У День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась виставка однієї картини. Глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова, на якій зображена історична подія — підняття першого українського прапора на Донеччині. Оригінал картини було втрачено в окупованому Бахмуті, але активісти домоглися відновлення полотна.

Як відбулось відновлення картини і чим вона важлива для історії Бахмута, розповіла Світлана Кравченко — співзасновниця громадської організації “Бахмут Український”, засновниця і керівниця творчої майстерні “Бахмутський оберіг”.

Картина підняття першого українського прапора на Донеччині, історія

20 листопада 1917 року є важливою датою для Бахмута. Цього дня, після проголошення Третього Універсалу Української Центральної Ради, над будівлею повітової земської управи вперше на Донеччині підняли український синьо-жовтий прапор. Цією маніфестацією була проголошена влада Української Народної Республіки (УНР).

Ця історична подія була закарбована в картині бахмутського художника Сергія Садчикова. Полотно було презентовано у 2021 році й передано Бахмутському краєзнавчому музею.

“Вона була написана за ініціативи моїх друзів Володимира Березіна (ред. громадський діяч Бахмута) та Наталі Жукової (ред. бахмутська краєзнавиця). Вони надихнули на написання цієї картини художника Сергія Садчикова. Полотно було дуже цінним, адже підтверджувало факт підняття українського прапора над державною будівлею в Бахмуті у 1917 році. Я вважаю, що ця подія мала велике значення для нашого міста, бо підняття блакитно-жовтого прапора над державною будівлею визнавало те, що Бахмут підтримав створення УНР”, — розповідає Світлана Кравченко.

Бахмутянка розповідає, що оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено.

Не пережила бойові дії і будівля земської управи, над якою підняли перший прапор. У жовтні 2022 року вона була знищена російськими обстрілами.

Як відновлювали картину

Активісти ГО “Бахмут Український” на чолі зі Світланою Кравченко і Наталею Жуковою ініціювали відновлення картини. Вони зв’язались з Сергієм Садчиковим, який евакуювався в Німеччину, та запропонували йому написати копію полотна. Однак переговори з митцем йшли складно. На новому місці він не мав ні майстерні, ні інструментів, щоб творити.

“Переговори з художником йшли дуже важко, це було складно, в першу чергу, для нього. Для того щоб працювати будь-якому митцю потрібні дві обов’язкові речі — умови і натхнення. Майстерні у нього немає, він живе за кордоном у крихітній кімнаті на 12 квадратних метрів. Та і натхнення у нього також ніякого не було, тому що він виїхав з Бахмута з маленькою сумочкою в невідомість. На днях Сергію Садчикову виповнилось 75 років, він самотній, його дружина померла перед повномасштабною війною. Тому це було просто неможливо. Але все ж таки художник знайшов у собі сили відновити картину. Під час нашої розмови він зізнався, що переважаючим фактором стало те, що моя мама була його викладачкою в педагогічному училищі, він її дуже поважав”, — розповіла Світлана Кравченко.

Художнику вдалось написати одразу дві копії картини. Один із них — у форматі 1:1 — передали музейникам. Інша копія, яка є меншою за розміром, на сьогодні є власністю ГО “Бахмут Український”.

“Коли два екземпляри були готові, ми організували доставку першого, друга картина вже відправлялася за зрозумілою схемою.. Це теж було проблематично, адже це авторська робота, художня цінність. Але ми все реалізували, картини переправили у Дніпро. Я давно співпрацюю з музеєм Яворницького, і вони з радістю прийняли картину й організували її показ до Дня прапора”, — розповідає Світлана Кравченко.

Мисткиня каже, що відновлення картини є дуже важливим для встановлення історичної значимості Бахмута. Завдяки їй більше людей зможуть дізнатися про історію Донеччини.

“На мою думку, це дуже важлива картина для історії нашого міста, бо вона повністю розриває шаблони про сепаратистське спрямування і що Бахмут, нібито, був російським містом. Навіть на відкритті виставки у Дніпрі я чула від людей, що про цей факт вони не те, що ніколи не знали, а й не могли уявити, що таке можливо. Завдяки цій картині більше людей у світі знатимуть, що Донеччина на рівні державності підтримала Українську Народну Республіку, і населення регіону завжди було українським”, — зауважила співзасновниця “Бахмута Українського”.

За словами Світлани Кравченко, художник Сергій Садчиков продовжує творити в Німеччині. Зараз він займається написанням пантеону загиблих воїнів, серед яких бахмутяни, які загинули в боях за Батьківщину та воїнів, які захищали Бахмут.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• День міста Бахмут 2025: що готують для бахмутян у вересні
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї, зокрема особою з інвалідністю I або II групи, тяжкохворим родичем чи за відсутності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Детальніше про те, як отримати акт перевірки сімейного стану — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати акт перевірки сімейного стану

Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, якими врегульовано порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця. Документ є підставою для звільнення відповідно до абзаців 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Отримати акт можна двома способами. Перший — подати рапорт на ім’я командира військової частини за затвердженою формою. Другий — безпосередньо через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Його можна подати як особисто, так і поштою.

Для нього необхідно подати оригінали або нотаріально завірені копії наступних документів:

• форму, затверджену наказом Міністерства оборони України;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок, наприклад, свідоцтво про народження або паспорт особи, яка потребує допомоги;
• документи, що підтверджують потребу у догляді — довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок медичної комісії про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби), якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини;
• документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
• документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
• інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

Після надходження рапорту або заяви командир військової частини протягом трьох днів надсилає запит до ТЦК та СП. Керівник центру впродовж одного дня призначає комісію, яка перевіряє сімейні обставини, вивчає документи, відвідує місце проживання та користується державними реєстрами.

Перевірка триває до десяти календарних днів, а у разі надсилання додаткових запитів — до 15 днів. За результатами складається акт перевірки сімейного стану у трьох примірниках, які надсилають військовій частині та військовослужбовцю не пізніше ніж за п’ять днів після оформлення документа.

Загальний строк від подання рапорту чи заяви до отримання акту може сягати 24 календарних днів. Новий порядок встановлює чітку процедуру дій для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!