У День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась виставка однієї картини. Глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова, на якій зображена історична подія — підняття першого українського прапора на Донеччині. Оригінал картини було втрачено в окупованому Бахмуті, але активісти домоглися відновлення полотна.

Як відбулось відновлення картини і чим вона важлива для історії Бахмута, розповіла Світлана Кравченко — співзасновниця громадської організації “Бахмут Український”, засновниця і керівниця творчої майстерні “Бахмутський оберіг”.

Картина підняття першого українського прапора на Донеччині, історія

20 листопада 1917 року є важливою датою для Бахмута. Цього дня, після проголошення Третього Універсалу Української Центральної Ради, над будівлею повітової земської управи вперше на Донеччині підняли український синьо-жовтий прапор. Цією маніфестацією була проголошена влада Української Народної Республіки (УНР).

Ця історична подія була закарбована в картині бахмутського художника Сергія Садчикова. Полотно було презентовано у 2021 році й передано Бахмутському краєзнавчому музею.

“Вона була написана за ініціативи моїх друзів Володимира Березіна (ред. громадський діяч Бахмута) та Наталі Жукової (ред. бахмутська краєзнавиця). Вони надихнули на написання цієї картини художника Сергія Садчикова. Полотно було дуже цінним, адже підтверджувало факт підняття українського прапора над державною будівлею в Бахмуті у 1917 році. Я вважаю, що ця подія мала велике значення для нашого міста, бо підняття блакитно-жовтого прапора над державною будівлею визнавало те, що Бахмут підтримав створення УНР”, — розповідає Світлана Кравченко.

Бахмутянка розповідає, що оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено.

Не пережила бойові дії і будівля земської управи, над якою підняли перший прапор. У жовтні 2022 року вона була знищена російськими обстрілами.

Як відновлювали картину

Активісти ГО “Бахмут Український” на чолі зі Світланою Кравченко і Наталею Жуковою ініціювали відновлення картини. Вони зв’язались з Сергієм Садчиковим, який евакуювався в Німеччину, та запропонували йому написати копію полотна. Однак переговори з митцем йшли складно. На новому місці він не мав ні майстерні, ні інструментів, щоб творити.

“Переговори з художником йшли дуже важко, це було складно, в першу чергу, для нього. Для того щоб працювати будь-якому митцю потрібні дві обов’язкові речі — умови і натхнення. Майстерні у нього немає, він живе за кордоном у крихітній кімнаті на 12 квадратних метрів. Та і натхнення у нього також ніякого не було, тому що він виїхав з Бахмута з маленькою сумочкою в невідомість. На днях Сергію Садчикову виповнилось 75 років, він самотній, його дружина померла перед повномасштабною війною. Тому це було просто неможливо. Але все ж таки художник знайшов у собі сили відновити картину. Під час нашої розмови він зізнався, що переважаючим фактором стало те, що моя мама була його викладачкою в педагогічному училищі, він її дуже поважав”, — розповіла Світлана Кравченко.

Художнику вдалось написати одразу дві копії картини. Один із них — у форматі 1:1 — передали музейникам. Інша копія, яка є меншою за розміром, на сьогодні є власністю ГО “Бахмут Український”.

“Коли два екземпляри були готові, ми організували доставку першого, друга картина вже відправлялася за зрозумілою схемою.. Це теж було проблематично, адже це авторська робота, художня цінність. Але ми все реалізували, картини переправили у Дніпро. Я давно співпрацюю з музеєм Яворницького, і вони з радістю прийняли картину й організували її показ до Дня прапора”, — розповідає Світлана Кравченко.

Мисткиня каже, що відновлення картини є дуже важливим для встановлення історичної значимості Бахмута. Завдяки їй більше людей зможуть дізнатися про історію Донеччини.

“На мою думку, це дуже важлива картина для історії нашого міста, бо вона повністю розриває шаблони про сепаратистське спрямування і що Бахмут, нібито, був російським містом. Навіть на відкритті виставки у Дніпрі я чула від людей, що про цей факт вони не те, що ніколи не знали, а й не могли уявити, що таке можливо. Завдяки цій картині більше людей у світі знатимуть, що Донеччина на рівні державності підтримала Українську Народну Республіку, і населення регіону завжди було українським”, — зауважила співзасновниця “Бахмута Українського”.

За словами Світлани Кравченко, художник Сергій Садчиков продовжує творити в Німеччині. Зараз він займається написанням пантеону загиблих воїнів, серед яких бахмутяни, які загинули в боях за Батьківщину та воїнів, які захищали Бахмут.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• День міста Бахмут 2025: що готують для бахмутян у вересні
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 95 наступальних дій противника. Це на 8 більше, ніж було вчора. Приріст атак фіксують на Слов’янському і Костянтинівському напрямках, тоді як на Покровському — без суттєвих змін.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 25 червня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 31 штурм противника. Окупанти атакували в районах Новоолександрівки, Родинського, Василівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, Молодецького, в бік Торецького, Кучерів Яру, Іванівки, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка і Новопідгороднього.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 23 атаки. Окупанти атакували поблизу Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Русин Яру, в напрямку Костянтинівки і Степанівки.

Настільки ж активно штурмували і на Слов’янському напрямку. Тут противник також атакував 23 рази, намагаючись просунутись поблизу Закітного, Різниківки та в бік Рай-Олександрівки і Кривої Луки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Зарічного, Ямполя та в напрямках Шийківки, Червоного Ставу, Ставків, Дробишевого, Лимана і Озерного. Загалом минулої доби тут відбулось 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію поблизу Малинівки.

Читайте також:

• Кількість охочих евакуюватися з Донеччини росте: деталі від “Проліски”
• Де найважча ситуація з евакуацією на Донеччині: перелік міст, куди вже неможливо дістатися
• Бої за Костянтинівку: яку тактику використовують військові рф в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду Україниб. Для подачі заяви необхідний лише доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Оформлення допомоги на проживання для ВПО онлайн

Під час подачі заяви система дозволяє завантажити відскановані копії документів. Файли мають відповідати чітким технічним параметрам:

• виготовлені у кольоровому форматі виключно з оригіналів;
• містять чітке зображення всіх сторінок, тексту та реквізитів, зокрема назви, серії, номера, дати видачі, печатки, підпису та повного імені власника;
• збережені у форматах JPG або PDF;
• розмір кожного окремого файлу становить не більше 1 мегабайта;
• рекомендована якість сканування дорівнює 300 dpi для забезпечення високої деталізації.

Покроковий алгоритм оформлення

Процес подачі заяви відбувається безпосередньо в особистому кабінеті користувача та складається з кількох послідовних кроків:

• авторизація на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• перехід до панелі ліворуч у розділ “Комунікації з ПФУ” та вибір опції “Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”;
• заповнення онлайн-форми із зазначенням управління Пенсійного фонду, даних заявника та обставин переміщення;
• встановлення спеціальних позначок у разі належності до певних категорій, наприклад, наявність тяжких захворювань або участь членів сім’ї у заходах безпеки та оборони;
• внесення інформації про документ, що посвідчує особу, адреси до та після переміщення, а також банківських реквізитів для виплати;
• додавання інформації про всіх членів сім’ї через кнопку “Додати” у полі “Учасники звернення”;
• завантаження необхідних документів та надання згоди на обробку персональних даних;
• перевірка сформованої заяви та її відправлення до Пенсійного фонду через кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.

Зазначається, що в онлайн-формі поля, які позначені зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Всі переселенці-користувачі вебпорталу ПФУ мають можливість зберегти документ як чернетку для подальшої роботи з ним, натиснувши кнопку “Зберегти чернетку”, або одразу обрати “Сформувати заяву”.

Статус та результат розгляду відправленої заяви щодо призначення виплати відображається в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!