяву подає один уповноважений член сім’ї, але кожен повнолітній отримувач має її підписати. Склад сім’ї фіксується на дату звернення. До моменту остаточного призначення родина може відмовитися від переходу на “базову соціальну допомогу” та залишити попередні виплати.

Читайте також:

“єЯсла”: як батькам отримати компенсацію за догляд за дитиною у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!