У День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась виставка однієї картини. Глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова, на якій зображена історична подія — підняття першого українського прапора на Донеччині. Оригінал картини було втрачено в окупованому Бахмуті, але активісти домоглися відновлення полотна.

Як відбулось відновлення картини і чим вона важлива для історії Бахмута, розповіла Світлана Кравченко — співзасновниця громадської організації “Бахмут Український”, засновниця і керівниця творчої майстерні “Бахмутський оберіг”.

Картина підняття першого українського прапора на Донеччині, історія

20 листопада 1917 року є важливою датою для Бахмута. Цього дня, після проголошення Третього Універсалу Української Центральної Ради, над будівлею повітової земської управи вперше на Донеччині підняли український синьо-жовтий прапор. Цією маніфестацією була проголошена влада Української Народної Республіки (УНР).

Ця історична подія була закарбована в картині бахмутського художника Сергія Садчикова. Полотно було презентовано у 2021 році й передано Бахмутському краєзнавчому музею.

“Вона була написана за ініціативи моїх друзів Володимира Березіна (ред. громадський діяч Бахмута) та Наталі Жукової (ред. бахмутська краєзнавиця). Вони надихнули на написання цієї картини художника Сергія Садчикова. Полотно було дуже цінним, адже підтверджувало факт підняття українського прапора над державною будівлею в Бахмуті у 1917 році. Я вважаю, що ця подія мала велике значення для нашого міста, бо підняття блакитно-жовтого прапора над державною будівлею визнавало те, що Бахмут підтримав створення УНР”, — розповідає Світлана Кравченко.

Бахмутянка розповідає, що оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено.

Не пережила бойові дії і будівля земської управи, над якою підняли перший прапор. У жовтні 2022 року вона була знищена російськими обстрілами.

Як відновлювали картину

Активісти ГО “Бахмут Український” на чолі зі Світланою Кравченко і Наталею Жуковою ініціювали відновлення картини. Вони зв’язались з Сергієм Садчиковим, який евакуювався в Німеччину, та запропонували йому написати копію полотна. Однак переговори з митцем йшли складно. На новому місці він не мав ні майстерні, ні інструментів, щоб творити.

“Переговори з художником йшли дуже важко, це було складно, в першу чергу, для нього. Для того щоб працювати будь-якому митцю потрібні дві обов’язкові речі — умови і натхнення. Майстерні у нього немає, він живе за кордоном у крихітній кімнаті на 12 квадратних метрів. Та і натхнення у нього також ніякого не було, тому що він виїхав з Бахмута з маленькою сумочкою в невідомість. На днях Сергію Садчикову виповнилось 75 років, він самотній, його дружина померла перед повномасштабною війною. Тому це було просто неможливо. Але все ж таки художник знайшов у собі сили відновити картину. Під час нашої розмови він зізнався, що переважаючим фактором стало те, що моя мама була його викладачкою в педагогічному училищі, він її дуже поважав”, — розповіла Світлана Кравченко.

Художнику вдалось написати одразу дві копії картини. Один із них — у форматі 1:1 — передали музейникам. Інша копія, яка є меншою за розміром, на сьогодні є власністю ГО “Бахмут Український”.

“Коли два екземпляри були готові, ми організували доставку першого, друга картина вже відправлялася за зрозумілою схемою.. Це теж було проблематично, адже це авторська робота, художня цінність. Але ми все реалізували, картини переправили у Дніпро. Я давно співпрацюю з музеєм Яворницького, і вони з радістю прийняли картину й організували її показ до Дня прапора”, — розповідає Світлана Кравченко.

Мисткиня каже, що відновлення картини є дуже важливим для встановлення історичної значимості Бахмута. Завдяки їй більше людей зможуть дізнатися про історію Донеччини.

“На мою думку, це дуже важлива картина для історії нашого міста, бо вона повністю розриває шаблони про сепаратистське спрямування і що Бахмут, нібито, був російським містом. Навіть на відкритті виставки у Дніпрі я чула від людей, що про цей факт вони не те, що ніколи не знали, а й не могли уявити, що таке можливо. Завдяки цій картині більше людей у світі знатимуть, що Донеччина на рівні державності підтримала Українську Народну Республіку, і населення регіону завжди було українським”, — зауважила співзасновниця “Бахмута Українського”.

За словами Світлани Кравченко, художник Сергій Садчиков продовжує творити в Німеччині. Зараз він займається написанням пантеону загиблих воїнів, серед яких бахмутяни, які загинули в боях за Батьківщину та воїнів, які захищали Бахмут.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• День міста Бахмут 2025: що готують для бахмутян у вересні
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Готельний комплекс “Одеса” може стати першим арештованим активом, частину приміщень якого використають для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) наразі розробляє практичні кроки для реалізації цього механізму.

Про це розповіла Ярослава Максименко, т.в.о. голови АРМА.

Заарештований готель в Одесі можуть передати ВПО

За попередніми підрахунками Одеської міської ради, інфраструктура готельного комплексу дозволяє прийняти до 700 переселенців:

• кількість номерів: 175;
• місткість одного номера: від двох до чотирьох осіб.

Зазначимо, що готельний комплекс “Одеса” арештували 16 грудня 2022 року. Відповідну ухвалу виніс Київський районний суд Одеси.

Арешт передбачав заборону відчуження, розпорядження, реєстраційних дій та інших операцій із майном. Згідно з даними слідства, кінцева власниця комплексу мала громадянство РФ.

Механізм передачі активу

Законодавство про АРМА дозволяє залучати арештовані активи для підтримки переселенців. Передача об’єкта в управління відбувається двома шляхами:

• за результатами відкритого конкурсу;
• за спеціальним рішенням Кабінету міністрів України.

В обох випадках умови договору можуть передбачати використання частини будівлі для тимчасового розміщення людей, які втратили дім.

Ярослава Максименко, тимчасово виконуюча обов’язки голови АРМА, наголошує, що реформа агентства спрямована на ефективну роботу активів. Завдяки такому підходу арештовані об’єкти не просто зберігаються, а приносять надходження до державного бюджету, не втрачають економічної цінності та розв’язують суспільно важливі завдання.

Також АРМА працює над тим, щоб закріпити у майбутніх договорах управління спеціальну умову — обов’язкове резервування частини номерного фонду виключно для потреб ВПО.

Загальний потенціал арештованої нерухомості в Україні

На сьогодні під управлінням АРМА перебуває значна кількість об’єктів, загальна площа яких становить майже 36,7 тисячі квадратних метрів. Серед них:

• житлові комплекси та будинки;
• готелі;
• санаторії.

Враховуючи санітарний норматив у 9 квадратних метрів на одну особу, наявний ресурс потенційно дозволяє забезпечити тимчасовим житлом понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили 26 штурмів. Майже таку кількість атак фіксують і на Покровському напрямку. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 78 наступальних дій противника, що на 19 менше ніж вчора. Кількість атак зменшилася на всіх напрямках, окрім Слов’янського.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 10 серпня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 26 штурмів противника. Окупанти атакували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, в напрямку Новоселівки, Торського та Миколайпілля.

Не поступається за кількістю атак і Покровський напрямок. Тут противник атакував 25 разів, намагаючись просунутися в районах Білицького, Новоолександрівки, Котлиного, Сергіївки, в бік Кучерів Яру, Торецького, Вільного, Нового Донбасу, Світлого, Василівки, Удачного, Новомиколаївки, Молодецького та Новоплатонівки.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела 10 атак. Окупанти намагалися вклинитись в українську оборону в районах Лимана, Діброви, в бік Новоселівки та Карпівки.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, в бік Дронівки та Рай-Олександрівки. Загалом минулої доби тут відбулося 15 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів дві наступальні дії в районі Часів Яру та в бік Юрківки.

Втрати рф за 10 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 10 серпня російська армія втратила:

• близько 1 190 військових;
• 4 танки;
• 4 бойових броньованих машин;
• 44 артилерійські системи;
• 1 РСЗВ;
• 2 засоби ППО;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 578 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 307 одиниць автомобільної техніки;
• 3 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Евакуація з Донеччини: скільки дітей залишається у небезпечних громадах та звідки стартує новий етап
• Українські військові уразили пункт управління окупантів у районі Бахмута
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!